Перейменування проспектів Бандери й Шухевича: коли може бути рішення суду
Про це сказав юрист УІНП Сергій Рябенко у коментарі Укрінформу.
“Ми скористалися своїм правом на подання апеляційної скарги, оскільки Окружний адміністративний суд міста Києва припустився порушення норми як матеріального, так і процесуального права. Він не дослідив усі обставини, які стосувалися цієї справи і які, з точки зору закону, мав би дослідити в судовому засіданні, хоча справу розглядали достатньо довго. І третє, що не було зроблено, це те, що суд зробив низку висновків, які не те що не підтверджувалися, а навпаки — спростовувалися як тими доказами, які знаходяться в матеріалах справи, так і самими обставинами справи”, - пояснив Рябенко.
Він уточнив, що визначений законом строк на подачу апеляційної скарги — 30 календарних днів з моменту виготовлення повного тексту рішення, і апеляційна скарга була подана ними до Окружного адміністративного суду 31 липня.
“Крім нас, два тижні тому подав апеляційну скаргу відповідач у справі — Київська міська рада. Вчора була подана апеляційна скарга ще однією третьою особою на стороні відповідача - Всеукраїнським об’єднанням “Свобода”, яке так само було залучене до участі у справі. За моєю інформацією, ще як мінімум одна третя особа на стороні відповідача готує свою апеляційну скаргу”, - сказав юрист.
За його словами, строк на апеляційне оскарження закінчується 5 серпня. Після 5 серпня суд першої інстанції має сформувати справу і разом з усіма апеляційними скаргами, які надійдуть, передати її до апеляційного суду.
“В нашому випадку це буде Шостий апеляційний адміністративний суд у місті Києві. Далі, за законом, у суду є два місяці на те, щоб розглянути ці апеляційні скарги, переглянути справу в апеляційному провадженні і ухвалити рішення. Як мінімум, це жовтень”, - зазначив Рябенко.
Хоча додав, що насправді не впевнений, чи буде справа розглянута до того часу, оскільки суди ні першої, ні апеляційної інстанції не дотримуються цих процесуальних строків.
“Наша позиція з точки зору закону є не лише обгрунтована, а вона підтверджується всіма наданими і нами, й іншими учасниками в справі доказами. Нашу позицію, власне, підтверджує те, що Київська міська рада, приймаючи рішення про перейменування цих двох проспектів, діяла в чіткій відповідності до законодавчої процедури, яка на той момент існувала. І якщо суд виноситиме рішення, грунтуючись виключно на нормах матеріального і процесуального права, тобто на законодавстві, воно має бути однозначне”, - підкреслив юрист УІНП.
Він також нагадав, що у 2016 році до Окружного адміністративного суду м. Києва було подано позов двома громадськими організаціями, інтереси яких представляє Олена Бережна. Предметом позову було скасування рішень Київської міської ради щодо перейменування двох проспектів у місті Києві — Московського, який зараз носить ім’я Степана Бандери, та Генерала Ватутіна, який було перейменовано на проспект Романа Шухевича. Справа розглядалася з 2016 року двома різними суддями, і 25 червня 2019 року Окружний адміністративний суд Києва скасував рішення Київської міської ради.
