Лук'янівка – «заповідник» київських проблем. Тут розташована ціла черга «проблемних» місць: територія колишнього трамвайного депо, Мала опера, кінотеатр «Київська Русь», стадіон «Старт». Журналіст Укрінформу зустрівся з головою Шевченківського району Олегом Гарягою і поговорив про перспективи лук'янівських довгобудів.

- Київ змінюється на очах. Але в центрі столиці залишаються багато проблемних будинків, які потребують реконструкції, доопрацювання або, навіть, знесення. Розкажіть, які перспективи у проблемних об'єктів Шевченківського району?

- У Шевченківському районі є різні об'єкти, статус яких «завис». Це і комерційна і некомерційна нерухомість. З ними потрібно щось робити. Чому? Погодьтеся, недобудови в центрі – це просто жахливо. Такі споруди спотворюють обличчя міста. В центрі багато таких будівель. Частина з них була продана інвесторам, у деяких інвесторів закінчилися кошти. Будівлі були кинуті.

Зараз ситуація змінюється. Проблемні об'єкти потихеньку «оживають». Яскравий приклад – житловий комплекс «Mirax» на Глибочицькій і будівля торговльного центру компанії «Arricano» на Лук'янівській площі. З останнім об'єктом є свої труднощі. Адміністрація району неодноразово зустрічалася з кількома інвесторами, на жаль, вони часто змінювалися. Зараз прийшли нові люди, які дуже зацікавлені в продовженні будівельних робіт. Але там є інший нюанс. Будівництво ТРЦ потребує повноцінної реконструкції всієї площі та будівництва сучасної дорожньої розв'язки.

- Розкажіть про це детальніше. Як буде перерозподілятися трафік на площі?

- Для початку, варто зрозуміти: щоб закінчити торговельний комплекс, треба перебудувати всю площу, змінити розв'язку повністю. Чому? Тому, що з'явиться новий великий об'єкт, автомобільний трафік однозначно збільшиться. Я бачив кілька пропозицій щодо організації транспортної розв'язки. Одна з них – зробити площу пішохідною. На ній буде тільки кільце розвороту трамвая. Весь транспорт, який їде вулицями Дегтярівською і Білоруською, буде перенаправлятися на вулицю Бердичівську. Вона повинна бути розширена. Потік машин буде виводитися на вулицю Коперника до кінотеатру «Київська Русь» і далі в різних напрямках: на Січових Стрільців, Глибочицьку, Чорновола.

- На якій стадії знаходиться проект?

- Поки йдуть дискусії про те, як повинна виглядати модель транспортної розв'язки. Але поки не активізується будівництво торгового центру, говорити про щось рано, розв'язка повинна бути прив'язана до ТРЦ.

- А як щодо історичних будівель трамвайного депо? Там зберігся ангар початку ХХ століття, та й Мала опера поруч теж повинна вписатися у загальний план реконструкції площі.

- Мала опера буде відреставрована, вона не потрапляє в зону забудови. У міста є ресурси, але для того, щоб взятися за такий об'єкт, як Мала опера, необхідний час. Повинен бути розроблений проект реставрації та інші документи. Повинен підключитися департамент культури КМДА. Поки рано говорити про терміни завершення робіт, тут можуть бути невеликі затримки.

Що стосується трамвайного депо, тут ситуація видається оптимістичною. Я бачив проект, на якому згаданий вами ангар та інші споруди початку ХХ століття органічно інтегровані в конструкцію нового ТРЦ. В Європі багато прикладів адаптації старих будівель, коли сучасна споруда «поглинає» історичну. Але це вже питання до дизайнерів і розробників концепції.

- Як полягають справи з проектом модернізації ділянки вулиці Мельникова? Там обіцяють «розумні» ліхтарі та тротуари з підігрівом.

- За проектом «Melnikova Living Lab», підготовлена вся теоретична частина. Пораховано кошторис, розроблено проект. Питання полягає в необхідності провести частину робіт за бюджетні гроші міста Києва. Ми сподіваємося, що в 2018 році у нас в бюджеті району будуть передбачені ці гроші. Київрада проголосує, підтримає, і ми зможемо наступного року вже почати перший великий етап реалізації проекту.

Крім того, частина робіт за проектом «Melnikova Living Lab» буде забезпечена за рахунок меценатських і спонсорських, рекламних акцій і програм. Це є частиною проекту. Основна ідея Living Lab – лабораторії під відкритим небом – це тестування нових технологій, нових підходів в урбаністиці, в організації міського простору. Коли ця ініціатива буде втілена в життя, вулиця Мельникова стане своєрідною «візитівкою» міста, яку не соромно буде показати гостям.

- Так, але ж зовсім поруч, на тій же Лук'янівці розташований кінотеатр «Київська Русь», зовнішній вигляд якого може сподобається лише шанувальникам ретро. Скажіть, «Київську Русь» якимось чином будуть модернізувати?

- Наскільки я знаю, КП «Київкінофільм» займається цим. Торік там були розпочаті ремонтні роботи внутрішніх приміщень, за екстер'єр кінотеатру поки не бралися. Там всі претензії саме до фасаду. Крім того, не варто забувати, що «Київська Русь» – один з найбільших кінотеатрів в Україні. Це означає, що роботи там буде багато.

Тут же виникає і наступне запитання: де шукати кошти на реставрацію? Є три варіанти: КП «Київкінофільм» саме заробить, будуть виділені гроші з міського бюджету, або можна віддати кінотеатр бізнесу. Як показує досвід, останній варіант часто буває найефективнішим. У бізнеса більше можливостей. На даний момент цей об'єкт, знову-таки, знаходиться в управлінні Департаменту культури КМДА, і ми неодноразово обговорювали з ними цю проблему.

- Біля кінотеатру стоїть занедбана історична будівля початку ХХ століття, здається, її побудував відомий архітектор Іполіт Ніколаєв. Цей об'єкт є пам'яткою архітектури. Які перспективи його «спасіння»?

- Так, є така будівля. Січових Стрільців, 91, одразу за «Київською Руссю». Воно раніше належало податковій Шевченківського району. Будівлю було вкрадено в офшори кілька років тому. Наскільки мені відомо, судовий процес щодо цього об'єкту практично завершено. Тепер чекаємо остаточного повернення будинку в державну, а потім і у комунальну власність. Коли процес повернення буде остаточно завершено, будемо зустрічатися з представниками податкової та обговорювати, яким чином оптимізувати, тому що у них багато приміщень, розкиданих по всьому району. Можливо, всі відділення об'єднають.

- Будівля дуже цінна, буде прикро, якщо вона пропаде.

- Вона симпатична. Більш того, якщо не помиляюся, це – пам'ятник архітектури. На жаль, за роки запустіння будинок неабияк зруйнувався: кілька разів горів, у ньому живуть бомжі, моторошна антисанітарія. Поки остаточно не визначено його статус, ми періодично проводимо там суботники. Взагалі, вулиця Котарбінського, на якій він розташований, вимагає особливої уваги. Просто навпроти занедбаної будівлі розташована районна прокуратура. Хотілося б відновити її, тоді загальний вигляд вулиці кардинально зміниться.

- Споконвічною проблемою Лук'янівки є МАФи. У місті триває масштабна кампанія по їх ліквідації. Нещодавно розчистили одне з найбільш «проблемних» місць (біля станції метро «Політехнічний інститут»). Як ви плануєте подолати цю проблему у вашому районі?

- Тут теж кілька складових. Перша – будівництво ТРЦ на площі та трансформація дорожньої розв'язки. Коли обидва об'єкти будуть готові, половина кіосків зникне сама собою. Їм просто ніде буде стояти. Друга – комплексна схема розміщення МАФів по місту Києву. Кожен район столиці має індивідуальну схему розміщення таких об'єктів. В нашому випадку, такий план існує більше двох років.

З питання МАФів у Шевченківському районі нещодавно проходили громадські слухання, на яких схему розміщення було узгоджено з підприємцями. За підсумком цих слухань буде проведено конкурс. Кіоски стоятимуть відповідно до схеми, якою передбачені всі зони обмежень. Ця проблема буде вирішена.

Більше того, наскільки я знаю, розробляється один єдиний макет для всіх МАФів. Він уже анонсований Департаментом міського благоустрою. Це складна робота, оскільки багато кіосків стоять на Лук'янівці з незапам'ятних часів, у їхніх власників є всі необхідні документи. Привести їх «володіння» до єдиного вигляду буде дуже непросто. Але, і це важливо, єдина схема розміщення і затверджений КМДА дизайн стануть запорукою покращення цієї ситуації в районі.

- Останній блок питань – по стадіону «Старт». Як йдуть справи з майбутньою реконструкцією цього проблемного об'єкта?

- Тут є хороші новини. «Старт» вже в державній власності. Судові тяжби тривали два роки, було 26 засідань. Нині стадіон перебуває в сфері управління Фонду держмайна Київського регіонального відділення. Ми проводимо необхідні процедури для того, щоб перевести його з державної власності в комунальну. Написані необхідні листи, проведена певна робота з Кабінетом Міністрів. Зараз ми чекаємо рішення Кабміну. Коли об'єкт буде комунальним, ми зможемо забезпечити бюджетне фінансування, необхідне для реконструкції цього спортивного комплексу.

Ідея дуже проста: створено комунальне підприємство під назвою «Спортивний комплекс «Старт». Зараз проводяться процедури, пов'язані з проектуванням. Попереднє проектування – поки без фінансування, на чистому ентузіазмі. Тільки-но стадіон переходить у комунальну власність, ми приступаємо до робіт. Наші з мером думки сходяться: чим швидше все буде зроблено, тим краще. Ми хочемо розпочати роботи вже в 2018 році, але все залежатиме від складності проекту.

Якщо стадіон вдасться закінчити за один рік, буде чудово. Не вдасться, – закінчимо за півтора. У будь-якому разі, в центрі столиці з'явиться спортивний об'єкт, якому не буде рівних. Ми бачимо «Старт» як мультифункціональний комплекс, доступний всім киянам. Тут будуть нові бігові та прогулянкові доріжки, поля для футболу, майданчики для волейболу та баскетболу, корт для великого тенісу і столи для пінг-понгу. Крім того, плануємо побудувати велотрек і критий спортивний комплекс з тренажерними залами. Одним словом, «Старт» стане якісним громадським простором, де буде не нудно проводити дозвілля. Особливо хочу відзначити ідею створення алеї пам'яті ветеранів «Динамо» з монументом відомим футболістам.

- Бюджет на роботи вже виділено?

- Тут має місце особлива домовленість. Коли буде готовий проект, відразу ж з'являється фінансування. У міста достатньо грошей. Київ вже три роки поспіль перевиконує план поповнення бюджету на 35%. Думаю, що ця динаміка збережеться. Вся надія на малий і середній бізнес. Якщо місто буде підтримувати підприємців, гроші з податків будуть надходити в бюджет, економіка буде розвиватися.

Зараз складно сказати, скільки коштуватиме реконструкція «Старту». З досвіду роботи з великими об'єктами, можу назвати приблизну суму в 100 мільйонів гривень. Можливо, цього виявиться замало. В чому я впевнений на 100%, так це в тому, що стадіон буде комунальним, тобто належатиме киянам. Водночас хочеться, щоб «Старт» не залежав від міського бюджету, а був самоокупним.

Приміром, велотрек, відкритий минулої весни, повністю себе окупає. Для цього потрібен грамотний менеджмент. Однак про це ще рано говорити. Попереду багато роботи. Запевняю вас, за пару років ви не впізнаєте Лук'янівку. З території МАФів і довгобудів вона перетвориться на найсучасніший район столиці, який не буде соромно показати гостям міста.

Антон Фоменко, Київ.