У Києві почали основні техроботи з реконструкції Бортницької станції аерації
Про це під час зустрічі з представниками Міністерства землі, інфраструктури, транспорту та туризму Японії заявив заступник глави КМДА Петро Пантелеєв, повідомляє прес-служба КМДА.
"Проект, що є унікальним для нашої країни та найбільшим у вітчизняній сфері житлово-комунального господарства, входить у активну фазу. Минулого року узгодження процедурних питань остаточно закріпило наші відносини з японською стороною. Наразі ми завершуємо всі підготовчі роботи та переходимо до виконання основних технічних завдань у рамках реконструкції БСА та з нашого боку ми засвідчуємо повну готовність до цієї роботи», – сказав Пантелеєв.
За його словами, Київ успішно виконує найбільший інвестиційний проект в Україні в сфері житлово-комунального господарства, який реалізовується на прийнятних для України умовах. Він забезпечить реконструкцію споруд очищення стічних каналізаційних вод і будівництва технологічної лінії із обробки та утилізації осадів Бортницької станції аерації.
Він наголосив, що в результаті після реконструкції БСА з’являться додаткові технологічні лінії, процес обробки стічних вод і осаду стане більш глибоким, а сама станція – компактнішою. Площа основного виробництва БСА з існуючих сьогодні 151 га скоротиться до 120 га, що дозволить збільшити відстань від БСА до житлової забудови Києва орієнтовно на 1 км.
У КМДА нагадали, що у червні 2015 року між урядами України та Японії була підписана кредитна угода для залучення коштів на реконструкцію БСА на пільгових і вигідних для України умовах від JICA. У вересні цього ж року Верховна Рада ухвалила закон про ратифікацію Договору у формі обміну нотами між урядом України та урядом Японії, а Президент України його підписав.
Кредит буде наданий JICA на суму 108 млрд єн. Умови кредитування – 0,1% річних на 40 років із 10-річними «канікулами». При цьому не менше 30% від вартості проекту складатиме придбання японського обладнання, а генпідрядник – юридична особа з японською часткою – не менше 50%+1.
Замовником проекту виступає ПАТ «Акціонерна компанія «Київводоканал». Розпорядники коштів державного бюджету – Мінрегіонбуд та КМДА. Міжнародний партнер – уряд Японії. Кредитор від уряду Японії – Японське агентство міжнародного співробітництва (JICA). Позичальники з кредиту – Кабінет міністрів України. Субпозичальник – ПАТ «АК «Київводоканал». Генпроектувальник стадії «П» (проект) – «Київінжпроект».
