Яких змін до Конституції прагнуть кримські татари?

У четвер Конституційна комісія прийняла рішення про створення Робочої групи з напрацювання пропозицій змін та доповнень до Конституції України стосовно Автономної республіки Крим та міста Севастополь. Перше засідання Групи, куди увійшли 25 осіб - експерти-конституціоналісти та політики - відбудеться вже 22 травня. Як заявив член Комісії та новоствореної Робочої групи, голова Меджлісу кримськотатарського народу Рефат Чубаров, зміни націлені на "відновлення історичної справедливості по відношенню до корінного народу Криму".

Укрінформ вирішив поцікавитися у головних ініціаторів змін до "кримського" розділу Конституції, що саме слід змінити в Основному законі.

ВИКОРИСТАННЯ НАЦІОНАЛЬНОЇ МОВИ В АВТОНОМЇЇ МАЄ БУТИ ЗАБЕЗПЕЧЕНЕ НА РІВНІ ДЕРЖАВНОЇ

Рефат Чубаров, голова Меджлісу кримськотатарського народу:

-Головне, що має  бути виписано у Конституції - це правові механізми, якими регулюється внутрішнє життя кримського суспільства і на які спираються місцеві органи державного управління. При цьому, це має бути зроблено так, щоб при прийнятті рішень безперечні права корінного народу не могли бути проігноровані принципом більшості.

Є такі сфери у життєдіяльності будь-якого суспільства, які не можуть бути врегульовані шляхом звичних нам форм, зокрема, простого голосування.  Наприклад, моменти, які пов'язані з тим, яким алфавітом користується той чи інший народ. Чи питання, пов'язані з ресурсами, використання яких повинно бути з урахуванням позиції корінних народів. Ці народи повинні бути захищені від розбазарювання земель, природних копалин, мати своє слово в екологічних питаннях. Особливо цей аспект стосується діяльності транснаціональних компаній.

Так, декілька раз на рік ми зустрічаємося з представниками корінних народів  РФ. І мушу сказати, що  - якби там Росія не намагалася позиціонувати себе перед світом, що вона захищає, як вона називає, малочисельні корінні народи - все, що відбувається на півночі РФ у питанні експлуатації родовищ - це ж просто жах. Через деякий час звідти просто усі підуть за винятком людей, які там живуть. Питання, пов'язані з екологією, природними ресурсами - вони не можуть регулюватися без ефективного впливу корінних народів. Це не обов'язково право вето, у світі усі ці механізми вже визначені.

У Конституції має бути чітко вказано про те, що кримська автономна республіка створюється на основі реалізації кримськотатарським народом свого невід'ємного права на самовизначення у складі Української держави. І тут головне дотримуватися  декількох основних принципів, які, з одного боку, мають об'єднати усіх людей, а з іншого - запобігати будь-яким побоюванням з боку тих, хто дума, що нібито кримські татари матимуть більше прав ніж, вони.

Тобто, кримські татари мають виходити з того, що вони реалізують своє право на самовизначення. При цьому, форма реалізації кримськими татарами цього права має зміцнювати суверенітет і територіальну цілісність Української держави. І останнє - форма реалізації кримськими татарами свого права на самовизначення має забезпечувати реальне рівноправ'я усіх людей, які живуть у Криму.

Щодо назви - буде це і далі Автономна республіка Крим чи якась інша назва -  це не головне. Я належу до тих людей, для яких головне – суть, який буде механізм реалізації. Має бути гарантовано ефективне представництво. Тобто, це не обов'язково рівне представництво. Може бути і менше, але є такі сфери,  в яких права корінного народу є безперечними і ніхто за нього не може приймати рішення - у цих сферах, як мінімум, має бути реальний механізм впливу на прийняття рішення.

У Конституції мають бути чітко визначені принципи формування як виборних, так і виконавчих органів у республіці. Також слід забезпечити використання кримськотатарської мови на рівні державної.

У ПРЕДСТАВНИЦЬКИХ ОРГАНАХ АВТОНОМІЇ МАЄ БУТИ ДО 30% КРИМСЬКИХ ТАТАР

Мустафа Джемілєв, Уповноважений Президента України у справах кримськотатарського народу:

-Наразі розроблений проект закону щодо статусу кримськотатарського народу. Власне, це і є ті головні положення, які ми пропонуємо до змін у Конституції. У законопроекту 21 співавтор: головний розробник - робоча комісія Меджлісу кримськотатарського народу, однак також є багато представників різних парламентських фракцій.

Ми б хотіли, щоб у розділі 10 Конституції України було прописано, що ця автономна республіка створюється як форма реалізації права корінного народу Криму  на самовизначення. Буде це називатися Кримськотатарська автономна республіка, чи збережеться назва Автономна республіка Крим  - суттєвої різниці немає. Головне, який буде зміст. По-перше  - це функціонування кримськотатарської мови на рівні з державною мовою (українською) на території Автономної республіки Крим. По-друге - адекватне представництво у структурах усіх гілок влади з тим, щоб ми, кримські татари, могли захистити свої права.

Тобто, мова не йде про більший обсяг прав того чи іншого етносу. А просто, як у всіх цивілізованих країнах - право на формування державності у тій формі, у якій воно допускається у нас в Конституції: автономна республіка у складі унітарної держави. Ми говоримо про національно-територіальну автономію як форму реалізації права корінного народу на самовизначення.

Наразі ми цей проект направили у різні міжнародні організації, у тому числі до ОБСЄ, також будемо направляти до Венеціанської комісії. Якщо вони внесуть якісь правки,  ми будемо їх обов'язково враховувати перед подальшим винесенням на розгляд Верховної Ради.

Головне, що має бути забезпечене адекватне представництво, щоб захистити права корінного народу. У проекті, який ми пропонуємо, наприклад, мова йде про представництво в структурах представницької влади автономної республіки по 30%: кримські татари, українці, росіяни.

Слід розуміти, що запропоновані зміни - це конструктивний крок як для вирішення державної задачі - деокупації та відновлення територіальної цілісності - так і забезпечення гідного ставлення до прав корінного народу Криму.

Зрозуміло, що практична реалізації тих положень, які будуть закладені у  законі про статус кримськотатарського народу та розділі 10 Конституції України, відбудеться вже після деокупації півострова. Однак, без сумніву, прийняття таких змін стане величезною моральною підтримкою для тих, хто залишається в окупованому Криму. І навпаки, якщо не буде прийнято, то це викличе суттєве розчарування серед кримських татар.

Василь Короткий, Київ.