Українського в'язня після спроби самогубства незаконно перевезли з Криму до РФ
Про це повідомляє Кримська правозахисна група.
"Після того, як Андрій Лугін спробував скоїти самогубство, перерізавши собі горло, його прооперували у Сімферопольській міській лікарні № 6. Там він перебував з 26 квітня до 2 травня. Після цього його виписали з лікарні і направили до медсанчастини Сімферопольського СІЗО для подальшого спостереження з боку медиків", - повідомили правозахисники.
За інформацією дружини ув'язненого, Ірини Лугіної, 5 травня її чоловікові мали зняти операційні шви, проте вже 3 травня його перемістили з Криму до Росії без медичного супроводу.
Офіційно Ірині Лугіній не повідомили, де перебуває її чоловік, але вона припускає, що його вивезли до Краснодарського краю, а звідти етапують до Мордовської колонії.
26 квітня кримчанин Андрій Лугін, перебуваючи у СІЗО Сімферополя, спробував перерізати собі горло на знак протесту проти свого переміщення на територію Республіки Мордовія та відсутності належного лікування.
Андрію Лугіну, громадянину України, суд виніс вирок щодо довічного позбавлення волі ще до окупації Криму. Кілька років він відбував покарання у Криму, після чого був незаконно переміщений з тимчасово окупованої території Криму до колонії Мордовії (РФ), а в січні 2017 року був повернутий до Криму. За інформацією дружини Лугіна, умови тримання у російських колоніях загрожують життю та здоров'ю її чоловіка, який страждає на рідкісне захворювання. Знаючи, що його 26 квітня 2017 року знову відправлять до російської колонії, кримчанин 24 квітня оголосив на знак протесту голодування. Разом з Лугіним голодування оголосив також Юрій Михайлов, засуджений у цій самій справі і вже вивезений до РФ. Дружини обох ув'язнених стверджують, що російського громадянства засуджені не набували і паспортів РФ у них немає. Лугін та Михайлов збираються оскаржити своє незаконне етапування до РФ, а також мають намір звернутися до Європейського суду з прав людини.
Переміщення жителів Криму з півострова на територію РФ для відбування покарання є порушенням частини 1 статті 49 Женевської конвенції від 12 серпня 1949 року про захист цивільного населення під час війни.
