Сьогодні влада мала би скористатися аналітичним потенціалом ІГС - Орловський

05.05.2017 14:16 432

Сьогодні влада мала би скористатися аналітичним потенціалом провідних інститутів громадянського суспільства (ІГС) із залученням їх до ухвалення рішень, що представляють суспільний інтерес. 

Таку думку у коментарі Укрінформу висловив директор Програмної ініціативи "Демократична практика" Міжнародного фонду "Відродження" Олексій Орловський. 

"Ключова передумова для будь-якого партнерства, - це довіра. Саме на цьому має будуватися співпраця, зокрема, між органами публічної влади та громадськістю. Дуже важливо, щоб діяльність органів влади була максимально прозорою та передбачала активну участь представників ІГС у процесах ухвалення будь-яких рішень, що представляють суспільний інтерес. Зі свого боку, ІГС повинні вміти професійно вести діалог із органами влади, вміти доводити свою позицію та переконувати у її правильності. Сьогодні влада мала би скористатися аналітичним потенціалом провідних ІГС" , - сказав Орловський. 

Він зауважив, що сьогодні в Києві та регіонах України існує низка громадських аналітичних центрів, які спеціалізуються на різних питаннях місцевого розвитку. «Дуже було би важливо, щоб влада виступала замовником розробки певних аналітичних продуктів у таких ІГС, а також долучала їх представників до роботи в різних консультативно-дорадчих органах, робочих групах тощо», - зауважив він. 

На його думку, влада мала би створити умови для розвитку громадських ініціатив в таких сферах як реформування житлово-комунального господарства та надання соціальних послуг. Вирішення цих складних і комплексних питань без активізації громадської участі у цих процесах неможливо. 

Орловський підкреслив, що саме ІГС (зокрема, громадські організації, благодійні фонди, органи самоорганізації населення тощо), активно можуть долучатися до вирішення складних суспільних завдань, а іноді самостійно відповідати за їх розв'язання. 

«Як приклад, в Одесі з 2000 року використовується такий інструмент як соціальне замовлення. Тут щороку міська рада затверджує цільову програму вирішення соціальних проблем із використанням механізму соціального замовлення, в якій визначає ці проблеми, затверджуються обсяги фінансування тощо. До числа таких проблем відносяться, наприклад, проблеми безпритульних, людей із обмеженими фізичними можливостями, питання щодо сприяння розвитку органів самоорганізації населення і т.д. Розподіл цих коштів здійснюється на конкурсних засадах. І як засвідчив 17-річний досвід, на 1 гривню бюджетних коштів виконавці проектів залучають із інших джерел у середньому 3 гривні позабюджетних коштів. Практику використання коштів через механізм соціального замовлення на разі використовують окремі населенні пункти у 20 регіонах України», - розповів експерт. 

Крім того, він зауважив, що значний потенціал сховано в органах самоорганізації населення (ОСНах). «Адже по Конституції та Законам України "Про місцеве самоврядування в Україні" та "Про органи самоорганізації населення" саме ОСНам можуть делегуватися певні повноваження органів місцевого самоврядування, а також необхідні для їх здійснення фінанси та майно. На жаль, по цьому питанню є певні прогалини на рівні законодавства. Адже відповідна процедура чітко не виписана, перелік відповідних повноважень теж не деталізовано. Втім, саме органи місцевого самоврядування могли би, наприклад, врегулювати власними рішеннями ці проблеми. Знаю, що така діяльність у Києві вже розпочата та хочу вірити, що ОСНи Києва рано чи пізно зможуть скористатися делегованими їм повноваженнями також», - підкреслив він. 

Разом з тим, на думку директора найбільш дієвими інструментами конструктивного впливу громадськості на вирішення питань місцевого значення є інструменти місцевої демократії.

«Оскільки ми говоримо про інструменти вирішення питань саме місцевого значення, найбільш ефективними в цьому випадку можуть бути різноманітні інструменти місцевої демократії. Йдеться про можливість проведення громадських слухань, ініціювання розгляду окремих питань місцевими радами через місцеві ініціативи, безпосереднього вирішення деяких питань на локальному рівні через загальні збори жителів за місцем їх проживання, створення та діяльність органів самоорганізації населення, подання місцевих петицій тощо», - зазначив Орловський.

На його переконання, використання цих та деяких інших форм місцевої демократії потребує посилення спроможності самих людей самоорганізовуватися та працювати системно, послідовно та конструктивно над вирішенням наявних проблем, а також здатності органів влади вести діалог із громадськістю на належному рівні, реагувати на запити людей тощо. 

«Це дуже складний та довгий процес налагодження такої взаємодії. Для побудови такого діалогу, особливо на перших його етапах, важливе значення мають ресурсні центри із розвитку місцевої демократії, мережа яких на разі функціонує за підтримки Міжнародного фонду "Відродження" у 12 регіонах України, в т.ч. і у м. Києві. Координатором цієї мережі є Всеукраїнська асоціація сприяння самоорганізації населення. Також важливим є питання створення належних "правил гри", тобто, чітко виписаних процедур, використовуючи які члени територіальної громади можуть реалізувати ту чи іншу форму місцевої демократії. А ці питання в багатьох випадках залежать саме від органів місцевого самоврядування, а не, наприклад, від Верховної Ради України. Адже в більшості випадків такі "правила гри" мають виписувати саме органи місцевого самоврядування на рівні Статутів територіальних громад, окремих положень тощо. Саме тому наш Фонд підтримав розробку проекту концепції нового Статуту територіальної громади міста Києва, де мають бути, зокрема, додатково врегульовані ці питання, та у подальшому планує надавати підтримку процесу підготовки та публічного обговорення самого проекту Статуту», - наголосив він. 

Разом з тим, експерт повідомив, що саме для налагодження діалогу між представниками місцевих органів влади та громадянського суспільства у Києві 23 травня відбудеться Київський Форум організацій громадянського суспільства. Форум дасть змогу налагодити співпрацю між громадськими ініціативами та КМДА. 

"Ми розглядаємо Форум, який буде проводитися 23 травня в Києві, з одного боку, як інструмент налагодження ефективної співпраці та комунікації маж органами влади Києва та ІГС, які працюють в столиці, а з іншого, - як спосіб передачі кращих практик у діяльності окремих ІГС своїм колегам по громадському сектору. До речі, наш Фонд постійно підтримує проведення аналогічних форумів, які щорічно проводяться на рівні держави, а не тільки окремого міста чи регіону", - зазначив він.

При цитуванні і використанні будь-яких матеріалів в Інтернеті відкриті для пошукових систем гіперпосилання не нижче першого абзацу на «ukrinform.ua» — обов’язкові. Цитування і використання матеріалів у офлайн-медіа, мобільних додатках, SmartTV можливе лише з письмової згоди "ukrinform.ua". Матеріали з маркуванням «Реклама» публікуються на правах реклами.

© 2015-2017 Укрінформ. Усі права застережені.

Дизайн сайту — Студія «Laconica»
Розширений пошукПриховати розширений пошук
За період:
-