Корупції позбулися, черг – ні. Медична реформа в Польщі
Україна зараз фактично перебуває на початку реформування медичної галузі, яке відкладалося або саботувалося усі 25 років незалежності. Безоплатна пострадянська медицина де-факто давно вже стала в Україні платною, поєднуючи в собі рудименти старої, радянської системи і дикого, цинічного капіталізму. Попри те, що Україна намагається реформувати одну з найбільш корумпованих сфер, будуючи страхову медицину за угорським та іспанським сценаріями, варто придивитися до досвіду інших країн, зокрема сусідньої Польщі. Система охорони здоров'я в української сусідки не є зразковою, але багато елементів, які тільки зараз намагатимуться запровадити в Україні, вже давно функціонують, і досить ефективно, в Польщі.
ПЛАТНА МЕДИЦИНА, БЕЗКОШТОВНІ ЛІКИ Й ЛІКАР ПЕРШОГО КОНТАКТУ
Державна система охорони здоров'я у Польщі не безкоштовна. Кожна людина працездатного віку cплачує обов'язкову страховку у розмірі приблизно 9% від своїх доходів, що перераховується до Національного фонду здоров'я (NFZ), який вже безпосередньо розподіляє кошти за напрямками. При цьому, достатньо, щоб страховку мав один член сім'ї, через якого вона автоматично розповсюджуватиметься на всіх. Натомість, якщо жоден з працюючих членів сім'ї не має такої страховки від працедавця, то він самостійно може її викупити, підписавши безпосередню угоду добровільного страхування з NFZ. З врахуванням нинішнього середнього рівня зарплати в Польщі, вона коштуватиме зараз 395 злотих (приблизно 106 дол. США). Пенсіонери отримують страховку автоматично, студентам її забезпечують виші, а безробітним – місцеві відділи праці за місцем проживання.
Первинний рівень медичної реформи, яка зараз запроваджується в Україні, схожий до того, який зараз функціонує в Польщі. Перший контакт пацієнта відбувається з лікарем сімейної медицини, або як у Польщі їх ще називають – лікарями першого контакту. Людина обирає свого терапевта самостійно. При цьому, лікаря можна обрати в довільній поліклініці, місце проживання людини тут не має значення. Проте, якщо лікар першого контакту вже закріплений за особою в реєстратурі поліклініки, то пацієнт, намагаючись потрапити до спеціаліста, має прийти саме до "cвого" терапевта, або того, хто його заміняє. Безпосередньо до спеціаліста без направлення лікаря першого контакту потрапити неможливо. Винятки становлять лише хворі на туберкульоз, СНІД, наркозалежні, донори внутрішніх органів та деякі інші категорії.
Значними привілеями у Польщі користуються ветерани та інваліди війни, репресовані до Сибіру, їхні вдови та вдівці. Зокрема, для цих категорій людей направлення до спеціаліста від терапевта не є обов'язковим. Крім того, ліки для них безкоштовні – їхню вартість покриває держава. Безкоштовними також є спеціалізовані ліки для деяких інших категорій людей, зокрема хворих на епілепсію, онкохворих, осіб, які мають ускладнення після пересадки органів та деяких інших категорій. Чинний польський уряд з минулого року також зробив безкоштовними ліки для всіх пенсіонерів, котрим виповнилося 75 років.
В Україні за новою програмою "Доступні ліки", яка почала функціонувати з 1 квітня, деякі категорії осіб, наприклад хворі на серцево-судинні захворювання, бронхіальну астму чи цукровий діабет, також мали би розраховувати на деякі види безкоштовних ліків. Але це в ідеалі, а реалії, особливо в регіонах, є трохи іншими. Дуже часто людину, яка запитує про безкоштовні ліки, аптекарі просто "відшивають", мовляв немає таких ліків у наявності. У Польщі така ситуація є неприпустимою. Польські фармацевти визнають, що заробітки від компенсованих державою на 100% ліків є мізерними. До того ж на компенсацію за ці ліки аптекарі чекають від держави від двох тижнів до місяця. Проте, там ніхто навіть не думає таким чином позбуватися клієнта, хоча б тому, що той може піти в іншу аптеку і поцікавитися чи конкретних ліків і справді немає в наявності. Онлайн-доступ в аптеках до гуртівень з ліками швидко дає змогу переконатися, чи така проблема існує. Якщо її немає, то фармацевт може накликати на себе увагу перевіряючих органів та покарання, щонайменше у вигляді штрафів.
У Польщі також досить розгалужена система знижок на ліки. Усі люди, які мають медичну страховку, можуть розраховувати на знижки в аптеках на 30% чи навіть 50%. Для цього на рецепті лікар просто ставить позначку, що означає "дофінансування NFZ", відтак решту коштів за ліки компенсує держава. До речі, це також стосується і заробітчан, які легально працюють у Польщі й мають медичну страховку від працедавця. Часто, не знаючи про це, і не попередивши про наявність страховки лікаря, трудові мігранти з України платять за ліки повну вартість.
ЧЕРГИ І ЩЕ РАЗ ЧЕРГИ...
Cистема охорони здоров'я Польщі завжди вважалася проблемною ланкою в системі життєзабезпечення Польщі, і попри всі видимі успіхи реформування, такою її часто називають і сьогодні. Чергові польські уряди понад два десятки років намагалися реформувати медицину, але це не до кінця їм вдавалося. Не є винятком і чинний уряд "Права і Справедливості" (PiS) Ярослава Качинського, який частково вже розпочав реформування і планує подальші суттєві зміни з 2018 року. Але про це дещо згодом.
У рейтингу Європейського індексу здоров'я пацієнта за 2016 рік Польща зайняла 31 місце серед 34 країн, які оцінювалися. Це свідчить про серйозні прогалини у системі. Низький рейтинг, як правило, мають ті країни, які витрачають на медицину великі кошти, але коефіцієнт корисної дії від цього є доволі низьким.
Перелік проблем польської медицини, попри повільне, але доволі ефективне реформування, лишається значним. Найбільше пацієнти, як і самі лікарі, нарікають на дуже довгі черги, у першу чергу до лікарів-спеціалістів. Час очікування до дерматологів, урологів, гастроентерологів тощо може сягати кількох місяців і навіть більше року. Звичайно ж, це стосується державної системи медицини, адже у приватній, яка досить розвинена в Польщі, ситуація виглядає по іншому: платиш більше – довго на прийом не чекаєш. Другою серйозною проблемою є також довгі черги пацієнтів на проведення операцій чи реабілітаційних заходів. Там черги можуть бути ще довшими – до кількох чи навіть кільканадцяти років. Є й такі випадки!
Власне, суть нинішньої реформи, якщо дуже коротко, полягає саме у намаганні скоротити усі черги. Польська медицина має ще багато інших проблем, серед яких є, наприклад, нестача спеціалізованого обладнання для рятування життя людей у багатьох клініках, особливо у регіонах. Тут на допомогу приходять благодійники. Наприклад, під час найбільшої за розмахом благодійної акції в Польщі, яка проводиться раз на рік, у січні – "Великий оркестр святкової допомоги", по всій країні і за кордоном збираються кошти, які згодом йдуть на закупівлю коштовного обладнання. В цьому році під час акції було зібрано рекордних 26 млн дол. США, які пішли на закупівлю медобладнання для педіатричних та геріатричних відділень.
ВАЖЛИВИЙ ПАЦІЄНТ, ШПИТАЛІ Й ПИТАННЯ КОРУПЦІЇ
Варто звернути увагу також і на статус лікаря в Польщі. Відверто кажучи, лікар-спеціаліст у державній клініці не отримує високої зарплатні. Відтак, практично всі з них мають по кілька робіт, працюючи як у державній, так і в приватних клініках, або організовуючи свої приватні кабінети. Крім того, що це приносить додаткові кошти, це також дає й значну економію. Оформлюючи так звану "індивідуальну лікарську діяльність", що фактично є одноособовою фірмою, лікар за польськими законами користується низкою пільг: він може оформляти на фірму безпроцентні кредити, закуповувати для її потреб товари, значну частину витрат на які держава підприємцю компенсує.
Для лікарів пацієнти у Польщі вкрай важливі. Від їхньої кількості прямо залежить заробіток лікарів: чим більше пацієнтів, тим вища зарплата, оскільки вартість візитів та лікувальних послуг поліклініці й конкретному лікарю покриває держава зі страховки особи. Відтак, питання корупції у польській системі охорони здоров'я, як і українська практика "конверта з подякою" за "безкоштовний" візит до лікаря, не існують. Щоправда, подекуди трапляються випадки "домовленостей" між лікарем і пацієнтом за довідку про звільнення від праці. Однак, випадки виписування "лікарняного" за дрібний хабар – не занадто розповсюджена практика.
У Польщі існують шпиталі різного рівня підпорядкування чи спеціалізації – міські, районні чи воєводські, а також відомчі лікувальні заклади, наприклад, міністерства оборони чи внутрішніх справ. Кожний шпиталь отримує частку фінансування від держави або органу місцевого самоврядування, а також і від NFZ за кожного пацієнта. При цьому, шпиталі як окремі суб'єкти господарської діяльності ретельно планують свою роботу, аби бути прибутковими. Дуже часто директорами шпиталів є не лікарі, а хороші менеджери, які відповідають за нормальне функціонування підлеглої установи. Тому періодично можна спостерігати картину, що той чи інший шпиталь через невідповідну фінансову політику банкрутує, а інші такого ж типу і спрямованості й далі нормально працюють.
РЕЦЕПТ НА ЗМІНИ: ЗБІЛЬШЕННЯ ФІНАНСУВАННЯ Й ЕФЕКТИВНІСТЬ ВИТРАТ
Уряд PiS, знаючи про «патології» системи охорони здоров'я Польщі, намагається вирішувати наявні проблеми, з одного боку підвищуючи витрати з бюджету на медицину, а з іншого – здійснюючи суттєву реорганізацію, покликану оптимізувати витрати коштів. Зокрема, витрати з бюджету країни на систему охорони здоров'я в 2017 році заплановані вищими на 3,4 млрд злотих (понад 900 млн дол. США), ніж торік і становитимуть 4,2% від ВВП країни. Водночас, чинний уряд розраховує, що в 2024 році витрати на медицину в Польщі сягнуть 5,8% від ВВП країни.
Тим часом, уряд Польщі у березні ухвалив плану реформування системи охорони здоров'я. Зокрема, заплановано з 1 січня ліквідувати NFZ – центральний орган, який розпоряджався фінансами на медицину в розмірі понад 70 млрд злотих (майже 19 млрд дол. США). Відтак, зменшаться бюрократичні витрати на функціонування цього органу. Його функції мають перейняти Управління охорони здоров'я у воєводствах (WUZ), роботу яких безпосередньо контролюватиме профільний міністр. Зміни плануються і на первинному рівні надання послуг. Зокрема, буде створено групи первинної медичної допомоги, до яких входитимуть лікар, медсестра, акушер, шкільна медсестра та дієтолог, які всебічно координуватимуть лікування пацієнта на різних стадіях, його направлення до шпиталю і подальшу реабілітацію. Урядовці підкреслюють, що система не може собі дозволити на втрату позитивних ефектів від лікування пацієнта у шпиталі, а тому повинен бути якийсь "сторожовий", який дбатиме про його подальшу реабілітацію. Медики таких груп повинні будуть отримувати також "мотиваційну" надбавку за догляд за важко хворими і за позитивні результати лікувань хронічних захворювань пацієнтів. Влада також хоче запровадити систему "мереж шпиталів", до яких входитимуть як державні так і приватні шпиталі. Метою цього нововведення є оптимізація кількості лікувальних відділень по напрямах, що дасть можливість краще розпоряджатися коштами на лікування й ефективніше управляти лікувальними закладами.
Щоправда, навіть самі польські медики до кінця не переконані, чи ухвалені зміни запрацюють з наступного року, і чи вони взагалі потрібні. Зміни у реформуванні медицини в Польщі зараз спрямовані на більш ефективну і раціональну витрату коштів за одночасного підвищення рівня надання послуг й отримання кращих результатів лікування. Так, черги у польських поліклініках і лікарнях усе ще залишаються великими, але з іншого боку – медицина в Польщі фактично очистилася від корупції. Так, страхова медицина в Польщі недешева, але з іншого боку, навіть дуже складна операція, якщо її звісно взагалі проводять, для пацієнта у державній системі охорони здоров'я буде абсолютно безкоштовною. Автор знає випадок, коли звичайне медстрахування від працедавця дозволило українцеві у Польщі фактично врятувати життя своєму синові: йому абсолютно безкоштовно і без "подяк для лікарів" було проведено кілька дуже складних операцій на серці. У той же час, батьки іншого хлопчика з України – сусіда по палаті, які не мали такого страхування й були в якості комерційних пацієнтів, для оплати операцій змушені були продати своє житло. Напевно, саме такі надзвичайні випадки є справжнім мірилом того, чи система охорони здоров'я у країні є не дишлем і бутафорією, а в міру ефективним механізмом, попри усі інші проблеми й нарікання.
Юрій Банахевич, Варшава.
