Медична реформа: надії й тривоги Житомирщини

Від початку 2017 року дедалі очевиднішим стає, що медична реформа в Україні таки невідворотна. І, поки самі медпрацівники та пацієнти ще в усьому розбираються, Міністерство охорони здоров'я вже пожинає перші плоди змін. Серед них, зокрема, - втілення реформи на Житомирщині.

Із місяць тому в Житомирі побувала виконувач обов'язків Міністра охорони здоров'я України Уляна Супрун, взяла участь у презентації сучасної системи електронної реєстрації в одній із поліклінік. А перед цим її заступник Павло Ковтонюк ознайомився з роботою нової амбулаторії загальної практики - сімейної медицини. Обоє посадовців схвально оцінили зусилля житомирців.

«Те, що відбувається у вас - це і є наша ціль, щоб первинна ланка була сильною, щоб були амбулаторії, де лікарі первинної ланки можуть працювати», - скаже Уляна Супрун.

У Житомирі уже заглибилися в реформу на «первинці». Торік у місті почали створювати амбулаторії загальної практики - сімейної медицини. Першу з них відкрили 29 грудня 2016 року. Реконструкція приміщення, придбання меблів та інвентарю обійшлися місту в більше ніж 1,6 млн грн. Загальна кількість населення, яка підлягає медичному обслуговуванню у цій амбулаторії, становить близько 10 тисяч осіб. Прийом пацієнтів тут здійснюватимуть семеро лікарів. А на 2017 рік у Житомирі заплановане відкриття ще двох схожих лікувальних закладів і триває проектування четвертої амбулаторії на базі стоматологічної поліклініки.

«Взагалі, у Житомирі більше як 300 дільничних лікарів, терапевтів і педіатрів. Але я переконаний, що краще працювати загальними практиками, коли об'єднується значна кількість сімейних лікарів, тому ми відкриваємо великі амбулаторії, де буде працювати від шести до десяти спеціалістів», - розповів заступник Житомирського міського голова Матвій Хренов.

Перейнялися в Житомирі  і комп'ютеризацією закладів охорони здоров'я. У липні 2016 року закупили 37 комп'ютерів та сервер, упродовж вересня змонтували локальну мережу, а в листопаді підписали договір на постачання та впровадження програмного забезпечення «Доктор Елекс» у кількості 17 примірників, що встановлені в реєстратурі, лабораторії, рентгенологічному відділенні та кабінетах сімейних лікарів поліклініки №2.

Найвагомішим же проектом, який у Житомирі реалізували торік, стало повне забезпечення розхідними матеріали і медикаментами приймальних, реанімаційних відділень і травмпунктів, а приймальних відділень - ще й лабораторним і діагностичним обладнанням. Ці заходи фінансували за кошти міського та державного бюджетів.

«В області продовжувалась оптимізація мережі закладів охорони здоров'я, що надають первинну медичну допомогу. До складу центрів первинної медико-санітарної допомоги як структурні підрозділи увійшли 211 лікарських амбулаторій і 688 ФАПів. Крім того, первинна медична допомога надається й у закладах, де ще не розділено первинний та вторинний рівні медичної допомоги, до складу яких ввійшли 35 лікарських амбулаторій і 116 ФАПів», - уточнює начальник управління охорони здоров'я Житомирської облдержадміністрації Олександр Торбас.

При цьому на Житомирщині працює 586 сімейних лікарів. Їм вдається обслуговувати 85% населення. Тобто у розрізі суто математичному виходить 6,21 посад сімейних лікарів на 10 тисяч пацієнтів.

У Міністерстві охорони здоров'я анонсують, що навесні 2017 року в Україні стартує приписна кампанія, під час якої пацієнти та сімейні лікарі підписуватимуть декларації. Ці документи закріплюватимуть медиків за людьми, які їх обрали. Слушним тут є питання, чи вистачатиме при цьому в регіонах сімейних лікарів?

«Таких лікарів достатньо, бо у нас довгий час працювала кафедра сімейної медицини при Житомирському інституті медсестринства від Вінницького національного медичного університету. А зараз ми створили центр перепідготовки на базі Житомирської обласної клінічної лікарні ім. О.Ф.Гербачевського, де лікарі, знову ж таки, будуть проходити переатестаційні цикли.. Згідно з нормативами, у сільській місцевості, сімейний лікар матиме обслуговувати 1200 пацієнтів, а в місті - 1,5 тисячі населення», - каже головний медик області.

Поки, направду, важкувато уявити, як саме працюватимуть сімейні лікарі. Зрозуміло, що їхня зарплата тепер залежатиме від кількості пацієнтів. Суто теоретично, принцип «гроші йдуть за пацієнтом» - ідеальний спосіб тримати медиків у тонусі. Але є й інший бік медалі - обслуговувати свого пацієнта, по суті, треба буде і вдень, і вночі. Проігнорувати виклик навіть о другій ночі лікар не матиме права. У гіршому випадку - пацієнт розірве з ним договір, що вплине не лише на добробут ескулапа, а й може вдарити по його репутації. І, все ж таки, лікар - теж жива людина, котра навряд чи зможе працювати у режимі 24/7. Тож, для самих медпрацівників наразі це питання лишається відкритим. Власне, й чиновники на місцевому рівні абсолютно не виключають понаднормової роботи лікарів: бодай у телефонному режимі, але доведеться консультувати. Втішають при цьому наразі лише ймовірністю гідної оплати праці. Що ж, поживемо - побачимо, як теорія набуває практичного втілення.

Чимало білих плям, як з'ясувалося, криється і в ідеї створення госпітальних округів. На перший погляд, все логічно: їх створюють для того, щоб упорядкувати мережу закладів медичної допомоги.

«Робота з формування госпітальних округів передбачає побудову мережі стаціонарів з урахуванням двох важливих критеріїв. По-перше, достатня навантаженість на лікаря і на обладнання, що забезпечує якісну послугу. Другий критерій - це доїзд: із будь-якої точки області людина повинна за годину доїхати до місця, де їй нададуть послугу з інтенсивного лікування, - пояснює заступник міністра охорони здоров'я України Павло Ковтонюк.

Але пересічні громадяни все ж занепокоєні тим, чи не передбачатиме таке «укрупнення» закриття районних лікарень. Влада запевняє: жоден медзаклад закривати не планують.

Тим часом, 19 січня вичерпався дедлайн, визначений МОЗ, за яким регіони мали подати проекти госпітальних округів. 12 областей завдання виконали. Серед них і Житомирська, де сформували чотири госпітальних округи.

Наразі в госпітальних округах визначені лише лікарні інтенсивного лікування другого рівня. Із рештою лікувальних закладів кожного округу визначатимуться після прийняття нормативних документів (затвердження положення про лікарні, табеля оснащення, критеріїв відбору лікарень інтенсивного лікування) за результатами громадського обговорення за участі медичних працівників, місцевої влади, засобів масової інформації, громадськості.

Проте місцеві жителі вже потроху починають реагувати на можливі зміни у системі охорони здоров'я. Слід зазначити, що на Житомирщині були лише поодинокі виступи проти початку медичного реформування, на відміну від, наприклад, сусідньої Вінниччини, але занепокоєння все ж є.

Так, у Ружинському районі 14 лютого кількасот обурених людей вийшли на центральну площу райцентру із мітингом проти закриття районної лікарні. У закладі, де обслуговують до 30 тисяч пацієнтів, збираються закрити відділення реанімації, хірургії, неврології та травматології. Залишать тільки терапію. Відтак, у решті випадків хворих доставлятимуть до лікарень госпітального округу, центром якого визначено місто Бердичів. Але люди не згодні з таким варіантом та поясненнями чиновників, мовляв, так буде зручніше, бо тепер не доведеться пацієнтів зі складними недугами везти до Житомира.

Загалом же, можна сказати, що на Житомирщині спокійно сприймають новини «з фронтів» медичної реформи. Хтозна, можливо, стрілянина в Олевську та "бурштинова тема" відволікають житомирян і жителів області від решти проблем. Зрештою, час покаже.

Олександр Трохимчук, Житомир.

Фото: Анна Максимова.