Скорочення лікарняних ліжок: хто виграє?

Скорочення лікарняних ліжок: хто виграє?

Аналітика
7805
Ukrinform
Укрінформ зібрав думки експертів, представників МОЗ та профспілок

Слово "реформи" сьогодні на слуху у кожного жителя України. І, мабуть, найбільше критики випадає на адресу реформування системи охорони здоров'я.

Влітку минулого року профільний міністр Олександр Квіташвілі, презентуючи ряд «реформаторських» законопроектів, заявляв, що реформа охорони здоров'я не передбачає запровадження платної медицини, але має бути розроблено новий підхід до фінансування медичних послуг державою.

З цим важко сперечатися, адже по суті, система охорони здоров'я України і досі має структуру, яка залишилася з радянських часів, за якої майже всі виділені на галузь бюджетні кошти йдуть на утримання лікарняної інфраструктури та виплату заробітної плати медперсоналу, а не на лікування пацієнта.

Однак, треба бути відвертим: незважаючи на всі потуги профільного міністерства, очевидних досягнень реформи поки що немає: пакет законопроектів (2309, 2310 та 2311), що мав на меті надати більшу фінансову самостійність державним та комунальним закладам охорони здоров'я, поки що не знайшов підтримки у ВР, плани запуску у 2016 році електронних медичних карт і реєстрів пацієнтів за кошт Світового банку - це поки що теж лише плани, а кроки, що вже здійснені, зустрічають критику з боку пацієнтів та опір з боку медпрацівників.

Останній приклад - постанова Кабінету міністрів України від 25 листопада 2015 р. № 1024, якою затверджений новий граничний норматив забезпечення стаціонарними лікарняними ліжками - не більш як 60 ліжок у розрахунку на 10 тис. населення замість норми у 80 ліжок, що існувала раніше.

Ми  поцікавилися в експертів та у представників МОЗ, чим викликане це скорочення, як це відіб'ється на якості обслуговування пацієнтів і яким чином вплине на долю медичного персоналу.

ЗМЕНШЕННЯ ЛІЖОК - ЦЕ СКОРОЧЕННЯ ПЕРСОНАЛУ

Заступник міністра охорони здоров'я Ігор Перегінець наголошує, що про жодне скорочення фінансування галузі не йдеться.

"Мова йде не про скорочення ліжок і скорочення бюджету. Мова йде про скорочення ліжок і потенційне перенаправлення бюджету саме на потреби пацієнта, замість утримання інфраструктури", - розповів заступник міністра охорони здоров'я. При цьому він наголосив, що сьогодні в Україні лише 9% бюджетного фінансування охорони здоров'я витрачаються безпосередньо на лікування пацієнта, натомість 80% коштів ідуть на утримання лікарняної інфраструктури та виплату заробітної плати лікарям і медпрацівникам.

За словами Перегінця, в Україні існують ліжка для таких хвороб, які у всьому світі лікуються амбулаторно. Саме вони стануть основною базою для скорочення.

"Міністерство охорони здоров'я має визначити методичні підходи, які саме ліжка будуть скорочуватись. У багатьох українських закладах охорони здоров'я існують ліжка для тих хвороб, які в інших країнах лікуються амбулаторно. Наприклад, окремі місця для офтальмологічних хвороб, які легко лікуються на первинній медичній ланці", - наголосив заступник міністра.

Перегінець зазначає, що в Україні все ще діє практика розрахунку кількості лікарів відповідно до кількості ліжок. Саме тому при зменшенні нормативу автоматично постає питання скорочення кількості лікарів. Заступник міністра розповів, що звільнення неминучі, але пройдуть шляхом скорочення персоналу пенсійного віку та перекваліфікації інших спеціалістів на фахівців дотичних медичних сфер.

"Лікарі та медичні працівники є для нас надважливими елементами, але головне завдання системи охорони здоров'я - надавати послугу пацієнту. Якщо система з'їдає левову частку грошей, не даючи гарної послуги, значить або систему треба реформувати драматично, або  знаходити рішення, які дозволять надавати більш якісні послуги. У нас занадто розгалужена та громіздка система, тому ми приходимо до рішень, що частина медичного персоналу буде вимушена залишити систему. Але в нас є велика кількість працівників пенсійного віку, велика частина спеціалістів, які можуть бути перекваліфіковані та працювати в іншій сфері медичної галузі", - запевнив Ігор Перегінець.

СТАРА РАДЯНСЬКА СИСТЕМА НЕ ПРАЦЮВАТИМЕ ЗА БУДЬ-ЯКИХ НОРМАТИВІВ

Менеджер групи з реформи системи охорони здоров`я в Реанімаційному пакеті реформ Олександр Ябчанка негативно поставився до нововведень. На думку експерта, ідея скорочення кількості ліжок не передбачає жодних реформаторських рухів, тільки економію бюджетних коштів.

"Це не реформа, а лише імітація. Насправді, залишається старий нормативний механізм, який був характерний для радянської доби та за 70 років встиг показати свою недоречність. Дані зміни не передбачають системних перетворень, а направлені виключно на те, аби лікарні працювали за зменшеним бюджетом. Це жодним чином не може позитивно відбитися на якості надання послуг, адже в Україні люди платять за утримання лікарні та заробітну платню лікарям, замість того, аби оплачувати конкретні послуги, і нововведення не передбачає змін у цій системі", - заявив Олександр Ябчанка.

На думку експерта, справжня реформа має базуватися на автономії лікарень. Задля цього він пропонує надати головним лікарям можливість самостійно визначати кількість необхідних місць та займатись розподілом наявних ресурсів. Звичайно, в такому випадку відкритим залишається питання щодо фінансової грамотності керівників медичних установ, тому експерт пропонує навчати лікарів основам ефективного менеджменту.

Водночас Олександр Ябчанка наголошує на необхідності відходу від старого директивного принципу, коли всі рішення приймаються виключно в Києві.

"Реальна реформа має йти з автономії. Кожен район чи навіть лікарня мають самі визначати необхідну кількість стаціонарних ліжкомісць. Десь це 100 ліжок, в іншому районі - 70, а в якомусь максимум треба 40. Звичайно, головних лікарів треба навчити основам ефективного менеджменту, аби вони якнайкраще розпоряджались наявними ресурсами, але необхідно якнайшвидше відходити від старого принципу директивного управління з Києва", - підкреслив Олександр Ябчанка.

БЕЗ ПРИЙНЯТТЯ ЗАКОНІВ РОЗПОРЯДЖЕННЯ КАБМІНУ НЕ СПРАЦЮЄ

У свою чергу, голова Комісії з питань реформування системи охорони здоров`я Громадської Ради при Міністерстві охорони здоров'я України Зоряна Черненко наголошує на необхідності створення належної законодавчої бази для підкріплення даного рішення уряду. На думку експерта, необхідно змінити нормативи лікування пацієнтів та фінансування шпиталів, де сьогодні існує чітка прив'язка до кількості ліжок.

"Ліжка скорочують, але не відбувається зміна фінансування лікарняних заходів. У результаті, медзаклади автоматично отримують менше грошей.  Сьогодні лікарня все ще отримує гроші на своє утримання за певною формулою, в яку входить кількість ліжок. Відповідно до цього розраховується і кількість медичного персоналу. Саме по собі це рішення призведе до скорочення медичного персоналу та зменшення фінансування лікарняних заходів. Але якщо це рішення ми підкріпимо законом про автономізацію закладів і новим методом фінансування медичних установ через надані послуги, а не як бюджетну установу, тоді воно є дуже прогресивним", - вважає Зоряна Черненко.

На її думку, пацієнти зможуть відчути вигоду від зменшення нормативу лише в тому випадку, якщо додатково будуть прийняті нові стандарти та протоколи проведення лікарських процедур.

"Лікування покращиться, адже мають бути прийняті нові протоколи і стандарти лікарських процедур. Але якщо відбудеться зменшення кількості лікарняних ліжок без прийняття нових протоколів і стандартів - то наслідки  будуть, скоріше, негативними", - резюмувала експерт.

Зазначимо, що Профспілка працівників охорони здоров'я України вже також висловила протест проти скорочення нормативу забезпечення лікарняними ліжками без узгодження з профспілкою. На переконання організації, впровадження таких заходів необхідно проводити не тільки враховуючи фінансові можливості, а й зберігаючи працівників, які мають ці новації впроваджувати.

Профспілка при цьому нагадує положення частини третьої статті 16 Основ законодавства України про охорону здоров'я, згідно з якими «мережа державних і комунальних закладів охорони здоров'я формується з урахуванням потреб населення у медичному обслуговуванні, необхідності забезпечення належної якості такого обслуговування, своєчасності, доступності для громадян, ефективного використання матеріальних, трудових і фінансових ресурсів». Як заявляють у профспілці, зміни у мережі закладів охорони здоров'я (їх об'єднання та реорганізація, перепрофілювання, зміна штатної чисельності працівників та ліжок) відбуваються постійно, і їх необхідність визначається змінами у чисельності населення, його захворюваності та реальними потребами громадян у тих чи інших видах медичної допомоги.

Відповідно, профспілка сподівається, що МОЗ України якнайточніше виконає доручення Кабінету Міністрів України, викладене у пункті 2 постанови №1024, щодо розробки у місячний строк методики забезпечення стаціонарними лікарняними ліжками у розрахунку на 10 тис. населення, «врахувавши вимоги статті 16 Основ законодавства України».

Максим Мордовцев, Київ.

Розширений пошукПриховати розширений пошук
За період:
-