Вибори в Харкові. Чи розіб’ють монобільшість Кернеса?

Вибори в Харкові. Чи розіб’ють монобільшість Кернеса?

Укрінформ
Конкуренти б’ються за електоральні бонуси, що з’явилися за відсутності чинного мера у місті

За посаду міського голови Харкова борються більше десяти кандидатів, але лише трьом-чотирьом із них експерти приділяють хоч якусь увагу, бо місцеві політологи, керуючись якимись своїми розрахунками, вважають, що рейтинг чинного мера Геннадія Кернеса дозволяє йому виграти ці вибори і на відстані – з німецької клініки «Шаріте», де він лікується вже понад місяць.

Тож і Укрінформ наразі основну увагу приділить тим кандидатам, які певною мірою можуть скласти конкуренцію Кернесу. Йдеться про голову ОДА Олексія Кучера, висунутого президентською партією; бізнесмена, нардепа Олександра Фельдмана, який балотується від «Опозиційної платформи – за життя»; депутата міськради, юриста, члена громадської організації «Харківський антикорупційний центр» Ігоря Черняка, який представляє іменний блок колишньої очільниці регіону Юлії Світличної «Разом».

«Кандидатів так багато, що навіть середню температуру «по палаті» важко виміряти, – сміється спеціаліст з політичного PR Андрій Попов. – У політику пішли буквально всі, у кого було бажання. Важливіший навіть не калейдоскоп облич, а інструменти, які кандидати використовують. Нові обличчя роблять ставку на інновації, на «цифру», а «ветерани» кампаній – на «політичний кубізм»: промо-куби на кожній зупинці й борди вздовж доріг. Але шанси на перемогу Геннадія Кернеса – дуже великі».

На фоні коронавірусу в регіоні вирують політичні пристрасті, й провокаційні заяви лунають мало не щодня. Чи то прибічники й опоненти свідомо перебирають стиль «міцного господарника» і «майстра слова», чим відомий чинний мер, чи то в сторін просто здають нерви.

НЕЦЕНЗУРЩИНА В ПРЯМОМУ ЕФІРІ – СПЕЦІАЛЬНО ДЛЯ ВИБОРЦІВ

Остання сесія обласної ради VII скликання, що пройшла 15 жовтня, була в цьому плані дуже показовою. Брудна лайка в президії, крики, скандали і спроби шантажу – такого за всі його 12 років роботи не було, скаже після сесії голова облради Сергій Чернов. І це при тому, що третина депутатів перебували на лікарняному, а рада – на межі прийняття рішень.

Гаряче було одразу, бо ж почали з обговорення боротьби з COVID-19. А не спекулює на цій темі хіба що лінивий, адже лікарні переповнені, інші заклади до відкриття геть не готові, а лікарів катастрофічно не вистачає. Крім того, пів року обласний департамент охорони здоров’я не має керівника, тож кілька депутатів наполегливо говорять про «бардак» і «провал» у боротьбі з вірусом. Після доповіді заступника Харківської ОДА Тараса Пастуха слово взяв заступник голови облради Володимир Скоробагач (балотується в облраду від «ОПЗЖ»). Описавши в апокаліптичних тонах роботу департаменту охорони здоров'я і стан лікарень, він підсумував виступ випадом у бік ОДА: “Робота провалена однозначно. І те, що ви кажете, ми у майбутньому робитимемо, – це все **рня!” 

Голова облдержадміністрації Олексій Кучер, який не пішов у відпустку в зв’язку з виборчою кампанією, не забарився – відповів іще грубіше. «**рню це ви зараз городите. Тому що жодних немає прикладів, які говорили б про те, що у нас в департаменті хаос... А що ви конкретно робили 5 років для того, щоб була інша ситуація? Ні*ера не робили». Після цього пішли ще більш неприйнятні висловлювання обох.

Потім депутати почали сперечатися через те, що не буде профінансовано певні об’єкти (які, мабуть, уже обіцяли добудувати виборцям) і в запалі суперечки з першого разу не проголосували за виділення 40 млн грн на пальне для ДСНС. І отут уже не стримується голова облради Сергій Чернов – з його вуст у сесійній залі лунає лайка.

Коронавірус і викликані ним проблеми завдають шкоди здоров’ю потенційних виборців, а ще можуть завершити чиюсь політичну кар’єру, зазначає політолог Юлія Біденко.

Юлія Біденко / Фото: Українська школа політичних студій
Юлія Біденко / Фото: Українська школа політичних студій

«Ситуація вже катастрофічна, це ж не просто бюджетні суперечки, це питання надання медичної допомоги загалом і смертей. Провальна робота – це вже злочин проти громади, тому дійсно нерви здають. А скандал – це публічне перекладання відповідальності, й робиться це для виборців. Тому, мабуть, і обрали такий стиль спілкування, бо хто грубіший, хто більш емоційний, той виглядає і більш чесним, і як би безсилим. Він позбавляється відповідальності в очах громадськості», – говорить експерт.

ПОГАНИЙ ПІАР – ТЕЖ ПІАР?

Політичне протистояння різних таборів у Харкові проявляється практично щоденно. Чого лишень варта запущена чутка, що Кернеса навмисне інфікували коронавірусом, а нібито причетні до цього – голова ОДА Олексій Кучер і керівник МВС Арсен Аваков. Міськрада на це відразу ж відреагувала, зазначивши, що опоненти хочуть зіштовхнути лобами Кучера та Кернеса.

Спеціаліст з політичного PR Андрій Попов зазначає, що опоненти мера так чи інакше грають на образі Кернеса.

«Відсутність мера в Харкові – головний дестабілізуючий чинник, він впливає на все – кампанію, виборців, результат. Те, що немає достовірної інформації про його здоров’я (від 23 серпня не опубліковано жодного фото чи відео з Кернесом, а рідні та пресслужба міськради час від часу заявляють, що міський голова йде на поправку, все решта – інсинуації з боку конкурентів, – ред.), фактично деморалізує електорат чинного градоначальника, і дехто задумується про альтернативу. Конкуренти це розуміють і намагаються гратися в «нового Кернеса». Тренд оформив Михайло Добкін (подав свою кандидатуру після того, як Кернес опинився у «Шаріте», – авт.), але потім його переконали не плутати карти експартнерам. Однак зараз, очевидно, цю ж технологію намагаються використовувати й інші кандидати, які в своїй програмі апелюють до образу «міцного господарника», – каже Попов.

Що ж до Олексія Кучера, то, на думку політолога, найбільш вигідним для голови ОДА є те, що зараз він фактично найбільш високопоставлена особа в місті, а для багатьох виборців це важливо.

«Завжди є ті, хто голосує за чинну владу, – це люди розгублені. Складно сказати, який їх відсоток, але я вважаю, що близько 25% від підтримки мера. Частина цього електорату відійде, ймовірно, до Олександра Фельдмана, бо його образ «господарника», близький цій аудиторії, виглядає найбільш органічно. Однак і Олексій Кучер теж отримає частину цього електорального бонуса», – вважає Попов.

ШТАБ КЕРНЕСА ПОБОЮЄТЬСЯ ДРУГОГО ТУРУ

Утім соціологічні опитування наразі не показують значних обвалів рейтингу Кернеса, зазначає політолог Юлія Біденко. «Для ядра виборців Кернеса, мабуть, не так і важливо, чи спілкується він особисто з громадянами. «Успішний Харків» створює ілюзію присутності мера за допомогою Телеграм-каналів, спілкування у Вайбері, підконтрольного телебачення. Ми бачимо домінування у сфері інтернет-комунікації, у зовнішній рекламі. Шанси обратися у першому турі доволі високі, й саме цього добивається штаб Кернеса. Тому що другий тур для них може означати і програш кампанії, коли кандидата треба вже пред’являти, коли актуальними стануть дебати, протистояння між двома особистостями. Що буде після перемоги, напевно не знають і ті люди, які обізнані в ситуації зі станом мера набагато більше, ніж середньостатистичний харків’янин», – пояснює Біденко.

Доволі вірогідним, однак, другий тур називає Андрій Попов. «Все буде залежати від того, чи побачимо ми Кернеса в Харкові до 25 жовтня», – вважає експерт.

Андрій Золотарьов / Фото: Politeka.net
Андрій Золотарьов / Фото: Politeka.net

А ось політолог Андрій Золотарьов упевнений, що шанси чинного мера на перемогу в першому турі високі. «Зараз його рейтинг сягає під 70%. По суті, це така тотальна підтримка, коли харків’яни готові проголосувати й за мумію свого мера, – говорить Золотарьов. – Більш цікаве питання, чи матиме Кернес знову монобільшість у міській раді? Якщо «Успішний Харків» візьме більшість, то хоч хто б був обраний мером, він буде змушений домовлятися з командою Кернеса, а не диктувати свою волю. Тому до виборів штаб усіма силами підтримує ілюзію "мер іде на поправку", а ніхто ж його не бачив».

На розпорошення монобільшості Кернеса націлені всі інші штаби, одностайні експерти.

Наприклад, давній опонент мера Олександр Фельдман не відзначається активною кампанією, але його впізнаваність і передвиборчий союз із «ОПЗЖ» разом можуть дати їм бажаний результат. «Це повністю ситуативний союз, «великої любові» там не може бути в принципі. Просто обидві сторони вирішили використовувати бренд партнера, щоб підвищити свої шанси і не витрачатися на кампанію. Навіть вважаю, що крісло мера Фельдману не цікаве взагалі. Завдання стоїть саме в недопуску прокернесівської монобільшості в новому скликанні, не більше того», – коментує Попов.

Команда колишньої голови ОДА Юлії Світличної теж за мету ставить не крісло мера, а прохід своєї фракції та зниження рейтингу «Блоку Кернеса», вважає експерт, інакше б кандидатом стала саме вона, а не Ігор Черняк. «Світлична все ж таки має більшу підтримку в області, ніж у самому Харкові. Але ж ми розуміємо, що і Райнін недалеко (екс-голова ОДА, під керівництвом якого працювала Світлична і після якого зайняла посаду голови, керівник обласного осередку «ОПЗЖ», – ред.), тому, по суті, це гра у дві руки проти монобільшості Кернеса», – вважає Андрій Золотарьов.

«Обставини наразі такі, що перемога «Успішного Харкова» точно не буде такою беззастережною, як у «Відродження», очолюваного Кернесом раніше», – вважає Андрій Попов.

Щодо того, як розвиватимуться події після обрання Кернеса за умови подальшої невизначеності з його станом здоров’я, то експерти акцентують увагу на двох моментах – присязі, яку новобраний міський голова має скласти особисто, та на роботі міськради. Власне, рада працювати зможе і без мера. «На першому засіданні формується президія з трьох представників різних фракцій. Вони ведуть засідання, обирають секретаря міськради, який після цього й буде виконувачем обов’язків міського голови», – пояснює Юлія Біденко.

А ось питання присяги – відкрите. «Вона буде всіляко відтягуватися в часі, доки Кернес зможе її прийняти. Власне, навіть якщо його слів ніхто не розчує, електорат це влаштує», – вважає Андрій Золотарьов.

Щодо варіанту перевиборів, то вони точно не відбудуться швидко – мають бути законні підстави для визнання недієздатності або неспроможності обраного кандидата виконувати повноваження міського голови. Хвороба як причина в законі про місцеве самоврядування не вказується.

«Багато працюватимуть юристи. Тут буде певне затягування однозначно. І розв’язати все це зможе лише певне політичне рішення у Верховній Раді», – зазначає Юлія Біденко.

Юлія Байрачна, Харків
Фото В’ячеслава Мадієвського

Розширений пошукПриховати розширений пошук
За період:
-