Андрій Магера, який 2004 року не підписав протокол з офіційними результатами президентських виборів, фактично засвідчивши фальсифікацію і зігравши одну з ключових ролей у Помаранчевій революції, і який ще тричі ставав членом ЦВК, і зараз (після звільнення в 2018 році) залишається одним із найбільш авторитетних експертів-практиків виборчого процесу. Ми попросили Андрія Магеру дати оцінку місцевим виборам та поділитися своїм баченням особливостей голосування під час пандемії.

МОЖУ ТІЛЬКИ ПОСПІВЧУВАТИ ЦВК І ТЕРИТОРІАЛЬНИМ І ДІЛЬНИЧНИМ ВИБОРЧИМ КОМІСІЯМ, І ПАРТІЯМ, І КАНДИДАТАМ

- Андрію Йосиповичу, ці вибори відбуваються в умовах пандемії, нового Виборчого кодексу, спроб діджиталізації. Як ви оцінюєте цей старт виборчої кампанії?

- Я оцінюю так, що цей виборчий процес місцевих виборів відбувається в умовах певної вакханалії виборчого законодавства. Тому що сам Виборчий кодекс, по-перше, прийнятий був у грудні з пропозиціями президента Зеленського, у досить розбалансованому вигляді. У липні місяці цього року були чергові зміни до Виборчого кодексу, які загалом не покращили норми регулювання місцевих виборів в Україні, а, навпаки – ускладнили, в деяких місцях вони зробили положення Виборчого кодексу України суперечливими. І разом з тим можу тільки поспівчувати Центральній виборчій комісії, територіальним і дільничним виборчим комісіям, партіям і кандидатам, які будуть змушені зіштовхнутися з тими проблемами, які породив цей кодекс.

- Чому виникли скандали з нарізками округів? Одні комісії створили зашвидко, інші з запізненням?

- Зверніть увагу, що територіальні виборчі комісії були утворені у серпні, тобто задовго до початку виборчого процесу. Натомість, не пізніше другого дня після початку виборчого процесу територіальні комісії мали утворити територіальні чи багатомандатні виборчі округи, тобто, з 6 вересня ці комісії повинні були до того часу підготуватися і завчасно зробити ті дії, необхідні для утворення територіальних округів. Хтось це зробив вчасно, хтось зробив невчасно, хтось мабуть досі не зробив. І такі випадки, я не виключаю, мають місце в Україні. Але разом з тим, мені найбільш очевидною є ситуація по місту Києву, бо я в Києві живу. І бачу, коли Київська міська виборча комісія в 10 районах утворила 13 територіальних округів, при тому що Виборчий закон передбачає особливості для міста Києва в частині утворення територіальних округів: в кожному районі має бути утворений територіальний округ, на відміну, скажімо, від Харкова, Львова, Одеса, інших міст.

- Це недоліки адміністрування чи це штучки політтехнологів?

- Я думаю, що тут, у першу чергу, мова йде про якийсь політичний чинник. Я далекий від думки, що у складі Київської міської виборчої комісії працюють люди, які не розуміють, що таке виборчий процес. Партії пропонували людей, які, як правило, мають досвід роботи у виборчих комісіях, знають, що це таке. Швидше за все мала місце якась політична змова представників різних політичних сил, яких делегували до Київської міської виборчої комісії, вони й прийняли ось таке рішення, яке начебто видається вигідним окремим політичним силам.

ВИБОРЦЮ НА ЦИХ ВИБОРАХ БУДЕ ДУЖЕ СКЛАДНО РОЗІБРАТИСЯ В ТОМУ, ЯК ПРАЦЮЮТЬ ПРОПОРЦІЙНІ СИСТЕМИ

- Чи готовий виборець до ось таких місцевих виборів на новій основі, до нового бюлетеню? І чи готові будуть члени виборчих комісій всіх рівнів до таких виборів? Я дивилася, на офіційному акаунті ЦВК тривають запрошення на навчання для членів ТВК. Йдуть тренінги, хоча, напевно, ці тренінги мали проходити раніше, а не одночасно з кампанією?

- Відносно тренінгу людей, які працюватимуть у виборчих комісіях, питання є непросте. Адже виникає запитання: кого ми маємо готувати – кандидатів у члени виборчих комісій чи членів виборчих комісій? Якщо ми готуємо кандидатів у члени виборчої комісії, то очевидно, що це варто було робити в липні-серпні, завчасно, до початку виборчого процесу. Але ми пам’ятаємо, що тільки в липні були внесені зміни до цього кодексу, і до останнього моменту не було зрозуміло, чи не буде нових змін. Але навіть підготувавши таких кандидатів у члени комісії, ми не матимемо жодних гарантій того, що ці люди потраплять до складу виборчої комісії гарантовано, тобто, ми можемо підготувати людей, але вхолосту.

Другий момент. Якщо ми готуємо членів виборчої комісії, то залишається дуже обмаль часу на те, аби пройти тренінг, аби людей навчити тому, як працює Виборчий кодекс, як працює виборчий процес у нових умовах, а тут уже часові рамки дуже обмежені. Відносно виборця, я переконаний, що йому на цих, перших виборах за новою виборчою системою буде дуже складно розібратися в тому, як працюють пропорційні системи цих виборів, як мандати утворюються, за кого вони голосують і як вони впливають на формування тієї чи іншої місцевої ради. Я сподіваюся, що різні міжнародні організації допоможуть Центральній виборчій комісії провести таку соціальну рекламу. І сама Центральна виборча комісія теж таки дещо робить і дає інформацію для виборця про різні ради, як вони обираються, які механізми висування кандидатів, реєстрації та як заповнювати виборчий бюлетень.

Це все є, але до цього треба долучати не тільки сайт ЦВК. Треба, мабуть, і на телебаченні робити певну рекламу за певними пільговими розцінками. Це соціальна реклама, а не політична. І, безумовно, треба виходити на широку аудиторію для того, щоб виборці були більш поінформовані.

- Далі про COVID-19, про пандемію, тут цілий пул запитань. От наші літні люди не відмовляються від голосування. Я робила маленьку фокус-групу у себе в дворі серед дуже глибоких пенсіонерів. Попри те, що вони всі бояться хвороби, всі дотримуються маскового режиму, не ходять у людні місця, але всі підуть голосувати. Це і право, й традиція. Чи зможуть ЦВК чи місцева влада створити безпечний режим на ділянках? І як будуть голосувати ті, хто перебувають на обсервації?

- Я думаю, що це важливе питання, яке треба буде обов’язково вирішити на нараді представників ЦВК, Міністерства охорони здоров’я, інших дотичних до цього міністерств і відомств, щоб із мінімальними проблемами пройти виборчий процес у період поширення коронавірусу.

Цілком очевидно, що це мають бути певні захисні кроки, наприклад забезпечення членів комісій медичними масками. Це мають бути й якісь нормативи щодо провітрювання приміщень. Це обов’язково якісь дезінфікуючі засоби в приміщенні виборчої комісії, щоб можна було обробити руки виборцям.

Очевидно, я би порадив приходити на виборчу дільницю з власною авторучкою і заповнювати бюлетень власною авторучкою, принаймні це потрібно з двох причин. По-перше, це гігієна. І другий момент: це важливо ще й тому, коли ви заповнюєте виборчий бюлетень, щоб не виникало всіляких розмов про те, що в приміщенні ТВК знаходяться якісь ручки з якимось чорнилами, які зникають на бюлетені тощо. Тому я категорично радив би приходити зі своїми авторучками, підписуватися в списку виборців і заповнювати бюлетень своєю авторучкою.

Це мінімальне, що може зробити влада для того, аби убезпечити людей від нового витка коронавірусу, зокрема у зв’язку з днем голосування і напередодні дня голосування, й під час встановлення підсумків. Це все треба робити, і для цього треба виділяти кошти з державного бюджету України, централізовано закуповувати все необхідне.

А сам по собі карантин, він не є перешкодою для проведення виборів. Але разом із тим – однією з підстав для введення надзвичайного стану в Україні може бути широке поширення різних хвороб, інфекцій тощо, які неможливо тримати під контролем. Це може бути, але там досить жорстка процедура. Для цього повинне бути, по-перше, рішення Ради національної безпеки і оборони України, по-друге, це видання Указу президента на основі рішення РНБО, по-третє, це Закон Верховної Ради про затвердження Указу президента. Це досить жорстка процедура, вона просто так не запускається. Але в такому разі справді є можливим зупинення виборчого процесу і проведення його в інший період після закінчення дії надзвичайного стану.

- А як змусити, наприклад, членів дільничних виборчих комісій ходити зі скринькою для голосування до людей на обсервації чи, наприклад, як забезпечити голосування в інфекційних відділеннях, там де є ковідні хворі, які хочуть голосувати, якщо вони не в реанімації?

- Це найскладніше для мене запитання: як забезпечити голосування виборців, які знаходяться в інфекційних відділеннях і у яких справді отака от хвороба. Тут я послухався би думки Міністерства охорони здоров’я, які б вони рекомендації надали. І після того Центральна виборча комісія мала би видати роз’яснення, в яких врахувала побажання і пропозиції Міністерства охорони здоров’я.

А відносно голосування виборців на дому: якщо це буде кінець жовтня, не факт, що це буде однозначно погана погода. Можливо, рекомендувати членам виборчої комісії (якщо гарна погода) все ж таки забезпечити голосування виборців на свіжому повітрі біля будинку – але забезпечивши умови таємності голосування і убезпечивши від якогось стороннього впливу на волевиявлення виборця. Якщо це можна зробити на відкритому свіжому повітрі, чому б ні? Кодекс же цього не забороняє. Голосування на дому – це не обов’язково має бути приміщення. На дому – це за місцем перебування. Тому тут можливі різні варіанти. І я думаю, що в будь-якому разі члени комісії, які підуть з малою переносною скринькою до виборців додому, вони однозначно мають бути забезпечені масками, дезинфікуючими засобами.

ЦІКАВА ТЕМА ДЛЯ ЦВК: ПОДУМАТИ, ЯК СПРЯМУВАТИ ДІЛЬНИЧНІЙ ВИБОРЧІЙ КОМІСІЇ СВОЇ ДІЇ НА ІДЕНТИФІКАЦІЮ ВИБОРЦЯ В УМОВАХ КАРАНТИНУ

- Голосування в масці чи без? Якщо людина прийшла на дільницю без маски, тобто, це імперативно має бути, що її не пускають, а отже порушують її право? Або навпаки – якщо вона бере бюлетень у масці, чи нема небезпеки, що видадуть бюлетень саме тій людині?

- Це теж цікаве питання. Я думаю, що в цій ситуації теж треба буде якимось чином дати роз’яснення Центральній виборчій комісії. Тобто, людина повинна заходити в масці, але можливо десь має бути таке місце для ідентифікації людини, щоб вона, умовно кажучи, стояла на відстані десь півтора метра від члена дільничної виборчої комісії – і щоб такий виборець міг зняти маску і можна було з того паспорта ідентифікувати людину, що саме вона прийшла, а не хтось інший. Тут треба буде подумати.

До речі, це цікава зараз тема для Центральної виборчої комісії: подумати, як спрямувати дільничній виборчій комісії свої дії на ідентифікацію виборця в умовах карантину. Над цим треба думати, тому що, якщо людина зайде в масці й у масці отримає бюлетень, то тут можуть бути ризики для зловживань. Тож треба подумати так, щоб їх не було.

- Ще одне питання про ці вибори. Раніше ми знали, що фактично результати голосувань встановлює окружна виборча комісія, а хто зараз?

- Результати виборів буде встановлювати відповідна територіальна виборча комісія. Умовно кажучи, якщо це вибори сільського голови і депутатів сільської ради, – це сільська виборча комісія, й вона поставить крапку. Якщо це вибори депутатів обласної ради, то це обласна виборча комісія й т.д.

Центральна виборча комісія безпосередньо не встановлює результати ніяких місцевих виборів, крім випадків, коли певна територіальна комісія допускає бездіяльність і в законні строки не встановлює результати. В такому разі Центральна виборча комісія наділена повноваженнями витребувати необхідні документи: протоколи, заяви, скарги, акти тощо – і на основі наявних документів самій скласти протокол про результати тих чи інших виборів. Така можливість у законі є, і ЦВК може нею скористатися. А офіційні результати виборів мають бути встановлені не пізніше 6 листопада, і на це дається 12 днів.

- Скажіть, та пропорційна система, яку нам запропонував Виборчий кодекс, вам здається плюс-мінус оптимальною, справедливою?

- Я досить критично ставлюся до пропорційної виборчої системи на місцевих виборах. Я її повністю підтримую, вона мені дуже подобається на парламентських виборах, тому що ми формуємо політичний орган, у хорошому сенсі цього слова, політично структурований орган, який формує коаліцію, формує уряд тощо. У нас має бути структурований склад парламенту. На відміну від парламенту, місцеві ради, вони найбільш заземлені на вирішенні місцевих проблем – це комунальне господарство, це благоустрій територій, освіта, охорона здоров’я й т.п.

Якщо ми запроваджуємо пропорційну систему на місцевих виборах, ми повинні чудово розуміти, що є ризик політизації роботи цих місцевих рад місцевими організаціями партій. Тобто, є ризики того, що ці партії будуть займатися не питаннями місцевого значення, а питаннями зовнішньополітичної орієнтації України, кількістю державних мов, довіри-недовіри до уряду і багато чого іншого, чого не повинна робити місцева рада.

І другий нюанс: пропорційна система, вона є в багатьох країнах світу й навіть на місцевих виборах вона буває. Але є певна тенденція в країнах Європейського Союзу. Навіть там, де запроваджується пропорційна система, там політичні партії не мають монопольного права на висування кандидатів до відповідних місцевих органів влади. Тобто, існує альтернативний механізм висування кандидатів – або через партії, або через список незалежних кандидатів. В Україні ж виключно політичні партії висувають кандидатів по пропорційній системі, що є неправильно. А одночасно з наявністю імперативного мандата це означає, що обрані депутати місцевих рад, по-перше, будуть залежні від партії на момент обрання, а по-друге – будуть залежні від партії на весь строк своїх повноважень. Депутата в будь-який момент можуть відкликати, якщо не сподобається партії. Це неправильно.

Тому це є досить серйозна проблема. І крім того, існуюча пропорційна система на виборах до обласної й до районної ради, вона, на жаль, містить очевидні ознаки неконституційності. Тому що пропорційна система не здатна гарантувати представництво територіальних громад, які входять до складу району чи області. А за Конституцією, обласна і районна рада – це не просто представницький орган місцевого самоврядування, а це той орган місцевого самоврядування, який представляє спільні інтереси територіальних громад, сіл, селищ і міст відповідного району чи області. І те, що поширили пропорційну систему в сільські, селищні ради і громади з кількістю понад 10 тисяч виборців, це у мене, крім критики, нічого не викликає. У нас ніколи сільські, селищні ради не обиралися за пропорційною системою, це неправильно.

ВИБОРИ ПРОВЕСТИ ЦІЛКОМ РЕАЛЬНО НАВІТЬ З ЦІЄЮ ЗАКОНОДАВЧОЮ БАЗОЮ, ЯКА У НАС Є, СУПЕРЕЧЛИВОЮ, НЕПОСЛІДОВНОЮ

- Щодо результатів виборів – звучать різні прогнози. Одні кажуть про ймовірність зіпсованих бюлетенів, бо виборець не звик до нової форми. Інші прогнозують низьку явку. Чи вважатимуться за таких умов результати виборів легітимними?

- Я не виключаю, що явка на цих місцевих виборах буде нижчою, ніж, скажімо, в 2015 році. З точки зору закону, не має значення, скільки прийде виборців на виборчі дільниці в день голосування, тому що обрати раду може суто гіпотетично навіть один виборець. І хоча це не зовсім нормально з точки зору здорового глузду, але що є, то є. Тому треба подумати відносно якихось заходів, певних профілактичних заходів у зв’язку з пандемією у приміщенні дільничних виборчих комісій. Подумати, як захистити виборців, як захистити членів комісії та інших суб’єктів виборчого процесу. Інші країни проводять вибори під час пандемії, можна використати їхній позитивний досвід. Все, що вони використовували, можна використати в Україні, не варто вигадувати велосипед.

Безумовно, це будуть величезні виклики для членів виборчої комісії, їм буде дуже важко. І протоколи про підрахунок голосів на дільницях справді будуть не так швидко складати, як це мало місце в 2015 році чи раніше.

Але, як на мене, за допомоги роз’яснень Центральної виборчої комісії вибори провести цілком реально навіть з цією законодавчою базою, яка у нас є, суперечливою та непослідовною.

Лана Самохвалова, Київ
Фото Павла Багмута та Олега Петрасюка