Сьогодні в Україні відбуваються вільні, відкриті, конкурентні вибори
Факт їхнього проведення - це, взагалі-то, диво: демократичних виборів в Україні у 2019 році запросто могло не бути.
Те, що ви можете вільно обирати та бути обраними - одне з досягнень та прямих наслідків Майдану. Якби український народ не захистив тоді від бандитів та узурпаторів свою свободу, жодних вільних виборів нині, швидше за все, не було б. Їх не було би, якби Україна програла у війні або розвалилася чи здалася внаслідок військового нападу та тиску Росії. Вона не програла, не здалася і не розвалилася.
Комусь здається, що у виборах немає «нічого такого»? Ви просто забули (чи не знали), як живеться без них. Це не складно освіжити в уяві. Достатньо просто у ці дні почитати новини з Москви: кількадесят тисяч людей безрезультатно намагаються добитися просто реєстрації (!) незалежних кандидатів (!) на місцеві (!) вибори. Відкрийте фотографії чи відео. Подивіться в обличчя. Яка людина у здоровому ґлузді захотіла би жити в такому безсиллі та приниженні?
Або подивіться на дві картинки, прикріплені до цього посту. Не треба бути лікарем, аби за цими кардіограмами визначити, який з пацієнтів живий, а який - вже ні.
Вибір - це складно, неприємно, некомфортно. Це постійні суперечки та співіснування з людьми, погляди яких не поділяєш. Але це життя та свобода. Противагою ним є неволя та смерть.
Наша свобода залита кров’ю і слізьми, тому накладає на всіх колосальну відповідальність. На громадян - підняти п’яту точку з дивану і прийти на виборчі дільниці. На нову коаліцію, уряд і загалом нову владу - захистити наші свободи, розширити їх, не зрадити тих, хто приніс себе в жертву на вулицях Києва, у степах Донбасу та деінде.
реклама