Президент завдав «аперкот» парламенту, але в «нокаут» не відправив

Президент завдав «аперкот» парламенту, але в «нокаут» не відправив

Аналітика
Укрінформ
Указ Президента набув чинності. Завтра в Україні стартує електоральний процес. Але це не точно — шанси на чергові вибори все ще зберігаються

Володимир Зеленський не порозумівся з парламентом, який, проявивши впертість, з тріском провалив 22 травня президентський законопроект зі спробою залишити Україні закриті списки. “Старі політики обрали стару систему, бо лише вона дає їм шанс продовжити політичне життя”, - у відповідь написав глава держави у Фейсбуці. Своєю чергою його представник у ВРУ Руслан Стефанчук повідомив, що на Банковій вибудовують свою роботу відповідно до підготовлених планів А, В, С.

Не зрозуміло, яка із трьох літер відповідала сьогоднішньому контрнаступу Гаранта, але... 23 травня його указ про розпуск Ради та дочасні парламентські вибори опубліковано в газеті “Урядовий Кур’єр”. “Виборчий процес починається з наступного дня після опублікування указу Президента. Сьогодні він опублікований. Із 24 травня розпочинається виборчий процес і подача перших документів”, - заявила голова Центральної виборчої комісії Тетяна Сліпачук.

Президентський указ уже оскаржили у Верховному суді. Про позовну заяву повідомив координатор громадянського руху “Спільна справа” Олександр Данилюк. Ще одне звернення, але до Конституційного суду готують депутати. Фракція “Народний фронт” вже поставила свої підписи під документом і закликала інших колег зробити те саме.

Водночас для дострокових виборів у Раду залишається чинний закон — змішана система та 5% бар’єр. Про це Укрінформу розповів політолог, голова Центру політичних студій “Ейдос” Віктор Таран. “Депутати не зможуть внести до чинного закону будь-які правки. Єдине, що теоретично можна змінити за цей час - це опустити прохідний бар’єр до 3%. Але першим проти такої ініціативи виступатиме Зеленський. Адже чим більше партій пройде до парламенту, тим менше місць отримає партія “Слуга Народу”, а отже буде важче монопольно сформувати наступний Уряд”, - вважає Таран.

Утім є припущення, що кампанія так і не розпочнеться. Один нюанс: якщо Верховна Рада не внесе зміни до Бюджету, а Уряд не профінансує виконання президентського Указу. Про це ще вчора сказав Укрінформу політолог Дмитро Сінченко. “А далі... Указ буде перевидано з новою датою, однак його знову буде не виконано, і так аж до того моменту, коли вибори розпочнуться згідно Конституції. Для країни цей варіант, звісно, найкращий. У такому разі виборці встигнуть оцінити роботу команди нового президента та вивчити списки нової політичної сили”, - стверджує експерт.

Таку ж думку висловив політолог, директор Центру досліджень проблем громадянського суспільства Віталій Кулик. За його словами, суди й справді можуть винести рішення про неконституційність чи незаконність проведення дочасних виборів, а Кабмін не профінансувати вчасно самі вибори. Але якщо із Конституційним та Верховним судами ситуація не однозначна — там все 50/50, а отже, як переконує політолог, робити ставки на них зарано, то з фінзабезпеченням можна “погратися”.

Віталій Кулик
Віталій Кулик

“Це може бути правова колізія... Така ж мала місце в 2007 році. 2 квітня 2007 року Президент України Віктор Ющенко підписав Указ № 264/2007, яким оголосив розпуск парламенту та призначив нові вибори до Верховної Ради України. Реагуючи на цей Указ, депутати Верховної Ради п'ятого скликання через кілька годин відправили у відставку членів Центральної виборчої комісії, призначених 2004 року (оформивши це, як скасування постанови про їх призначення) та заборонили уряду України видавати кошти на дострокові вибори. За таке рішення проголосував 261 депутат. Таким чином, Верховна Рада тоді не визнала дію Указу, бо вважала його “кроком до державного перевороту”. У результаті все закінчилось новою угодою та черговими виборами”, - розповідає пан Кулик. Правда, аж у кінці літа.

Але тоді силовики були розділені. Президент Ющенко не мав такої підтримки, як ото зараз Президент Зеленський.

“Історія, звісно, йде по спіралі, але є шанс у судах утримати ситуацію, і не запустити сам процес організації виборчого процесу. Формально процес йтиме, але матеріально-технічного забезпечення не буде. У підсумку ЦВК буде вимушена звернутися до Верховної Ради із проханням унормувати це питання. Але ВР може відмовитися. Як наслідок — криза, - переконує Кулик. - Президент може звернутися до прокуратури та СБУ чи МВС із вимогою примусити виконати указ та притягнути посадовців до відповідальності за його невиконання. Але й тут є одне “але”. Силовики можуть послатися на неспроможність це забезпечити. І це, вважаю, найгірший сценарій для Володимира Зеленського”.

Інший сценарій, на його думку, це коли всі йдуть на вибори за старою системою, гроші в останній момент Кабмін дає, вибори відбуваються — результат встановлюється, а суди тонуть в бюрократії.

“Або після виборів встановлюють неконституційність указу Президента. У будь-якому випадку — це не правові рішення, а суто політичні. В кого сила й спроможність, той і виграє”, - резюмував Кулик.

Але є ще один сценарій, за яким позачергові парламентські вибори в Україні не зможуть відбутися у призначений термін. І причина цьому — чинне законодавство про державні закупівлі, яке, за словами голови ЦВК Тетяни Сліпачук, не враховує швидкоплинності виборчого процесу позачергових виборів, який в даному разі триватиме лише 58 днів.

Тетяна Сліпачук
Тетяна Сліпачук

А також наголосила, що строки і порядок проведення державних закупівель значно перевищують строки виборчого процесу, що може унеможливити проведення процедур щодо:

  • Забезпечення виготовлення виборчих бюлетенів;
  • Виготовлення та доставку бланків протоколів про підрахунок голосів, актів, та інших документів;
  • Транспортування протоколів про підрахунок голосів та іншої виборчої документації від ДВК до ОВК;
  • Виготовлення інформаційних плакатів політичних партій;
  • Публікацію інформації ЦВК та ОВК в регіональних чи місцевих друкованих ЗМІ, щодо переліку виборчих округів, формування ОВК та ДВК, а також змін у їх складі; реалізацію права агітації в друкованих та електронних ЗМІ за кошти державного бюджету в строки, визначені законом.

Тож ЦВК звернулася до президента, парламенту і Кабінету міністрів із закликом негайно ухвалити необхідні рішення (зміни до законодавства).

А днем раніше, 22 травня, на позачерговій сесії Верховної Ради такі “необхідні рішення”, а по факту — вивести закупівлі ЦВК з-під дії Закону “Про публічні закупівлі” — намагалися тишком-нишком “просунути”. Хоча (!) голова АП Андрій Богдан напередодні заявляв, що йдеться лише про “скорочення строків тендерних закупівель для ЦВК”...

Відповідна реакція експертів Dozorro (онлайн-платформа громадського контролю державних тендерів у Prozzoro, - Авт.) не змусила на себе чекати: “Скорочення термінів тендерних закупівель для дострокових виборів виглядало логічним кроком. А ось виведення всіх закупівель ЦВК та ОВК з-під дії Закону — ні!”

Максим Нефьодов
Максим Нефьодов

Таку ж думку висловив перший заступник міністра економічного розвитку і торгівлі Максим Нефьодов. “Забезпечити ефективне проведення виборів ЦВК можна й без змін до Закону. Наприклад, змінити пункт 21 наказу МЕРТ про предмет закупівлі, як це було перед виборами Президента України”, - переконує чиновник.

Але пані Сліпачук із ним не погоджується: “Я дуже рада, що за час підготовки до президентської виборчої ми знайшли порозуміння перш за все на рівні голови уряду стосовно внесення відповідних змін до наказу. Це була дійсно дуже вагома і суттєва підтримка. Але вона є недостатньою, щоб мати можливістю провести відповідно до закону про публічні закупівлі всі тендерні процедури в рамках особливо двомісячного строку”, - уточнила голова Центрвиборчкому.

А ми — продовжуватимемо слідкувати за подальшим “любощами” Нефьодова і Сліпачук, а саме: чи дійдуть вони до якогось спільного знаменника, як ото перед виборами Президента. Однак можемо констатувати, що активна частина громадськості та експертне середовище постійно обговорює ймовірні сценарії розвитку подій. У принципі на сьогодні виглядає все так: заблокувати або відтермінувати Указ Президента можна, але чи підуть на це наші можновладці — покаже час...

...Або чергове пленарне засідання Верховної Ради, яке відбудеться 28 травня.

Мирослав Ліскович. Київ

Розширений пошукПриховати розширений пошук
За період:
-