“Закриті списки” Президента не пройшли. Парламент вперше виграв, але для чого – ще не відомо

“Закриті списки” Президента не пройшли. Парламент вперше виграв, але для чого – ще не відомо

Аналітика
Укрінформ
Укрінформ попросив експертів спрогнозувати подальший перебіг подій з призначенням і проведенням парламентських виборів

Парламент з тріском провалив спробу Президента Зеленського залишити Україні закриті партійні списки. На що Гарант уже встиг відповісти: “Старі політики обрали стару систему, бо лише вона дає їм шанс продовжити політичне життя”. Утім нічого не сказано про те, що, по-перше, текст президентського законопроекту не зареєстрували згідно процедури у ВРУ, по-друге, він не пройшов попереднє обговорення у комітетах, по-третє, не був наданий для ознайомлення депутатам до початку засідання (на сайті Ради документ з’явився практично о 14:00, - Авт.), а по-четверте, більшість парламентарів заявили з трибуни про неприпустимість “закритих списків”. Ось чому навіть за включення до порядку денного не знайшлося необхідної кількості голосів (за винятком 92 депутатів з "Опозиційного блоку", "Батьківщини" (!) та "Самопомочі" (!), які проголосували “за”, - Авт.). Може, Володимир Зеленський і має рацію щодо того, що нинішнім депутатам вигідно, аби залишився старий закон. Але ж існує ще безліч нюансів.

Утім все тільки починається. Як заявив представник Зеленського у ВР Руслан Стефанчук, на Банковій реакцію (ВРУ на президентський законопроект, - ред.) отримали. “Далі будемо вибудовувати свою роботу відповідно до плану А, В, С, які в нас підготовлені”, - зазначив Стефанчук.

Тож ми звернулися до експертів із проханням спрогнозувати подальший перебіг ситуації, запитавши їх: чого слід очікувати далі?

Олександр Саліженко, парламентський аналітик Руху ЧЕСНО не поспішає відповідати на наше питання, і вважає, що наразі залишається стара, змішана система.

Олександр Саліженко
Олександр Саліженко

“Депутати пообіцяли, що в наступний пленарний тиждень вони перейдуть до розгляду Виборчого кодексу у другому читанні. Наскільки це розтягнеться сказати важко, самі розумієте — 4,5 тисячі правок. Відповідно розглядати Кодекс можуть в сесійній залі, голосуючи за кожну правку окремо тощо. Чи встигнуть — питання, - каже пан Саліженко. - З іншого боку ще не опубліковано Указ Президента про розпуск Верховної Ради. Тож, повторюся, поки що залишається без змін. Та, власне, стара виборча система вигідна багатьом гравцям: і Зеленському, і Народному Фронту, і Блоку Петра Порошенка. І це при тому, що вони, зокрема останні, заявляють про відкриті списки, які чомусь раніше, тобто протягом останніх двох років, за це не голосували. Але могли. Утім згадали про це лише зараз, після розпуску. На мою думку, це гра, коли говорять одне, а роблять — трохи по-іншому”.

Таку ж думку висловив глава Комітету виборців України Олексій Кошель.

Олексій Кошель
Олексій Кошель

“Ми йдемо на позачергові парламентські вибори із старим законом. Сьогодні фактично відсутні юридичні механізми, які могли б зупинити виборчий процес. Тобто, в будь-якому разі вибори залишаться. Звісно, я не виключаю, що можуть надійти нові ініціативи щодо зміни виборчого законодавства, оскільки Указ Президента про розпуск Ради поки що не опублікований у ЗМІ. Але, ймовірно, затримки із публікацією не буде, на жаль, бо цей Указ має ознаки невідповідності Основному Закону”, - каже глава КВУ.

Натомість, керівник департаменту публічної політики та адвокації ГО “Центр UA” Андрій Андрушків не виключає появу Президента Зеленського на черговому пленарному засіданні Ради - 28 травня.

Андрій Андрушків
Андрій Андрушків

“Почну з того, що парламент сьогодні проявив суб'єктність. Виявилося, що нардепи не такі вже й хлопчики для биття. І це, вважаю, дуже важливий момент. Тепер про те, що буде далі. На мій погляд, найбільш вірогідним сценарієм є такий: наступного сесійного тижня, у вівторок, Володимир Зеленський прийде у Верховну Раду. І, виступивши з трибуни, запитає: “Прекрасно! Ви хочете відкритих списків?..” А враховуючи те, що практично всі депутати говорили сьогодні про не готовність підтримувати пропорційну систему із закритими списками, при цьому апелюючи до коаліційної угоди, до заяви громадських організацій, що, мовляв, експерти вимагають відкритих списків, а отже — ми також. А Президент, який також про це наголошував, зокрема, в своїй інавгураційній промові, додасть: “Шановні депутати, оскільки є засвідчено консенсус переходу про пропорційну систему з відкритими списками — переходимо!” І тут є два варіанти: або голосується Виборчий кодекс (комітет готує документ до другого читання, а потім — за основу і в цілому повний текст ), або береться за основу законопроект Чумака-Новак-Попова, який, власне, передбачає заявлене, і який є фактично вдосконаленим “шматком” Виборчого кодексу, тобто стосується виключно виборів до Верховної Ради. Ось такий сценарій мною бачиться. Але є одне “але” - публікація Указу Президента. Якщо його опублікують, то вибори відбудуться за змішаною системою. Утім, повторюся, що Володимир Зеленський неодноразово критикував діючу виборчу систему. А тому піти на вибори без змін — це, свого роду, самостріл для Новообраного. Адже що виходить, як кандидат, він — проти, а як політик — відмовляється від своїх слів? Ну, це сигнал для частини його виборців, це ризиковано”.

Втім, є питання: якщо це такий вже ризик для Зеленського, то не зрозуміло, чому в поданому законопроекті йдеться саме про закриті списки? Пан Андрушків каже, що все це частина політичного “договорняка”.

“Адже для багатьох представників політичних партій (приміром, "Батьківщина" та "Самопоміч" активно підтримували президентський законопроект з трибуни Ради, - Авт.) пропорційна система із закритими списками та бар’єром у 3% - це компромісний варіант. І це була кістка, яку команда Зеленського хотіла кинути, щоби підібрати їхні голоси за законопроект”, - резюмував експерт ГО “Центр UA”.

Політолог Дмитро Сінченко пропонує три сценарії розвитку подій.

Дмитро Сінченко
Дмитро Сінченко

“Перший - Адміністрація Зеленського продовжить консультації з депутатами, і, знайшовши нові точки дотику (задовольнивши інтереси депутатів), зміни до законодавства таки будуть внесені. В цьому разі вибори можуть відбутись на тиждень-два пізніше, тобто буде видано ще один Указ з новою датою, і всі підуть на вибори. Другий - Зеленський не досягне компромісу з депутатами, і опублікує Указ в "Голосі України", і кампанія піде за старим законодавством. У цьому будуть зацікавлені передусім депутати-мажоритарники та більша частина фракції Опоблоку. Всі підуть на вибори. Найкращі результати в такому разі матимуть "Слуга народу", "Солідарність", "Батьківщина" і "За життя". Проте це не означає, що партія "Солідарність" у цьому зацікавлена, адже в такому разі вони однозначно опиняться в опозиції, - каже політолог. - Ну, і третій сценарій - Зеленський не досягне компромісу з депутатами, і опублікує Указ в Голосі України, проте кампанія так і не розпочнеться, адже Верховна Рада не внесе зміни в Бюджет, і Уряд не профінансує виконання президентського Указу. Указ буде перевидано з новою датою, однак його знову буде не виконано, і так аж до того моменту, коли вибори розпочнуться згідно Конституції. Для країни цей варіант, звісно, найкращий. В такому разі виборці встигнуть оцінити роботу команди нового президента і вивчити списки нової політичної сили”.

Своєю чергою експерт з конституційного права Богдан Бондаренко вважає, що схожість “хотєлок” серед певних політичних сил зможуть вирішити, що і як далі відбуватиметься. Утім, це лише одна із ймовірних моделей.

Богдан Бондаренко

“Звісно, можна щось понапридумувати, але скажу прямо — прогнозів нема. Утім, є кілька моделей. Перше - Указ Президента. Він є, але ще не опублікований. Відповідно, дати задню теоретично ще можна. Хоча, малоймовірно, - стверджує пан Бондаренко. - Друге - пов’язане із “хотєлками” фігурантів. Йти на перевибори по старій, змішаній системі спокійно зможуть - БПП, частина "Народного Фронту", "Батьківщина", “Опозиційна платформа “За життя”. Але Зеленський зі “Слугою народу” не хоче. Далі. Якщо йти по чистій «пропорційці», то на це готові і “Слуга народу”, і. "Батьківщина", і “Опозиційна платформа “За життя”. А при цій же системі, але зі зниженим, 3% бар’єром — "Батьківщина", “Опозиційна платформа “За життя”, “Слуга народу”, "Самопоміч", Ляшко, "Відродження". Тож залежатиме все від того, з ким, у кого та які інтереси співпадуть”.

Мирослав Ліскович. Київ

Розширений пошукПриховати розширений пошук
За період:
-