Україна напередодні дня тиші: “на нервах” і у звичайних клопотах

Україна напередодні дня тиші: “на нервах” і у звичайних клопотах

Вибори Президента
Укрінформ
Картина останнього агітаційного дня президентської компанії-2019 широкими мазками – про думки бізнесу, поведінку валюти і настрої людей

19 квітня, п’ятниця. Останній день безпрецедентної в історії України передвиборчої кампанії – Україна вибирає наступного президента. В суспільстві вирують небачені пристрасті. Стрічки новин та соцмереж переповнені емоціями – у другому турі зійшлися настільки різні фігури, наче два різні світи: діючий президент і шоумен. ТАКОГО вибору годі було й чекати. Як би і чим би його не пояснювали – результатом майстерних технологій, підступних спецоперацій чи електоральною “дулею в кишені”. Зрозуміло одне – Україна жива! І те, що з нами усіма зараз відбувається, називається просто – демократія. Йде боротьба переконань.

Бізнес вже не дикий - дбає про репутацію

Шукаючи співзвучність власним відчуттям у вирішальний день перед голосуванням наткнулася на яскравий допис у мережі: “Тільки що розмовляв зі старим знайомим - він у п'ятому десятку найбільш заможних людей України. Каже, після того, як від команди ЗЕ-фахівців тихенько дистанціювався Абромявічус (Айварас Абромявічус – колишній міністр економіки. – Авт.) та з деким поділився враженням про “зоряного хлопчика”, більшість представників великого бізнесу прийняли рішення бойкотувати не тільки "Голограму" (таке прізвисько в бізнес-колах отримав лідер перегонів Володимир Зеленський через своє постійне уникання публічності під час виборчої кампанії. – Авт.), але ні за яких умов не делегувати в його команду професіоналів зі свого складу. Репутація дорожче”.

Що планують робити? Як пише автор допису: “Ігнорувати, не помічати, працювати як раніше. Не вкладати в його президентство (якщо таке станеться) жодної копійки. Ані лягати під "Колиму" (прізвисько олігарха Ігоря Коломойського, якого вважають “хрещеним батьком” кандидата-шоумена), ані звільняти місце для його тріумфального повернення в Україну, ніхто з великого бізнесу не має наміру. Такий "президент" максимум на рік – далі або імпічмент або правова "додонізація" по молдавському варіанту (парламент Молдови кілька разів відстороняв проросійського президента Молдови Ігоря Додона від виконання обов’язків. – Авт.). Головне, не дати президенту-шоумену у разі виграшу наламати дров за той час, протягом якого він керуватиме країною”.

До речі, коментар дописувача чітко узгоджується з результатами останнього опитування Нацбанку серед українських підприємців. Українські компанії в I кварталі 2019 року поліпшили свої прогнози як щодо темпів зростання економіки, так і щодо розвитку власного бізнесу протягом наступних 12 місяців.

Підприємці очікують поліпшення фінансово-економічного стану своїх підприємств, в тому числі за рахунок зростання виробництва і продажу продукції, зокрема на експорт (40% опитаних). При цьому пожвавлення ділової активності очікує бізнес усіх видів економічної діяльності. У зв’язку з цим компанії планують збільшити інвестиції в основні засоби (33%), активніше залучати кредитні ресурси (38%) та нових працівників (20%).

Отже, констатуємо - бізнес спокійний за своє майбутнє. Президента Порошенка він добре знає і багато в чому не схвалює. А от президента Зеленського, хоч і не дуже сприймає, та зовсім не боїться.

На відміну від людей валюта веде себе тихо і спокійно

Цілком адекватно реагує й фінансовий ринок. Власники українських єврооблігацій досить позитивно оцінили результати першого туру президентських виборів 31 березня. За минулий після цього період прибутковість українських єврооблігацій знизилася в середньому на 0,4-0,8 відсоткових пункти.

Однак за період між першим і другим туром нерезиденти збільшили вкладення в українські внутрішні держоблігації (ОВДП) на 10,6 млрд гривень, або на 52%. Лише останнє повідомлення про рішення Окружного суду Києва про незаконність приватизації Приватбанку дещо знервувало інвесторів, підвищивши вартість довгострокових паперів на кілька десятих відсотка – до 8,55 річних.

Зміна влади в країні – це завжди нервовий чинник для фінансів. Особливо в умовах ринкового курсоутворення. Потрібно визнати, що заслугою попередньої влади є те, що валютний курс в Україні наразі є дійсно економічно обгрунтованим, бо формується не тим, хто конкретно при владі, а тим, як працює економіка. “Погіршення девальваційних очікувань на тлі невизначеності в рік президентських та парламентських виборів є одним з актуальних ризиків, кажуть в Нацбанку. “Однак наразі ми не бачимо відчутного психологічного тиску. Навпаки, під впливом ринкових факторів офіційний курс гривні з початку року зміцнився на 3,2% до 26,81 гривні за долар станом на 16 квітня", - йдеться у коментарі НБУ. Серед чинників, що зумовили таку ситуацію на валютному ринку у першому та на початку другого кварталу цього року, НБУ назвав:

- сприятливу зовнішню цінову кон’юнктуру для товарів українського експорту і стабільні надходження експортної виручки;

- слабке зростання імпорту товарів і помірні обсяги репатріації дивідендів в іноземній валюті за кордон;

- чистий продаж валюти населенням (з початку року становив $131,1 млн).

“Тобто пропозиція валюти більша попиту на неї", - констатують в НБУ.

Пік напруження політичних пристрастей перед другим туром президентських виборів і галас навколо націоналізації Приватбанку – обидва чинники опосередковано впливають на настрої ринку, але в цілому поки гривня тримається добре. Ажіотажу особливого немає. Впевнені, що так буде і далі.

Люди біля відділення Приватбанку. Київ, 19 грудня 2016 року
Люди біля відділення Приватбанку

В цьому переконана і одна із нових членів Зе-команди.

Victoria Strakhova: “З Приватбанком буде все гаразд - в нього прекрасний фінансовий стан - він з усім впорається. Навіть якщо Коломойський виграє суд - це нічого не змінить - й до того остаточного виграшу навіть якщо він можливий - ще роки”.

Команди ще нема, а “кидки” вже почалися

До речі про командирів і команду. Напередодні кандидат у президенти Володимир Зеленський несподівано заявив, що екс-перший заступник голови Національної телерадіокомпанії Олександр Харебін, помилково потрапив у список експертів, озвучених його командою раніше. Про це він сказав 18 квітня в ефірі ток-шоу “Право на владу” на телеканалі “1+1”. При тому що 9 квітня штаб кандидата передав ЗМІ розширений список своїх експертів. Серед них був і Харебін, який нібито мав відповідати за інформаційну та мовну політику, загальнополітичні питання. Після заяви Зеленського, скандал зчинився чималий. Ображений Олександр Харебін на всі боки обіцяв відповісти на всі запитання журналістів. Та впродовж дня він так і не вийшов на люди, чомусь не мобілізувався до викривального інтерв’ю, як анонсував. І залишається тільки здогадуватися про причини цієї мовчанки.

Мобілізація як вона є

Директор Київського міжнародного інституту соціології (КМІС) Володимир Паніотто спрогнозував, що явка виборців у другому турі може бути нижчою від явки в першому турі. Він зазначив, що перед першим туром 62% опитаних стверджували, що точно прийдуть на вибори, ще 23% говорили, що швидше за все прийдуть, і в підсумку прийшли лише 63%. "Зараз 54% говорять, що точно прийдуть, ще 18% - швидше за все. Виходячи з цього, можна прогнозувати явку приблизно у 55%", - підкреслив Паніотто.

Володимир Паніотто
Володимир Паніотто

Водночас, за його словами, позитивна для кандидата Володимира Зеленського соціологія може демобілізувати його виборців. "У 2004 році протягом довгого часу Янукович вигравав у Ющенка. Багато хто до цього звик, і виборців Януковича прийшло менше, ніж виборців Ющенка, які навпаки були мобілізовані", - додав Паніотто.

Те, як мобілізувався електорат діючого президента Петра Порошенка можна було бачити по тій кількості людей, які прийшли підтримати його перед публічними дебатами на “Олімпійському”. Кореспондент Укрінформ встиг побувати на Михайлівській площі, звідки до стадіону вирушав Марш на підтримку діючого президента. Навколо площі майоріли прапори різних організацій - Вільні Люди, Самооборони Майдану, УНА-УНСО, Автомайдан тощо. Людей близько тисячі, всі - різних вікових категорій.

Тут зустрічаємо колишнього міністра освіти (2014-2016 рр.) Сергія Квіта.

- Розкажіть щось про сьогоднішню акцію.

- Зараз фактично є загроза демонтажу української держави. І наша мета – привернути увагу громадськості, а особливо тих наших співгромадян, які не визначилися з вибором. Відсиджуватися не можна! Не можна допустити ліквідації України! Ми можемо критикувати, сперечатися, утім потрібно рухатися вперед.

- Як вдалося організувати цей марш? Адже тут десятки різних організацій…

- Все, як на Майдані. Зателефонували один одному. Домовилися. Створили у Фейсбуці групу. Ціль акції – зупинити загрозу реваншу на початковій стадії.

Не встигаємо попрощатися з паном Квітом, як одразу натрапляємо на Андрія Левуса, нардепа, голову Проводу “Вільні Люди”. Запитуємо і в нього про ціль акції.

-- Мета акції – показати, що є активне середовище, здатне виступати на захист інтересів держави Україна. Головне – це показати, з якого боку барикад знаходимося ми. Ми категорично проти розколу держави, проти тих тез, які озвучує один із кандидатів. Ми не хочемо ставати на коліна перед Путіним! Наша ціль - євроінтеграція, як вимагав Майдан, і колективна безпека під крилом НАТО. Заговорювати вуха розмовами про референдум? Ні! Ми проти. Усі ті, на кого можна спертися, з ким можна йти пліч-о-пліч на зустріч ворогу – тут. Тож закликаємо приєднуватися!

Діставшись групи з прапорами УНА-УНСО питаємо хлопців, де нам знайти їхнього лідера Ігоря Мазура. Той швидко озвався:

- На цих виборах потрібно вибирати того, хто відстоює українські цінності, які не порожніми словами – мова, армія, віра. Ми також сподіваємось, що ті слова, які озвучив чинний Президент Порошенко – це і кадрові зміни, і реальна боротьба з корупцією – також не залишаться порожнім звуком.

- Скажіть, після того, коли Петро Порошенко сказав “Я вас почув”, щось у ньому змінилося?

- Як мінімум, він замислився. Але якщо нічого не робитиме, то реально дійде до імпічменту...

Судячи з усього прихильники Володимира Зеленського обійшлися без маршів.

А на стадіоні, як і очікувалося, відбулося фінальне “шоу”, швидше схоже на конкурс капітанів у КВН, аніж на полеміку – з гаслами, експресією та театральними жестами. Кандидати так і не почули один одного, намагаючись грати лише на глядача. Але помітно, що обидва дуже нервували.

Отже, нехай і надто емоційно, але ми шукаємо владу, яка нас влаштовуватиме. Хоча вже зрозуміло, що в результаті знайдемо, те, на що саме і заслуговуємо. Кожен народ гідний свого правителя – це аксіома. І хто б не казав про маніпуляції, зовнішні чи внутрішні впливи, очевидно, що здоровий глузд нашого народу вже не так просто затьмарити. Принаймні у тієї частини, яка є його дієвим ядром. З цього приводу гарне зауваження українського письменника, блогера, бізнесмена Яна Валєтова: “Влада, яка дозволяє себе переобрати - це не режим, панове. Ви вже забули, що таке режим. Ми безсумнівно стаємо більш цивілізованими. І це не може не радувати”.

Марина Нечипоренко, Мирослав Ліскович, Київ

Приєднуйтесь до наших каналів Telegram, Instagram та YouTube.

Розширений пошукПриховати розширений пошук
За період:
-