Прогнози на вибори-2019 під знаком “брудні” і “напружені”: наскільки вони збулися

Опівночі, 30 березня, країна порине в передвиборчу тишу. А поки на календарі іще 29 березня ми попросили відомих людей — поетів, музикантів, журналістів і блогерів — поділитися загальною оцінкою президентської кампанії, якій, ще задовго до її початку, пророкували багато казусів та негативу. Казали, приміром, що нас чекають найбрудніші, найбільш напруженіші в історії незалежної України вибори. І — про поведінку Росії, тобто, про її втручання у наш виборчий процес. Тож на питання Укрінформу — наскільки всі ці прогнози справдилися, а також, чи досягли в Кремлі того, що запланували і чого хотіли? — відповідають:

Тарас Чубай, український автор-виконавець, рок-музикант та композитор, фронтмен гурту “Плач Єремії”:

“Ворогу багато чого вдалося. Але надія на те, що ми, українці, зробимо правильний вибір ще жива”

— Суспільству потрібно більше зваженості, освіченості, готовності та, в першу чергу, відповідальності, адже це і є демократія. Натомість, зараз наша демократія безвідповідальна. І на цьому вправно грає ворог. Це те, що йому потрібно. Головну мету ворог, зокрема, через свої спецслужби — посіяти розбрат, створити атмосферу хаосу — досягнув. Воду скаламучено, людей заплутано. Вийдіть на вулицю і послухайте, про що там говорять. Коні і люди, все змішано в “купу”. І, начебто, варто звернутися до співгромадян із закликом бути свідомими і не вестися на провокації, та марно. Більшість вже уражено вірусом “зради-зраденної”.

Я вважаю себе нон-конформістом, тож ніколи не фанатів від політиків. Утім, навіть за мою спокійну та зважену підтримку чинному президенту, при всіх його мінусах, вибачте, але навалилося стільки лайна з усіх можливих дір... Тож питаєте чи збулися прогнози? Так. Проте ще є надія на те, що народ якось збереться докупи та ввімкне свій розум 31 березня, зробивши правильний вибір”.

Ірен Роздобудько, журналістка, письменниця, сценаристка, поетеса:

“Люди злі, вони в паніці, вони зневажають вибір інших, а отже— розділені. Прогнози збулися”

— Такої напруженої та брудної президентської кампанії за все існування незалежної України ще не було. І брудна вона, крім усього іншого, ще тим, що люди з різних таборів посварилися ще більше, ніж під час Майданів. Багато друзів і близьких відкрилися один одному по-новому. І справа навіть не в їхньому виборі, а в брутальності та взаємних образах. Адже як було раніше, приміром, на минулих виборах: мій вибір — це мій вибір. Я ніколи не ображала когось з протилежною думкою. Я за свободу вибору. А зараз що? Якщо мій вибір не сходиться із вибором когось іншого, то одразу ллються потоки бруду. Аж до образ. Кругом хаос і розбрат. Люди злі, вони в паніці, вони зневажають вибір інших, а отже— розділені. Думаю, тут спрацювала відповідна ворожа технологія. Прогнози щодо цього збулися”.

Яніна Соколова, журналістка, блогер, авторка передачі “Вечір з Яніною Соколовою”, акторка театру і кіно:

“Як мінімум за півроку до початку виборчих перегонів РФ пішла в наступ. І це видно по риториці низки українських телеканалів”

— Більшість прогнозів стосовно бруду і гостроти цих виборів, стосовно втручання в них — збулися. За останні пів року відбулися чимало безпрецедентних кроків. Один із них — Російська Федерація добряче вгризлася в український медійний простір. І відбулося це завдяки Віктору Медведчуку — посереднику між Путіним та Україною. Лише гляньте, що відбувається на телеканалах 112-Україна, NewsOne та НАШ. Рік тому, а то й менше, вони окозамильно намагалися витримувати умовну проукраїнську позицію. Зараз же - нагло перейшли в наступ. Російська мова звучить наліво-направо. Це стосується і їхніх офіційних –сайту і сторінок у соцмережах. Все з «російським» посилом і відповідною риторикою з вуст ведучих. Безумовно, цей російський слід у медійній сфері потужних інформаційних мовників вплинув на думки та вподобання українських глядачів..

До речі, готуючи щоразу проект “Антипропаганда вечір”, нам з колегами доводиться моніторити РосТВ. Росіяни нині активно підтримують Зеленського А, ледь не забула, і... Юлію Володимирівну також підтримують. Тобто, серед лідерів є два кандидати, які, на їхню думку, намагатимуться знову зблизитися з Росією, і з якими вони нібито зможуть домовитися.

…Тож маємо більше доби передвиборчої тиші, щоб іще раз добряче подумати...

Андрій Любка, український поет, публіцист, перекладач:

“Наші вибори сьогодні - не «прикол», а елемент гібридної війни, спрямований на внутрішню окупацію”

— У багатьох країнах останні голосування відбувалися наче задля розваги, аби похизуватися своєю “антисистемною” позицією, так би мовити, “по приколу”. Дональд Трамп, Брекзит, популістичні партії на заході Європи – так, вони отримали свої голоси, але гляньте, що тепер коїться в цих країнах. Трамп не може навіть стіну збудувати на кордоні. Брекзит нагадує танець, в якому робиться крок уперед, а потім два назад - популісти попіарилися, але одразу після референдуму виявилося, що вони нічого реального не здатні зробити.

Але! В усіх цих державах є “подушка безпеки” - сильні інституції, які працюють без огляду на прізвища, глибокі традиції демократії і міцне громадянське суспільство. Зрештою, на них не напала мавпа з гранатою, їхні території не окуповані, а військові та інші громадяни не перебувають у полоні без лікування та захисту…

Україна такої “подушки безпеки” не має. Всі ті колосальні зміни й реформи, що втілені в життя після Революції Гідності, на жаль, все ще не є незворотні. Тому наші вибори сьогодні - не «прикол», а елемент гібридної війни, спрямований на внутрішню окупацію. Якщо Путін не зміг дійти до Києва на танках, він тепер пробує пролізти в Україну через виборчі урни. І не лише через давно знану “п’яту колону” чи своїх кумів: цього разу він просуває хаос замість порядку, “прикол” замість твердої позиції на переговорах, зневажливе ставлення до самої ідеї демократії й вибору замість послідовної й обдуманої позиції.

Якщо українці не зможуть оцінити всіх ризиків цієї ситуації, не впізнають «троянського коня» колабораціонізму, на дільницях думатимуть не про полонених моряків у московських тюрмах, а згадуватимуть примітивні й масні жарти, то все може закінчитися фатально.

Поки інші – сильніші й заможніші, безпечніші й інституційно розбудовані – держави можуть собі дозволити право на помилку й шоу замість мудрої політики, а в Україні такі експерименти смертельно небезпечні.

Тож нехай кожен замислиться перед тим, як поставить позначку в бюлетені.

Опитав Мирослав Ліскович. Київ