Віддаю перевагу поїздкам у міста й села на лінії зіткнення
Є місця на Донбасі, куди ніколи (за одиничним винятком) не доїжджають політики з Києва. З усіх політичних таборів. Це КПВВ, які щоденно перетинають тисячі українців розділеного окупантами Донбасу.
Я мрію, щоб КПВВ назавжди зникли з нашої землі, але це можливо після відновлення україно-російського кордону. А зараз – це важлива нагода поспілкуватися з українцями з окупації, відчути їхні настрої, передати сигнал, що ми Донбас ніколи не зрадимо і обов‘язково звільнимо.
КПВВ «Мар’їнка» після проведеного ремонту щодня пропускає 10-12 тисяч українців, очікування в чергах зменшилося, побутові умови покращилися. Це важливо.
Хлопці-прикордонники, з якими ми два роки тому перетиналися на іншому КПВВ на Майорську, сміються, що тоді ми разом купували в логістичному центрі сало. «Зараз піст і вибори. Сало всі кандидати в ці дні купують на базарах, щоб бути ближче до народу. Я до вас з гостинцями вже у квітні приїду», – віджартовуюся, але мотаю на вус, що сало – таки западає в душу нашим воякам.
Прифронтова Красногорівка. З вікна машини видно донецькі терикони і спальні райони міста, зокрема, Петрівський. До ворога – пару кілометрів. Тут, як і в прифронтовій Мар‘їнці, всі будинки – з вікнами, затягнутими фанерою чи плівкою, а як не вибиті, то чисто вимиті, – важливий символ мирного життя. Цілий будинок чи паркан на постійно обстрілюваних вулицях – важко знайти...
В травні 2017-го бойовики «Градом» влучили в школу, й щастя, що жахіття трапилося вночі й діти не постраждали... Але приміщення зруйнували. Зараз школа відбудовується, тут будуть й інклюзивні класи. Передали школам Красногорівки більше 2000 книжок і підручників, 620 кг чудової літератури від найкращих українських видань в рамках акції «Бібліотека для Донбасу» (дякую Держтелерадіо і Олегу Наливайку за чудову акцію, яка вже 5 років допомагає наповнити бібліотеки регіону).
Поспілкувалися з місцевими мешканцями. Вони всі ЩАСЛИВІ, що зможуть голосувати 31 березня. Можливість брати участь у виборах, чого не було в 2014-у – ознака повернення до мирного життя. Красногорівці також просять підняти в Мінську питання безпеки будівництва газопроводу. В січні під час робіт було поранено будівельників, й люди тепер просто бояться працювати на цій ділянці.
Обов‘язково, вже 27 березня поставимо перед ОБСЄ і росіянами в Мінську безпековий моніторинг добудови газопроводу.
Авдіївка. Краматорськ. В усіх аудиторіях говоримо про мінські угоди, реінтеграцію Донбасу, питання війни і миру.
Кажуть, в цей день десь у глибокому тилу, Слов‘янську і Сєверодонецьку, людей звозили на зустріч з однією опозиційною кандидаткою. А один сміливий полковник, кажуть, так і не доїхав до Донбасу через червоний рівень безпеки. Так він там завжди червоний – в кілометрі від фронту. Й не через СБУ, а через ФСБ й окупаційні російські війська.
Я віддаю перевагу поїздкам у міста й села на лінії зіткнення. Спілкуватися з тим, кого зустрічаю на цих прострілюваних вулицях і площах. Від них можна почути правду, чим живе Донбас і що думає про питання війни і миру.
Також поцікавилася безпековою ситуацією і порушенням окупантами мінських угод, в 93-й бригаді, яка зараз охороняє Авдіївку і донецький напрямок. Українські військові звернулися з проханням, щоб ВР, яка провалила закони про військові звання і військові статути , повернулася до цих законів. Прохання Армії – це завжди першочергово. Законопроекти на заміну проваленим через недбальство і прогули нардепів – вже підготовлено і днями буде мною з колегами зареєстровано.
Донбасе, дякую! Ми тебе ніколи не зрадимо і не здамо. Звільнимо.
Ірина Геращенко
FB
реклама