Краще безпека у руках, ніж мир у небі

Пост про те, довкола чого розгортаються передвиборчі дискусії щодо війни і миру, й якою має бути тема цих розмов насправді. Або як відрізнити розмову по суті від дешевого популізму.

Насправді, дискусії щодо тимчасово окупованих територій Криму та Донбасу і збройного конфлікту, що триває, взагалі не повинні розгортатися довкола поняття «миру», у сенсі обіцянок його досягти, стратегій його досягнення і т.ін. У таких розмовах завжди бракуватиме практичного сенсу, реалістичних стратегій, досяжних термінів, чітких відповідей.

Повторю у сотий раз банальну істину. Немає магічного важеля, який можна застосувати, аби швидко досягти миру. З 2014-го року Путін грає у т. зв. «нульову суму»: все або нічого, по-моєму або ніяк. Думаю, не варто нагадувати, що у його розумінні «все» - це знищення української держави та повернення території України під свій контроль.

У таких умовах про результативні перемовини або хоча б мінімально вигідні компроміси не йдеться. На жаль, ми змушені існувати у парадигмі «перемога або капітуляція».

Відтак у чесній розмові щодо війни має йтися не про мир, а про безпеку.

Як зробити Україну сильною та безпечною? Ось про що насправді мають говорити кандидати.

Розмова про безпеку, на відміну від абстрактної розмови про мир, включає у себе цілком реалістичні, практичні й обмежені у часі цілі. У тому числі, може йтися і про стратегії припинення обстрілів або мінімалізації втрат серед військовослужбовців та цивільного населення на Донбасі.

У розмові про безпеку йдеться не лише про армію і галузь оборони. Це і економічна безпека, фінансова безпека, кібербезпека, захист від пропаганди та іноземних операцій впливу, захист критичної інфраструктури, паралізація іноземних агентурних мереж, підрив мобілізаційної спроможності супротивника. Тут можна довго перелічувати.

Отже, якщо кандидати у президенти мають нас, українців, за дурнів, вони годують нас абстрактними міркуваннями про «мир». Водночас не обтяжуючи себе поясненнями, як вони збираються його досягати.

Кандидати, які ставляться серйозно до своїх слів, поважають Україну та український народ і справді готуються до очолення держави у складний час військової агресії, що триває, мають говорити про безпеку. Тим більше, що проблемних тем для обговорення і необхідних практичних кроків у цій галузі більш ніж достатньо.

Георгій Тихий

* Точка зору автора може не збігатися з позицією агентства