Чим “насолили” Путіну Вілкул, Новинський і Ко?

Чим “насолили” Путіну Вілкул, Новинський і Ко?

Аналітика
Укрінформ
Експерти про те, звідки в санкційному списку Кремля стільки політиків, що ділять електоральне поле із Бойком-Рабіновичем-Медведчуком

У вівторок глава російського уряду Дмітрій Мєдвєдєв із “благословення” Путіна підписав постанову про розширення санкцій проти українських юридичних і фізичних осіб. В додатковому переліку – понад дві сотні позицій. Загалом же у кремлівському санкційному списку тепер 567 громадян України і 75 організацій, підприємств і компаній. Їх карають "у зв'язку із недружніми діями України щодо російських громадян і юросіб".

Цікаво, що серед “недружніх до росіян” “неофітів” списку чимало так би мовити “несподіваних” імен, які в Україні аж ніяк не асоціюються з «русофобією». Це, зокрема, народні депутати від Опозиційного блоку Олександр Вілкул, Вадим Новинський, Дмитро Колєсніков, Дмитро і Михайло Добкіни, Юрій Воропаєв, Тетяна Бахтєєва, Олексій Білий, колишній нардеп і один із “сірих кардиналів” Опоблоку Борис Колесніков, відомий антиукраїнськими висловлюваннями Євген Мураєв (засновник партії "Наші"), міський голова Одеси Геннадій Труханов (який, за деякими даними, має російське громадянство) та багато інших політиків, назвати яких патріотами України, як-то кажуть. “язик не повертається”.

Чому ж ці люди, яких – що там гріха таїти – багато хто із наших співвітчизників звик зараховувати до “п’ятої прокремлівської колони” в Україні, раптом потрапили в немилість до Москви?

Навряд чи йдеться про намір обдурити українців, приспавши їхню пильність – більшість із наших співвітчизників добре знають, “хто є ху” і можуть легко розпізнати “вовків у овечих шкурах”. Тож ідеться, швидше, про помсту за руйнування “єдиної антиукраїнської колони” на майбутніх президентських виборах. Бо саме ці парламентарії від Опоблоку ініціювали й активно підтримували виключення зі складу політсили Юрія Бойка і Сергія Льовочкіна – після того, як Бойко вирішив іти в президенти із “Опозиційною платформою – За життя”, яку створив разом із Вадимом Рабіновичем і Віктором Медведчуком. Вочевидь, “мстя” путінського кума не забарилася...

На підтвердження цієї версії – потрапляння до санкційного списку усіх нардепів від Опоблоку, які піддали Бойка і Львочкіна обструкції, і відсутність у ньому тих, хто при голосуванні за їх виключення утримався – зокрема, Сергія Ківалова і Юхима Звягільського. За доволі жорсткі висловлювання на адресу Медведчука, схоже, поплатився і Євген Мураєв, який, до того ж, раніше вийшов зі складу партії “За життя” та “замахнувся” на власний політичний проект.

Чи допоможе “санкційний батіг” загнати екс-регіоналів в одне стійло?

Володимир Фесенко
Володимир Фесенко

“Безумовно, Росія вирішила скористатися “санкційним батогом” проти тих, хто не погодився підтримати єдиного промосковського кандидата на президентських виборах в Україні, – не сумнівається голова правління Центру прикладних політичних досліджень «Пента» Володимир Фесенко, – таким чином, покарали усіх, хто протидіяв об’єднанню з партією Медведчука і хто не підтримав Бойка як єдиного кандидата, а також тих, хто заважає йому акумулювати голоси “біло-блакитного” електорату, як приміром, Мураєв. При цьому фактори лояльності до Кремля і захисту інтересів Московського патріархату перестали бути визначальними. Адже на нинішньому етапі найголовніше для Путіна – вплив на українські вибори. І ті, хто намагається йти “іншим шляхом”, попри колишні “заслуги”, заважають втіленню російського сценарію. Тому їх треба покарати, аби таки змусити всі проросійські сили в Україні об’єднатися в один “політичний колгосп”...

Микола Давидюк
Микола Давидюк

Погоджується з такими оцінками і директор аналітичного центру "Політика" Микола Давидюк. Він нагадує, що за прихильність Кремля, можливість бути “улюбленою дружиною Путіна в Україні” борються різні вітчизняні політико-бізнесові групи. І зараз “на коні” саме нещодавно створений конгломерат “Бойка-Рабіновича-Медведчука”. Тож, за логікою Кремля, його ставлеників мусять підтримати усі симпатики. І якщо цього не сталося – “винні мають бути покарані”:

“Москва не полишає спроб згуртувати проросійські партії в електоральному поході за голосами українських виборців – адже Кремль є чи не найбільшим інвестором в наші вибори – з єдиною метою: захопити владу. Розпорошеність проросійських сил цьому заважає. Тому росіяни і вирішили вдатись до прямого і непрямого тиску, обмеживши для “неслухів” можливість використання на виборах “російської карти”. Йдеться, зокрема, і про обмеження доступу до фінансових та медіаресурсів. Хоча для політико-бізнесових груп, які “раптово” потрапили у немилість до РФ, і із власним ресурсом, як-то кажуть, усе добре. Куди дошкульнішим ударом буде публічна відмова Росії їх підтримувати”, – вважає Микола Давидюк.

Олег Саакаян
Олег Саакаян

“Таким чином Кремль намагається “вбити кількох зайців”. Оприлюднення нового списку, до якого потрапили кілька потенційних кандидатів у президенти, безумовно, відбере в них частину голосів так званого проросійського “ядерного електорату”. І це буде для них неабияким покаранням, – додає голова Єдиного координаційного центру “Донбас” Олег Саакян. – Водночас це допоможе наростити підтримку об’єднаного проросійського кандидата від пулу Бойко-Рабінович-Медведчук. Також це – відповідь на образу, якої “неслухи” завдали Кремлю, не погодившись “лягти під єдиного кандидата”.

При цьому Олег Саакян вважає, що для представників проросійського табору санкції будуть набагато дошкульнішими, аніж для українських патріотів. Адже, на відміну від останніх, багато хто із “біло-блакитних” має активи на російській території, та й частина їхнього життя пов’язана із Росією. Тож для них це буде справді боляче.

Не даремно ж один із фігурантів нового санкційного переліку – Михайло Добкін – розмістив під “по-дебільному написаним” “твітом” Дмітрія Мєдвєдєва таке повідомлення: “Внести до списку всіх, хто голосував за виключення Бойка і Льовочкіна із фракції ОБ у ВР і оголосити це захистом інтересів російської держави і громадян Росії?! Маразм міцнішає! Ідіть ви... зі своїми санкціями!”. Що то значить – допекло...

“Покаяння” чи “гра в самостійність”? Як діятимуть “опозиціонери”?

Що ж далі? Новоспечені фігуранти санкційного списку Кремля, за прогнозами експертів, діятимуть по-різному. Хтось спробує домовитися і в обмін на це оголосить про підтримку єдиного проросійського кандидата на виборах. Хтось навпаки – продовжуватиме ”гнути свою лінію” і “грати у самостійність”, розраховуючи, що голосів електорального ядра вистачить на всіх – якщо й не для того, щоб виграти президентські вибори, то, принаймні, щоб провести свою партію до майбутнього парламенту. Але при цьому навряд чи можна розраховувати на кардинальну зміну поглядів цих політиків.

“Патріотами України вони не стануть. Різко “любити Україну і українське”, намагаючись розчулити патріотично налаштований електорат за жодних обставин не будуть, – вважає Микола Давидюк, – їхні ідеологічні і політичні позиції у зв’язку із санкціями жодним чином не зміняться. Тож вони продовжуватимуть загравати зі “своїми” виборцями, намагаючись “відхопити відсоток” у конкурентів”.

Щодо представників конкретних політико-бізнесових груп, то прибічники Ріната Ахметова та Бориса Колеснікова (яких найбільше у кремлівському переліку), на думку Володимира Фесенка, продовжуватимуть “опиратися”. І розраховуватимуть на самостійну гру.

“Вони розвиватимуть власний політичний проект на базі Опоблоку. Рейтинги у їхнього кандидата на президентську посаду Олександра Вілкула не дуже високі, але соратники спробують за допомогою підконтрольних медіаресурсів його підняти. Паралельно вони, вочевидь, намагатимуться торгуватися із Москвою. Адже просто підкоритися волі Кремля і, відповідно, іти на поклони до Медведчука, для них – приниження. Хоча дехто із верхівки Опоблоку – приміром, Вадим Новинський – і “коливатиметься”. Й можливо спробує домовитися з Москвою про індивідуальну “індульгенцію” та скасування санкцій”. – вважає політолог. При цьому одним із “козирів” Новинського на сепаратних переговорах, на думку аналітиків, може стати його “послідовна позиція” у захисті інтересів Російської православної церкви.

“Найбільша загадка для мене – Євген Мураєв, – продовжує Володимир Фесенко. – З одного боку, у нього непогані “рейтингові” перспективи. Реальна можливість заявити про самостійну політичну роль, щоб створити власну партію (чим він зараз і займається) і, спираючись на особистий рейтинг, провести її до парламенту. За логікою “розкрутки” власного політичного проекту, Мураєву обов’язково треба брати учать у президентських виборах. Відповідно, він відбере чимало голосів у Юрія Бойка. Тож перед Мураєвим стоятиме непростий вибір: демонструвати лояльність до Москви чи все ж віддати перевагу власним політичним амбіціям”, – каже експерт. За прогнозами Фесенка, із подальшими кроками Мураєв визначиться щонайпізніше на початку лютого. А про позицію решти проросійських політиків, які “раптово” потрапили до кремлівського санкційного списку, дізнаємося, вочевидь, вже найближчими тижнями.

Владислав Обух, Київ

Розширений пошукПриховати розширений пошук
За період:
-