Запорізька область входить до кола лідерів за кількістю створених об'єднаних громад. Цього року, 23 грудня, у 8 громадах регіону мали відбутися вибори, які через введення воєнного стану довелося скасувати. З керівником Запорізького ЦРМС Олександром Свистуном говорили про те, як це позначиться на мешканцях і чи зможуть громади отримати субвенції з держбюджету. Також обговорили успіхи і проблеми запорізьких ОТГ.
Інтерв'ю організовано за сприяння Запорізького Центру розвитку місцевого самоврядування, створеного за підтримки Програми «U-LEAD з Європою» та Мінрегіону України.
- ЦВК скасував вибори 23 грудня. Це відчують жителі громад?
- На жаль, так. Ці вісім громад вже були включені в бюджет як об'єднані. З 1 січня 2019 року вони повинні були перейти на міжбюджетні відносини з держбюджетом. Але за фактом новостворені громади не зможуть цього зробити, бо не обрали голову, депутатський корпус - затверджувати бюджет нікому. Також вони не зможуть отримати інфраструктурну субвенцію, яка передбачена законом «Про добровільне об'єднання громад». Друге – громади втрачають можливість скористатися всіма преференціями реформи децентралізації, а це знову ж таки додаткові фінансові ресурси, більш широкі повноваження з точки зору управління територією. Кожна рада, яка мала ввійти до громади, зараз прийме свій бюджет і в такому режимі вони житимуть весь наступний рік. Тобто, для них нічого не змінюється.
- А якщо вибори будуть призначені на початку року?
- Все одно ОТГ будуть виконувати окремо свої бюджети до кінця 2019 року. Де-юре, громада створена, але при цьому вона не отримує повноважень. Ситуація дуже погана. Найприкріше, що громади пройшли процедуру вчасно.
- Чи передбачені на законодавчому рівні такі форс-мажорні ситуації?
- Це абсолютно нестандартна ситуація. Ми чекаємо офіційного роз'яснення Міністерства фінансів стосовно того, яким чином будуть затверджуватися бюджети. До речі, 18 грудня заступник директора Програми "U-LEAD з Європою" від GIZ Андрій Хорват планує відвідати одну з восьми громад — Більмацьку. Він хоче поговорити з представниками місцевого самоврядування, почути їх оцінку події.
- Протягом року Запорізька область була в лідерах за кількістю створених ОТГ. Чи вдалося зберегти позицію до кінця року?
- Сьогодні у нас створено 51 громаду. Плюс з'явилося місто обласного підпорядкування – Бердянськ, який приєднав до себе приміські території - Азовську і Нововасилівську сільські ради. Всього в Україні 22 таких міста, Бердянськ серед них.
Згідно з моніторингом реалізації реформи децентралізації, ми входимо в так звану «зелену зону». За попередньою інформацією, ми в трійці кращих. За критерієм «площа покриття регіону ОТГ» ми займаємо перше місце в Україні. На сьогодні цей показник становить близько 65%. У містах і селах, не об'єднаних ОТГ, живуть лише 10% загальної кількості населення. Тобто 90% з урахуванням жителів міст обласного значення живуть в ОТГ і великих містах.
- Які слабкі сторони є у наших громад?
- В Запорізькій області багато дрібних громад, чисельність населення яких менше 5000. Але як показує практика, не завжди малочисельна громада є недієздатною.
- Наприклад?
- Смирновська ОТГ Більмацького району. Чисельність населення трохи більше 3000, але при цьому громада має профіцитний бюджет. До них застосовується реверсна дотація – частина доходу вилучається на користь держбюджету. Це свідчить про те, що ця територія самодостатня. Вони продукують більше податку з доходів фізичних осіб на душу населення ніж середній показник по Україні.
- Якщо багато дрібних ОТГ, тож є необхідність збільшуватися?
- Це неминучий процес. Укрупнення ОТГ - це наступний етап. Процедура така ж, як і при створенні ОТГ. Я поки не афішуватиму і не назову громади, де вже обговорюються подібні ініціативи.
При об'єднанні багато хто до певної міри проігнорували методику, затверджену Кабміном, і не врахували ті рекомендації, які ми давали як консультативний центр. Вони на практиці прийшли до того, що їхні очікування не виправдалися, їм доведеться укрупнюватися.
Не всі громади можуть ефективно реалізовувати ті повноваження, які їм делеговані. Перш за все, з точки зору фінансового та кадрового забезпечення. Кадри — це одна з найголовніших проблем. Друга – кількість населення і обсяг послуг, що надаються на територіях. Важливо мати кількість споживачів муніципальних послуг для того, щоб ті ж Центри надання адміністративних послуг виходили на рівень самозабезпечення, а для цього потрібно надавати ряд оплачуваних послуг. Те саме і з медициною, освітою, оскільки розмір субвенції на дані сфери залежить від кількості учнів і жителів відповідно.
- У нас є приклад укрупнення громад?
- Так, Воздвиженська громада Гуляйпільського району. Сьогодні вже можна говорити про це, процес укрупнення стартував. Спочатку там об'єдналися два сільради, зараз запущена процедура приєднання ще одної.
Укрупнення – природний процес. Практика показує, що це виправдано з погляду розвитку територій, розширення їх ресурсної бази та економічного потенціалу.
- Ви сказали, що у нас є одне місто обласного підпорядкування, яке приєднало до себе сільради. А чи готові до цього Енергодар, Токмак, Запоріжжя, Мелітополь?
- Енергодар вже оточений громадами. Токмак – депресивна територія, і цей статус відштовхує, та й саме місто не ініціює. Немає ініціативи і від Запоріжжя. Існуючі межі міста більш ніж достатні і потреби в приєднанні рад немає, але були розмови про приєднання Балабинської селищної ради. А ось Мелітополь виявляє активність. Вони пішли трохи іншим шляхом, ніж Бердянськ: вирішили попрацювати в форматі міжмуніципального співробітництва та уклали договір з двома сільськими територіями. Суть договору полягає в тому, що міський ЦНАП відкриває в двох сільських радах два віддалених робочих місця. Тобто, на базі цих сільських рад працюватиме представник міського ЦНАП і надавати більш широкий спектр послуг. Наступним етапом співпраці, найімовірніше, і буде їх об'єднання. Це закони урбаністики. Всі великі муніципалітети колись були невеликими населеними пунктами, які розросталися за рахунок поглинання суміжних територій.
- Наскільки активно громади укладають договори міжмуніципального співробітництва?
- На жаль, ми не маємо такої великої кількості договорів, як, приміром, у наших колег з Полтавської області. Якщо у них близько сотні договорів, то у нас – поки 8. Ми аналізували ситуацію і дійшли висновку, що процедура занадто складна – потрібно кілька рішень сесії місцевих рад. За фактом, вона повторює процедуру об'єднання громад. Сьогодні багато громад співпрацюють, але не в рамках договору ММС, а укладають звичайні господарські договори. Але тут є один великий мінус – у рамках цих договорів, вони не можуть отримувати допомогу донорів і не можуть залучати кошти ДФРР (Державного фонду регіонального розвитку. — Ред.). Зазначу, що договір про міжмуніципальну співпрацю підписано між Веселовською та Новоуспенівською громадами. Предмет договору – створення віддаленого робочого місця. Веселовці і новоуспенівці подали спільний проект до ДФРР, зараз він на стадії розгляду. Кошторис багатомільйонний. Сподіваюся, що їхній проект буде відібраний і профінансований.
- Ви сказали про допомогу донорів, чим вони допомагають громадам?
- Приміром, другий компонент Програми U-LEAD облаштовує ЦНАП. Сьогодні наші громади активно беруть участь в цьому процесі. 15 ОТГ Запорізької області стали бенефіціарами «U-LEAD з Європою». Йдеться про придбання оргтехніки, меблів, програмного забезпечення, навчання персоналу. Від громади необхідне приміщення, яке відповідає вимогам, його ремонт має бути проведений коштом громади.
- Наскільки сьогодні вибудований діалог між громадами і бізнесом?
- Широківська ОТГ позиціонує себе як громада, яка активно співпрацює з бізнесом. Вони створили агентство розвитку ОТГ, серед основних завдань якого – встановлення тісної і взаємовигідної кооперації з представниками бізнесу. Як результат, у них кожен місяць проводяться зустрічі у форматі «влада-бізнес-жителі». Таким чином, бізнес бачить, куди йдуть їхні податки. Широківській громаді вдається переконати підприємців виходити з тіні і платити податки.
Ми постійно консультуємо громади. Є багато питань, в тому числі і ті, які не врегульовані в законодавчому полі.
Програма «U-LEAD з Європою» фінансується спільно Європейським Союзом і державами-членами Данією, Естонією, Німеччиною, Польщею і Швецією і підтримує реформу децентралізації та її секторальні напрямку.
Ольга Звонарьова, Запоріжжя
Фото Дмитра Смольєнка