Куніо Мікурія, генеральний секретар Всесвітньої митної організації
Розраховую, що Володимир Зеленський забезпечить повну підтримку українських митників
22.07.2021 16:48

Нещодавно на запрошення голови Державної митної служби України Павла Рябікіна в Україну завітав генеральний секретар Всесвітньої митної організації (ВМО), д-р Куніо Мікурія. Його візит включав знайомство з роботою одеських митників та зустріч з президентом України Володимиром Зеленським. А також робочі зустрічі безпосередньо з нинішньою управлінською командою Держмитниці.

Під час візиту пан Мікурія підписав Меморандум про взаєморозуміння з Павлом Рябікіним щодо започаткування Глобальної програми сприяння торгівлі, що фінансується Державним секретаріатом з економічних питань Швейцарії (SECO). Про подробиці візиту, ключові рішення та свої враження д-р Мікурія розповів в інтерв’ю Укрінформу. Нас порадував його оптимізм, яким він щиро ділився впродовж всієї розмови. Інтерв’ю відбулося за сприяння Програми з підтримки управління державними фінансами в Україні (EU4PFM), що фінансується Європейським Союзом.

Бенефіціарами Програми є Міністерство фінансів України, Держмитслужба, Податкова служба та Рахункова палата України. Ціль Програми: підтримка подальшого розвитку сучасної, ефективної й справедливої системи збору податків та покращення організаційних можливостей інститутів управління державних фінансів.

- У розмові з президентом Зеленським ви говорили про підтримку процесу реформування української митниці, у якому, за вашим словами, вже є успіхи. Які саме успіхи ви помітили та яку підтримку Всесвітня митна організація може надати у розвиток процесу?

Пильно спостерігаємо за реформами в Україні, й особливо – в частині трансформації Державної митної служби. Раді бачити те, наскільки активно йде гармонізація її роботи з міжнародними стандартами

- Наша організація працює над вдосконаленням митниць для створення більш безпечного та процвітаючого світу. Секретаріат ВМО приділяє особливу увагу викликам, що стоять перед світовою митною спільнотою. Девіз ВМО, обраний на 2021 рік, звучить так: «Митниця сприяє відновленню, вдосконаленню та забезпеченню стійкості ланцюга постачання». Зараз зусилля всього світу спрямовані на пошук шляхів управління економічним відновленням після пандемії завдяки розширенню співпраці з партнерами на кордонах, сприянню використання цифрових технологій для відновлення торговельної й митної системи та використання людських ресурсів для підвищення стійкості ланцюгів поставок. Тому ми дуже пильно спостерігаємо за реформами в Україні, й особливо – в частині трансформації Державної митної служби. І раді бачити те, наскільки активно йде гармонізація її роботи з міжнародними стандартами, нормативними документами, включаючи рекомендації Євросоюзу. Відмічу також поступ інформаційних технологій, де Україна досягла певних успіхів. Той факт, що реформа митниці є на порядку денному, був темою моєї розмови з президентом Зеленським, якому я запропонував продовження нашої підтримки для того, щоб цей процес продовжувався.

- Що включає в себе така підтримка? 

- Мова йде про кілька напрямків з того інструментарію, що є в наявності у нашої організації. Оскільки до складу ВМО входить 183 країни, кожна з яких перебуває на різних етапах та умовах в організації митної справи, ми знаємо усі тенденції у цій сфері, ми надаємо індивідуальні консультації, навчаємо фахівців та супроводжуємо процеси. Наразі наші експерти й консультанти працюють переважно у форматі відео-конференцій, але з розширенням вакцинації зможуть безпосередньо приїхати для надання консультацій з конкретних питань.

- Як ви оцінюєте співпрацю з Держмитслужбою та які нові напрямки бачите в цій співпраці?

- Ми завжди зацікавлені у взаємній співпраці, й Державна митна служба завжди проявляла бажання будувати свою роботу, орієнтуючись на найкращі практики. Саме це і є головним в нашій нинішній роботі – передавати українським митникам кращий світовий досвід та забезпечувати широкий обмін інформацією про сучасні інструменти й передові технології інших країн із метою надихнути їх рухатися в напрямку до реформ. Зокрема, зараз обговорюємо з українськими колегами можливості технологічного розвитку української митниці та шляхи підвищення її інституційної спроможності. 

- Де, на вашу думку, найбільш вразливе місце в організації митної справи в Україні?

Найбільше турбують часта зміна керівництва та постійні реорганізації української митної служби

- Протягом останніх десяти років багато чого відбулося в діяльності української митної служби. Але найбільше турбують часта зміна керівництва та постійні реорганізації. Я звернув на це увагу пана президента й попросив допомогти із забезпеченням стабільності, що є дуже важливим не лише для діяльності митниці, а й для створення правильного середовища для реформ у країні загалом.

- Яка ваша точка зору у питанні криміналізації контрабанди в Україні, можливі перспективи та наслідки такого нововведення?

- Дійсно, у багатьох країнах контрабанда вважається кримінальним злочином. Боротьба з контрабандою – це не лише запровадження суворішого покарання, а й встановлення чітких правил та зрозуміло прописаних нормативних документів, які сприяють їх дотриманню. У будь-яких суспільствах завжди є люди, які хотіли б нормально торгувати, дотримуватися правил, а є злочинні угруповання, що використовують незаконні прибутки. Водночас між ними є ті, хто зазвичай слідує правилам, але якщо виникнуть можливості, то вони шукатимуть шляхи обійти сплату податків. Тому вам потрібна стратегія дотримання правил, згідно з якою перші повинні підтримуватися системою та отримувати сприяння, а другі – повинні суворо каратись за ухилення від сплати податків.

Занадто велика залежність від митних надходжень створює тиск як на митників, так і на торговців, що, можливо, створює стимули для митних шахрайств і контрабанди

Крім того, необхідно вивчити адекватний рівень митних зборів, оскільки занадто велика залежність від митних надходжень створює тиск як на митників, так і на торговців, що, можливо, створює стимули для митних шахрайств і контрабанди. Необхідно знайти баланс, щоб ставки митних тарифів не були занадто високими, щоб їх можна було нормально платити, і люди не шукали обхідних шляхів, намагаючись уникнути надмірного фінансового тягаря. Це теж один із елементів удосконалення державних процедур, пов’язаних із митницею, з фінансами підприємств та бюджетними надходженнями, що має враховувати керівництво країни.

- Поділіться своєю думкою стосовно надання Державній митній службі України статусу правоохоронного органу. Наскільки доцільною буде така зміна?

- Якщо подивитися на те, як організовані світові торговельні відносини, то вони реалізуються саме на кордоні, тобто, в момент перетину товаром ліній, що розділяють країни. На жаль, кордони розділяють країни з різними політичними та економічними системами, і саме в точках перетину цих систем митна служба за посередництва системи управління ризиками може побачити, чи відбувається нормальна торгівля, чи є ухилення та зловживання. Звісно, у разі виявлення протиправного постачання товару – митники можуть призупинити таку операцію. Логічно, правоохоронці далі мають відслідкувати, хто власне стоїть за цим товаром, прослідкувати весь протизаконний ланцюжок, щоб виявити та покарати винних. Незважаючи на важливість тісної співпраці з іншими правоохоронними службами, зокрема, з поліцією, митниця повинна мати правоохоронні функції, і саме так робиться в багатьох країнах.

Про надання митникам правоохоронних повноважень я просив під час зустрічі з президентом

На практиці, коли ми взаємодіємо з міжнародними поліцейськими установами, такими як Інтерпол та Європол, вони цінують нашу співпрацю, оскільки ми представляємо правоохоронні органи митниці. Зрештою, кордони – це сфера, яка найбільш експлуатується злочинними організаціями, і тому митниця повинна співпрацювати з поліцією як зі співробітниками правоохоронних органів. Про надання митникам правоохоронних повноважень я просив під час зустрічі з президентом.

- Як боротися з корупцією на митниці, що зі світового досвіду ми повинні взяти на озброєння у цьому питанні?

- Потрібно дивитися, передусім, на можливі причини митної корупції. Тут, можливо, варто починати з тарифів, щоб розуміти, чи є у бізнесу можливість дотримуватися легальної сплати цих тарифів, не створюючи стимулу для ухилення від цих платежів незаконними способами. По суті, ці тарифи повинні бути помірними. Таким же чином слід було б обмежити звільнення від мита, що може дозволити торговцям експлуатувати це, аби платити хабарі.

Інший напрямок – це складність процедури розмитнення та митного оформлення, яка може заохочувати підприємців давати хабарі, аби прискорити та полегшити цю процедуру. У цьому питанні найефективнішим є спрощення процедури шляхом використання інформаційних технологій, які з одного боку, прискорюють процедуру митного оформлення, а з іншого, ліквідують людський фактор, який є основою корупції.

Якщо митниця в країні корумпована, це означає, що в державі та суспільстві щось не так

Третій важливий напрямок – це управління людськими ресурсами на митниці. Люди мають працювати в нормальних умовах, що включає нормальну зарплатню та відчуття належності до поважної організації, де можна просуватися по службі. За таких умов вони сповідатимуть високі моральні принципи і матимуть менше спокуси брати хабарі. Для цього слід здійснювати набір та просування по службі на основі досягнень, і це не повинно залежати від, скажімо, впливу чи інтересів певних груп.

Потрібно вивести митницю з-під недоречного політичного впливу, щоб на неї не було жодного тиску з боку впливових осіб

Якщо митниця в країні корумпована, це означає, що в державі та суспільстві щось не так. Є дві половинки цілого, і якщо є ті, хто бере хабарі, то існують і ті, хто їх дає. Це можуть бути підприємці, які шукають нелегальних прибутків у можливій співпраці з політиками, що діють від імені підприємців чи самостійно. Для вирішення цього питання вам необхідно налагодити співпрацю з бізнесом для встановлення чітких правил та прозорих і передбачуваних процедур без можливості надання хабарів державним службовцям. З цією метою я звернувся до президента Зеленського за політичною підтримкою. Потрібно вивести митницю з-під недоречного політичного впливу, щоб на неї не було жодного тиску з боку впливових осіб, а також заручитися підтримкою бізнесу щодо митної реформи. Сподіваюся, це загалом допоможе знизити корумпованість митниці.

- На яке сприяння в галузі міжнародної торгівлі Україна може розраховувати у зв'язку з підписанням Тристороннього меморандуму про взаєморозуміння з Держмитслужбою, Всесвітньою Митною організацією та Федеральною Радою Швейцарії? Про що конкретно в Меморандумі йдеться?

- Загалом наша спільна угода спрямована на покращення ефективності міжнародної торгівлі та бізнесового середовища в Україні. Передбачено кілька напрямків співпраці. Один із них полягає в проведенні дослідження та експертизи тривалості митного оформлення в Україні. Адже товар, перетинаючи кордон, проходить кілька етапів документального оформлення та фізичного обслуговування. Маємо визначити, скільки часу забирає кожний крок і де, власне, слабкі місця. Чи то самі митники повільно працюють, чи інші служби, залучені до розмитнення товарів, або ж бізнес неспроможний вчасно подати документи. Передбачається, що за результатами цього дослідження Державною митною службою разом з іншими урядовими службами буде напрацьовано план дій, розрахований на 3-5 років, для покращення процедур розмитнення для українців. Новий Меморандум включає програми щодо підтримання інституціями питання наділення Державної митної служби правоохоронною функцією, боротьби з корупцією та покращення середовища для бізнесу, що включатиме спрощення торгівлі та інвестування.

У нашій розмові з паном президентом він висловив своє розуміння та підтримку цим ідеям, і це дуже важливо.

- Наразі весь світ намагається підлаштуватися під нові умови, які диктує всесвітня пандемія COVID-19. ВМО не є винятком. Як вплинула на роботу митників пандемія COVID-19? Що нового з’явилося у їхній роботі?

- На початку пандемії кордони для людей закрилися, але при цьому товари через кордони повинні були проходити, включаючи медикаменти, товари медичного призначення та інші необхідні речі. ВМО розробила перелік основних товарів, яким призначався HS-код для допомоги митникам та торговцям в їх ідентифікації. ВМО надала найкращі практики митних процедур в умовах надзвичайної ситуації.

Важливий напрямок, який визначився під час пандемії в роботі митниць, – це діджиталізація у напрямку торгівлі без паперів. Це допоможе здійснювати торгові процедури без людського контакту і, відтак, зберігаючи соціальну дистанцію. Вся документальна робота повинна перейти в електронний формат, а також має збільшитися обмін електронними даними. Митниці продовжували здійснювати контроль товарів на першій лінії оборони на кордонах і боротися з підробленими чи неякісними ліками та вакцинами, щоб захищати здоров’я громадян, водночас забезпечуючи необхідний рух товарів між країнами.

Для того, аби митники розуміли специфіку роботи з певними категоріями товарів у цей час, наприклад, фармацевтичними, ми провели багато тренінгів для персоналу по всіх країнах. Наприклад, люди, які працюють на митницях, розуміють, що деякі вакцини потребують спеціальних умов, зокрема, зберігання за температури -70 градусів Цельсія. І водночас вони вчаться, як відрізняти справжні ліки та вакцини від підроблених.

- Як ви вважаєте, які “пандемічні” тренди залишаться з нами назавжди?

- Митні служби працюють для того, щоб товари переміщувалися, а люди подорожували безпечно. Але для цього митникам потрібно більше доступних даних, аби мати можливість проаналізувати їх та переконатися у тому, що все відбувається безпечно. Наприклад, людям доведеться використовувати міжнародні ковідні сертифікати при перетині кордону в найближчі роки. Для нас це означатиме додаткову роботу в зборі та зберіганні відповідної інформації для полегшення й контролю руху пасажирів. Ось чому питання управління даними, їх автоматизованої обробки стає дуже важливим. Власне, до цього ми й готуємося, до більш просунутого використання цифрових технологій та систем управління даними.

- У вас була доволі насичена програма перебування в Україні. Поділіться своїми загальними враженнями про країну? Зокрема, про одеську митницю, яка є найбільшим митним терміналом у країні.

Кожного разу, повертаючись до України, я позитивно вражений вашими змінами

- Це мій четвертий візит в Україну. Під час попередніх трьох візитів я зупинявся переважно в Києві, а цього разу виявив бажання відвідати регіони, щоб побачити митницю в дії, зокрема, в Одесі. Мені цікаво було подивитися, як працюють митниці в місцевому аеропорту, в Одеському морському порту. І я побачив, що вони працюють у відповідності до міжнародних стандартів. Що люди там дуже позитивні, добре налаштовані, й готові підвищувати свою кваліфікацію. Цікаво було також познайомитися з багатою культурою України, представленою не тільки Києвом, а й, зокрема, південним регіоном, дізнатися про її історію як вікна в сучасну Європу.

А ще, на пропозицію пана президента, я відвідав Чорнобиль. Дізнався багато про цю трагедію, отримав незабутні враження.

Кожного разу, повертаючись до України, я позитивно вражений вашими змінами. І сподіваюся, що й у наступний свій візит також побачу прогрес. Я звернувся до пана президента, і дуже розраховую, що він продовжить підтримувати українських митників у тому ключі, який ми обговорювали. Ця підтримка їм зараз як ніколи потрібна.

Оксана Поліщук, Київ

Розширений пошукПриховати розширений пошук
За період:
-