Рішення суду ЄС щодо газогону OPAL: чи є в України підстави радіти

Рішення суду ЄС щодо газогону OPAL: чи є в України підстави радіти

Укрінформ
Будівництво “Північного потоку-2” завершується. Схоже, судовими рішеннями цьому не завадити. Але “попсувати життя” Газпрому можна

Суд Європейського союзу минулого тижня виніс рішення, яким обмежив можливості Росії користуватися газогоном “Північний потік”. У суперечці між Польщею та Німеччиною стосовно використання газогону OPAL суд став на бік Варшави й залишив Газпрому можливість користуватися лише 50% потужності цієї магістралі.

OPAL є наземним продовження газопроводу "Північний потік" територією Німеччини, вздовж кордону із Польщею. Його можливості – помпування 36 млрд куб. м газу на рік, й Газпром претендував на 80-90% цієї потужності. Газогін поєднує “Північний потік-1” із трьома європейськими трубопроводами: JAGAL (продовження газогону “Ямал-Європа” на території Німеччини), STEGAL (забезпечує подачу газу від північного кордону Чехії до Тюрингії) та GAZELA (транспортує ресурс територією Чехії до Баварії). Укрінформ спробував розібратися, що означає рішення суду ЄС для України.

Стриманий оптимізм

Від самого початку будівництва “Північного потоку-2” Україна говорить про його загрозу для енергетичної безпеки – не лише своєї, а й ЄС. Заявлена потужність цього проєкту – 55 млрд куб. м газу на рік, а разом із “Північним потоком-1” потужність складе понад 100 млрд куб. м. Для України це – сумна перспектива припинення транзиту російського газу, що потягне за собою не лише економічні втрати, а й ризики ескалації конфлікту на Сході. Власне, тому рішення суду ЄС стосовно газогону OPAL у нашій країні й зустріли зі стриманим оптимізмом.

Олена Зеркаль
Олена Зеркаль

“Дякуємо колегам із Польщі, Латвії та Литви за тверду позицію щодо недопущення винятків з Газової Директиви ЄС для Росії. Це була тривала суперечка, але її результат є чітким сигналом, що правила ЄС однакові для всіх. Здається, на “Північний потік-2” чекає схожа історія. І нехай сьогодні Газпром нахабно заявляє, що запустить газогін без обов’язкової сертифікації та нехтуючи санкціями, Саурон слабшає. Саурон не пройде», – прокоментувала судову ухвалу радниця міністра енергетики Лана Зеркаль, яка раніше у “Нафтогазі” опікувалася, в тому числі, питаннями протидії “Північному потоку”.

Раніше вона наголошувала, що найкращим розв’язанням проблеми “Північного потоку-2” буде застосування до Газпрому всіх правил європейського законодавства. На думку Зеркаль, це допоможе уникнути використання Росією газу як зброї та засобу шантажу.

Президент Центру глобалістики “Стратегія XXI” Михайло Гончар також назвав рішення суду доброю новиною. “Газпром останніми роками пафосно зазначав, що використовує “Північний потік-1” не на 100%, а значно більше. Так, наприклад, у 2020 році було транспортовано 59,2 млрд. куб.м при проєктній потужності 55 млрд., тобто 107,6%. Відтепер же має бути тільки 50%”, – прокоментував він.

За словами експерта, рішення суду, яким підтверджується верховенство принципу солідарності між державами-членами ЄС, матиме правові наслідки і для “Північного потоку-2”. “Але, звісно, не потрібно мати ілюзій стосовно того, що російсько-німецький тандем припинить зусилля із нищення енергетичної солідарності ЄС та з пошуку нових варіантів в обхід європейського законодавства”,- зауважив Гончар. Він зазначив, що Україна, Польща, Литва і Латвія повинні об’єднати зусилля та продовжити протидію “Північному потоку-2” в Європі.

“Безумовно, це важливе і позитивне рішення для всіх країн Євросоюзу. Воно є “прецедентним” і “дороговказним”. Остаточна відмова суду ЄС дозволити Газпрому доступ до 100% потужностей газопроводу OPAL автоматично зменшить завантаження основного експортного шляху до Європи – “Північний потік-1” більш ніж на 30%. Поки що Газпром розв’язує цю проблему за рахунок наземної інфраструктури незавершеного “Північного потоку-2”, принципово відмовляючись збільшити обсяги транзиту через нашу країну”, – вважає гендиректор Оператора ГТС України Сергій Макогон.

Він додає, що суд формалізував принцип європейської енергетичної солідарності. Й це не віщує нічого доброго для Газпрому в майбутніх суперечках про нові обхідні газогони.

Але чи є підводні камені?

У той же час експерт з енергетичних питань Геннадій Рябцев наголошує, що ухвала стосовно газогону OPAL є виграшем з точки зору реалізації європейської політики, але прямого стосунку до України вона не має. “Це рішення стосується використання суходільного продовження “Північного потоку-1” і не стосується продовження суходільної ділянки “Північного потоку-2”, якою є трубопровід Eugal”, – каже експерт у коментарі Укрінформу.

За словами Рябцева, саме по собі рішення суду очікуване, але воно ні на що не впливає: Газпром й без того міг користуватися лише 50% потужності OPAL. Експерт зауважує, що перипетії навколо цього газогону жодним чином не стосуються майбутнього газотранспортної системи України, яке наразі залежить тільки від українських політиків.

Крім того, на думку Рябцева, Газпрому в будь-якому випадку буде вигідно транспортувати певні об’єми газу українською “трубою”. "Скоріше за все, Газпром подасть заявку на скорочення обсягів транзиту, але все-одно через Україну вигідно транспортувати щонайменше 25 млрд кубометрів палива. Про це неодноразово казали російські представники і про це знають європейці", – наголосив експерт.

Однак такі об’єми транспортування економічно невигідні для України, принаймні, за нинішнього режиму роботи ГТС. Її потрібно оптимізувати, а цього, за словами Рябцева, Україна наразі не робить.

Оператор ГТС України вважає прийнятним для України варіантом компенсації добудови "Північного потоку-2" підписання контракту на транзит газу на 15 років з обсягом прокачування до 50 млрд куб.м за рік. Компанія нагадує, що працює відповідно до вимог Третього енергетичного пакета ЄС. “На ринку газу ми досягли гармонізації вітчизняних ринкових норм з європейськими. Незалежний Оператор ГТС України довів, що готовий працювати за міжнародними правилами в умовах чесної ринкової конкуренції, де однакові правила без виключення застосовуються до всіх транзитних шляхів”, – наголошує Сергій Макогон.

Сергій Макогон
Сергій Макогон

Водночас, в ОГТСУ готуються до ймовірного запуску “Північного потоку-2”, плануючи оптимізацію роботи газотранспортної системи та переорієнтування на потреби споживачів усередині України.

Чи є надія на зупинку “Північного потоку-2”?

Судова тяганина через OPAL – це лише один із невеличких пазлів мозаїки боротьби проти “Північного потоку”. Зокрема, долю трубопроводу обговорювали під час візиту Президента Володимира Зеленського до Німеччини. До складу української делегації входив голова правління НАК “Нафтогаз України” Юрій Вітренко, котрий визначив свою місію в наданні галузевої експертизи при переговорах стосовно “Північного потоку-2”. “Мені здається, багато в чому нам вдалося переконати пані Меркель, і вона навіть змінила свій погляд на цей проєкт. Вона побачила реальні безпекові загрози для України”, – прокоментував Вітренко результати перемовин.

Раніше він заявляв, що “Північний потік-2” можна буде зупинити навіть після запуску. Вітренко вважає, що для цього США мають ввести санкції проти компанії Nord Stream 2 AG. Вона зареєстрована у Швейцарії і вже подала заявку на сертифікацію як оператор газопроводу. “Санкції проти цієї компанії є дієвими, тому що інші європейські компанії просто не захочуть з нею працювати. Не захочуть працювати із нею банки, покупці газу або компанії, які бронюватимуть потужності цього газопроводу”, – вважає Вітренко.

Крім того, за його словами, якщо вимоги Третього енергопакета ЄС застосовуватимуться до Газпрому по суті, то “Північний потік-2” може не запрацювати у комерційному режимі взагалі. “Третій енергопакет передбачає, що не може одна людина або група людей контролювати і видобуток з продажем газу, і транспортування цього ресурсу”, – зауважив очільник Нафтогазу.

Безумовно, обмеження Газпрому в користуванні газогоном OPAL є позитивним рішенням з точки зору дотримання принципу солідарності в Євросоюзі. Однак у той же час це лише проміжний етап боротьби проти “Північного потоку”, і можна сумніватися у його помітному впливі на реальний стан справ. Так, у лютому США заявили про готовність скасувати санкції проти компаній-учасників будівництва газогону, якщо Німеччина гарантує захист інтересів України. Водночас Джо Байден назвав введення нових санкцій проти “Північного потоку-2” непродуктивним, адже газогін уже майже добудовано. За тиждень до того проти 13 суден, які залучено до будівництва труби, все ж таки ввели санкції. Але потім США припинили дію санкцій проти оператора газопроводу Nord Stream 2 AG.

Для отримання остаточної перемоги Україна повинна консолідувати зусилля із тими країнами ЄС, які також говорять про небезпеку “Північного потоку”. Лише у співпраці ми зможемо уникнути ризиків, які несе газпромівський проєкт не лише Україні, а й державам Євросоюзу. Враховуючи, що Німеччина наразі бажає довести цей проєкт до завершення, найбільше спільних зусиль варто прикладати саме для того, щоб переконати німецький уряд у потребі обмежити “Північний потік”.

Крім того, ключову роль у зупинці “Північного потоку-2” можуть відіграти США. Так, Конгрес може затвердити додаткові санкції проти газогону вже до кінця 2021 року. Водночас представлена 19 травня Держдепартаментом доповідь Конгресу США та запропоновані додаткові санкції не передбачають заходів проти ключової для проєкту компанії – Nord Stream AG. Україні доведеться добре попрацювати, щоб добитися послідовної позиції Сполучених Штатів у питаннях протидії планам Росії побудувати газопровід.

Враховуючи загальне тло, нам потрібно не лише продовжувати боротьбу, але й готуватися до запуску “Північного потоку-2”. Ми не маємо покладатися лише на дії держав-союзників, добру волю Німеччини чи заступництво США. Ми повинні напрацювати реалістичний план дій в ситуації, коли Газпром таки суттєво скоротить транзит газу через Україну.

Вікторія Наконечна, Київ

Розширений пошукПриховати розширений пошук
За період:
-