Яких змін зазнають головні повітряні ворота України?

Яких змін зазнають головні повітряні ворота України?

Укрінформ
Нині аеропорт Бориспіль входить у топ-рейтинг найкращих аеропорт-хабів Східної Європи

Днями аеропорт Бориспіль нарешті отримав постійного керівника. Стратегічне підприємство тільки півроку було в категорії державних підприємств, які очолюються виконуючими обов'язки, наприклад, вже другий рік існує без призначеного за конкурсом керівника та без наглядової ради ДП Украерорух. Новим очільником головного аеропорту країни став Дубревський Олексійлюдина, не нова в авіаційній галузі, із досвідом роботи в авіакомпанії Lufthansa, аеропортах Донецька, Запоріжжя і Рас-ель-Хайма (ОАЕ).

Олексій  Дубревський
Олексій Дубревський

Аеропорт – це не тільки об'єкт авіаційної інфраструктури та 4 тис. робочих місць, це сучасний мультисервісний комплекс, що більше нагадує невелике місто з усіма його комунальними службами, де додатково працюють близько 12 тис. працівників на суміжних підприємствах, це й додаткові робочі місця в сусідніх містах в сфері обслуговування, тому що з'являються платоспроможні покупці товарів та послуг. І це, не рахуючи ще до 40 тисяч пасажирів, які щоденно користуються повітряними воротами країни. Важко переоцінити соціально-економічну значущість аеропорту, це стимул для економічного зростання та інвестицій до регіону, для більшості мешканців він носить соціальну функцію, адже забезпечує доходом родини тисяч працівників та підтримує створення високопрофесійних і високооплачуваних робочих місць в авіаційній галузі.

Тому перед керівником аеропорту стоять амбітні завдання: з одного боку – пріоритети, озвучені профільним Міністерством, з іншого – продиктовані Концепцією розвитку Міжнародного аеропорту “Бориспіль” на період до 2045 року. Можна виокремити три основні напрями роботи, які мають стати ключовими для нового очільника аеропорту Бориспіль:

● відновлення докризових об'ємів та розвиток нових сервісів;

● збереження культурної та підтримка соціальної місії головного аеропорту країни;

● подальша поетапна розбудова авіаційної інфраструктури летовища.

По-перше, новий керівник має забезпечити подальше відновлення роботи аеропорту до показників періоду до пандемії, вивести співробітників з режиму вимушеного простою, створити додаткові стимули для залучення нових та розширення присутності діючих авіаперевізників. У нагоді може стати оновлення Мотиваційної програми для авіаперевізників, яка в попередніх періодах продемонструвала свою ефективність для залучення бюджетних перевізників та нарощування пасажиропотоків компаніями, історично представленими в аеропорту. Відновлення пасажиропотоків дозволить повернутися в зону прибутковості та продовжувати виконання міждержавних зобов'язань за кредитною угодою Японії, відповідно до якої аеропорт повинен погасити ще 3,6 млрд гривень.

Невід'ємними складовими для досягнення нового рівня сервісу для пасажирів є глибока цифровізація та інклюзивність інфраструктури. Це висуває додаткові вимоги, як при створенні нової, так і під час розширення існуючої інфраструктури, розвитку безбар’єрності для маломобільних груп населення, підвищення кваліфікації працівників у частині сервіс-орієнтованості та подальшого підвищення рівня усіх послуг, що надаються на території аеровокзалу (інфраструктури місць для очікування, кімнат матері і дитини, кафе, кімнат відпочинку тощо).

По-друге, Бориспіль – це важливий міжнародний пункт у маршруті багатьох пасажирів, тут формується перше враження про Україну, як про європейську країну. Важливим елементом цього є збереження існуючої культурної складової аеропорту, його місії в поширенні та популяризації української культури, мистецтва, презентація нашої країни світові, гармонійна інтеграція культурної та комерційної складових аеропорту.

Доходи від неавіаційних джерел, таких як реклама, є важливим джерелом наповнення бюджету аеропорту, особливо коли під час пандемії відбулося суттєве скорочення авіаційних доходів, тому потрібно зберегти існуючі надходження та працювати над впровадження нових форматів. Так багато аеропортів світу перейшли на динамічні рекламні носії, їх у терміналах стало менше, але вони більш інформативні та розважальні в силу того, що дозволяють відтворювати 5-6 сюжетів. Сучасні цифрові системи навіть дозволяють створювати інтерактивні гейміфіковані рішення, здатні залучати пасажирів до взаємодії.

Для збільшення неавіаційних доходів необхідно також усунути бюрократичні обмеження існуючих процедур оренди площ в аеропорту для комерційних та авіаційних цілей, реалізації інвестиційних проєктів будівництва нового офісного центру та готелю на території аеропорту, розвиток додаткових сервісів для авіакомпаній та бізнесу.

По-третє, аеропорт має якнайшвидше повернутися до реалізації стратегії розвитку до 2045 року, згідно з яким в інфраструктуру «Борисполя» потрібно буде вкласти до 20 млрд гривень у найближчі роки. Вже цього року необхідно завершити заходи зі збільшення пропускної здатності існуючої інфраструктури, обслуговуючих сервісних та забезпечуючих транспортних комунікацій, системи єдиного в’їзду, тощо. Подальша модернізація інфраструктури летовища вимагатиме завершення розширення процесора і галереї пасажирського терміналу D, створення сучасного бізнес-центру, реконструкцію паливо-заправного комплексу, відкриття автостанції, початок будівництва вантажного терміналу та будівництво окремої дороги до виробничо-технічної зони з південного боку аеропорту (яка в майбутньому отримає сполучення з Київською обхідною дорогою).

У найближчі роки необхідно розпочати заходи із підготовки та реконструкції західної льотної зони №2 (біля терміналу F), яка включає будівництво нової злітно-посадкової смуги замість старої, руліжних доріжок, аварійно-рятувальної станції, очисних споруд, а також це й майданчики для обробки літаків взимку від снігу і льоду та перевірки двигунів. Для забезпечення сталого розвитку летовища вона має бути побудована та введена в експлуатацію до 2028 року.

Сьогодні аеропорт Бориспіль входить у топ-рейтинг найкращих аеропорт-хабів Східної Європи за версією Skytrax, з розгалуженою мережею маршрутів і високою якістю авіаційних послуг за доступну ціну. Новий керівник аеропорту має непросту та амбітну задачу – не тільки зберегти досягнутий прогрес та рівень розвитку аеропорту, а й вивести його на новий рівень сервісу та розбудувати необхідну інфраструктуру летовища для досягнення цілей концепції розвитку летовища до 2045 року. Це дозволить забезпечити в наступні 25 років не лише посилення ролі аеропорту Бориспіль, як потужного східноєвропейського аеропорту-хабу, який є рівноправним конкурентом з летовищами Стамбула, Франкфурта, Парижа, що обслуговує 50 млн пасажирів на рік, приносячи мільярди гривень дивідендів до бюджету країни. Тож від успіху нового керівника та команди аеропорту буде залежати не тільки реалізація інфраструктурного й економічного потенціалу летовищ, а й успіх нашої країни як головного культурного та логістичного центру Східної Європи.

Долінце Богдан, авіаційний експерт та менеджер авіаційного сектору

* Точка зору автора може не збігатися з позицією агентства
Розширений пошукПриховати розширений пошук
За період:
-