Розміщення Україною єврооблігацій: чому не вдалося позичити дешевше

Розміщення Україною єврооблігацій: чому не вдалося позичити дешевше

Укрінформ
Деякі експерти занепокоєні високою вартістю запозичень, інші ж говорять про об’єктивну реальність, яка не залежить від планів та дій Мінфіну

Україна цього тижня оголосила про прайсинг (попереднє розміщення) нового випуску єврооблігацій на суму $1,25 мільярда з погашенням у 2029 році. За результатами вивчення попиту й пропозиції дохідність цінних паперів становитиме 6,875% річних. Як повідомили в Міністерстві фінансів, залучені кошти підуть на фінансування загальних бюджетних призначень. У відомстві задоволені результатами першого в нинішньому році публічного випуску єврооблігацій. “Завдяки цій транзакції Міністерство виконує план державних зовнішніх запозичень, більшу частину якого розраховуємо виконати, отримавши пільгове фінансування від міжнародних партнерів”, – прокоментував подію міністр фінансів Сергій Марченко.

А ось в експертному середовищі новину сприйняли без особливого ентузіазму: мовляв, те, що вдалося залучити ресурс для розв’язання поточних проблем, то добре, але ж гроші доведеться віддавати. Й за такого рівня прибутковості українських єврооблігацій відсоток за користування позиченими коштами набіжить ще той...

Чому позики для України в рази дорожчі, ніж для сусідів...

Нинішній рівень дохідності за українськими єврооблігаціями у 6,875% річних – неабиякий крок назад, – кажуть експерти. Адже ще якихось чотири місяці тому Україна розмістила цінні папери додаткової емісії на $600 мільйонів з терміном погашення у 2033 році із найнижчою дохідністю за публічними єврооблігаціями в доларах США у нашій історії – 6,2%. Причому, цей фінансовий ресурс залучили фактично під кінець року, коли доводилося екстрено латати бюджетні “дірки”. Нині ж, коли фінансовий рік щойно розпочався, на думку деяких економістів, з розміщенням цінних паперів можна було б і почекати. Так би, мабуть, і сталося, якби Україна одержала черговий кредитний транш від МВФ наприкінці минулого року, як розраховували, чи у першому-другому кварталі 2021-го. Утім, схоже, Київ не отримає траншу принаймні до вересня. Звідси й потреба у комерційних запозиченнях.

Гліб Вишлінський
Гліб Вишлінський

“Подібний вихід на ринок – це затикання “дірок” при небажанні виконувати домовленості з МВФ. Ставка майже в 7% у доларах вкрай висока. Останнє розміщення цінних паперів Вірменії, яка ще нещодавно воювала з Азербайджаном, – за ставкою менше 4%, Сербії та Хорватії – менше 2%. Ставка за зовнішнім боргом Польщі – близько нуля. Гроші українських платників податків замість того, щоб фінансувати освіту та медицину, йдуть на виплату відсотків за боргами. Бо влада не завжди готова виконувати зобов'язання перед кредиторами, а також роздуває бюджетний дефіцит, фінансуючи в кризу великі проєкти, на які немає грошей”, – каже в коментарі Укрінформу виконавчий директор Центру економічної стратегії Гліб Вишлінський.

А економічний експерт Олексій Кущ наводить розрахунки: “За вісім років обігу єврооблігацій ми переплатимо у вигляді відсотків 55% від суми боргу. Взяли $1,25 мільярда, а повернемо з урахуванням відсотків $1,94 мільярда”. Проаналізувавши умови залучення позик іншими країнами, економічна ситуація в яких не краща (чи не набагато краща), ніж в Україні, а рівень держборгу відповідає нашим показникам, експерт дійшов висновку, що прибутковість цього випуску українських суверенних єврооблігацій завищена щонайменше на 2,5%. “Вважаємо: 1,25 х 2,5 х 8/100 = 0,25 млрд, тобто 250 мільйонів доларів!!! Ось так робляться дуже великі гроші в бідній країні. Буквально на рівному місці”, – пише Олексій Кущ.

Олексій Кущ
Олексій Кущ

... І як це змінити

Частина експертів вважають, що $1,25 – не та сума, щоб погоджуватися на будь-які здирницькі відсотки. Такі гроші можна залучити й на внутрішньому ринку через випуск валютних ОВДП під 3-4% річних. А із зовнішніми запозиченнями можна було б і зачекати.

Натомість старший економіст Центру соціально-економічних досліджень Кейс-Україна Володимир Дубровський переконаний: Міністерство фінансів вдалося до нової емісії єврооблігацій саме вчасно. Бо є ризики, що надалі можливостей для вигідного розміщення суверенних цінних паперів буде ще менше.

“Не забуваймо про існування нагальних бюджетних потреб, на задоволення яких внутрішнього ресурсу не вистачає. І те, що під час прайсингу вдалося узгодити навіть таку високу, здавалося б, прибутковість єврооблігацій, за нинішніх умов не так вже й погано. Зазвичай, економікам, що розвиваються, які мають такі проблеми у відносинах з МВФ, або взагалі не дають грошей, або позичають під справді шалені відсотки”, – каже експерт у коментарі Укрінформу.

Володимир Дубровський
Володимир Дубровський

Дубровський також нагадує, що, окрім паузи у взаєминах з МВФ, Україна стикається і з доволі серйозними макроекономічними викликами. Поміж яких економіст називає зміну торік у липні керівництва Нацбанку, значну емісію під кінець року грошей для фінансування бюджетного дефіциту і, як наслідок – нинішнє пришвидшення інфляції. Надалі ж може бути гірше...

Ситуація для розміщення цінних паперів нині відносно сприятлива ще й тому, що в країнах Заходу тривають так звані “кількісні пом’якшення”, ринок “залитий” дешевими грошима. “Бачимо, як абсолютно фантастично зростають біржові індекси, стрімко дорожчають акції “модних” компаній. Саме тому, що у потенційних інвесторів в українські цінні папери зараз багато такого ресурсу, і вдалося отримати позику бодай під такий відсоток”, – пояснює експерт.

Він прогнозує, що це припиниться наприкінці весни – на початку літа. Адже, з одного боку, вливання в економіки розвинутих держав колосальних сум пришвидшило інфляційні процеси у цих країнах. З іншого – триває масова вакцинація, провідні економіки виходять з коронавірусної кризи. “Потреба у штучному стимулюванні економік зникає. Тому ці програми згортають. А отже – і “дармових” грошей на ринку більше не буде. І в цьому сенсі вважаю нинішнє запозичення фінансового ресурсу Україною своєчасним”, – підсумовує Володимир Дубровський.

Надалі ж для забезпечення доступу до дешевого фінансового ресурсу на міжнародних ринках запозичень треба наполегливо відвойовувати належний рівень довіри світової спільноти й міжнародного капіталу до України і до української влади. Що неможливо без безумовного виконання домовленостей з міжнародними партнерами та продовження внутрішніх реформ. Передовсім, пов’язаних з кардинальним оновленням судової системи й досягненням реальних результатів боротьби з корупцією, – кажуть експерти.

Владислав Обух, Київ

Розширений пошукПриховати розширений пошук
За період:
-