3000 грн на рік за платіжну картку: “жахалки” від банкірів чи неминуче майбутнє?

3000 грн на рік за платіжну картку: “жахалки” від банкірів чи неминуче майбутнє?

Аналітика
Укрінформ
Оновлюючи законодавство про платіжні послуги, ВР має обирати між низькою комісією для торгівлі і шаленою вартістю платіжних карт

Ухвалення в лютому у першому читанні проєкту Закону “Про платіжні послуги” (№ 4364) більшість “посвячених” сприйняли з ентузіазмом. Дякуючи парламентаріям за підтримку та послідовний рух до європейських стандартів регулювання ринку платежів. “Упевнений: норми законопроєкту відкриють нові можливості для ринку та підвищать конкуренцію і якість платіжних послуг”, – переконував голова правління НБУ Кирило Шевченко.

І справді. Запропоноване документом впровадження в Україні концепції відкритого банкінгу (Open banking), безумовно, стимулюватиме розвиток ринку фінансових технологій, сприятиме появі нових платіжних стартапів й розширенню кола учасників платіжного ринку, розвитку новітніх платіжних продуктів, сервісів та послуг. Як наслідок – кращі умови і поле маневру для бізнесу й вища якість послуг для споживачів... І все було б добре, якби не запропоновані до другого читання проєкту правки про обмеження комісійних виплат банкам, які обслуговують торговельні платіжні термінали та випускають платіжні картки (мова про комісію інтерчейндж та винагороду за еквайринг). Через які розгорілися справжні баталії між банками, міжнародними платіжними системами з одного боку та законотворцями й торговельними мережами – з іншого.

Оновлення платіжного законодавства: явні плюси...

Як пояснюють експерти, зараз в Україні належним чином урегульовано лише один вид платіжних послуг – переказ коштів. Решта законодавчих норм застарілі й не відповідають світовим тенденціям та міжнародним практикам. Адже чинний нині закон “Про платіжні системи та переказ коштів в Україні” ухвалювали ще в зовсім “не цифровізованому” 2001-му.

Ліквідувати прогалину, встановивши цивілізовані правила надання платіжних послуг та визначивши засади державного регулювання платіжного ринку, і має новий законодавчий акт. Проєктом документа пропонується запровадити в Україні дев’ять видів платіжних послуг, – сім з яких – фінансові, дві – нефінансові, – котрі надаються в державах ЄС.

Поміж важливих нововведень:

  • чіткий перелік вимог до авторизації надавачів платіжних послуг;
  • можливості випуску електронних грошей та емісії платіжних карток не лише банками, а й іншими ліцензованими надавачами платіжних послуг;
  • поява підґрунтя для запровадження “відкритого банкінгу” в платіжній інфраструктурі країни;
  • посилення вимог до прозорості умов надання платіжних послуг та інформування про них клієнтів;
  • посилений захист прав користувачів, зокрема з метою мінімізації кібершахрайства;
  • сувора відповідальність за незаконні дії з платіжними інструментами та засобами доступу до банківських та/або платіжних рахунків.

Автори переконані: після ухвалення закону на наш ринок прийдуть нові учасники, що сприятиме підвищенню здорової конкуренції. Клієнти ж зможуть отримати нові зручні послуги – якісніші та за вигіднішою ціною... Як-то кажуть: немає питань. Але тональність обговорення законодавчих новацій різко змінилася після того, як стало відомо про плани групи депутатів із фракції "Слуга народу" внести до законопроєкту положення про обмеження граничного розміру комісії інтерчейндж та винагороди за еквайринг.

...І приховані “мінуси”

Одразу ж пояснимо: інтерчейндж – комісія, сплачена банком, що обслуговує торгову точку, фінустановам-емітентам платіжних карток, якими оплачувалися покупки – товари і послуги. Винагорода за еквайринг – комісійна винагорода, що сплачується банку-еквайру (власникові обладнання для зчитування карток) за адміністрування операцій з оплати товарів і послуг. Так ось. Ініціативу обмеження цих комісій автори поправок пояснюють необхідністю приведення розміру комісійних винагород у відповідність до норм Євросоюзу. Адже, за європейським законодавством, комісія не може перевищувати 0,2%. В Україні ж цей показник становить в середньому 1,5%. Що, поміж іншого, призводить до подорожчання товарів і послуг.

У противників обмежень – свої аргументи. Частина з яких також пов’язана з європейським досвідом. Адже, незважаючи на те, що у Європі й справді обмежили ці види банківської комісії, жодного зменшення споживчих цін там не відбулося. Торгові мережі, отримавши можливість заощаджувати на комісійних, ціни не знизили. Сподіватися ж на те, що український торговельний бізнес виявиться “більш свідомим”, аніж європейський, погодьтесь, не варто.

1. Втрати для банків

У Нацбанку вважають, що обмеження комісій негативно позначиться на фінансовому стані українських банків, а головне – відкине країну назад у просуванні реформ банківської системи. За словами заступника голови правління НБУ Олексія Шабана, регулятор спільно з учасниками фінансового ринку роками працює над формуванням в країні культури безготівкових розрахунків. І вигоди від побудови безготівкової економіки очевидні: зниження обсягів “тінізації”, додаткові кошти для розвитку реального сектору, збільшення доходів держбюджету від оподаткування – завдяки прозорому веденню бізнесу.

Олексій Шабан
Олексій Шабан

“Ми розповідали українцям про переваги, доводили на прикладах, чому безготівково сплачувати простіше та вигідніше. Й це дало свої плоди. Якщо 10 років тому люди знімали майже усі гроші з карток через банкомати, то зараз вони віддають перевагу безготівковим розрахункам. І цьому сприяло активне розширення платіжної інфраструктури”, – розповів банкір.

Зараз в Україні 375 тисяч платіжних терміналів, встановлених банками на підприємствах торгівлі. За десять років їх кількість зросла уп’ятеро. Хоча й це – доволі скромний показник порівняно з європейським. За даними Шабана, якщо в ЄС на одну тисячу громадян припадає 33 термінали, то в Україні – лише 9. Неринкове втручання в цю сферу (законодавчі обмеження), на думку представника Нацбанку, лише погіршить ситуацію.

“Повернення на 10 років у минуле держава не може допустити. Регулювати те, що має регулюватися виключно ринковими методами, небезпечно. Ухвалення незбалансованого рішення у цьому питанні може мати негативні наслідки для розвитку платіжного ринку та безготівкових розрахунків у цілому”, – попередив Олексій Шабан.

2. Подорожчання банківських послуг для українців

Вважати, що внаслідок пропонованих обмежень постраждають лише банківські установи, чиї фінансові апетити у такий спосіб обмежать, вочевидь, помилково. Адже банки знайдуть спосіб, як перекласти додаткові витрати на споживача. В новітній історії України так було вже не раз. Ось і зараз – не встигли народні обранці оприлюднити свою ініціативу, як банківська спільнота попередила: після впровадження неринкового механізму регулювання інтерчейндж та комісії еквайрингу фінустанови будуть змушені відключити українцям Apple Pay і скасувати грейс-період (можливість короткотермінового безоплатного користування позичковими коштами) за кредитними картками. Оскільки такі операції для банків стануть збитковими. Лише скасування пільгового періоду обернеться клієнтам збільшенням щомісячних витрат на обслуговування кредитів на 3-3,5%. Плюс подорожчає загальна річна вартість операційного обслуговування платіжних карт. На кілька сотень гривень, а дехто лякає, що й на 3 тисячі... У ПриватБанку кажуть про 200 гривень на місяць. А голова правління Банку Кредит Дніпро Сергій Панов нагадує про таке: “У країні є безплатні картки для пенсіонерів, для соціальних верств. Уявіть собі, що такі картки для пенсіонерів коштуватимуть 1,5 тис. грн на рік... А зарплатні картки, які зараз безплатні, можуть коштувати й 3 тис. грн на рік”...

Програє й держава. Як через ймовірне скорочення обсягу безготівкових операцій з нинішніх 55% до рівня 25-26% (зусилля останніх років щодо фіскалізації бізнесу – коту під хвіст). Так і через прямі бюджетні втрати. Мова про мільярди гривень від зниження оподаткування та недобору дивідендів від роботи державних банків.

3. Тупцювання на місці з майбутнім “відкатом” для торговельних мереж

За словами експертів, ставка інтерчейндж є основним джерелом фінансування витрат на випуск та обслуговування платіжних карток, на надання грейс-періоду при користуванні овердрафтами та кредитними лімітами. Відповідно, втрата суттєвої частки доходів банків від карткових операцій призведе до того, що вони не стимулюватимуть споживчі витрати – грейс-періоди та овердрафти може бути скасовано.

Олена Коробкова
Олена Коробкова

“Відсутність безкоштовного овердрафту матиме “цікавий” ефект для ритейлерів – зменшить прихильність споживачів до покупок в умовах тимчасового обмеження коштів і звузить споживчу активність у закладах торгівлі”, – вважає виконавча директорка Незалежної асоціації банків України Олена Коробкова.

Тобто, попри очікування, особливої вигоди від нововведення не матимуть і ритейлери, які є найбільшими лобістами згаданих обмежувальних поправок до законодавства. Далі – більше. Спрацює ефект “снігової грудки”, – попереджають фахівці. “Якщо відбудеться регулювання комісії еквайрингу та ставки інтерчейндж, банки будуть змушені зменшити витрати на розвиток і відновлення інфраструктури POS-терміналів. Це може призвести до скорочення мережі”, – застерігає топменеджер ПриватБанку Євген Заіграєв. А це суттєво скоротить виручку бізнесу- передовсім, того ж ритейлу.

4. Репутаційні втрати для країни. “Ні” Stripe і PayPal?...

Поміж іншого, ухвалення оновленого законодавства в платіжній царині називають запорукою успіху перемовин про прихід в Україну міжнародних платіжних систем Stripe і PayPal. Бо визначальним сигналом для них буде урахування у нашому законодавстві норм директиви ЄС PSD2 про безпеку електронних трансакцій та розширення екосистеми фінансових послуг. Яка, в тім числі, передбачає посилену автентифікацію клієнтів і зобов’язує маркетплейси та інші подібні Інтернет-платформи отримувати ліцензії на надання фінансових послуг.

За словами віцепрем’єра – міністра цифрової трансформації Михайла Федорова, переговори про запуск в Україні платіжної системи Stripe – на завершальній стадії, перемовини з представниками PayPal ось-ось почнуться.

Михайло Федоров
Михайло Федоров

При цьому оцінки ймовірного впливу ухвалення закону “Про платіжні послуги” – чи то як каталізатора переговорного процесу, чи як “гальма” – залежать, як-то кажуть, від “місця сидіння”. Автори законодавчих змін стверджують: щойно документ набере чинності, міжнародні платіжні системи одразу прийдуть заробляти в Україну.

В Нацбанку ж, натомість, застерігають: усі явні переваги нового закону будуть нівельовані єдиною нормою про обмеження банківської комісії. “Є ризики: якщо законодавчо обмежити еквайрингову комісію, тема приходу PayPal в Україну закриється назавжди. Бо тоді PayPal працювати в Україні просто не буде сенсу”, – вважає Олексій Шабан. Він нагадує, що йдеться про бізнес (зокрема, й еквайринговий), основна мета якого – заробляти кошти на комісіях. А заробляти після такого нововведення в Україні буде майже неможливо. Адже навіть у Європі, де регулюють інтерчейндж, подібний бізнес працює за ставками, що перевищують запропоновані українськими парламентаріями показники.

Ідею встановити граничні розміри комісійної винагороди та інтерчейнджу розкритикували і в Антимонопольному комітеті. Таку позицію глава відомства Ольга Піщанська виклала в листі на адресу фінансового комітету Верховної Ради.

Ольга Піщанська
Ольга Піщанська

Головний аргумент: “Законодавче регулювання розміру інтерчейнджу позбавить учасників ринку послуг платіжних систем можливості конкурувати за ціною, що негативно вплине на розвиток конкуренції".

У пошуках компромісу. Чи встигнемо до остаточного ухвалення “платіжного” закону?

Аби надалі й банківську комісію знизити, і фінустанови “під ніж не пустити”, банкіри пропонують альтернативу: добровільне та поетапне обмеження комісійних платежів. Про це йдеться у спільній заяві трьох поважних фінустанов: Ощадбанку, ПриватБанку та Райффайзен Банку Аваль. Як зазначається, “банки готові звернутися до Антимонопольного комітету задля оцінювання плану зниження комісії інтерчейндж у найближчі три роки. Цьогоріч з 1 липня банки готові знизити її до 1,2%, з 1 липня 2022-го – до 1%, а з 1 липня 2023 року – до 0,9%”.

Виправданим вважають такий підхід і експерти. Як наголошували більшість учасників засідання за круглим столом на тему “Ринкова ставка інтерчейндж як альтернатива державному регулюванню”, проведеного “Фінансовим клубом”, інтерчейндж може знижуватися у природний спосіб, без жодних регуляцій. Свідченням цьому те, що комісійні ставки в країні знижуються вже щонайменше два роки. Приміром, порівняно із кінцем 2019-го вони зменшилися на 0,4-0,5%.

“Торгова комісія в середньому по країні – близько 2%. У Visa вона коливається від 0,5% до 1,8% – залежно від типу картки і торговця. Ринок саморегулюється, й поступово відбувається зниження ставки інтерчейндж. І нині інтерчейндж в Україні один із найнижчих поміж країн пострадянського простору. Я б навіть сказала, що найнижча ставка саме в Україні, тому що тут спрацьовує саморегуляція”, – наголосила старша віцепрезидентка Visa в країнах СНД і Південно-Східної Європи Віра Платонова.

При цьому депутатам радять "не рубати з плеча", а ліпше почекати. Процес має відбуватися поступово й залежатиме від нарощування клієнтської бази банків та обсягу безготівкових операцій. Формула проста: чим більше клієнів та чим активніше вони розраховуватимуться безготівково, тим більше буде можливостей для зниження вартості послуг фінустанов.

Владислав Обух, Київ

Розширений пошукПриховати розширений пошук
За період:
-