Держпідтримка на енергоефективність: Рада планує зміни для великих підприємств
Як передає кореспондент Укрінформу, за відповідне рішення проголосували 270 народних депутатів.
Законопроєкт №4507 є рамковим і встановлює основні правові, економічні та організаційні засади діяльності у сфері забезпечення енергоефективності.
Зокрема, він передбачає встановлення цільового показника щорічного скорочення споживання енергії. Такий показник щорічного скорочення споживання енергії розраховується в абсолютних значеннях кінцевого споживання енергії центральним органом виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики у сфері ефективного використання паливно-енергетичних ресурсів, енергозбереження, відновлюваних джерел енергії та альтернативних видів палива, та затверджується Кабінетом Міністрів України.
Згідно з документом, цільовий показник щорічного скорочення споживання енергії повинен становити не менше ніж 0,7% від сукупного річного обсягу постачання енергії споживачам енергопостачальними організаціями, усередненого за період з 1 січня 2013 року по 31 грудня 2015 року.
Законопроєкт визначає, що суб’єкти великого підприємництва, а також інші суб’єкти господарювання у разі отримання державної підтримки на здійснення заходів з енергоефективності, зобов’язані проводити енергетичний аудит кожні 4 роки, починаючи з дати проведення останнього енергетичного аудиту. При цьому вперше енергоаудит проводитиметься протягом 3 років з дня введення в дію закону "Про енергетичну ефективність" або до отримання державної підтримки.
Енергоаудит дозволяється не проводити у разі запровадження системи енергетичного та/або екологічного менеджменту, яка сертифікована відповідно до гармонізованих європейських та міжнародних стандартів та яка передбачає проведення енергетичного аудиту відповідно до вимог, визначених законом. Органи місцевого самоврядування зможуть отримати держдопомогу на впровадження заходів з енергоефективності у разі впровадження системи енергоменеджменту.
Законопроєкт унормовує стимулювання до впровадження енергоефективних заходів у сфері енергетики, в тому числі у електро- та газопостачанні. Передбачається сприяння встановленню систем інтелектуального обліку енергії. При розробці схем теплопостачання населених пунктів органам місцевого самоврядування пропонується враховувати можливість встановлення централізованих систем холодопостачання.
З метою планування економічно ефективного варіанта теплопостачання у населених пунктах, в яких передбачається істотне оновлення діючих теплогенеруючих об’єктів або будівництво нових потужностей теплової генерації, до початку проведення робіт з будівництва, реконструкції або технічного переоснащення в разі, коли планується будівництво нової установки тепловою потужністю понад 20 МВт або істотне оновлення існуючої установки загальною тепловою потужністю понад 20 МВт, повинен здійснюватися аналіз витрат і вигід щодо оцінки потенціалу застосування високоефективної когенерації.
У законопроєкті визначено, що ефективне централізоване тепло- та холодопостачання – це система централізованого теплопостачання або холодопостачання, що використовує мінімум 50% відновлюваної енергії, або 50% скидної теплової, або 75% тепла когенерації, або 50% сукупності такої енергії та тепла.
Також законопроєкт передбачає впровадження Національної системи моніторингу та верифікації економії енергії – єдиної централізованої інформаційної системи, яка функціонуватиме на основі програмних, технічних засобів і інформаційних технологій, що забезпечують збір, обробку, зберігання, захист, перегляд і використання інформації у сфері забезпечення енергетичної ефективності. Серед цілей роботи цієї системи зазначаються моніторинг виконання Національного плану дій з енергоефективності, стратегії термомодернізації будівель; моніторинг виконання державних цільових програм у сфері забезпечення енергетичної ефективності та оцінка їх ефективності; моніторинг стану впровадження систем енергетичного менеджменту органів державної влади, органів місцевого самоврядування та на підприємствах, тощо.
