Китайські гроші на службі української економіки

Китайські гроші на службі української економіки

Аналітика
Укрінформ
Міждержавні контакти оживилися. Укрінформ досліджував, у чому китайський інтерес до українських інфраструктурних та інших проєктів

23 грудня відбулося четверте за ліком засідання Комісії зі співробітництва між урядами України та Китайської Народної Республіки та… перше за останні три роки. Знавці кажуть, це великий успіх. Адже в останні роки у роботі цієї важливої для обох сторін комісії було безліч різних проблем з різними урядами, і лише зараз у міждержавних стосунках України й Китаю по-весняному “потепліло”. Згідно з даними Держстату України, у 2019 р. товарообіг між Україною та КНР становив $12,79 млрд та зріс на 30% у порівнянні з минулим роком. Загалом для низки українських виробників китайський ринок з 2014 року фактично замінив російський. А от політичні відносини тривалий час стагнували через "холодну війну" між Китаєм та стратегічним партнером України США. Тож зараз на основі напрацювань комісії будуть визначені нові пріоритети та конкретні плани українсько-китайського співробітництва в різноманітних сферах. Не все у ньому йшло гладко, тому нинішнє перезавантаження економічних відносин можна вважати знаковим для обох країн.

Офіційний ентузіазм та позитивні очікування

За підсумками засідання Ольга Стефанішина та віцепрем’єр Державної Ради КНР Лю Хє підписали План дій
За підсумками засідання Ольга Стефанішина та віцепрем’єр Державної Ради КНР Лю Хє підписали План дій

За словами учасників засідання, комісія «окреслила нові амбітні можливості для поглиблення співпраці та перезавантаження реалізації спільних проєктів та ініціатив”, зокрема, у рамках спільного будівництва «економічного поясу Шовкового шляху» і «морського Шовкового шляху XXI століття». За результатами засідання віцепрем’єрка Ольга Стефанішина та віцепрем’єр Державної Ради КНР Лю Хє підписали План дій щодо співпраці та пришвидшення реалізації спільних намірів у торговельно-економічній, інвестиційній сферах, секторах інфраструктури та енергетики, аграрній, промисловій та гуманітарній сферах тощо. А ще місяцем раніше, уряд схвалив проєкт Угоди між Кабміном та урядом КНР про поглиблення співробітництва в галузі будівництва інфраструктури та уповноважив міністра інфраструктури Владислава Криклія її підписати.

Коли це станеться ще невідомо, але Віктор Довгань, ексзаступник міністра інфраструктури з європейської інтеграції (2016-2019), як один з учасників тривалого переговорного процесу, вже радіє. Адже цією угодою Україна, за його словами, відкриває двері для китайських кредитів у вітчизняну інфраструктуру.

«Поглиблення стратегічного партнерства з КНР – один із пріоритетних напрямів зовнішньої політики України. Ми глибоко зацікавлені в подальшому всебічному розвитку відносин з Китаєм за різними напрямами співробітництва», – наголосила віцепрем'єрка з питань європейської та євроатлантичної інтеграції Ольга Стефанішина.

У коментарі Укрінформу, її радник, координатор Міжурядової комісії Україна-Китай Сергій Ніжинський повідомив, що під час зустрічі йшлося про наміри розширити двосторонній діалог з правових та юридичних питань, шляхом підписання Програми співробітництва. Окремо були виділені питання кооперації в області епідеміології, включаючи профілактику та контроль над Ковід-19, кардіології, трансплантації. Сторони підтвердили високу ефективність розвитку туризму, зокрема участі в «Китайській міжнародній ярмарці» та «UITT», а також високо оцінили результати у навчальних обмінах та сприянні навчанню студентів з обох країн. А також визнали, що науково-технічне співробітництво стало більш ніж активним в останні роки, особливо в креативних індустріях, авіакосмічній галузі обох країн тощо.

«Підписання «Програми спільного будівництва «Економічного поясу нового шовкового шляху» та «Морського шовкового шляху 21 сторіччя» на період 2020-2025 року» на 4-му засіданні комісії відкриває можливості для поглибленої кооперації між українськими та китайськими компаніями. Уряд України сподівається на активну участь китайських компаній в проєкт будівництва інфраструктури, індустріальних парків, у сфері енергетики та сільського господарства, в якості стратегічних та фінансових партнерів.

Сергій Ніжинський
Сергій Ніжинський

Корпорація Sinomach (державний конгломерат, що спеціалізується на виробництві дорожньо-будівельної, сільськогосподарської та іншої техніки. – Авт.) та її дочірні компанії ССЕС, СMEC, YTO стали надійними провідниками українського бізнесу в КНР. Ми впевнені що компанії корпорації Sinomach підтримують і нові напрямки співпраці зазначені у програмі», – зазначив Укрінформу Сергій Ніжинський.

Оповити світ Шовковим шляхом сучасності

Ще у 2013 році лідер Китаю Сі Цзіньпін ініціював відновлення «шовкового шляху». В Україні ця ініціатива називається “Один пояс, один шлях”, а у всьому світі має назву Belt and Road Initiative (BRI). Ця китайська урядова ініціатива претендує на статус найбільшого та найдорожчого інфраструктурного проєкту за всю світову історію.

Ідея полягає у прокладенні залізничних та автомобільних доріг до Європи через Середню Азію, Середній Схід, Кавказ та Близький Схід. Також, сухопутних шляхів через Індію та Пакистан до портів в Індійському океані. Крім цього, є задум розбудувати інфраструктуру портів для Морського Шовкового шляху, який має проходити через Індокитай до Індії, далі до Африки та через Суецький канал в Європу. За оцінками спеціалістів, усі проєкти можуть коштувати від 1 до 4 трлн доларів.

Офіційно Китай мотивує розбудову BRI, як поглиблення економічних зв’язків між країнами Євразії, у рамках розбудови глобалізованого світу, де товари, капітали та люди мають пересуватися вільно на просторах континентів. Його створення матиме економічні та геополітичні наслідки для всього світу. Зокрема, й для України, яка долучилася до проєкт у 2015 році, підписавши протокол між Міністерством економічного розвитку і торгівлі України та Міністерством комерції КНР про зміцнення співпраці зі спільної реалізації ідеї побудови економічного поясу Великого шовкового шляху. У січні 2016-го Україна запустила з Іллічівського торгового порту перший експериментальний вантажний потяг до Китаю в обхід території РФ через Грузію, Азербайджан та Казахстан. Український потяг подолав цей шлях за 15 діб. У грудні 2017-го було укладено план дій Україна-КНР із реалізації ініціативи спільного будівництва «Економічного поясу шовкового шляху» та «Морського шовкового шляху XXI століття».

BRI не є виключно економічним проєктом, а має колосальне геополітичне значення. Такий висновок можна зробити хоча б з того, що у половині проєктів залучаються інші, не китайські інвестиції, і те, що за різними оцінками лише 6% з китайських інвестицій – приватні. Тобто, переважно, вкладається китайський державний капітал. Фінансування забезпечується контрактами, підкріпленими дисконтованими кредитами з китайського бюджету (погашення кредитів розраховується в сторону зменшення кінцевої суми). Таке кредитування може безпосередньо надаватися урядам-одержувачам, проте обов’язковою умовою є участь в реалізованому проєкті китайської компанії та її персоналу. Погашення кредиту іноді може здійснюватися у вигляді ресурсів.

Сальдо торгівлі може бути і «позитивніше»

З боку України теж є свої інтереси. Товарообіг агропродукцією між Україною і Китаєм за І півріччя 2020 року сягнув $2,7 млрд. А експорт – $2,4 млрд (основними експортними позиціями були залізна руда, кукурудза, соняшниковий шрот і соняшникова олія). І тому Україна націлена нарощувати потенціал на найбільш перспективному азійському ринку. «Пріоритетами української сторони на найближчі 5 років є досягнення збалансованого імпортно-експортного сальдо між Україною та Китаєм, приріст інвестицій в Україну на реалізацію проєкт з виробництва товарів з високою доданою вартістю, розширення переліку продовольчих товарів що експортуються до Китаю. На досягнення цих пріоритетних завдань ми бачимо низку конкретних проєкт, в яких можуть брати участь китайські компанії», – каже Сергій Ніжинський.

На його переконання, особливу увагу серед вітчизняних інфраструктурних проєкт з боку Китаю заслуговують не тільки об’єкти транспорту: дороги, мости, річкова та морська інфраструктура, залізниця, авіаційна інфраструктура, але й об’єкти інфраструктури інформаційної (мережі передачі та сховища даних, Смарт сіті, електронні торгові майданчики) та об’єкти сільського господарства (системи іригації, зберігання перероблення та транспортування продуктів сільського господарства).

Валерій Ткачов
Валерій Ткачов

Між тим, не всі в Україні поділяють «рожевий» оптимізм. «Китайський досвід дуже б знадобився Україні, але, на жаль, я не чув, щоб якісь глобальні українські інфраструктурні проєкт цікавили офіційний Пекін поза зоною його інтересів. Глобальне протистояння між Китаєм та США накладає відбиток на співпрацю України з цими державами. З іншого боку, ми розуміємо, що Китай – це цікавий і потужний партнер. Він готовий інвестувати кошти в Україну, будувати в Україні. Китай зацікавлений в нашій аграрній продукції, машинобудуванні та інших товарах. Тому напрями зовнішньоекономічної діяльності країни у цьому питанні має визначити президент України, щоб було чітко зрозуміло – з ким ми «дружимо» і на яких умовах? Адже сьогодні в цьому питанні присутність політики починає переважати суто економічні фактори», – дещо раніше коментував для AgroPolit.com заступник директора Департаменту комерційної роботи «Укрзалізниці» Валерій Ткачов.

Нема метро на Троєщину, зате є сонячні станції, перевантажувальні термінали та дороги

В останні роки Китай інвестував в Україну близько $7 млрд і планує інвестувати ще $10 млрд.

Серед найбільших вливань коштів, які китайська сторона вже зробила, можна виділити низку успішних проєкт. У 2016 році в портово-логістичній сфері китайська корпорація COFCO Agri запустила в Миколаївському морському торговому порту перевантажувальний комплекс зернових і олійних культур річною потужністю 2,5 млн тонн. Інвестиційний проєкт обійшовся в $75 млн.

У 2018 році китайська компанія СМЕС та DTEK Ріната Ахметова побудували Нікопольську сонячну електростанцію потужністю 200 МВт. China Harbour Engineering Company (СHЕС) завершила дренажні роботи (4,4 мільйона кубометрів) в українському порті «Південний», кошторис проєкт склав $38. Досить багато китайських компаній беруть участь в українському газовидобуванні, як, наприклад, Хinjiang Beiken Energy Engineering, або будівництві доріг, як, наприклад, Sinohydro, яка реконструювала окремі ділянки траси Київ – Чоп. Сьогодні Китай очікує надання Україною державних гарантій для інвестування $600 млн у будівництво нового блоку Слов'янської ТЕС (ПАТ "Донбасенерго").

Але були й провали…

Китайська компанія China Pacific Construction Group (CPCG) намагалась розпочати у 2018 році будівництво четвертої лінії метро в Києві, що мала б нарешті зв'язати київський житловий район Троєщину з центром міста. Але не склалося… Компанія China National Complete Engineering Corporation (CNCEC) мала бути генеральним підрядником для будівництва 8-кілометрової пасажирської залізниці «Повітряний експрес», яка з'єднала Київ з міжнародним аеропортом «Бориспіль». Були навіть виділені перші транші, та знову не склалося. Згодом проєкт реалізувала Укрзалізниця.

Скандалом закінчився і контракт між ПАТ “Державна продовольчо-зернова корпорація України” (ДПЗКУ) та Китайською національною корпорацією машинної індустрії та генеральних підрядів (ССЕС), підписаного у 2013 році. Загальна його вартість становила $3 млрд. Ця співпраця мала бути найбільшим проєкт Китаю в Україні. В рамках першого траншу, який склав $1,5 млрд і надійшов до компанії, ДПЗКУ зобов'язалася протягом 15 років постачати в Китай зернові, а отриманими коштами погашати борг. Друга частина траншу мала бути спрямована на закупівлю китайської техніки, та через взаємні претензії, плани так і залишилася лише на папері. Компанія перестала виплачувати Китаю борги по кредиту. У відповідь китайська сторона через суд блокувала рахунки ДПЗКУ в кінці 2017. Наразі ДПЗКУ частково борги виплачує.

У 2015 році Beijing Skyrizon Aviation Industry Investment (BSAII) підписала з підприємством з виробництва авіадвигунів «Мотор Січ» меморандум про співпрацю – планувалось спорудити літакобудівний завод в Китаї та для того, аби перенести туди виробництво двигунів Мотор Січ. Служба безпеки України цю угоду заблокувала. Як потім і продаж акцій українського підприємства китайській компанії.

А зовсім нещодавно Укравтодор розірвав договір із китайською компанією Sinohydro Corporation Limited, яка займалася будівництвом північного обходу Житомира, через порушення умов договору та повільні темпи робіт.

Андрій Усенко
Андрій Усенко

«Варто зазначити, що Китай виділяє кредитування, як правило, під закупівлю обладнання, виробленого в Китаї. Таким чином забезпечує підтримку свого промислового сектора і значні обсяги експорту. Таким прикладом можуть служити інфраструктурні проєкт, де китайська сторона завжди наполягає на залученні тільки китайського генпідрядника, тобто використанні китайських матеріалів і робочої сили, що дозволяє підтримувати промисловий і будівельний сектори Піднебесної. На сьогодні ми можемо спостерігати тільки поодинокі випадки інтересу Китаю робити прямі інвестиції. Наприклад, це потенційний інтерес китайської біржі BOCE до «Української біржі» і продаж цій же компанії банку УБРР» – зазначав у коментарі Finance.ua Андрій Усенко, менеджер відділу інвестицій та ринків капіталу KPMG в Україні.

Перспективи – все переважать

І все ж географічне положення України на сьогодні залишається важливим фактором для пошуку можливостей в трикутнику Україна-Китай-ЄС. Зона вільної торгівлі з ЄС та початок торговельної та інвестиційної лібералізації з КНР може надати в майбутньому істотні переваги в реалізації спільних стратегічних проєкт, вважають в Міністерстві економічного розвитку та торгівлі України. “Торгівля з КНР є стратегічно важливим напрямом для України. КНР – №1 за обсягом товарообігу серед партнерів України у світі (за умови, якщо ми розглядаємо торгівлю з ЄС як з окремими країнами). Потенціал співпраці величезний, тому ми всіляко підтримуємо поглиблення нашого торгово-економічного співробітництва”, – зазначив міністр Ігор Петрашко. Головне, щоб в процесі цієї співпраці навчитися так само чітко ставити стратегічні цілі та віддано відстоювати свої державні інтереси, як це робить Китай.

Оксана Поліщук, Київ

Розширений пошукПриховати розширений пошук
За період:
-