Банківська система-2020: з історично низькими ставками та достатнім запасом грошей

Банківська система-2020: з історично низькими ставками та достатнім запасом грошей

Аналітика
Укрінформ
Вітчизняна банківська система напрочуд стійко переносить «пандемічну» кризу – хоч і за інерцією, але з явним запасом міцності

У звіті Національного банку про фінансову стабільність за грудень зафіксував, що вітчизняний фінансовий сектор успішно проходить коронакризу, належним чином виконуючи свої функції. Банки увійшли в період пандемії без помітних дисбалансів, достатньо капіталізованими та високоліквідними, і за результатами року збережуть дохідність. «Дохідних» рекордів, як у минулі роки, звісно, не буде. За 9 місяців сектор отримав на 22% менший прибуток, ніж торік. Але є інші «тектонічні» зрушення. Чи не вперше в історії Незалежності банківська система змогла запропонувати позичальникам кредитні ставки, що вимірюються однозначними цифрами. Щоправда, не настільки масово і не настільки довгостроково, як хотілося б. Але процес, як то кажуть, пішов – м'яка монетарна політика регулятора нарешті «докотилася» і до простого банківського споживача.

Запас міцності є

В НБУ наголосили, що робота з оздоровлення та підвищення стійкості банківської системи, яка проводиться з 2015 року, дала беззаперечний позитивний результат. Уперше в історії під час кризи банки не стали фактором посилення економічної нестабільності. Навпаки, сьогодні фінустанови підтримують бізнес, надаючи кредитні ресурси та кредитні канікули тим, хто через втрати від коронакризи цього найбільше потребує.

Кирило Шевченко
Кирило Шевченко

«2020 рік був нестандартним для роботи фінансового сектору. Змінився світ, змінилася поведінка клієнтів, змінилися підходи бізнесу», – заявив голова НБУ Кирило Шевченко під час круглого столу «Банківська система у 2021 році: виклики та перспективи», який провів онлайн «Фінансовий клуб». При цьому банки проходять цю кризу «впевнено із суттєвим запасом міцності». «Криза мала досить помірний негативний вплив на діяльність банківського сектору», – наголосив голова НБУ.

За словами Кирила Шевченка, банківський сектор України залишається сьогодні достатньо капіталізованим. «Адекватність регулятивного капіталу банків у 22% вище за мінімально необхідний рівень у 10%. З початку року регулятивний капітал банківської системи зріс на 21%, а норматив адекватності – на 2 відсоткові пункти. Це дозволяє банкам повністю зберігати здатність до поглинання збитків та продовжувати кредитування населення, МСБ та великого бізнесу», – каже Кирило Шевченко.

Він зазначив, що банкрутства банків, які відбулися у 2020-му, не викликані пандемією COVID-19. «Цього року банківська система втратила два банки – банк «Аркада» і Місто Банк, і виведення цих банків з ринку жодним чином не стосується наслідків пандемії», – сказав глава Нацбанку. Станом на кінець вересня в Україні налічувалося 74 платоспроможні банки. З них чотири державні – ПриватБанк, Укргазбанк, Укрексімбанк, Ощадбанк.

Тепер рекорди у відсотках

Довіра до банківської системи продовжує зберігатися на високому рівні попри коронакризу та зниження депозитних ставок до рекордного однознакового рівня облікової ставки, вперше в історії. Після стрімкого зниження процентних ставок услід за обліковою, яка наразі складає 6% річних, ставка за річними депозитами у гривнях в середньому знизилася лише на 0.9% – до 8.7% річних. У доларах США ставки залишались історично низькими – близько 1.3% річних. На цьому тлі приріст гривневих депозитів в порівнянні з аналогічним періодом минулого року склав 24%, у валютних – 0,6%.

Відповідно, це дозволило банкам знизити й кредитні ставки. За десять місяців 2020 року ефективна ставка на нові іпотечні гривневі кредити впала майже на 7 в. п. і в окремих кредитних програмах на початкових етапах вона складає близько 10% (банки ще не ризикують кредитувати покупців житла під такі низькі відсотки на весь час виплати кредиту, обмежуються кількома місяцями, максимум роком. – Авт.).

А ось доступні програми бізнес-кредитування за низькими ставками – це вже реальність. Щоправда, реалізуються вони з допомогою держави. В Україні сьогодні діє програма «Доступні кредити 5-7-9%», за якою держава компенсує відсотки для позичальника. З початку року за цією програмою видано 6 864 кредитів на загальну суму 15,9 млрд грн. Понад 10,5 млрд грн – рефінансування попередньо отриманих позик, 3 млрд грн – підприємці отримали на капітальні інвестиції, 2,4 млрд грн – як антикризові кредити під 3%.

Загалом за даними НБУ, у ІІІ кварталі позитивна динаміка основних показників діяльності банків почала відновлюватися після стрімкого розгортання кризи навесні.

«Чистий кредитний портфель зростав у корпоративному та роздрібному сегментах. Вперше за багато років іпотечні кредити зростали вищими темпами ніж споживчі. Кошти фізичних осіб на рахунках у банках зростали повільніше, ніж у попередньому кварталі, оскільки збільшилися споживчі витрати. Приріст вкладів відбувся переважно внаслідок припливу коштів на вимогу. Помітне зростання вкладень у державні цінні папери банками свідчило про достатню ліквідність сектору. Фінансовий результат банків був очікувано нижчим, ніж торік, проте відновилося зростання процентних та комісійних доходів. Головним фактором зниження прибутку було формування резервів під очікувані збитки. Очікується, що сектор закінчить рік з прибутком», – зазначається у черговому огляді регулятора за листопад.

Як можна бачити з наведеної таблиці, кошти банкам дійсно довіряють і банківські активи працюють, але кредитування ще «гальмує». Так, у порівнянні з минулим роком відповідний показник для суб'єктів господарювання зменшився на 4,2%, а для фізичних осіб виріс, на ті ж 4%.

Євген Дубогриз
Євген Дубогриз

«80% чистих активів системи припадає на банки, що мають, як на мене, достатній запас капіталу, щоб бути стійкими до криз. Банків, що малюють капітал (одна з перших ознак creative accounting – коли значення нормативу капіталу чи якогось іншого, наприклад, кредитування пов'язаних осіб ледь-ледь перевищує мінімально дозволене, це перші кандидати на виліт у разі якихось економічних проблем) та банків, що по суті не є банками, а торгують цінними паперами та "розрахунково-касово" обслуговують акціонерів – небагато, а їхня частка в активах системи дуже низька», - прокоментував загальну ситуацію фінансовий аналітик, асоційований експерт Case Україна Євген Дубогриз.

Розчищування «авгієвих стаєнь»

Важливий тренд цього року в банківському секторі – зниження рівня кредитів, що не працюють (NPL). «Ще в липні 2017 року Україна за цим показником була на першому місці у світі. 58% усіх кредитів на той момент в українських банках були такими, що не працюють, – стверджує у своєму FB-дописі Кирило Шевченко. – Такий результат – це спадок минулих років, коли стандарти оцінки позичальників були низькими, кредитування пов’язаних осіб – поширеним явищем, а права кредиторів – недостатньо захищеними».

У 2020 році регулятор почав очищення банків від непотрібного тягаря. Навесні уряд схвалив рішення про інструменти реструктуризації NPL у держбанках, а наприкінці червня Рада з фінстабільності – представлені трирічні плани з очищення.

«Відтоді процес зі зниження NPL зрушив з напівмертвої точки. За третій квартал частка "поганих" кредитів скоротилася на 2.9 в. п. до 45.6% кредитного портфеля. У жовтні цей процес продовжився, і на 1 листопада частка NPL становить 43.4%. Суттєву роботу виконали державні банки, які в червні-листопаді списали 111 млрд грн зарезервованої заборгованості. Це дозволило їм вперше за тривалий час зменшити частку NPL у своїх портфелях нижче 60%», – гордиться глава регулятора. За його словами, сьогодні "погані" кредити вже не тиснуть на прибутковість цих банків та їх капітал. Проте така частка кредитів, що не працюють, – не лише тягар для держбанків, а й питання їх інвестиційної привабливості, яку потрібно підвищувати.

Про досягнення і ризики

За оцінками експертів серед цьогорічних банківських досягнень, передусім дві тенденції. Перша – падіння відсоткових ставок у національній валюті до рекордно низьких значень. Процентні ставки за новими кредитами нефінансовим корпораціям (без урахування овердрафтів) знизилися в середньому по банківській системі України до 8% річних. Друга – стимулювальні заходи НБУ для відновлення економіки.

Андрій Блінов
Андрій Блінов

«Україна не лише стала лідером серед країн, що розвиваються, за темпами зниження ключової ставки з початку пандемії, а й центральний банк почав надавати банкам довгострокові кредити рефінансування на термін до 5 років (перелік прийнятної застави від банків поширено на корпоративні облігації, випущені під державні гарантії, та муніципальні бонди), запроваджено інструмент процентного свопу з банками (похідний фінансовий інструмент для пожвавлення кредитування під прийнятні ставки. – Авт.), розпочався процес поступового скорочення частки проблемних кредитів. Також доречно відзначити урядову програму «5-7-9» як ту, яка дозволяє ринковими методами стимулювати кредитування», – зазначив у коментарі Укрінформу економіст Андрій Блінов, координатор Експертної платформи НБУ.

Недоліками для системи він вважає, по-перше, збереження високих ризиків для діяльності банків. «Це збереження різних юридичних (судових, адміністративних, за межами правового поля та послідовності державної політики) ризиків, передусім у сфері відносин з міжнародними фінансовими організаціями (в т.ч. по їхньому входженню до капіталів держбанків), питань націоналізації ПриватБанку, антикорупційної політики. Це всім відомі історії», – каже експерт.

І, по-друге, те, що зниження процентних ставок та пандемія призвели до суттєвого зростання частки коштів населення на вкладах на вимогу (це фактично кошти на поточних рахунках) до 45% всієї депозитної маси домогосподарств. «Продовжували скорочуватися валові корпоративні кредити: великому бізнесу ще потрібен час, аби перетравити «проблемні» кредити минулого, а рецесія в економіці, звісно, не сприяла високому попитові на кредитні гроші. Натомість в секторі малого і середнього бізнесу кредитування за рік зросло», – зазначив Андрій Блінов.

Той факт, що 60% українських банків показали у 3-му кварталі рентабельність активів понад 15%, є, на його думку, красномовним свідченням того, що адаптація до м'якої монетарної політики НБУ в системі відбулася. Це при тому, що процентна маржа зберігалася весь рік на рівні близько 4 в.п. «Певним викликом для банків наступного року буде саме скорочення такої маржі», – припускає Андрій Блінов.

Олена Коробкова, виконавчий директор Незалежної асоціації банків України каже, що 2020-й – особливий рік, з огляду на пандемію COVID-19 та спричинену нею кризу світового масштабу. Тому основні досягнення в українському банківському секторі пов’язані насамперед з протистоянням цьому виклику. «Відзначу дві важливі перемоги, досягнуті завдяки комплексним реформам останніх років:

  1. Швидка та ефективна реакція банків на жорсткий карантин, у тому числі обмеження щодо руху транспорту. Банки не тільки прискорили розвиток дистанційних інструментів взаємодії з клієнтами, але й миттєво перебудували внутрішні процеси та роботу персоналу, значна частина якого з перших днів карантину перейшла на віддалену роботу. При цьому жоден банк не припиняв обслуговувати клієнтів. З огляду на вимоги щодо інформаційної безпеки, яких дотримуються банки, це далеко не тривіальна задача.
  2. Банківська система продемонструвала неабияку фінансову стійкість в кризових умовах.Під час "гострої фази" у перші тижні карантину банки  без збоїв виконували платежі та видавали кошти клієнтам, що дозволило швидко вгамувати хвилювання та зрештою істотно наростити залишки клієнтських коштів на рахунках»,- відмітила Олена Коробкова.

Крім того, за її словами, чимало банків оперативно, ще у березні та квітні, почали запроваджувати програми реструктуризації кредитів для клієнтів, чиї доходи постраждали від карантинних обмежень та зниження економічної активності. І навіть пришвидшення формування резервів через помірне зниження якості кредитів не вивело систему в "мінус". Більшість банків залишаються прибутковими, хоча обсяги прибутку порівняно з минулим роком все ж зменшились.

Відповідаючи на питання «Наскільки вдало чи ні банківська система адаптувалася до м'якої монетарної політики НБУ, яка триває, і чи змогла в повній мірі використати її переваги?», експертка зазначила, що в українських реаліях теорія, на жаль, далека від практики.

Олена Коробкова
Олена Коробкова

«В українській практиці зниження ставок відбулося, але буму кредитування не сталося. Помітним зростанням активності на тлі повного штилю минулих років відзначився лише сегмент житлової іпотеки, але і тут до "буму" ще далеко. Справа у тому, що крім вартості кредитів у цьому рівнянні присутні значні ризики, і вони на жаль не зменшились. Як і раніше, якісних позичальників більше не стає. А масово кредитувати клієнтів, які нічим не можуть підтвердити свої доходи, банки просто не можуть. Ця проблема не нова і добре всім відома, але її вирішення можливе лише через непопулярні і тому важкі реформи», - каже Олена Коробкова.

Утім, за її словами, активна робота з клієнтами та реструктуризація потенційно проблемних кредитів дозволили банкам уникнути суттєвого погіршення якості кредитних портфелів і зберегти, принаймні частково, доходи від цих кредитів. Певною мірою допомогла і підтримка малого та середнього бізнесу з боку уряду в частині компенсації відсотків за кредитами, у тому числі рефінансованими (мова про кредити, які видавались для погашення раніше виданих кредитів).

«Пік зниження економічної активності припав на другий квартал, після чого обсяги та кількість транзакцій почали швидко відновлюватись.

І хоча за підсумками року ми зафіксуємо зниження ВВП, його динаміка саме наприкінці року позитивна», - підкреслює Олена Коробкова.

І трохи найближчих прогнозів

Попри значне уповільнення глобальної економіки через вірусну загрозу, яке прогнозується на 2021 рік, банківський сектор України готовий до негативного сценарію розвитку подій, вважають аналітики рейтингового агентства "Стандарт-Рейтинг" (Україна). Втім, агентство очікує погіршення ситуації на кредитному ринку і зростання частки проблемних кредитів у банківських портфелях. «У третьому кварталі банки ще рухались за інерцією, і багато хто з банків показав зниження частки NPL, хоча прибутки банківського сектору скорочувались переважно внаслідок збільшення резервів за кредитами. Фактично, зростання резервів вже показує, що якість кредитних портфелів погіршується, але ситуація недостатньо критична, щоб вплинути на рівень NPL по сектору у цілому», – йдеться у коментарі агентства. Також агентство припускає, що номінально за підсумками 2020 року рівень NPL буде знижено у цілому по банківській системі шляхом розчищення банківських балансів у державних банках. Втім для приватних та іноземних банків номінальне покращення статистики може не вплинути на реальну якість портфелів, яка вже залежатиме від того сценарію, за яким буде введено локдаун у січні 2021 року.

Марина Нечипоренко, Київ

Розширений пошукПриховати розширений пошук
За період:
-