Реорганізація НБУ: для чого вона потрібна

Нацбанк проводить масштабне вдосконалення внутрішніх процесів та перегляд функціональної структури. Напередодні Правління Національного банку ухвалило рішення про часткове оновлення розподілу вертикалей підпорядкування. Мета – підсилити позиції перед актуальними для фінансової системи та загалом економіки країни викликами. Взагалі, пошук найбільш прийнятної організаційної структури є органічним процесом для відкритих інституцій. У межах цього процесу Національний банк, починаючи з 2019 року, реорганізував діяльність низки своїх структурних підрозділів. За твердженням керівництва регулятора, це дає можливість ефективніше виконувати свої функції. Відтепер Голові Національного банку підпорядковується менша кількість підрозділів. Відбувся також перерозподіл повноважень між іншими членами правління НБУ.

У відповідь на виклики

Із принципового – функції методології регулювання діяльності та нагляду за банками та небанківськими установами віднесені до різних вертикалей. Таким чином, вважають в НБУ, удосконалюються функції банківського і небанківського нагляду та методології. “Це рішення дасть можливість забезпечити більш результативне супроводження законодавчих змін на небанківському фінансовому ринку, які готуються в тісних консультаціях з міжнародними партнерами та мають визначити нові правила його регулювання”, – йдеться у повідомлення НБУ.

"Ми зняли непропорційні навантаження з голови НБУ. Зрозуміло, що голова, як і раніше, відповідатиме за діяльність усього центрального банку, але в оперативному управлінні в нього стане менше структурних підрозділів. Він зможе зосередитися на стратегічних завданнях", – прокоментував агентству "Інтерфакс-Україна" заступник голови НБУ Ярослав Матузка.

За його словами, такі зміни, зокрема, спрямовані на повернення ефективної функціональної структури, яка відповідає міжнародним практикам, і продовження політики НБУ про розділення методології та нагляду за банківським і небанківським ринками.

«Завдання Національного банку полягає у оперативній та гнучкій реакції на виклики, особливо в період, ускладнений світовою пандемією коронавірусу. Для цього центральний банк систематично удосконалює власні процеси та організаційну структуру», – коментує зміни голова Ради НБУ Богдан Данилишин. – Як експерт і громадянин вважаю, що обраний конституційною більшістю Голова Національного банку України Кирило Шевченко має повне право вдосконалювати структуру НБУ і оптимізовувати систему управління для забезпечення ефективного виконання завдань і програми з якою він заступав на посаду».

Які зміни відбулися?

Отже, вертикаль “Пруденційний нагляд та загальні питання” розділено на дві вертикалі “Пруденційний нагляд” та “Загальний блок”.

До вертикалі “Загальний блок”, що залишилася під контролем Голови НБУ, відносяться такі підрозділи: Департамент безпеки, Департамент персоналу, Юридичний департамент, Департамент внутрішнього аудиту, Департамент комунікацій, Управління фінансових та операційних ризиків, Офіс правління НБУ, Секретаріат Ради НБУ, Управління захисту прав споживачів фінансових послуг, Відділ режимно-секретної роботи, Відділ з питань запобігання та виявлення корупції.

До вертикалі “Пруденційний нагляд” тепер належать такі структурні підрозділи: Департамент банківського нагляду, Департамент виїзних перевірок, Департамент ліцензування, Департамент нагляду за ринком небанківських послуг, Департамент фінансового моніторингу.

Керувати цією вертикаллю Правління Національного банку довірило Ярославу Матузці. Його юридичний досвід, вважає керівництво Нацбанку, сприятиме мінімізації ризиків судових позовів та посилить позиції регулятора у сфері правового і судового захисту.

Фінансово-адміністративний та операційний блок від сьогодні підпорядковується першому заступнику Голови НБУ Катерині Рожковій. До складу цього блоку також тепер віднесений Департамент з управління діяльністю Корпоративного недержавного пенсійного фонду Національного банку.

До вертикалі “Монетарна стабільність”, керівництво якою здійснює Дмитро Сологуб, приєднано Департамент методології регулювання діяльності небанківських фінансових установ.

До вертикалі “Ринкові операції”, яка залишається під управлінням Юрія Гелетія, приєднаний Департамент методології регулювання діяльності банків.

У вертикалі “Платіжні системи та готівковий обіг” підпорядкування структурних підрозділів не змінилось.

«Я не бачу тут ніякого політичного підтексту чи якихось невдоволених амбіцій. Це повсякденна робота», – каже Богдан Данилишин. За його словами, Правління Національного банку прийняло це рішення колегіально і сформувало структуру підпорядкування, яка забезпечить ефективний розвиток фінансової екосистеми, що крім іншого передбачає удосконалення банківського і небанківського нагляду та методології. «Таку мету ставить перед собою Правління Національного банку, працюючи над новою чотирирічною Стратегією НБУ. Також це дозволить продовжити посилений контроль за небанківським сегментом, який перебуває в процесі стрімкого реформування», – пояснює Богдан Данилишин.

Корпоративне управління в банках як фактор фінансового «здоров'я»

Нині розвиток банківського сектору йде у напрямі удосконалення корпоративного управління у банках. І Нацбанк у цьому процесі не виключення – як регулятор ринку, він має йти попереду. Ярослав Матузка зазначив, що нині одним із головних напрямів НБУ є підтримка ухвалення парламентом "банківського" законопроекту №4367, прийняття якого є важливою умовою в рамках програми фінансування stand-by Міжнародного валютного фонду (МВФ).

Окрім цього, він наголосив, що важливим напрямом, куди рухатиметься банківський ринок, стане дистанційованість і цифровізація, які оптимізують усі банківські процеси.

Матузка відмітив, що банківська система залишається здоровою і стабільною, банки демонструють гарні результати й мають достатній рівень капіталу та ліквідності, а частка непрацюючих активів (NPL) уперше за тривалий час скоротилася: з 48% станом на 1 вересня – до 43,4% на 1 листопада.

Маргарита Курінна, Київ