Ринок праці – дзеркало економіки, або Як ковід впливає на заробітки

В Україні вперше за кілька місяців побільшало пропозицій щодо працевлаштування. Про це повідомляє Опендатабот з посиланням на дані порталу із пошуку роботи Work.ua. Зазначається, що нині на сайті є дані про понад 53,6 тисяч активних вакансій. Проти 49 тисяч у середині листопада. Водночас фахівці не беруться прогнозувати, чи йдеться про остаточну зміну тренду після тривалого скорочення числа вільних робочих місць (приміром, лише з початку жовтня до кінця листопада вакансій в країні поменшало на 13%). Щоправда, дехто з експертів нагадує: тенденція до зменшення кількості вакансій характерна для кожної осені. А цього року скорочення було навіть більш плавним, аніж зазвичай. Певно, через різке зменшення числа вакансій у квітні-червні й відносно помірне відновлення у липні-вересні...

Ринок праці: офіційна статистика і реальний стан справ

За даними Державної служби зайнятості, офіційно статус безробітного у січні-жовтні (тимчасово або упродовж усього періоду) мали понад 1 мільйон 60 тисяч українців. Тоді як працевлаштувати вдалося загалом трохи менше 340 тисяч наших співвітчизників. Водночас у відомстві похвалилися, що за цей період допомогли із працевлаштуванням майже двом сотням тисяч громадян, котрі офіційного статусу безробітного не мали і зверталися до центрів зайнятості саме для пошуку чи зміни роботи, а не задля отримання фінансової допомоги від держави.

Кількість людей, які одномоментно перебували на обліку в центрах зайнятості, щомісяця коливалася від 400 тисяч до понад пів мільйона. Це на 50-70% більше, ніж у відповідні періоди минулого року. Пік припав на червень – майже 518 тисяч офіційно зареєстрованих безробітних. Тодішній сплеск аналітики пов’язували не лише із зупинкою підприємств та згортанням бізнесу, а й із вимушеним поверненням додому трудових мігрантів, котрі, не розуміючи, чи зможуть найближчим часом знов вирушити на заробітки, ставали на облік у центрах зайнятості. З відкриттям кордонів більшість із них знов подалися за звичними маршрутами. Крім того, число офіційно зареєстрованих безробітних в Україні почало зменшуватися у зв’язку з посткарантинним відновленням ділової активності. В листопаді на обліку перебували 408,8 тисяч безробітних. 352,4 тисячі з них отримували допомогу від держави. Середній розмір допомоги із безробіття у листопаді становив 3580 гривень. Для порівняння: у листопаді 2019 року в країні було зареєстровано 288,9 тисяч безробітних. І допомогу (середній розмір – 3443 гривні) виплачували 233,5 тисячам із них.

Проте, і нефахівцеві зрозуміло: офіційна статистки служби зайнятості – лише видима частина “айсберга”. Насправді безробітних в Україні набагато більше – далеко не всі, хто офіційно не працює, реєструються в центрах зайнятості. Тисячі людей закрили свій бізнес і теж не поспішають працевлаштовуватись деінде, розраховуючи, що власну справу невдовзі пощастить відновити. Дехто ж перебивається разовими заробітками. Мільйони наших співвітчизників вважають за краще працювати (хоча б тимчасово) за рубежем. Тож навіть без урахування трудових мігрантів реальна кількість тих, хто не має роботи, може коливатися в межах від 1,5 до 2 мільйонів. Приміром, за даними сайту Мінфін, у першому кварталі в Україні було 1 мільйон 548,6 тисяч безробітних (8,9% працездатного населення), у другому кварталі – 1 мільйон 630 тисяч (9,6%).

Професії: кого найбільше потребує “пандемічна” економіка

“Після 6-7 місяців “просідання” кількість вакансій в Україні потроху повертається до докризового рівня, – каже в коментарі Укрінформу експертка ринку праці Тетяна Пашкіна. – Принаймні, ситуація вже не така страшна як наприкінці весни – на початку літа. Скажімо, за жовтень Центр зайнятості зареєстрував 80 тисяч вакансій, тоді як у січні їх було 86 тисяч, у лютому – 90. Тож можна сказати, що ділова активність поновилася. Хоча це й не ті цифри і не ті галузі, які були драйверами рік тому. Більш-менш стабільна ситуація в торгівлі, на виробництві, в ІТ-сфері, логістиці. А ось до відновлення галузей,  що вимушено простоювали, – туризму, сфери гостинності, послуг, краси і здоров’я, – ще далеко”, – констатує експертка.

1. Найпопулярніші професії

Найбільшу потребу в кадрах мають роботодавці, чиї бізнеси не зупинялися чи й навпаки – у зв’язку з викликами пандемії набрали обертів. Найвищі шанси на працевлаштування, за даними Опендатабот, у фармацевтів, інтернет-маркетологів, кур’єрів, а ще – в автослюсарів і швачок.

Представники робітничих професій найбільше потрібні і працедавцям, котрі мають угоди з Державним центром зайнятості. Вони шукають, передовсім, електромонтерів, електрогазозварників, слюсарів, робітників з обслуговування та експлуатації машин – водіїв, трактористів, операторів заправних станцій.

Роботу через Держслужбу зайнятості можуть знайти й учителі, вихователі, інженери, економісти, лікарі, психологи. Хоча порівняно із пропозиціями комерційних посередників (кадрових порталів, сайтів й агенцій із працевлаштування) рівень пропонованих заробітних плат там близький до мінімального. Що вже й казати про некваліфікованих працівників: двірників, підсобних робітників, вантажників. Вони потрібні працедавцям. Але роботу їхню оцінюють украй дешево. Надто – на периферії.

Натомість в умовах ворожіння на тему “буде чи не буде зимовий локдаун?” найстрімкіше скорочується кількість пропозицій роботи у закладах громадського харчування. Роботодавці, м’яко кажучи, “не стоять у черзі” у пошуках офіціантів, кухарів, бариста...

2. Високооплачувана робота

Окрема тема – ІТ-фахівці. Вони – поміж тих, хто може перебирати вакансіями, а не приставати на першу-ліпшу пропозицію. Роботу вони, переважно, шукають на недержавних кадрових порталах чи по знайомству.

На сайті Djinni минулого тижня роботодавці шукали 13106 IT-фахівців – це на 7% більше, ніж тижнем раніше. Work.ua зараз пропонує понад 6800 вакансій в категорії “IT, комп'ютери, інтернет”. Середня зарплата для фахівців окремих спеціальностей – як-от, IOS developer, Python-програміст, C++ developer – від 40 до 62,5 тисяч гривень. Але є й пропозиції “далеко за 100”: приміром, одна з компаній, що розмістили оголошення на сайті, шукає провідного програміста із зарплатнею у 171 тисячу гривень. Середній же рівень доходу у категорії “провідний програміст” – $3-5 тисяч (84-140 тисяч гривень). Зарплатня початківців скромніша – від 20 тисяч гривень.

Взагалі різниця у пропонованих заробітках, залежно від компанії та регіону, іноді просто дивує. Приміром, судячи з пропозицій на сайті міжнародного кадрового порталу grc.ua, зарплата менеджера коливається від 2800 до 122 000 гривень, адміністратора – від 4200 до 94 700, оператора – від 4200 до 42 800, кур’єра – від 10 000 до 34 600. Приблизно однаково роботодавці оцінюють хіба що працю продавців (8500-17 600 гривень) і касирів (5000-17 400). Як бачимо, нижня межа доходу представників деяких професій навіть менша, ніж офіційна мінімальна зарплата в Україні – 5000 гривень.

3. Заробітчанство

Незважаючи на те, що карантинні обмеження останнім часом посилили і в багатьох європейських країнах, кількість вакансій для наших заробітчан за кордоном стрімко зростає. На 10-20% щомісяця. Найчастіше українцям пропонують роботу у Польщі, Німеччині та Чехії. Польські сусіди найбільше чекають каменярів, покрівельників, різноробів і водіїв з відкритими міжнародними категоріями С/Е. У Німеччині розраховують на українок-доглядальниць, медсестер зі знанням німецької мови, штукатурів, працівників на виробництво та водіїв (в тому числі, й високооплачуваних далекобійників). У Чехії найлегше знайти роботу будівельникам, сантехнікам, різноробам на автозавод, фахівцям по металу і покоївкам з України.

За даними кадрових агенцій, мінімальна зарплатня українця у Польщі – 14-17 тисяч гривень (у перерахунку), середня – 18-23 тисячі. Мінімум у Чехії – 30 тисяч, у Німеччині – 35-40. Фахівці окремих спеціальностей мають набагато більше. Зокрема, водії-далекобійники – 35-45 тисяч гривень (у Польщі) та понад 55 тисяч – в Німеччині. Те ж стосується й “айтішників”, інженерів, висококваліфікованих слюсарів. А “вузькопрофільні” лікарі можуть розраховувати і на 100 та більше тисяч гривень. Тим паче, в умовах боротьби з коронавірусом.

“На жаль, ситуація, коли трудові мігранти перед різдвяно-новорічними святами, зазвичай, поверталися додому, щоб провести час із родинами, для цього року, вочевидь, буде нехарактерною. Навпаки. Люди активніше поїдуть у зворотному напрямку – через те, що не мають роботи, а коли й мають, то під ялинку з такою “щедрістю” роботодавців багато не покладеш...”, – шкодує Тетяна Пашкіна.

4. Праця без “трудової”

Якщо ж ви фахівець у тій чи іншій галузі, то на спеціалізованих сайтах можете знайти чимало пропозицій тимчасової роботи чи взятися за виконання разових замовлень. За даними онлайн-сервісу замовлення послуг Kabanchik.ua, цієї осені українці найбільше шукають репетиторів і майстрів з ремонту побутової техніки. Приміром, з вересня по листопад на послуги репетиторів на сайті сформовано 3 тисячі заявок. Це на 33% більше, ніж у цей же період торік. А ще – на 90% більше, ніж у останні два місяці літа. Хоча це й зрозуміло – хіба ж багатьом із нас хочеться навчатися влітку? Попит на онлайн-викладачів зі шкільних предметів зріс на 34%. Але, незважаючи на популярність, середній чек (оплата разової послуги) нині зменшився на 33% – до 660 гривень.

А ось середній чек у майстрів з ремонту великої побутової техніки зріс. На 17% – до 440 гривень. “В умовах невизначеності українці не поспішають витрачати гроші – між придбанням нової техніки і ремонтом старої, зазвичай, обирають другий варіант”, – пояснюють аналітики порталу.

Не сидять без роботи і автоінструктори. Їх шукають на 45% активніше, ніж торік. І це також можна пояснити: чимало українців, котрі мають можливість користуватися авто або планують купити машину, але поки що не навчилися кермувати, вирішили заповнити цю прогалину перед загрозами нового локдауну й можливих обмежень в роботі громадського транспорту.

Більше роботи і у фахівців із виготовлення під замовлення та ремонту меблів. Попит на ремонт, складання, перетяжку, виготовлення і реставрацію зріс на 23%. Хоча середній чек за послуги і не змінився – 1220 гривень. Попит на будівельні послуги у порівнянні з минулим роком зріс на 10%, але середній чек також залишився на торішньому рівні – 4700 гривень.

Й нарешті – домашній майстер (чи “чоловік на годину”). Таких замовлень на сайті було найбільше – 20 тисяч. Однак це – лише на 6% більше, ніж за такий же період торік.

2021-й. Що зміниться на ринку праці?

“Не відкрию Америки, коли скажу: чим більше локдаунів чекає на нас попереду, і чим тривалішими стануть обмеження, тим довшим буде вихід із кризи. Січень – не найактивніший діловий місяць. Тому пов’язаних із ймовірним посиленням обмежень проблем буде менше, ніж, приміром, якщо це знову станеться в березні. Тому, сподіваюся, і вплив на економіку в цілому, і на ринок праці зокрема, не буде надто глобальним. По-друге, важливо, що про ймовірність такого сценарію нас попереджають завчасно. По-третє, бізнесу, який навесні освоїв формат віддаленої роботи, цього разу буде легше”, – вважає Тетяна Пашкіна.

Але водночас 2021 рік, за словами експертки, залишається роком невизначеності. Ми не знаємо, як “поводитиметься” коронавірус, коли в Україні буде вакцина, яким чином вакцинація вплине на бізнесову активність. “Коли мене запитують про прогнози на найближчий рік, відповідаю: гіпотезу можу висунути. Прогнозом же це не назвеш. Бо у “рівнянні” надто багато невідомих”, – пояснює пані Пашкіна.

За найгіршим сценарієм, коли все піде по колу й ситуація весни-літа 2020-го повториться, наслідки Ковіду нагадуватимуть про себе ще 3-5 років. При цьому експертка звертає увагу на не дуже приємний факт: після кризи 2014 року кількість вакансій в Україні відновилась доволі швидко, а ось реальна (із урахуванням валютного курсу і купівельної спроможності) зарплата не досягла докризового рівня навіть у 2019-му. “Нинішня криза починалася не як економічна, а як медична. Проте, подальші суттєві обмеження можуть призвести до того, що й цього разу матимемо глибоку кризу, яка не дозволить швидко відновлювати рівень зарплатні. Звісно ж, є компанії, які не зменшували заробітків працівників. За даними Держстату, середня зарплата у жовтні була навіть вищою, ніж торік. Та при цьому знаю про велику кількість бізнесів, де зарплатня значно впала. Особливо це характерно для малого та мікробізнесу. І якщо наступного року, певно, вдасться досягнути колишніх показників за кількістю вакансій, то із зарплатами, мені здається, буде гірше. Вже зараз менеджмент багатьох компаній переглядає систему мотивацій для працівників, зменшуючи частку окладів та збільшуючи відсоткову, бонусну, щоб люди працювали активніше і заробляли гроші, а не отримували їх лише за присутність в офісі”, – каже Тетяна Пашкіна.

Та й і з працею онлайн, на думку експертки, не все так однозначно. Багато професіоналів виявилися не готовими – передовсім, психологічно – до такого формату. “Продуктивність людей, котрі навесні пішли на віддалену роботу і у такий спосіб працюють ще й досі, за даними досліджень, відсотків на 20 нижча. До того ж, вони потерпають від професійного вигорання. Бо не можуть відмежувати роботу від решти життя. Окрема тема – проблеми керівників із комунікацією, постановкою завдань і контролем. За таких умов дедалі більше управлінців навіть самі вважають свою роботу неефективною. Бо раніше керівник завжди міг на власні очі бачити, чим людина займається. Тож нам, передовсім, потрібно навчати менеджмент особливостям віддаленої роботи”, – підсумовує експертка ринку праці.

Владислав Обух, Київ