Голова Держекоінспекції назвав пріоритетний напрямок у її реформуванні
Про плани трансформації Держекоінспекції розповів її голова Андрій Мальований під час прессніданку на тему «Трансформація Держекоінспекції: реформи, які врятують довкілля», повідомляє кореспондент Укрінформу.
«Недосконалість оцінки реального стану державної екологічної інспекції - це відсутність системи збору і моніторингу даних. Ми плануємо запустити процес цифровізації, утворення електронного кабінету інспектора в наступному році. Вже сьогодні технічне завдання підготовлено. За рахунок державного бюджету відбудеться розробка проєкту. І , я сподіваюсь, за рахунок коштів міжнародних донорів ми зможемо наповнити матеріально-технічним обладнанням електронний кабінет, утворити моніторинговий центр Держекоінспекції. Тому у нас фактично процес цифровізації є одним із найбільш пріоритетних напрямків», - заявив Мальований.
Він зазначив, що має бути запроваджено формат роботи автоматизованого контролю за джерелами забруднення - це інформаційно-аналітичний центр, це лабораторія, санітарно-захисні смуги тощо.
«Офіційна статистика показує, що стягнення не впливають на стан довкілля і наша мета не збільшити кількість збитків, збільшити кількість штрафів, а саме прийти до того, щоб порушники природоохоронного законодавства знизили тиск на довкілля. І превентивно працювати з ними для того, щоб довкілля стало чистим, а не тільки штрафи стягувались до бюджету», - зауважив голова ДЕІ.
Як йдеться у інфографіці до презентації, Держекоінспекція на 100% фінансується із Держбюджету. У 2019 році 383,6 млн грн надійшло із Держбюджету. З них 6% - комунальні витрати, оренда та інше; 94% - оплата праці.
Обсяг видатків на утримання ДЕІ у 2020 році склав 218,6 млн грн.
На 2021 рік для розвитку Держекоінспекції потрібно додаткові 200 млн грн. З них на збільшення штату інспекторів – 150 млн грн; збільшення фінансування на судові збори – 25 млн грн; збільшення операційних витрат – 20 млн грн; цифровізація – 5 млн грн.
