“Коронавірусні” ціни, стій, раз-два!”. За яких умов ця команда спрацює

“Коронавірусні” ціни, стій, раз-два!”. За яких умов ця команда спрацює

Аналітика
Укрінформ
АМКУ розбереться з причинами подорожчання харчів, рітейлери домовлятимуться з постачальниками. Людей просять не створювати ажіотаж

Українці цими днями змушені переживати не лише через “клятий коронавірус”, пов’язаний із ним карантин, можливу втрату доходів, а й через “шалені ціни” і призабутий дефіцит. Услід за медичними масками й антисептиками, які, якщо і з’являються у продажу, то втридорога, почала зростати й вартість багатьох продуктів, зокрема, так званого “борщового набору”. Продавці пояснюють це підвищеними апетитами постачальників. Постачальники – додатковими витратами на зберігання й девальвацією гривні (про те, чому ціни не падали, коли гривня дорожчала, усі “скромно” мовчать). Покупці кажуть про змову продавців і посередників. Влада звертається до совісті постачальників та продавців, заспокоює покупців і просить їх не панікувати й не створювати дефіциту, “затарюючись” на місяці. Антимонопольний комітет просять розібратися з причинами подорожчання та вжити заходів для унеможливлення спекуляцій.

Цінове “коронавірусне загострення”: суб’єктивні враження і об’єктивні дані

Автор, вперше цього тижня зайшовши до супермаркету “на районі”, – “Еко-маркет” на вулиці Ольжича (вхід тільки у масках, і охорона це контролює!), – одразу ж кинув поглядом на полиці, відведені під туалетний папір, вологі серветки та іншу “бумаженцію”, які кілька днів тому “нудьгували” без товару. Тепер ситуація змінилася: продукція, яка стала однією із перших жертв “карантинної популярності”, є. Щоправда, лише один вид одношарового паперу і два – “елітного”, багатошарового. Ще й ціни начебто не змінилося – ну хіба на копійки, на що навіть найбільш заощадливі українці уваги вже не звертають. І хоча вдома маю “стратегічний запас”, кладу дві пачки до кошика – про всяк випадок.

Далі – карантинний дефіцит №2. Сіль. Полиця заповнена. “Артемівська”. Кілограмова. По 8 гривень. Начебто намагаюся “не захоплюватися” вживанням цього продукту, та й маю його, мабуть, піврічний запас... Але – у кошик! І лише потім звертаю увагу на полиці з іншим крамом. Подекуди помічаю “залисини”. Чомусь немає оцту. Менший, ніж зазвичай, асортимент соняшникової олії. Хоча й оливкова, і кукурудзяна, кунжутна, лляна і ще якісь “небюджетні” різновиди – чекають на покупця. Менше макаронних виробів – лише дорога італійська паста. Немає борошна. Із круп лише рис (кілька видів, від 22 до 32 гривень за 800-1000 грамів + дорогий – 70-90 гривень – імпортний, пропарений і коричневий), манка (18 гривень за 800 грамів), і пшоно (26 гривень за 900). Гречки немає. Цукор, який минулого тижня коштував 13 гривень за кілограм, нині – трохи більше 20. Зросли в ціні молочні продукти. Десь на 6-8 гривень за український “специфічний літр ” (від 830 до 950 грамів). Начебто непомітно, щоб спорожніли й інші магазинні полиці – з “кондитеркою”, м’ясом, сирами, ковбасними виробами. Але є відчуття, що для того, аби створити враження заповнених “засіків”, працівники магазину добряче потрудилися (один і той же товар дублюється на кількох полицях, виставлений уздовж, а не у глибину). Замість десятка видів свинини і яловичини – “розмазані” по холодильній вітрині 2-3 види. Те ж і з курятиною. Також привертає увагу повна відсутність акційних пропозицій, якими торговельні мережі намагалися заманити покупців у “спокійні часи”. Навіть, кефір, термін придатності якого закінчується 25 березня, коштує “по повній”, майже 30 гривень.

Та найнеприємніші враження від овочевого відділу. Більшість імпортних цитрусових мають непрезентабельний вигляд (вочевидь, свіжі партії давно не завозили). Зате банани – цілком пристойні. 29 гривень за кіло. Беру. Цибуля (перебрана десятками покупців) по 19.90. Брудна й пошкоджена картопля – майже по 16. При мені вантажник висипав у ящик мішок моркви. По 8 гривень за кілограм. Теж можна взяти...

Повернувшись додому, передовсім, шукаю у соцмережах та ЗМІ відомості щодо того, як же змінилася вартість борщового набору не лише в окремо взятому магазині, а по всій країні. І, схоже, у своїх висновках не помилився. В Антимонопольному комітеті України підтвердили: у деяких регіонах ціни на низку продуктів – у тому числі, і першої необхідності – справді суттєво підвищилися. "З початку березня ціни на гречану крупу зросли більш ніж на 50%, пшоно – на 24%, цукор – на 16%. Значне підвищення цін зафіксовано і на овочі: майже на 60% подорожчала картопля, в деяких мережах вдвічі піднялися ціни на цибулю та моркву", – йдеться у повідомленні. Тому комітет вимагає від харчових рітейлерів оперативно надавати повну інформацію про закупівельні та роздрібні ціни на основні види продуктів (крупи, хліб, цукор, борошно, найпопулярніші види м’яса, овочі тощо).

Тим часом окремі політики й користувачі соцмереж вимагають від АМКУ більш жорстко реагувати на випадки неправомірного підвищення гуртових і роздрібних цін. Приміром, столичний міський голова Віталій Кличко на брифінгу у вівторок попросив комітет активніше виявляти ймовірні змови на продовольчому ринку й карати за неправомірне підвищення цін. "Як міська влада ми не маємо можливості контролювати ринкові ціни. Тому хочу звернутися до Антимонопольного комітету. Обов'язково, будь ласка, зверніть увагу на цю проблему. Потрібно втрутитися в ситуацію. Власників торговельних мереж хочу закликати: не підвищуйте ціни необґрунтовано. Бізнес є бізнес, але є й мародерство”, – зазначив столичний градоначальник. Водночас він попросив і самих громадян не сприяти своїми діями спекулянтам, не створювати штучний ажіотаж довкола тих чи інших продуктів.

І влада столиці, і чиновники в інших містах та регіонах країни через соціальні мережі й медіа обіцяють контролювати наявність у магазинах найнеобхідніших продуктів.

Тарас Висоцький
Тарас Висоцький

На загальнонаціональному рівні ці функції покладено (відповідно до Закону "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню коронавірусної хвороби (Covid-19)") на Мінекономрозвитку. Як запевнив заступник міністра Тарас Висоцький, щодва дні фахівці відомства здійснюють моніторинг наявності в магазинах основних продовольчих товарів. Йдеться, зокрема, про борошно пшеничне вищого ґатунку, хліб із цього борошна; хліб із борошна пшеничного I ґатунку; хліб житньо-пшеничний; макаронні вироби (вермішель з борошна пшеничного вищого ґатунку); крупи гречані; рис; яловичину I категорії; свинину; сало; птицю; ковбасу варену I ґатунку; молоко жирністю 2,5%; сметану жирністю 20%; сир м'який; масло; яйця курячі; цукор-пісок; олію соняшникову; картоплю та сіль.

“Ми не винні. Вони (ціни) самі підвищилися”. Реакція рітейлерів

Напередодні голова Ради директорів, генеральний директор корпорації "АТБ" Борис Марков розповів у Фейсбук про причини підвищення вартості низки продовольчих товарів. "Хочу розставити всі крапки над " і "... Причина подорожчання криється в тому, що найбільші постачальники істотно підвищують відпускні ціни. Причому, не тільки для нашої торговельної мережі", – запевнив бізнесмен. За його словами, це пояснюється суттєвим збільшенням затрат на виробництво, що пов'язано із карантинними заходами і суворими обмеженнями, а також зі зміною цін на всі імпортні складові у собівартості товару (мовляв, через девальвацію гривні). Хтось із користувачів соцмереж, які відреагували на цей допис, сприйняв такі пояснення рітейлерів із розумінням. Але таких небагато. Більшість – обурені. Адже значна частка товарів, що подорожчали, – вітчизняна продукція попереднього врожаю, яка лише зберігалася на складах і в овочесховищах (в тому числі, і у самих рітейлерів). До чого тут “затрати на виробництво” та “імпортна складова”? Приміром, ті ж гречка та цукор, або “вітчизняна складова” борщового набору. Цілком зрозуміле сезонне подорожчання такої продукції навесні, оскільки виробникам та постачальникам і справді треба “відбити” вартість зберігання, компенсувати зіпсовану продукцію, яка невдало перезимувала (ідеться, насамперед, про картоплю, часник, цибулю, буряк і моркву). Але це – не більше 1-2 гривень за кілограм. Як, приміром, у Чехії, де продукти зросли в ціні саме настільки (у перерахунку), чи в Польщі, де продовольство навпаки, переважно, подешевшало. А постачальники й рітейлери отримують більші прибутки завдяки швидшому обігу у трикутнику “товар-гроші-товар” – завдяки підвищеному попиту.

Борис Марков
Борис Марков

Дехто ж із користувачів соцмереж пов’язує підвищення вартості значної частини товарів, що продаються у великих продуктових мережах в Україні, відсутністю конкуренції з боку ринків, які, як відомо, через карантин взагалі припинили (мали б припинити) роботу. Ще частина коментаторів просять власників супермаркетів оприлюднити інформацію про тих “таємничих” постачальників, які підвищили ціни, – аби “люди знали своїх (анти)героїв”.

Представники ж постачальників через соцмережі запевняють: насправді гуртові ціни зросли несуттєво. Лише за деякими позиціями – у межах 8-10%. Експерти також вважають, що особливої зацікавленості постачальників у стрімкому підвищенні відпускних цін немає. Адже через припинення роботи ринків конкуренція між ними посилилася. Тож посередники і виробники, які працюють із торгівлею напряму, навпаки начебто мають бути зацікавленими у зниженні ціни для продуктових мереж, аби налагодити нові зв’язки, конкурувати з іншими і якомога швидше збувати продукцію, а не витрачатись на її зберігання “мертвим вантажем” на складах. Хоча ймовірності антиконкурентних змов ніхто не відкидає. І із цим має розбиратися Антимонопольний комітет. Потрібно якось реагувати й на факти притримання виробниками, постачальниками і продавцями деяких видів продукції тривалого зберігання – до “кращих” (з точки зору підвищення цін) часів.

Імпорт та українська “специфіка”: не треба фінансувати Путіна!

У випадку ж із імпортним продовольством спрацьовує вже згадана суто українська закономірність: “гривня падає – ціни ростуть, гривня ревальвує – ціни “завмирають”. І це уже спостерігаємо: на відміну від минулого року, коли гривня активно зміцнювалася, нині триває зворотний процес. Відповідно, імпорт стає дорожчим. Тим більше, в умовах, коли низка країн впроваджують обмеження на експорт продовольства зі своїх теренів, а наші імпортери закладають у вартість не лише ціну придбання товару за кордоном, транспортні витрати та митні платежі, а й “ризики” подальшої девальвації нацвалюти.

Узагальнити інформацію щодо того, як нинішня ситуація на ринку продовольства впливає на обсяги та вартість імпорту, зможемо за кілька тижнів, коли Нова митниця і Держстат оприлюднять відповідні відомості. Поки що ж маємо дані щодо продовольчого імпорту за першу половину березня. За деякими позиціями обсяги постачань із-за кордону зросли в рази.

Ситуація небезпечна ще й тим, що, намагаючись здолати продовольчий дефіцит за допомогою імпорту, ризикуємо “під шумок” і під виглядом “необхідності гарантування продовольчої безпеки” знову увійти у “стару річку” товарних залежностей від держави-агресора. І вже маємо неприємний сигнал: у лютому Україна стала основним імпортером російської свинини. Купили її на тисячу тонн більше (2700 проти 1700 тонн), ніж у лютому минулого року. Що обійшлося в $4,5 мільйона (майже 130 мільйонів гривень, на хвилиночку). А дурний приклад, як відомо... Тож якщо і далі бездумно змітатимемо все з магазинних полиць, ризикуємо “від пуза” об’їдатися і російською гречкою, й іншими продуктами, перекачуючи на підтримку путінської агресії сотні мільйонів чи й мільярди доларів.

Якби нашим предкам такі ціни – борщ би точно не став одним із символів України…

Прогнозувати подальшу цінову ситуацію на продовольчому ринку галузеві експерти не беруться. Занадто багато залежить від “супутніх” факторів: темпів наступу коронавірусу і тривалості карантинних заходів, стратегічних і тактичних рішень влади, поведінки громадян та свідомості бізнесу. На жаль, маємо приклади, коли вартість окремих продуктів зростала в рази навіть у відносно “спокійні часи”.

Як відомо, однією із найчутливіших до ажіотажів та дефіцитів на вітчизняному продовольчому ринку є гречка. Разом із цукром, це, певно, продукт, який у новітній історії України пережив чи не найбільше цінових турбуленцій. І у 2011 році, і у 2014, і восени та взимку 2019, і звісно ж, не забуваймо про найбільше зростання, зафіксоване наприкінці весни – на початку літа 2016, після рекордно низького вражаю 2015 року. Тоді ця популярна крупа коштувала понад 50 гривень за кілограм. Тепер її вартість у торговельних мережах "скромніша" – від 30 до 35 гривень. Але карантинні заходи можуть лише каталізувати передбачений раніше експертами ціновий тренд, пов'язаний із поганим минулорічним врожаєм цієї культури.

Поки що далеко до тогорічних рекордів і цибулі, яка за останні тижні подорожчала у 2-3 рази. Нагадаємо, наприкінці квітня – на початку травня 2019-го вона коштувала 35-45 гривень за кілограм. Нині вартість цього овочу у торговельних мережах – 19-23 гривні. А ще донедавна кіло “золотистої” коштувало 6-10 гривень. Тож за таких темпів минулорічний рекорд можемо і побити. Для порівняння: рівно рік тому, 24-29 березня 2019-го, середня вартість цибулі становила 18 гривень 75 копійок.

Вартість ще одного із чутливих до паніки продуктів – цукру – за прогнозами експертів, може зупинитися на нинішніх позначках – 18-22 гривні за кілограм. Але спрогнозувати, якою буде ціна у період масового консервування фруктів та овочів, наразі не можна.

Також можливе подальше підвищення цін на молоко і молочні продукти – через стрімке скорочення поголів’я худоби в країні. Раніше експерти прогнозували зростання на 3-5%. Нині ж говорять про усі 15-20%.

Загалом же вартість продовольства – це, на жаль, те, у чому ми вже “наздоганяємо і переганяємо” Європу. Лише кілька прикладів. Вартість молочної продукції у нас значно вища не тільки, ніж у Білорусі та Польщі, а й ніж в Іспанії. Українська соняшникова олія іспанцям обходиться на 27-30% дешевше, ніж нам із вами. Через різницю в ціні левова частка овочів борщового набору нині не вирощується нашими фермерами і агрохолдингами, а імпортується з Іспанії, Польщі, Казахстану, Киргизстану. Якби такі умови були у наших пращурів, то борщ навряд чи б став українською національною стравою... Хліб (несоціальний) у нас, у “житниці Європи”, коштує на 15-30% дорожче, ніж у європейських сусідів. І так далі. 

Зупинити ціни. М’яч на полі держави, постачальників і рітейлерів

Тож подальше підвищення вартості цих та інших продуктів призведе лише до одного: більшість українців перестануть купувати будь-які товари, окрім продовольства. Висновок – потрібна негайна реакція. “На короткому кроці” все залежатиме і від жорсткості й оперативності дій Антимонопольного комітету та інших органів контролю, і від можливих “обмежувальних” рішень, які можуть (а на думку багатьох, і мають) бути ухвалені на державному рівні. Адже йдеться про гарантування продовольчої безпеки країни та її громадян. Є шанси й на добру волю продавців та постачальників (не всі ж вони “прогнили”, як картопля й цибуля у їхніх “засіках”).

Руслан Шостак
Руслан Шостак

Заступник глави Мінекономрозвитку Тарас Висоцький розповів про домовленості щодо спільної протидії зростанню цін, досягнуті на нарадах за участі представників виробників, посередницьких структур і рітейлерів. А засновник двох провідних роздрібних мереж України EVA і Varus Руслан Шостак просить колег підписати меморандум про продаж соціальних товарів за собівартістю. “Бачимо однією з найважливіших законодавчих ініціатив впровадження мораторію на підвищення цін постачальниками для обмеженого переліку соціальних товарів. Зі свого боку, закликаю колег спільно скласти такий список і підписати меморандум про продаж цих товарів на рівні їх собівартості. Рітейл завжди був соціально-значущим видом бізнесу і нині це стає очевидним”, – написав бізнесмен. Публічно цей заклик залишився без реакції рітейл-спільноти. Але, можливо, такі перемовини ведуться “за зачиненими дверима”? Ну дуже вже хочеться вірити у “відповідальний бізнес”... Мала б відреагувати на таку ініціативу і влада. Але, за словами Шостака, за тиждень реакції так і не було. Тому бізнесмен пропонує:

  1. Провести ревізію поточних запасів на складах постачальників і виробників товарів першої необхідності, передовсім, продуктів. У разі потреби – обмежити експорт продовольства.
  2. Впровадити мораторій на підняття цін постачальниками для товарів із “соціального” списку.
  3. Для запобігання ажіотажу почати постачання до супермаркетів товарів першої необхідності зі складів Держрезерву.

Тож чекаємо на реакцію “зацікавлених” осіб.

Владислав Обух, Київ

Розширений пошукПриховати розширений пошук
За період:
-