Облікова ставка НБУ: кажуть, політика перемогла економіку. А може, навпаки?

В четвер 12 березня на фоні досить нервових очікувань з боку економічної спільноти Нацбанк оголосив про зниження облікової ставки на 1.0 п.п. – до 10%. Підгрунтям цього рішення стала, в першу чергу, низька інфляція в країні, що й переважило негатив від оголошеної пандемії коронавірусу та падіння курсу гривні, яке спостерігається останніми днями на міжбанківському валютному ринку. "У січні-лютому споживча інфляція сповільнилася швидше, ніж передбачала прогнозна траєкторія (до 3,2% в січні і 2,4% в лютому в річному вимірі), продовжуючи перебувати нижче цільового діапазону 5% +/- 1 п.п.", – повідомляють в НБУ.

Таким чином Нацбанк продовжив задекларовану цьогоріч політику на зниження облікової ставки. Вважаючи, що наявні усі підстави для пом'якшення монетарної політики, за яку його так нищівно критикували в минулому році (коли Нацбанк, навпаки, проводив жорстку політику "дорогих" грошей).

Ставки, вперед, донизу!

Тож, як і раніше, Національний банк очікує зниження облікової ставки до 7% до кінця цього року. "Оцінюючи темп руху до цієї позначки, Національний банк уважно стежитиме за перебігом ситуації із поширенням коронавірусу у світі й Україні та її впливом на українську і світову економіку, перебігом переговорів з МВФ щодо укладення нової програми співпраці, від чого залежатимуть очікування учасників фінансових ринків та ціни на українські активи", – сказав глава НБУ Яків Смолій під час брифінгу в Нацбанку.

За його словами, НБУ продовжив прогнозоване пом'якшення монетарної політики заради підтримки економічного зростання в умовах охолодження світової економіки. Це має вплинути на зниження вартості кредитів для бізнесу і населення, а також стимулювати ділову активність в країні.

Виходить, падіння курсу гривні, спровокований панічними настроями на ринку, і відтік через це грошових коштів, не злякав монетарну владу. НБУ чи не вперше відреагував на кризу як інші центробанки розвинених країн – зменшивши ціну грошей, тим самим надаючи переваги вітчизняному експорту і намагаючись стимулювати тим самим економіку країни. Наприклад, Федеральна резервна система США одразу, як тільки виникла загроза світової кризи через коронавірус, знизила процентну ставку в спробі згладити наслідки від пандемії. Не чекаючи наміченого на 18 березня засідання, ФРС знизила ставку на 0,5 процентного пункту, до 1-1,25% річних. Банк Англії теж екстрено знизив базову процентну ставку на 0,5 процентного пункту – до 0,25%. В Україні гроші поки що надто дорогі, у порівнянні з ключовими світовими гравцями, але зберігається тенденція на зниження вартості.

"Нагадаю, що в січні Нацбанк знизив облікову ставку з 13.5% до 11%, і цього разу знову суттєве зниження ключового показника монетарної політики. Розраховувати на дешеві іпотечні кредити українцям поки що рано. Втім, Нацбанк зробив хороший крок до такої мети. Результатом нинішньої дії буде зниження інтересів банків до отримання доходів за депозитними сертифікатами НБУ. А при належних і довгоочікуваних діях Верховної Ради по захисту кредиторів – і до зростання кредитування економіки, і до зниження ставок таких кредитів", – вважає президент інвестиційної групи УНІВЕР Тарас Козак.

Коли можна – накопичують, коли треба – палять. На то вони і резерви

Хоча в наявній ситуації з курсом гривні, загрозою стагнації економіки як у світі, так і в Україні, і враховуючи реальний рівень інфляції в країні – багато вітчизняних економісти вважали недоцільним нинішнє зниження ставки. У кращому випадку її варто було б зберегти на тих же 11% річних або навіть підняти на 0,5-1%. Оскільки подальше зниження в цих умовах загрожує відтоком вкладів з банків та виходом зайвої ліквідності (себто вільних коштів юридичних і фізичних осіб – Авт.) знову на валютний ринок, провокуючи падіння гривні.

Що вже й так відбувається. Останніми днями НБУ посилено продавав валюту, витративши понад $700 млн із накопичених до цього часу $26 млрд золотовалютних резервів. Це дещо збило ажіотаж на міжбанківському ринку, але все ж курс гривні упав до 25,72- 25,75 грн/долар. А готівковий ринок вирішив піти ще далі і заробити на паніці по максимуму. Частина валютних обмінників продавала долар вже 27 гривень, з різницею в купівлі і продажі більше як на гривню.

Дехто з експертів схильний вважати, що тиск на гривню чинять іноземці, які частково виходять з наших облігацій внутрішньої державної позики (ОВДП) на тлі зростання попиту з боку імпортерів (на побоюваннях зростання курсу) при утриманні її експортерами (хочуть максимально дорого її продати на піку ажіотажу). Тож НБУ доводиться гасити пожежі своїми інтервенціями.

«Національний банк на сьогодні має достатній обсяг резервів. Ми не збираємося міняти нашу політику, яка полягає в згладжуванні коливань. Коли гривня зміцнювалася, Нацбанк активно викуповував валюту, згладжуючи зміцнення гривні, а коли нацвалюта ослабла – Нацбанк продає валюту. Це та політика, яку банк продовжує, починаючи з 2015 року », – наголосили в НБУ. Та й девальвація курсу до бюджетного рівня – це ще не катастрофічне падіння. Поточна ж ситуація на українському валютному ринку – і міжбанківському, і готівковому – склалася під впливом насамперед психологічного чинника, який, імовірно, має короткостроковий ефект, переконані в Нацбанку. Мовляв, поки «ідеальний шторм» триває, на ньому активно заробляють спекулянти.

Напередодні регулятор рішуче спростував інформацію про те, що іноземні інвестори виводять свої інвестиції з державних боргових облігацій України. Але на Інститутській визнають, що паніка на світових фінансових ринках знизила попит на державні облігації України – кілька останній аукціонів з продажу ОВДП Мінфін змушений був відмінити через його відсутність. Однак нерезиденти не поспішають виводити свої кошти з країни. За даними НБУ, за останній місяць портфель ОВДП у власності нерезидентів істотно не змінювався і коливався в межах 125-129 млрд грн.

Долара "по 23" можна скоро не чекати

Між тим, деякі політичні сили вже встигли звинуватити Нацбанк в навмисному підіграванні іноземним інвесторам, зацікавленим у отриманні більшої дохідності при виході з інструменту ОВДП. Регулятору закидають навмисне "спалювання" резервів для утримання гривні від більшого падіння, начебто для того, щоб іноземці, які виходять з гривневих паперів не витрачали зайвого на конвертацію у "дорогий" долар.

«Курс в обмінниках не варто пов'язувати з процесами лише в глобальній економіці. Наклалося кілька факторів. По-перше, очікування кризи після «чорного понеділка» (9 березня основні світові фінансові індекси різко впали на 5-8%. – Авт.), загальний фон невизначеності через зміну уряду, підвищені ризики, які є в суспільстві через пандемію коронавіруса. У сукупності все разом призвело до підвищеного попиту на валюту», – підтвердив президент Центру антикризових досліджень Ярослав Жаліло.

Отже, очевидно, що подальше зниження облікової ставки до 10% не спонукатиме іноземних інвесторів до купівлі нових випусків українських ОВДП. І вже не буде такого активного припливу валютних коштів від охочих купити високодохідні папери Мінфіну, які той витрачав на покриття бюджетного дефіциту. Нагадаємо, що таким чином в 2019 році в Україну зайшло майже $5 млрд, "просадивши" курс долара на 19% до 23 грн/долар.

Цього року такої "лафи" із зайвими доларами, швидше за все не буде. Отже , припускаємо, курс триматиметься в "близькобюджетних" межах – 27-28 грн/долар.

Так, країні буде тяжко знову повертатися до більшої інфляції, але в Нацбанку розраховують, що за цей час "дешеві" гроші почнуть працювати, і з'явиться шанс безболісно "пропливти" в умовах світової кризи та навіть заплановано вирости.

Марина Нечипоренко, Київ