Наші ціни навіть коли падають - це якось не відчувається…

За даними Держстату, у січні 2020 року темпи споживчої інфляції, якщо порівнювати з аналогічним періодом 2019 року, знизилися до 3,2%. Це є мінімумом з лютого 2014 року. Для порівняння у період грудень 2018 – грудень 2019 цей показник був відчутно більшим і становив 4,1%. Водночас якщо порівнювати перший місяць 2020 року та останній 2019-го, то ціни в середньому зросли на 0,2%. Тобто ціни майже припинили ріст, а в деяких сегментах товарів навіть можна було спостерігати їх падіння. Та пересічним громадянам все рівно здавалося, що життя продовжує дорожчати. Спробуємо розібратися, чому так.

Комусь дуже не хотілося втрачати прибутків

Ключовим фактором дефляційного впливу на внутрішні ціни (як на споживчі, так і на промислові) Національний банк назвав зміцнення обмінного курсу гривні, що розпочалося у другій половині минулого року. Міцна гривня, поведінку якої Укрінформ ретельно досліджував, безпосередньо впливала на зниження ціни на імпортні товари (серед непродовольчих товарів на нашому ринку частка імпорту становить 68%, серед продовольчих – 19%.), а також опосередковано уповільнювала зростання цін на вітчизняні товари.

Перемога над високою інфляцією - одне з головних макроекономічних досягнень української влади, якою вона не втомлюється хвалитися з високих трибун та екранів телевізорів. Тільки всенародного тріумфу з цього приводу чомусь не спостерігається - українцям здається, що життя продовжує дорожчати.

І це при тому, що багато хто добре пам'ятає початок 90-х, перехід до ринкової економіки, коли інфляція в країні вимірювалася цифрами з двома, трьома, чотирма нулями на кінці... Жити, працювати, виховувати дітей в умовах, коли хлібина, умовно кажучи, вранці коштує гривню, вдень - півтори, а наступного ранку вже дві - це те ще задоволення.

Аналітики фінансового порталу minfin.com.ua пояснили нинішній "інфляційний" феномен тим, що фоні загальної тенденції на зменшення цін найбільше минулого року зростали ціни на товари щоденного користування. Насамперед, продукти харчування - вони дорожчали швидше офіційної споживчої інфляції.

Наприклад, протягом 2019-го найбільше подорожчали фрукти — на 19%, хліб — на 10%, масло, сир і молоко - приблизно на 8%, овочі - на 7%, алкогольні та тютюнові вироби — на 13%. Хоча, в попередні роки ціни на харчі росли ще швидше. Наприклад, за підрахунками аналітика агропродовольчих ринків ФАО Андрія Панкратова, м'ясний кошик для пересічного українця у 2019-му подорожчав всього на 6%, тоді як у 2018-му — на 7%, а в 2017-му — на 37%. Оскільки українці, за даними Міністерства сільського господарства США (USDA), витрачають на продукти харчування 42% своїх доходів, то здорожчання саме цієї категорії товарів люди найбільше й помічають.

Чому ж вітчизняні сільгоспвиробники активніше за інших підвищували ціни на свою продукцію, незважаючи на високий врожай? Відповідь, проста – бажання зберегти норму прибутку. За даними minfin.com.ua, минулого року середньорічне значення курсу долара до гривні склало 25,85 грн/$, тоді як у бюджет-2019 закладався курс 28,2 грн/$. На цей же курс орієнтувалися, зокрема, і вітчизняні сільгоспвиробники. Однак, як відомо, протягом року офіційний курс неочікувано знизився на 14,5%. І за підрахунками аналітиків «Економічного дискусійного клубу», курсові втрати українських аграріїв склали щонайменше $3 млрд. Саме тому, в намаганні зберегти рівень прибутку, вони перекладають свої втрати на внутрішніх споживачів, збільшуючи вартість своєї продукції.

А тим часом, взуття, бензин і комуналка зіграли на "пониження"

Цікаво, що в останній рік ціни на одяг лише знижувалися. В середньому за 2019 рік одяг подешевшав на 3% (у січні цього року вже на 5,5%). Схожу динаміку показувало і взуття – здешевіло за рік на 4% та у січні майже на 6% у порівнянні з груднем 2019 року.

Ситуація з вартістю комунальних послуг цієї зими є досить оптимістичною для громадян. Середня вартість електроенергії за минулий рік не змінилася. А от здешевлення природного газу, що відбулося через зниженню світових цін на енергоносії, склало вже майже 30% від минулого опалювального сезону. Завдяки чому подешевшала і загальна вартість опалення в поточному опалювальному сезоні. Щоправда, тарифна хвиля ще не донесла до кінцевого споживача настільки ж суттєве зменшення вартості утримання і ремонту житла, водопостачання, каналізації тощо.

Ціни на пальне та мастила теж знизилися - 6,1% за рік та 4% за січень. Якщо на початок січня 2019 року вартість бензину А-95 в середньому становила 28,62 грн/л. на початок січня цього року вже 27,17 грн. тобто падіння склало більше ніж 1-1,5 грн. В уряді переконані, це результат, в тому числі, активної боротьби з нелегальними "заправками".

"Низька і контрольована інфляція – це запорука економічного зростання в довгостроковому періоді та умова для низьких номінальних і реальних процентних ставок. В економічній історії майже немає прикладів сталого економічного зростання високими темпами за умов значної інфляції. Саме тому Уряд і надалі підтримуватиме політику низької і стабільної інфляції як необхідної передумови для економічного зростання. При цьому, наразі інфляція опустилася нижче цільового діапазону інфляції НБУ та дає всі підстави для продовження зниження процентних ставок у найближчі місяці. Це створюватиме додаткові стимули для прискорення економічного зростання вже в цьому році та підтримуватиме ініціативи Уряду, зокрема для програм підтримки інвестиційних проектів для українських мікро- та малих підприємств, відновлення іпотечного кредитування, запуску великого будівництва тощо", - прокоментував досягнення міністр економічного розвитку, торгівлі та сільського господарства Тимофій Милованов

Загалом, економісти очікують, що подальше зміцнення обмінного курсу гривні, зниження цін на сировинні товари на глобальних ринках та останні рішення в питаннях ціноутворення в сфері ЖКГ зумовлюватимуть низькі показники інфляції щонайменше в першій половині 2020 року.

Марина Нечипоренко, Київ