Попри розмови про утиски бізнесу, кількість ФОПів в Україні зростає

Попри розмови про утиски бізнесу, кількість ФОПів в Україні зростає

Аналітика
Укрінформ
Торік в Україні з’явилося 20 тисяч нових бізнес-структур. У 2020-му їх розвиток стимулюватимуть через дешеві кредити і пільги для стартапів

Напередодні в Україні відбулася чергова хвиля протестних акцій проти нібито тиску на малий бізнес через ухвалення наприкінці минулого року законодавства щодо обов’язково використання касових апаратів у сфері торгівлі і громадського харчування. Учасники протестів вважають, що придбання касових апаратів може негативно позначитися на їхніх доходах. Утім, після роз’яснень, що мати такий апарат підприємцеві не обов’язково - можна використовувати програмний РРО, завантажений на смартфон, планшет чи на інший пристрій, учасників таких акцій поменшало. Приміром, у понеділок приблизно два десятки мітингувальників протестували біля Офісу президента у Києві, ще по кілька десятків — у деяких обласних центрах і великих містах. Послабити рівень соціальної напруженості вдалося, зокрема, завдяки впровадженню низки пільг та преференцій для малого бізнесу, які мають “компенсувати” незручності, пов’язані із обов’язковим використанням РРО. Завдяки цьому кількість підприємців в Україні, попри негативні прогнози, зростає. Про кроки, які влада робитиме, щоб малий бізнес і надалі не розчаровувався, — в огляді так би мовити “ФОПівських” новин.

+ 20 тисяч. ФОПів скоро буде як в Польщі

Кількість зареєстрованих за минулий рік фізичних осіб-підприємців в Україні зросла майже на 20 тисяч. І тепер власну справу мають 1 мільйон 886 тисяч ФОПів — наших співвітчизинків. Такі дані навели у Державній податковій службі. При цьому, як констатують у прес-службі відомства, малий бізнес дедалі активніше переходить на спрощену систему оподаткування. Торік "спрощенців" побільшало майже на 94 тисячі. Це позитивно позначається на обсягах сплати єдиного податку. ФОПи-”спрощенці” перерахували до бюджетів майже 25 мільярдів гривень - на чверть більше, ніж у 2018 році. У податковій запевнили: служба й надалі покращуватиме якість податкового сервісу для мікробізнесу. Власне, як і для великих платників. Та, звісно ж, нам є куди “рости”.

Джерело: Державна податкова служба
Джерело: Державна податкова служба

Приміром, у сусідній Польщі, яка має приблизно таку ж (або й меншу) кількість населення, підприємців приблизно на 150 тисяч більше. Та це не головне. На відміну від України, там фактично немає “сплячих” малих підприємств, які з тих чи інших причин не працюють: якщо вже поляк відкриває власну справу, то не “кидає її на півдорозі”. Як наслідок, малий бізнес генерує майже 70% польського ВВП. У нас же цей показник — 16 - 20%. Також наші ФОПи занадто “зациклені” на торгівлі і фактично не цікавляться виробництвом. Тоді як структура малого бізнесу у сусідів така: торгівля — 25%, промисловість — більше 10%, будівництво - 13%, сфера послуг — приблизно 52%. У Польщі для малих підприємців діє низка пільг — зокрема, при оренді і придбанні нерухомості, а також — при кредитуванні. Польські банки надають підприємцям позики на розвиток малого й середнього бізнесу під 3-5% річних (залежно від сфери та виду діяльності). Держава приділяє особливу увагу підтримці інноваційних виробництв і відшкодовує до 50% вартості купівлі або використання продуктів інтелектуальної власності, результатів наукових досліджень. Подібні кроки намагаються робити і в Україні. Як у законодавчій царині, так і на практиці. Про деякі із них — далі.

Кількість податкових “пільговиків” хочуть збільшити

У Верховній раді зареєстровано законопроєкт №2615 “Щодо встановлення спеціального податкового режиму”, яким пропонують створити нову групу фізичних осіб-підприємців, котрі працюватимуть на спрощеній системі оподаткування. Йдеться про підтримку стартапів — нового інноваційного і високотехнологічного бізнесу. Автори законопроєкту визначають стартапи, як "нещодавно створені компанії, що будують свій бізнес та володіють обмеженою кількістю ресурсів (як людських, так і фінансових) і планують виходити на ринок. І при цьому мають намір використовувати глобальні або локальні інноваційні технології”. Суть пільги - встановлення “нульової” ставки єдиного податку для “стартових” 9 місяців роботи підприємства. Більше того, на цей період власників стартапів навіть хочуть звільняти від надання податкової звітності з усіх податків та зборів. Щоправда, за умови обов’язкового використання реєстраторів розрахункових операцій (у тому числі, і програмних). Також пропонується встановити обмеження щодо обсягів доходу таких ФОПів: не більше 300 тисяч гривень за перші 9 місяців роботи. Але якщо цей ліміт буде перевищено — не біда. Підприємця не штрафуватимуть і не каратимуть в інший спосіб: йому просто запропонують упродовж місяця змінити групу оподаткування й надалі працювати за однією із пільгових податкових схем. Нагадаємо, зараз в Україні діють чотири групи малого й середнього бізнесу, які працюють на спрощеній системі оподаткування. Для трьох із них віднедавна підвищено річні ліміти доходу, який дозволяє користуватися пільгами:

- для 1-ї групи (“самозайняті” ФОПи, які не залучають найманих працівників) ліміт річного доходу підвищили із 300 тисяч до 1 мільйона гривень; - для 2-ї групи (ФОПи, на яких працюють не більше 10 найманих працівників) – з 1,5 до 5 мільйонів; - для 3-ї групи (юридичні особи – невеликі суб'єкти господарювання будь-якої організаційно-правової форми) – з 5 до 7 мільйонів.

Четверту групу створили для невеликих сільськогосподарських (в основному, фермерських) підприємств. Податкові пільги мають сільгоспвиробники, частка продукції власного виробництва і продуктів її переробки за попередній податковий рік у структурі доходів яких дорівнює або перевищує 75%. І при цьому підприємство чи фермер користується земельними ділянками площею не менше 2 і не більше 20 гектарів. Розмір Єдиного соціального внеску для таких платників залежить від грошової оцінки їхніх наділів. Нагадаємо також, що рівно місяць тому міністерство цифрової трансформації також запропонувало запровадити 5-ту групу спрощеної системи оподаткування. Але - для компаній, частка витрат на зарплату в яких перевищує 75% собівартості послуг, зокрема — структур, що працюють в ІТ-сфері.

Олександр Борняков
Олександр Борняков

За словами заступника міністра Олександра Борнякова, нововведення дозволить компаніям оформляти трудові відносини зі своїми працівниками офіційно та ліквідувати “оптимізаційну” схему організації відносин зі співробітниками через оформлення їх як окремих ФОПів. У Мінцифри пропонують надавати компаніям можливість переходити на спрощену систему оподаткування, сплачуючи у вигляді податку 4-7% доходів. Крім цього, щомісяця компанія сплачуватиме по 2 розміри Єдиного соціального внеску з мінімальної зарплати за кожного найманого працівника (зараз це - 2078,12 гривні) та військовий збір (1,5%). Натомість для таких підприємств ІТ-галузі можуть скасувати ПДФО, податок на прибуток і єдиний податок. Умови переходу на нову групу спрощеної системи оподаткування: - Кількість працівників компанії має становити не менше 10; - Частка експорту у прибутку – більше 75%; - Частка зарплат у собівартості – понад 75%; - Середня зарплата одного працівника не менша, ніж 5 мінімальних зарплат (нині — 23615 гривень). Щоправда, ця ідея іще не оформлена у вигляді законопроєкту. Якщо ж такий документ буде зареєстровано, його можуть об’єднати із уже згаданим законопроєктом №2615. І тоді в Україні може бути аж 6 груп “спрощенців”.

До програми пільгового кредитування бізнесу приєднуються комерційні фінустанови

5 комерційних банків планують приєднатися до державної програми кредитної підтримки малого й середнього бізнесу "Доступні кредити 5-7-9%". Незабаром можливість долучити їх до програми розгляне рада Фонду розвитку підприємництва. Якщо буде позитивне рішення, список цих фінустанов одразу ж оприлюднять. "Умови участі однакові для усіх банків, інформацію про них викладено у Порядку надання фінансової державної підтримки, затвердженому урядовою постановою", - розповів директор Офісу адміністрування проєктів міжнародного фінансового співробітництва Міністерства фінансів Руслан Гашев.

 Руслан Гашев
Руслан Гашев

Нагадаємо, чотири державні банківські установи - “Приватбанк”, “Ощадбанк”, “Укрексімбанк” і “Укргазбанк” - вже уклали із Фондом розвитку підприємництва угоди про участь в реалізації держпрограми, яка стартувала із 1 лютого. Кредитну підтримку із гарантованим погашенням державою частини кредитної ставки уже одержали сотні українців. Приміром, у “Приватбанку” звітують, що попередні заявки на отримання пільгових кредитів за програмою "Доступні кредити 5-7-9%" через цю фінустанову подали вже понад 9 тисяч майбутніх підприємців і представників діючого малого бізнесу. А на сайті програми зареєстровано майже 19 тисяч заявок. Як відомо, у рамках програми підприємці можуть отримати до 1,5 мільйона гривень кредиту на розвиток бізнесу (першочергово – на придбання нових чи модернізацію наявних основних засобів). Максимальний термін погашення – 5 років. Кредитна ставка – від 5 до 9% річних. При цьому: - позику під 5% можна отримати, якщо при відкритті чи реорганізації бізнесу було створено щонайменше два нові робочі місця. А очікувана виручка не перевищуватиме 25 мільйонів гривень; - кредити під 7% надаватимуть бізнесу з виручкою до 25 мільйонів гривень, який не створює нових робочих місць. Водночас, якщо наймані працівники з’являтимуться вже після отримання позики, за кожного нового працівника кредитну ставку знижуватимуть на 0,5% (але не нижче ніж до 5% річних); - під 9% кредит нададуть бізнесу з виручкою до 50 мільйонів гривень. При цьому учасник програми має інвестувати у розвиток справи 20% власних коштів. Участь у програмі державної підтримки можуть брати стартапи (з нуля), інший новий бізнес, або діючі юридичні особи чи ФОПи, які працюють щонайменше рік. Сфери діяльності – необмежені. У цілому підприємці, котрі першими скористалися можливістю завдяки державі отримати здешевлення кредитів, програмою задоволені. Є претензії лише до того, що умови застави, які висувають для позичальників фінансові установи, фактично нічим не відрізняються від умов “звичайних” комерційних кредитів. Тоді як люди розраховували, що забезпеченням за кредитами будуть не їхня нерухомість чи автомобілі, як виявилося на практиці, а принаймні — обладнання, яке вони купують за позичені кошти. А дехто мріє і про “автоматичні” державні гарантії. Тому експерти радять розпорядникам коштів Фонду розвитку підприємництва доопрацювати програму саме в частині полегшення “заставних” умов для позичальників — особливо, якщо йдеться про бізнесменів-початківців. Поміж варіантів — спрощення процедури надання державних гарантій.

Владислав Обух, Київ

Розширений пошукПриховати розширений пошук
За період:
-