Інфляція-2019: сюрприз, якому не зрозуміло чи радіти

Настільки суттєве зниження рівня інфляції стало сюрпризом для всіх, навіть для самого Нацбанку, який встановлював минулорічний орієнтир на рівні 5% ±1 в.п. Більш того, минулий грудень став першим (!) в українській новітній історії (з 1992 року), коли була зафіксована дефляція у місячному вимірі. Для зимового періоду, коли деякі товари сезонно дорожчають, це аномалія.

З одного боку, доконаним фактом тепер є те, що Україна вибула зі списку країн-аутсайдерів з надвисокими показниками інфляції. І макроекономісти цьому радіють, оскільки це позитивно позначиться на кредитних рейтингах країни, бо знизить вартість боргових запозичень, що покращить ситуацію з борговим навантаженням на бюджет та економіку в цілому. З іншого ж боку, населення, яке зараз радіє зниженню цін на товари, незабаром зрозуміє, що роботодавці не зможуть більше підвищувати зарплати (а держава – пенсії) настільки значними темпами, як це було раніше. Тут лише одна надія на те, що макроекономічна цінова стабільність, яку попри все намагається підтримувати НБУ, рано чи пізно залучить реальні інвестиції, які "розігріють" економіку та збільшать зайнятість. Тобто у людей з'явиться більше можливостей для заробітку, а у Пенсійному фонді більше внесків.

Ціни, куди ви котитеся?

Сповільнення інфляції в Україні у 2019 році виявилося суттєвішим, ніж передбачалося в прогнозах Національного банку, а також у оцінках інших експертних організацій. Регулятор очікував, що індекс зростання цін в країні сягне 6,3% на кінець року, натомість він становив 4,1% (у 2018 році – 9,8%).

Оцінюючи інфляційний ландшафт у різних куточках світу в 2019 році, координатор Експертної платформи НБУ Андрій Блінов зазначив, що протягом останніх чотирьох років, Україна спочатку залишила топ-20 країн з найбільшою інфляцією, а тепер з показником 4,1% за підсумком 2019 року вона "випала" з переліку 50 держав, де найбільше збільшуються споживчі ціни – сьогодні наша країна стоїть на 51-му щаблі в рейтингу даних, які збирає ресурс tradingeconomics.com", – зазначив Андрій Блінов. Серед сусідів України вищі темпи інфляції мають Туреччина (15-та в світі; 11,8%), Молдова (28 місце; 7,1%), Грузія (29 місце; 7%), Білорусь (44 місце; 5%).

В НБУ пояснили цьогорічне зниження темпів інфляції своєю монетарною політикою, зміцненням обмінного курсу гривні, послабленням тиску на ціни внаслідок зниження світових цін на енергоносії та поступовим покращенням інфляційних очікувань населення. За даними Держстату, основний внесок у низьку інфляцію-2019 внесли гривня, природний газ, пальне та інші паливно-мастильні матеріали, частково овочі, яйця й соняшникова олія.

"Ще у жовтні мало хто вірив, включаючи НБУ, уряд, МВФ і представників приватного сектору, що інфляція взагалі потрапить до цільового діапазону (консенсусний прогноз Focus Economics інфляції на кінець року був тоді 7,0%). Уже очевидно, що всі недооцінили міцність курсу гривні, і його перенесення на ціни", – визнав Сергій Ніколайчук, заступник міністра розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства.

Цим економістам ніколи не вгодиш

Однак Міністерство розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства закликало Національний банк України послабити монетарну політику і суттєвіше знизити облікову ставку, щоб інфляція трохи "відскочила", повернувшись до планового показника у 5%. Оскільки через падіння курсу долара (наприкінці листопада вартість гривні опускалася навіть нижче 24 грн/долар), бюджет України в результаті недоотримав від експорту 46,2 млрд грн. І це попри рекордний врожай та обсяги агроекспорту.

"...На сьогодні монетарна політика НБУ зажорстка, потрібна корекція. В сторону зменшення облікової ставки. НБУ повністю незалежна інституція і ми поважаємо їхні економічні рішення. Але маємо право висловлювати свою позицію. Нижча облікова ставка дозволить позитивно вплинути на розвиток економіки, також позитивно вплине на курс. А це в свою чергу позитивно вплине на експортерів та бюджет. Ми вже нижче цілі по інфляції і тому певне підвищення інфляції (наступного року – Авт.) є виправданим", – написав у Facebook міністр Тимофій Милованов.

Економісти стверджують, що в інфляційному коридорі 5% ± 1 в.п. турбувати починає не стільки планка стелі 6%, скільки рівень підлоги - 4%. Бо це як мінімум означає, що знизяться доходи населення, які стимулюють внутрішній попит.

По-перше, ніхто з роботодавців не "розкошелиться" на зарплати більше ніж на 5-8% (якщо, звісно, знову не збільшиться трудова міграція). По-друге, за зарплатами загальмується і ріст пенсій. Адже, як відомо, уряд минулого року перейшов до механізму автоматичної індексації пенсій, де враховується річний показник інфляції, ділений на 2, та річний приріст заробітної плати, теж ділений на 2. Якщо минулого року доплата до пенсій в сумі становила близько 17%, то цього року за попередніми розрахунками буде не більше 10%.

Між тим, середня заробітна плата в Україні, за даними Держстату, в листопаді 2019 року сягнула 10679 грн, таким чином приріст за 11 місяців року склав 15,7% – що майже в 4 рази більше показника інфляції. В умовах низької інфляції двохзначні цифри росту зарплат – велика розкіш для виробників (пік цього року спостерігався в березні +22%), бо це автоматично збільшуватиме собівартість і знижувати конкурентноздатність його продукції.

Стоп, Тарас, люлька впала!

В Нацбанку погодилися, що цього року інфляція знизилася з перевиконанням плану, але оскільки вже так склалося, то в подальшому монетарна влада має намір, підтримувати інфляцію на рівні 5% із допустимим діапазоном коливань в 1%. "Якщо така політика матиме успіх, в регуляторі прогнозують стійке економічне зростання, дедоларизацію економіки та здешевлення кредитів для бізнесу та населення", – вважають в НБУ. Хоча оце "якщо" найбільше й насторожує. Монетарна пружина, яку добряче стиснули, посадивши на голодний фінансовий пайок велику частину реального сектора економіки, ризикує "вистрілити" структурними перекосами і розкручуванням нової інфляційної спіралі.

"Головне, не дотиснути інфляцію до рівня цілі, а переконати широкий загал, що у майбутньому вона буде низькою і стабільною. Це і є цінова стабільність. У тому розумінні, яке зрештою має прийти до всіх. Якщо інфляція сьогодні, завтра і післязавтра є стабільно низькою, то і про цінники у валютних обмінниках нема сенсу піклуватись, адже твої заощадження у гривні захищені від раптового знецінення", – зазначив директор Департаменту монетарної політики та економічного аналізу Володимир Лепушинський, коментуючи досягнення інфляційної цілі у 2019 році.

Але для цього, каже чиновник, політика НБУ має залишатись послідовною упродовж багатьох років. "Політичні компроміси у монетарній політиці, як і компроміси зі совістю, можуть мати згубні, а інколи непоправні наслідки. Досвід Аргентини чи Туреччини, де втрата довіри до центрального банку стала чинником кризи, мав би стати у нагоді тим експертам, для яких низька інфляція «занадто рано» постукала у двері", – нагадав Володимир Лепушинський.

Отже, усі з нетерпінням очікують на рішення Правління НБУ 30 січня, коли буде встановлено новий орієнтир ціни грошей в економіці (облікова ставка). Не виключено, що з нинішніх 13,5% її знову знизять одразу на 2 відсоткові пункти, як це було в середині минулого грудня.

Оксана Поліщук, Київ