Піраміди ОВДП немає, але слідкуйте за цифрами

Піраміди ОВДП немає, але слідкуйте за цифрами

Аналітика
Укрінформ
Нацбанк трохи пом'якшив монетарну політику, знизивши облікову ставку до 13,5%. В подальшому це, певно, "заспокоїть" і розбурханий ринок ОВДП

Прибутковість українського внутрішнього боргу останнім часом постійно знижується, а строки обігу облігацій внутрішньої державної позики (ОВДП) навпаки, збільшуються – тобто з кожним разом Мінфін позичає все дешевше і надовше. А це означає, що величезні цьогорічні запозичення, що сягнули майже $4 млрд, не створюють фінансову "піраміду", яка би загрожувала обвалом. Велику стурбованість викликало те, що основні покупці ОВДП цього року – нерезиденти, які своїм приходом в країну спричинили суттєве зміцнення гривні на міжбанківському ринку. І що саме можлива раптова "втеча" їх з країни може так само обвалити курс національної валюти. Однак це лише перестороги. По-перше, іноземці сьогодні володіють лише 7,5% від загального обсягу вітчизняних ОВДП. А, по-друге, втекти з нашого ринку запозичень одночасно нерезиденти не зможуть – в Україні фактично відсутній вторинний ринок, де такі папери можуть достроково продаватися. Оптимізму додає і те, що короткострокові ОВДП – обігом до одного року – сьогодні складають вже 50% загального обсягу, при тому що лише рік тому їх частка досягала 92%. Тож підстави для спокою є, але розслаблятися не варто.

Піраміда ОВДП? Не в цьому випадку!

Те, що приплив коштів іноземних інвесторів у гривневі ОВДП суттєво зміцнив гривню, викликав у суспільства тривожні передчуття можливого обвалу "піраміди ОВДП", а відповідно, і стрімкого падіння гривні. Заспокоїмо своїх читачів (як власників ОВДП, так і валютних "гравців"), по-перше, піраміди як такої нема, а, по-друге, навіть те, що є – швидко не розвалиться. І ось чому.

Сергій Фурса
Сергій Фурса

"Уряду, якщо він будує піраміду, доводиться постійно збільшувати привабливість свого боргу, граючи на жадібності інвесторів. Підвищуючи прибутковість з кожним аукціоном. І, відповідно, знижуючи терміни залучення, тому що надовго гроші вже ніхто не дає. Прибутковість розміщення українського боргу сьогодні постійно знижується – якщо ми починали рік з прибутковості близько 18%, то зараз це вже 11,7%. (А з черговим зниженням облікової ставки НБУ вона ще більше впаде. – Авт.) Мінфін став позичати на третину дешевше тільки за цей рік, тобто витрати платників податків на обслуговування боргу істотно падають. Ну, це зовсім не піраміда. І терміни. Іноземці в Україні хочуть довгі папери. Найбільш успішні аукціони – це 4 і 5 років. А значить професійні гравці, ті самі спекулянти, не бачать загроз піраміди. І не бояться заходити в гривневий інструмент на п’ять років, чекаючи ще довші, семирічні папери", – пояснив інвестиційний банкір Сергій Фурса. За його словами, саме "подовження" строку обігу паперів забезпечує тривалість процесу виходу інвесторів, які поступово отримуватимуть гроші від погашення. Тобто ніякого обвалу такий вихід не викликає.

"Скористатися правом достроково пред’явити ОВДП до погашення можуть лише інвестори, які придбали ОВДП з достроковим погашенням і лише за умови що такі облігації знаходяться в обігу не менше 15 місяців", – йдеться також в поясненні Мінфіну. Наразі ж відомство таких паперів не продає.

Цікаво, що популярність ОВДП серед громадян України в порівнянні з банківськими депозитами поки що теж не значна. За даними НБУ, станом на 12 грудня українці-фізособи купили ОВДП на 9,7 млрд грн – це трохи більше відсотка від загального обсягу ринку ОВДП (809,7 млрд грн). Тоді як на банківські депозити станом на вересень громадяни поклали 554,2 млрд грн (це не враховуючи ще $15,5 млрд).

І хотів би втікти, так нікуди

Однак, навіть якщо у іноземних інвесторів з'явиться різке бажання вийти одночасно (уряд, припустимо, почне творити дурниці, приймати деструктивні рішення тощо), то такої можливості у них нема. "Особливість українського ринку облігацій в тому, що основний обсяг угод тут проходить на первинному ринку, тобто Мінфін продає облігації покупцям, зокрема й іноземцям. Але якби й вирішили іноземці всі масово "скинути" свої облігації, то у них би ніхто не став їх купувати – просто немає вторинного ринку і попиту з боку українських банків (основні покупці вітчизняних ОВДП разом з НБУ. – Авт.). Так що тут швидше можна говорити про пастку, в яку потрапили іноземні покупці", – каже Сергій Фурса. Бо якщо місцеві покупці і з’являться, то купувати папери вони будуть з великим дисконтом. І $4 млрд, які зайшли з-за кордону, легко перетворяться на $400 млн, які будуть виходити.

Олена Білан
Олена Білан

"Фактично зараз іноземні інвестори купують квиток в один кінець, – підтримує думку колеги Олена Білан, головний економіст інвестиційної компанії Dragon Capital. – Щоб вийти з цієї інвестиції, їм потрібно буде чекати погашення. За інформацією НБУ, в IV кварталі цього року з $4 млрд ОВДП в руках нерезидентів, погашається тільки $0,2 млрд, а в 2020 році – $0,7 млрд."

Отже, резюмуємо, іноземні покупці ОВДП найближчим часом не створять особливого тиску на міжбанківський ринок, на відміну від того, який вони створили при вході. Хіба що раптово і потужно гримне глобальна економічна криза, яка заставить їх бігти звідусіль, не озираючись.

Висновок для інвесторів: слідкуйте за цифрами

Для розуміння можливих сценаріїв та розвитку подій, ще трохи цифр. За словами керуючого інвестиційної компанії Capital Times Еріка Наймана, в 2020 году Мінфіну із бюджету потрібно буде спрямувати на:

  • погашення старих боргів 282 млрд грн;
  • виплату відсотків по держборгу 142 млрд грн;
  • фінансування дефіциту бюджету 94 млрд грн.

Тобто наступного року Мінфіну потрібно, як мінімум, знайти додатково 214 млрд грн (120 + 94). Отримати гроші можна кількома шляхами. Продовжити позичати на внутрішньому ринку, залучаючи привабливою ціною ОВДП покупців – іноземців та вітчизняні банки. Або ж провести широку податкову амністію для вітчизняних капіталів, що досі залишаються в офшорах. Перший спосіб виглядає хоч і ризикованим та простішим – зберігаючи облікову ставку на досить високому рівні, Нацбанк залишає Мінфіну поле на "маневрів". Для податкової ж амністії потрібна політична воля, якої зараз в цьому питанні не спостерігається. Тож слідкуйте за цифрами, нагадують фінансисти.

Сигналами погіршення "боргової" ситуації, за словами Еріка Наймана, будуть:

а) зростання відсоткових ставок по ОВДП, особливо короткострокових (зараз, нагадаємо, ставки знижуються);

б) скорочення строків нових ОВДП (зараз навпаки грошовиті покупці шикуються в чергу за 4-5-річними паперами),

...а сигналами покращення:

а) підписання нового меморандуму з МВФ про нову програму кредитування (гроші МВФ, як відомо, поповнюють валютні резерви НБУ та є індикатором інших інвесторів для співпраці з країною в цілому);

б) підписання контракту про продовження транзиту російського газу в Європу через українську газотранспортну систему.

"Якщо транзит припиниться, Україна втрачатиме $2-3 млрд на рік. А це суттєвий фактор. Нагадаю, що іноземці цього року купили наших ОВДП на $4 млрд, і ми бачимо, наскільки зміцнилася гривня. А тут втрата щорічно становитиме майже половину цієї суми», – звертає увагу Ерік Найман.

Ерік Найман / Фото: Facenews.ua
Ерік Найман / Фото: Facenews.ua

Поки що геополітична ситуація не виглядає надто катастрофічною для України. НАК "Нафтогаз" впевнено "тисне" російський Газпром міжнародними судовими позовами, а МВФ зі свого боку обіцяє підтримку. Очікується також подальше ослаблення монетарної політики Нацбанком, яке зробить інвестиції в ОВДП менш привабливими з точки зору покупців – як вітчизняних, так і міжнародних. Що підштовхне, сподіваємося, наші банки нарешті до кредитування вітчизняної економіки. Але для зміцнення тенденцій знадобиться посилена координація економічної політики в цілому і продумані комунікації не лише Мінфіну та Нацбанку, а й уряду та законодавців.

Марина Нечипоренко, Київ

Розширений пошукПриховати розширений пошук
За період:
-