Місія МВФ поїхала. Але дверима не грюкнула

Відтак, затвердження (чи незатвердження) Фондом чергової програми для України – ледь не як відкриття другого фронту для антигітлеровської коаліції. Або це допоможе нам вистояти  і приєднатись до країн, що йдуть вперед, або… Про це «або» краще не думати…

У батальному фільмі Рональда Емеріха Midway, що демонструється в українських кінотеатрах цього тижня, битва точиться не лише на тихоокеанському театрі, але й у шифрувальному центрі ВМС США. Колишні оркестранти, яким наказали змінити свої інструменти на чергування біля телетайпу (оскільки після Перл Харбору було вже не до духових і не до репетицій), щосили намагаються скласти докупи пазл японських радіоповідомлень.

Схоже, до цього у вітчизняних редакціях та зарубіжних інвестиційних банках намагаються сьогодні дешифрувати заяву місії МВФ, що з`явилась наступного дня по завершенню роботи місії в Києві.

Що в ній - зрада чи перемога?

Багато коментаторів схиляються до першого, але лунають і заспокійливі нотки. Очікувано - від Міністерства фінансів, але так само і від серйозних медіа, що входять до читацьких закладок зарубіжних фінансистів, які 'вклалися' в Україну. 

Отже, паніки серед приватних кредиторів України немає.

Чому ж тоді бурю у склянці води намагаються роздмухати в самій Україні.

Укрінформ не намагатиметься дешифрувати стейтмент, однак сам пазл спробує скласти докупи на основі розмов із стейкхолдерами, тією чи іншою мірою причетними до перемовин з Фондом.

Що вже можна записати в актив майбутньої програми, а що все ще стоїть на заваді?

Бюджети 2019 і 2020

Виконання першого в параметрах, сумісних з макроекономічною матрицею МВФ, найімовірніше, гарантовано. Звісно, попереду грудень, коли розпорядники бюджетних коштів наввипередки біжать за асигнуваннями. Однак Мінфін достатньо суворий і «тримає удар» (принаймні поки що), щоби стриножити коней і втримати дефіцит в узгоджених рамках. Тут головно, щоби не було сюрпризів на кшталт вибрику Фонду соціального страхування України.

Щодо бюджету-2020, то, хоча публічної оцінки ним з боку МВФ і не було зроблено, але за оцінкою одного із посадовців він виглядає "кремезним", і джерела у Фонді підтверджують, що там в цілому погоджуються. Англійською це визначення звучить трохи інакше - "Robust", але, скидається, приблизно так в інституції бачиться бюджетно-податкова стабільність країни. Так само без голосних заяв, кажуть джерела, тут підтримують перенесення податкової реформи на весну 2020 року, погоджуючись з тим, що в деяких випадках турборежим може більше нашкодити, аніж допомогти.

Ціни на енергоносії

Чи не найгарячіша тема в історії взаємин України з МВФ, яка торпедувала не одну програму, схоже, цього разу виявилася прораховано найхолоднішою. Вирішальна роль в цьому Міністерства енергетики та захисту довкілля України, хоча, будемо відвертими - допомогли також і низькі глобальні ціни на енергоносії.

Якщо зібрати докупи заяви урядовців, то вимальовується наступна картина: 

1. Україна погоджується, що з 1 січня у нас ринкове ціноутворення на газ.

2. При цьому спеціальні обов"язки Нафтогазу постачати газ домогосподарствам та підприємствам ТКЕ ще діятимуть до 1 травня 2020 року.

3. Для безперешкодного проходження опалювального сезону та на тлі можливого непоновлення транзитного контракту з Росією Нафтогаз найближчими днями запропонує населенню та теплоенерго страхову ринкову ціну на газ, яка буде нижчою за ціни першого кварталу 2019 року і діятиме упродовж найризикованішого першого кварталу 2020 року.

Отже, схоже, і в Уряду, і МВФ є чітке спільне розуміння газових викликів початку 2020 року, та рецептура їх дезактивації. Важливо, щоби остаточна лібералізація цін, подальше відкриття внутрішнього газового ринку й анбандлінг Нафтогазу доклалися до нейтралізації погроз Газпрому і дозволили нам всім пережити зиму у теплі і користатися перевагами конкурентного ринку (читай - нижчими цінами на газ і тепло), а Європі - не перейматися за транзит.

Незалежність НБУ

Хоча під стінами НБУ триває злагоджений протест і після від'їзду місії, втім, температура булінга керівництва Нацбанку падає.

Як рroof of the pudding is in the eating, кажуть англійці, так і розуміння надважливості незалежності головного банку країни приходить до багатьох нових посадовців у владних кабінетах поступово, у процесі опанування інституційної конструкції держави. Ні, цькування не припинилося, однак, схоже, у Фонді бачать позитив у тому, що  коло реваншистів звузилося до осіб, репутація яких їх же і випереджає. 

Земельна реформа

Тут вже складніше, хоча ми швидко звикаємо до перемог. Ще з півроку тому уявити ухвалення такого закону в першому читанні за сприйняттям було рівнозначно перемозі у футболі над Португалією, а тут і на Євро вийшли з першого місця в групі, і зробили перший вагомий крок до відкриття ринку землі.

Чи буде земля продаватись іноземцям?

Міжнародні інституції на кшталт МВФ у своїх публічних оцінках воліють минати десятою дорогою коментування таких питань. Це право кожної суверенної країни вирішувати «так» чи «ні», кажуть тут. Однак, наскільки ми розуміємо, з економічної точки зору у Фонді бачать всі ризики референдуму та сказаного на ньому «ні». Результатом стане обмеження попиту. Обмеження ж попиту – це викривлений ціновий сигнал, тобто, ціна землі буде нижчою, аніж за інших обставин. Логічно буде, що штучно обмеженим попитом та нижчою ціною радо скористаються особи з українськими паспортами, у яких вже сьогодні є достатньо коштів, аби скупити землю "наперед". Як вже випробувано у випадку із радіочастотами.

З цим важко не погодитись. Але тут вже більше залежить він нас, а не від фонду: чи проведемо ми референдум і якими будуть його результати.

Приватбанк та компенсація збитків - кому?

Це той слон в кімнаті, який на сьогодні є найбільшим.

МВФ все складніше пояснювати своїм виконавчим директорам: навіщо кредитувати країну, яка пальцем до останнього часу не поворухнула, щоби компенсувати платникам податків збитки, завдані бюджету власниками ліквідованих чи націоналізованих банків. Подвійно болючішим в цій ситуації буде репутаційний удар по Фонду у разі, якщо компенсація буде не платникам, а власникам.

Тож, як не крути, питання Приватбанку стає головним каменем спотикання для затвердження чи незатвердження програми.  До рішення суду в цьому питанні залишається менше місяця. Як запобіжник в разі несприятливого рішення розглядається прийняття закону, що «залізно» унеможливить таке повернення. Але той закон ще треба встигнути прийняти.

Тож напруга зростає з кожним днем, надто багато покладено на шальки терезів.

… Схоже, сьогодні все виглядає так, що владні кола західних країн вже готові були б махнути рукою на Україну: надто багато власних проблем там накопичилось і, м`яко кажучи, надто багато «сюрпризів» Україна підносить світовим лідерам. Однак очевидно і те, що найбільш відповідальні з них ніяк не можуть погодитись з тим, що Україну буде віддано тим чи тому, хто на ні за якими моральними критеріями на це не заслуговує.

Схоже, саме тому МВФ дверима не грюкнув.

Олександр Калініченко