Україна цікавиться досвідом Литви у сфері природного газу - міністр
Про це він сказав під час зустрічі «з українськими експертами в сфері політики і енергетики», повідомляє Delfi.
«Очевидним є їх (українських експертів - ред.) інтерес і дуже конкретні пошуки шляхів забезпечення найбільш конкурентоспроможної альтернативи поставок газу», - сказав Вайчюнас.
За його словами, зокрема, GIPL відкриє нові можливості для співпраці Литви з Україною в сфері постачань газу. «Без сумніву, в даному випадку ми говоримо про теоретичні можливості. Йдуть консультації, обговорюється, як можна було б створити певний газовий центр в Східній Європі - це забезпечило б поставки і в Україні. Така можливість також аналізується, про неї говорять», - підкреслив міністр.
Він стверджує, що рішення Литви з приводу викупу терміналу СПГ, існування довготривалого терміналу роблять Литву цікавою для України, оскільки «нас також бачать як одних з партнерів з імпорту скрапленого природного газу». Міністр стверджує, що на тлі поспіху Росії із завершенням другої лінії газопроводу в Балтійському морі «Північний потік-2» залишається відкритим питання про те, як вплине цей проект на транзит газу через Україну.
«У сенсі безпеки поставок природно, що газові сховища в Європі і в самій Україні готові, рівень наповненості ніколи не був таким високим. З одного боку це дійсно втішна новина, що ймовірно не варто очікувати криз з постачанням газу», - зазначив Вайчюнас.
Говорячи про те, що цього року завершується термін договору про транзит газу через Україну з російським держмонополістом «Газпромом», міністр зазначив, що це ще одне суттєве питання, що ж буде після 1 січня. «Якщо цей транзит буде значно скорочено, або його не залишиться, це буде означати, що декларована раніше Росією позиція про те, що газ не піде в обхід України, вона просто не буде реалізована», - резюмував міністр.
Контракт на транзит російського газу через ГТС України, підписаний 10 років тому, завершується наприкінці 2019 року. Українська сторона за підтримки Єврокомісії пропонує укласти новий довгостроковий контракт на транзит газу за європейськими правилами терміном на 10 років і з визначенням обсягів газу, достатніх для ефективної роботи ГТС.
У свою чергу, російська сторона умовою для укладення нового контракту висуває відмову України від рішень Стокгольмського арбітражу, за якими Газпром має виплатити Нафтогазу 2,6 млрд доларів США, а також оновлення закупівлі Україною газу для внутрішніх потреб безпосередньо у російського Газпрому.
