Зе-податки: повна фіскалізація і прозорість, якої не чекали

Початок роботи нової Верховної Ради приніс вітчизняним бізнесменам чимало тривог. Раптова "навала" законопроектів у сфері податкової політики, внесених від партії "Слуга народу", і той поспіх, з яким сьогодні схвалюються та приймаються закони, збили усіх з пантелику. Якщо не сказати більше. Адже з дев'яти наявних на сьогодні податкових законопроектів лише два сприймаються більш-менш позитивно.

Перший (проект №1208), передбачає створення бюро фінансових розслідувань – єдиного правоохоронного органу в сфері економічних злочинів, що означає ліквідацію податкової міліції. Другий (№1080), передбачає зміни до ст. 212 КК України, які збільшують поріг шкоди з податкових злочинів (під час написання цієї статті документ став законом. – Авт.). А це автоматично виводить значну частку невеликого бізнесу з-під юрисдикції борців з економічною злочинністю та забезпечує декриміналізацію сумнозвісної статті про фіктивне підприємництво (ст. 205 КК України). На цьому хороші новини закінчуються. Оскільки решта сім законопроектів так чи інакше йдуть під прапором боротьби з тіньовою економікою. І те, що пропонують законодавці, ну дуже не подобається бізнес-середовищу. І ось чому.

Поточний ремонт чи головний підприємницький біль?

Старший аналітик Інституту соціально-економічної трансформації (ISET) Вячеслав Черкашин у своєму блозі на сторінках видання dengi.ua охарактеризував сукупність податкових законопроектів (крім названих №1208 та 1080) за трьома ознаками:

- вони не несуть гучних ліберальних ініціатив, хоча нова влада визнавала ліберальні реформи своєї основної ідеологією;

- більше нагадують поточний ремонт системи адміністрування податків, латання дірок, ідеї яких блукали коридорами влади останні три-п'ять років, як то єдиний рахунок для сплати податків (проект №1051), об'єднання звітності по ЄСВ та податку на доходи фізичних осіб (проект №1057) або чергове продовження відстрочки по штрафам для евробляхерів замість скасування акцизу на автомобілі (проект №1030);

- і головне, жорстка податкова політика, яка під прапором боротьби з тіньовою економікою обіцяє важкі часи, в першу чергу, для малого і середнього бізнесу. Наприклад, законопроект №1073, що містить норму про проведення загального фіскалізації розрахунків з 2021 року та №1053-1, де йдеться про детінізацію розрахунків в сфері торгівлі і послуг.

"Усі суб'єкти спрощеної системи, крім першої групи, будуть зобов'язані купити касові апарати (РРО), що ставить під удар майже 1,5 млн. підприємців. Захисний поріг застосування РРО в 1 млн грн. також скасують. При цьому пом'якшення архаїчного законодавства в сфері застосування касових апаратів, крім не зовсім робочої опції «касовий апарат в смартфоні» (програмні РРО), ніхто толком не пропонує", – каже Вячеслав Черкашин.

Водночас у разі винесення в зал і прийняття, саме цей законопроект відкриває нові можливості по боротьбі з нелегальним і схемним бізнесом, які будуються на використанні ФОПів крупним торговим бізнесом.

Далі тривогу у підприємців викликали пропозиції, направлені на поліпшення адміністрування (зокрема, масштабний законопроект №1210 більш ніж на 500 сторінок. – Авт.). За словами Вячеслава Черкашина, пропонується лише три корисні новації. З'явиться другий рівень оскарження рішень контролюючих органів – апеляційна рада при Міністерстві фінансів. Запроваджується поняття "податкове правопорушення контролюючих органів" і з1являються чіткі норми щодо відшкодування збитків, завданих бізнесу. При цьому Реєстр податкових повідомлень стане публічним.

"Але навіть в маленьку бочку меду не забули засунути цистерну дьогтю – норми, що в цілому збільшують адміністративний тиск на бізнес," – стверджує експерт. Це збільшення тривалості перевірок (планових, позапланових, фактичних) в середньому, в два рази, збільшення штрафів за правопорушення у сфері адміністрування податків в середньому в чотири рази тощо. "Ще один проект з адміністрування містить погані новини вже для великих компаній і інвесторів. Під прапором деофшоризації і міжнародних зобов'язань (план BEPS) протягуються невиправдано жорсткі, складні і дорогі в обслуговуванні норми про "конструктивні дивіденди" та контрольовані іноземні компанії, розширення правила "тонкої "капіталізації (метод зменшення податкового навантаження всередині групи компаній, зареєстрованих в різних юрисдикціях – Авт.) і зростання обсягів документації з трансфертного ціноутворення, проводяться досить неоднозначні кроки в сфері справляння рентних платежів (зокрема, передбачається збільшення ренти для залізорудних гірничодобувних підприємств, а це здебільшого орбіта Рината Ахметова. – Авт.)", – зазначив Вячеслав Черкашин.

Непочуті та обурені

Усі ці пропозиції загалом, а найбільше, тотальна фіскалізація, яка фактично виводить ФОПів з тіні, стривожили підприємців настільки, що вони навіть пообіцяли новий податковий Майдан, якщо подібні болючі рішення будуть прийматися без широкої консультації з бізнес-спільнотою. Мовляв, Володимир Зеленський на хвилі передвиборної кампанії обіцяв, що буде радитися з бізнесом. Але представників бізнесу навіть не допускають на засідання профільного комітету, де обговорюються важливі для них питання. При цьому всі спірні із точки зору підприємців ініціативи депутати схвалюють на ура і з коліс.

Одну з гострих дискусій та аргументи вітчизняного бізнесу з цього приводу можна бачити, приміром, у дописі віцепрезидентки та голови Комісії з питань економічної політики Української спілки промисловців та підприємців Юлії Дроговоз. Вона надзвичайно критично оцінює податкові законодавчі ініціативи і прямо звинувачує економічний блок Зеленського на чолі з главою "фінансового" Комітету Данилом Гетманцевим в підіграванні інтересам іноземних донорів.

"Депутати з команди Зеленського, або прогулювали лекції та погано вчились у Трускавці, або свідомо підсовують уряду та Президенту свиню у вигляді законопроектів 1053, 1073, 1210 і т.п. Можливо, так і задумано? Можливо, хтось наполегливо працює над створенням незадоволення політикою нової влади для її зміщення? Переконаний, що прийняття законопроектів, які збільшують фіскалізацію і контроль будуть негативно сприйняті підприємницьким середовищем і точно викличуть незадоволення", – зазначив у своєму дописі в FB голова ВГО «Союз захисту підприємництва» Сергій Доротич. Він закликав Президента України Володимир Зеленського та його команду не робити помилки і не "парити парка" з прийняттям 1053 та 1073. Адже на його переконання, зазначені в цих законопроектах ініціативи не несуть ніякого позитиву ні для економіки, ні для бізнесу, а лише викликають обурення підприємницької спільноти.

Іншими словами, якщо економічні, податкові законопроекти не будуть піддані в ВР серйозному аналізу, обговоренню та доопрацюванню, наслідки такої надзвичайної оперативності можуть бути непрогнозованими.

Марина Нечипоренко, Київ