Початок ділового сезону: приємні новини й тривожні сигнали

Початок ділового сезону: приємні новини й тривожні сигнали

Аналітика
Укрінформ
Аналізуємо зниження Нацбанком ставки рефінансування, причини недовиконання бюджету, а також очікувані зміни у податковій сфері

Разом зі стартом політичного сезону у вересні в Україні, зазвичай, починається й новий період ділової активності. Зрозуміло, що особливості цьогорічної політичної осені вплинули і на економічне життя країни. За висновками аналітиків, вітчизняний бізнес наразі не дуже активний. Обсяги нових капіталовкладень незначні – за винятком завершення започаткованих раніше проєктів: здебільшого, в житловому і комерційному будівництві, а також у переробній галузі. Як і щороку, у цей період зростає кількість операцій (зокрема, і зовнішньоторговельних) в аграрній сфері. Більшість же підприємців вичікують, уважно стежачи за нинішнім “законодавчим галопом” у розрахункуна те, що після спроб реформувати Конституцію й “побороти корупцію” нова влада візьметься і за зміни в економіці та фінансовій сфері. Тож уже найближчим часом “правила гри” в багатьох сегментах економічного життя можуть змінитися.

На краще чи навпаки?..

Експерти “вангують” по-різному. Як неоднозначно оцінюють і економічні новини останніх днів. Приміром, одні говорять про позитивний вплив на фінансову систему країни й реальну економіку зниження НБУ ставки рефінансування, інші ж називають це рішення елементарним “окозамилюванням” на тлі збереження сприятливих умов для фінансових спекуляцій. Хтось очікує “прориву” від змін у податковій сфері, які готують радники Володимира Зеленського, а хтось каже, що Україна ризикує зробити в цій царині “кілька кроків назад”. Водночас, певно, всі занепокоєні тим, що, попри здавалося б позитивні зміни й сигнали, Державний бюджет не виконується. Тож питання його ймовірного секвестрування залишається на порядку денному. А це може негативно позначитися й на бюджетному процесі-2020 (адже менш ніж за 10 днів уряд має внести на розгляд наших парламентських “швидкострілів” проєкт Основного фінансового кошторису України)... Тож почнемо із “поганої” новини, а вже потім – “до відносно хороших”.

Бюджет у “мінусі”. Майже на 50 мільярдів

З початку року загальний фонд Державного бюджету недорахувався понад 46 мільярдів гривень. Причина – недонадходження податку на додану вартість із ввезених товарів, акцизного податку, а також коштів від державних запозичень і приватизації. Про це інформує Рахункова палата. Аби було зрозуміліше, до держказни не надійшла кожна двадцята запланована гривня (4,8% від плану).

"Вже котрий місяць поспіль констатуємо три основні складові недонадходжень. За 8 місяців цього року план доходів не виконано на 30,8 мільярдів гривень, державних запозичень – на 17,7 мільярда, приватизації держмайна – на 6 мільярдів гривень", – уточнив голова Рахункової палати Валерій Пацкан.

При цьому план надходжень акцизного податку з вироблених в Україні підакцизних товарів недовиконали на 21% (втрати перевищили 10 мільярдів гривень). Ще більше – понад 26 мільярдів – не вдалося отримати від сплати ПДВ із ввезених на митну територію України товарів (для виконання плану не вистачило майже 12,5%). Хоча – з іншого боку – останній показник може свідчити і про певний позитив: країна витратила менше валюти на оплату імпортних товарів, а вітчизняний бізнес отримав більше можливостей для продажу своєї продукції на внутрішньому ринку, адже споживчий попит в Україні продовжує підвищуватися. Власне, недонадходження митних платежів частково пов’язане із добрим “самопочуттям” національної валюти. Бо план залучення коштів до держказни, нагадаємо, розраховано відповідно до прогнозованого курсу на кінець року 29,4 гривні за долар. Але ж уже кілька місяців поспіль американський “зелений” коштує не більше 26 (в середньому за січень – серпень курс становив 26,6 гривень за долар, тоді як показники Держбюджету розраховували за курсом 28,2 гривні).

Саме за завищені при формуванні бюджету планові показники щодо окремих податків Валерій Пацкан і критикує (колишній вже) уряд. Такої ж думки й економічні експерти, які закликають Мінфін мінімізувати подібні ризики при підготовці проекту бюджету на наступний рік.

Валерій Пацкан
Валерій Пацкан

Водночас фахівці говорять про штучне обмеження бюджетних витрат. Що підтверджують і дані Рахункової палати: у січні-серпні видатки Держбюджету не виконано на 56,4 мільярдів гривень (на 8,6% від плану). "Йдеться про наслідок низької якості планування витрат. А це тягне за собою неефективне (в окремих випадках нецільове) використання бюджетних коштів і їх постійний перерозподіл протягом року", – наголосив Валерій Пацкан.

Здавалося б, сама ідея заощадження державних коштів начебто непогана. Якби йшлося, приміром, про зменшення фінансування держапарату, “небойових” силових структур і тому подібне. “Але ж насправді грошей не додають на соціальні – у тому числі, і захищені – статті бюджету”, – вважає економіст Олексій Кущ. Один із прикладів прихованого недофінансування, за його словами, – скорочення субсидій. “У першому кварталі витрати на них зменшили на 33,6%. Але це – не стільки показник підвищення рівня доходів населення, скільки наслідок посилення вимог до одержувачів таких виплат. Після додаткових перевірок і адміністративних перепон їх кількість скоротилася на понад 40%. Також держава заощаджує на інфраструктурних проєктах”. Експерти говорять і про часткове недофінансування медицини, продовження реформи судової системи, припинення виплат дотацій аграріям (насамперед, фермерам). Натомість в Мінфіні будь-яке навмисне обмеження бюджетних видатків заперечують. І запевняють: держава й надалі дотримуватиметься своїх фінансових зобов’язань перед громадянами.

Олексій Кущ
Олексій Кущ

Зниження облікової ставки НБУ стає незворотним?

Відсьогодні (вже втретє у цьому році) Національний банк знизив розмір облікової ставки, від якої залежать вартість грошей, що надаються регулятором на рефінансування державних і комерційних банків, та “ціна” кредитів і прибутковість депозитних вкладів підприємств і населення. Зниження, щоправда, як і минулого разу (у липні) незначне – із 17 до 16,5%. Але те, що тенденція до перегляду цього показника у бік зменшення стає постійною, не може не радувати. Тим паче, що до таких кроків НБУ вдається дедалі частіше: приміром, якщо між квітневим і липневим зниженням ставки минуло майже три місяці (26.04-19.07), то між липневим і вересневим – лише півтора (19.07-6.09). До цього упродовж двох років (із травня 2017-го) ставка лише зростала – від 12,5 до 18% (максимальний показник тримався понад півроку, з 6 вересня 2018-го).

За словами голови правління Нацбанку Якова Смолія, регулятор продовжує цикл пом'якшення монетарної політики, оскільки бачить тенденцію уповільнення інфляції до цілі у 5%. “Крок зниження” поки що незначний, НБУ діє доволі обережно. За що його й критикують деякі експерти. Та і в Міністерстві фінансів натякають: зниження ставки рефінансування могло б бути суттєвішим (облікова ставка, з-поміж іншого, напряму впливає на вартість розміщення Мінфіном ОВДП у гривні).

Ілля Несходовський
Ілля Несходовський

Доволі критично оцінює “мляві” дії Нацбанку директор Інституту соціально-економічної трансформації Ілля Несходовський: “Безглузде рішення НБУ знизити облікову ставку лише на 0,5%, ґрунтується виключно на бажанні і далі сприяти фінансовим спекуляціям, нехтуючи інтересами національної економіки. Зусилля, спрямовані на законодавче забезпечення незалежності Нацбанку, вживалися не для того, щоб ухвалювати такі “беззубі” рішення”. Експерт нагадує, що “цивілізована” формула розрахунку облікової ставки – розмір інфляції +2%. Тому вже цього року НБУ міг би знизити ставку рефінансування до 12%, чи, так би мовити “перестрахувавшись” – до 15. Нагадаємо, що на необхідності більш стрімкого зниження цього показника наполягає і прем’єр-міністр Олексій Гончарук, який вважає одним із головних завдань нової влади зробити доступним кредитування реального сектору економіки. Український бізнес, за його оцінками, повинен мати змогу узяти кредит під 12-13% річних, а не під 18-22, як зараз. І таке зниження неможливе без зниження облікової ставки до рівня 8-9%. Власне, досягнути цього рівня планують і в НБУ. Але відповідне завдання керівник регулятора Яків Смолій обіцяє виконати лише до кінця 2021 року. Неможливість же більш активного зниження цього показника вже зараз в НБУ пояснюють ризиками, з якими найближчим часом може стикнутися Україна. За словами Смолія, йдеться, зокрема, про:

1. Невизначеність щодо перебігу судових процесів, пов’язаних із оскарженням рішень держави, спрямованих на оздоровлення банківського сектору.

2. Можливе припинення з 1 січня транзиту російського газу українською територією.

3. Активізацію торговельних війн та посилення турбулентності на світових фінансових ринках, загрозу нової рецесії.

4. Ескалацію збройного протистояння на сході України та нові торговельні обмеження з боку держави-агресора.

Фінансовий сектор і економіка: в очікуванні реформ

“Щоб здешевити кредити для бізнесу, а також зробити доступнішим для громадян іпотечне кредитування в Україні, необхідні імплементація законів про захист прав кредиторів і проведення судової реформи”, – вважає голова правління Національного банку Яків Смолій. Окрім цього, для зниження кредитних ставок потрібні, за його словами, якісні реєстри і забезпечення доступу до них спеціальних реєстраторів – для внесення змін.

Нагадаємо, президент Володимир Зеленський доручив до 1 жовтня в рамках поліпшення бізнес-клімату в Україні створити умови для зниження комерційними банками кредитних ставок та доступності кредитування для бізнесу і населення. Також за дорученням глави держави готуються зміни до вітчизняної системи оподаткування. Хоча в експертному середовищі єдиної думки щодо “глибинності” і напрямків реформування, схоже, немає. Зокрема, це стосується підходів до зміни корпоративного податку через впровадження податку на виведений капітал (ПнВК).

“Доки в Україні існує податок на прибуток підприємств, ситуація, коли бізнесмен може сплатити усі збори і “спати спокійно” взагалі неможлива, – вважає старший економіст Центру соціально-економічних досліджень Кейс-Україна Володимир Дубровський, – бо навіть, якщо людина, як їй здається, сплатила усі податки, до неї можуть прийти податківці чи правоохоронці і обов’язково до чогось “причепитися”. Єдиний спосіб – замінити прибутковий податок податком на виведений капітал. При цьому ми закриємо величезну “діру”, пов’язану із виведенням грошей в офшори. І тоді можна буде оголосити податкову амністію, про яку заявляли представники нової влади”.

Володимир Дубровський
Володимир Дубровський

Також впровадження податку на виведений капітал підвищить інвестиційну привабливість України. Адже сприятиме активному реінвестуванню отриманих коштів та виведенню економіки “з тіні”. “Занижувати чи приховувати свої прибутки, як це масово роблять зараз, не буде сенсу, – пояснює Ілля Несходовський, – бо, скільки б ти не заробив, ніхто не вимагатиме платити податок із грошей, які вкладатимеш у розвиток власного виробництва. Крім цього, такий податок перекриє потоки, що йдуть на офшорні рахунки закордон. І це матиме кумулятивний ефект для зростання вітчизняної економіки”.

Проте, чи піде нова влада на таку реформу – принаймні, найближчим часом, – велике питання. Частково відповідь на нього ми можемо отримати вже незабаром – за підсумками візиту в Україну місії Міжнародного валютного фонду, яка, як очікується, перебуватиме в Києві з 10 до 24 вересня. Адже раніше в МВФ і Світовому банку говорили про несвоєчасність цього кроку. Річ у тім, що в перші роки після впровадження новації є ризик збільшення дефіциту Державного бюджету: адже ПнВК стягуватимуть лише з розподіленого прибутку, тож підприємства можуть відкладати сплату податків на наступні роки. Приміром, за перші три роки після впровадження ПнВК в Естонії доходи держбюджету від оподаткування корпорацій скоротилися майже вдвічі. Україна ж, за підрахунками фахівців, у перший рік дії цього податку може недорахуватися щонайменше 35 мільярдів гривень (більше 1% ВВП). Тож ризикувати цим “відсотком” уряд, який цими днями пообіцяв за 5 років збільшити ВВП країни на 40%, навряд чи наважиться. Хоча, як-то кажуть, “поживемо – побачимо”. Чекати не так уже й довго: до кінця вересня Кабмін, нагадаємо, має оприлюднити програму діяльності. Перспективи впровадження ПнВК, на думку експертів, залежатимуть і від темпів реформування земельних відносин. Адже успішне відкриття ринку сільськогосподарської землі може сповна компенсувати втрати від впровадження ПнВК. Тим паче, що за два-три роки при безпомилковому його адмініструванні надходження від корпоративного податку повернуться на колишній рівень і почнуть стрімко зростати.  

Владислав Обух, Київ

Розширений пошукПриховати розширений пошук
За період:
-