Резонансні рішення судів: позитив і “шкідництво” - мотиви та наслідки

Останнім часом українська судова система ледь не щодня “штампує” резонансні й неоднозначні ухвали. Не будемо тут про політику. Згадаймо далеко не повну вервечку “економічних” вердиктів: на користь колишніх власників “Приватбанку” (приміром, цей чи цей ), винесених служителями Феміди у березні-травні; блокування ринку електроенергії в інтересах структур, підконтрольних Ігорю Коломойському на початку липня; рішення щодо припинення дії ліцензії лоукостера SkyUp Airlines; усунення від виконання обов’язків одного з керівників Нацбанку Катерини Рожкової. Останні, незважаючи на непідсудність, були ухвалені “легендарним” вже Баришівським райсудом столичної області. І ще десятки й десятки інших... Іноді складається враження, що суди (особливо, нижчих інстанцій) працюють зі шкідницькою метою, провокуючи своїми рішеннями хаос і деструкцію. Стосується це і вердиктів, втілити які реально, але небезпечно, і тих судових ухвал, виконати які апріорі неможливо. Здавалося б, за таких обставин в житті країни нічого не зміниться... Але ні: бо такі вердикти стають приводом для нагнітання у соцмережах і пресі, що аж ніяк не сприяє стабільності.

Проте, звинувачувати судову гілку української влади у суцільній деструкції не варто. Є рішення суддів, які справді розставляють крапки над “і” у важливих для суспільства питаннях, дозволяють розв’язати болючі для країни і громадян проблеми. Інша справа, що рішення ці іноді ухвалюють роками. Але така вже специфіка юриспруденції — і не лише в Україні...

Укрінформ вирішив проаналізувати три резонансні ухвали вітчизняних судових органів, що були оприлюднені цими днями. Як позначаться ці вердикти на ситуації в Україні і в українських родинах?

1. Хто одержить “тарифну” компенсацію: домогосподарства чи олігархи?

Як повідомляв Укрінформ, Шостий апеляційний адміністративний суд (юрисдикція якого поширюється на Київську, Черкаську, Чернігівську області і столицю) підтвердив рішення Окружного адмінсуду Києва, що визнав протиправною та нечинною урядову постанову №315 від 27 квітня 2016 року. Таким чином, судді вважають необґрунтованими й незаконними тарифи на газ, які діяли в країні упродовж останніх 2,5 років. Щоправда, міністр юстиції Павло Петренко запевнив: правових наслідків це рішення не матиме. Оскільки судді скасували постанову, що уже втратила чинність. Нагадаємо, Уряд скасував її 19 жовтня минулого року після ухвалення іншого документа, який регулює “тарифне питання” і стосується покладання спеціальних обов’язків із захисту інтересів населення на суб’єктів ринку природного газу.

Водночас більшість юристів вважають, що вердикт служителів Феміди таки може суттєво вплинути на ситуацію в житлово-комунальній сфері, а відтак - неабияк позначитись на суспільно-політичному кліматі в країні. Адже тепер теплокомуненерго, чимало з яких або напряму, або через офшорні компанії належать олігархам та іншим спритним громадянам і резидентам, можуть вимагати перегляду сум, сплачених за блакитне паливо. Підстави для перерахунку за газ і тепло отримають і споживачі. Але, на відміну від “юридично підкованих” власників теплогенерації, домогтися компенсації їм буде складно. Тож цілком ймовірний сценарій, за якого теплокомуненерго отримають компенсацію від компанії “Нафтогаз України” (а по-суті, за наш рахунок, із Державного бюджету), а повертати кошти населенню відмовляться, посилаючись на високий рівень заборгованості чи знайшовши якісь законодавчі лазівки та скориставшись рішеннями тих же наших “чесних і неупереджених” судів. Адже перерахунок не відбуватиметься автоматично - для захисту своїх прав фізичні і юридичні особи, на яких “вплинула ця постанова”, повинні “звернутися до компетентних органів чи судів”. “Ціна питання” - від кількох тисяч (для тих, хто користується газом лише для приготування їжі) до кількох десятків тисяч гривень (для власників газових опалювальних котлів) для домогосподарства і сотні мільйонів — для кожного теплокомуненерго. Адже квітневою постановою від 2016 року вартість газу було підвищено майже вдвічі — із 3 тисяч 600 до 6 тисяч 879 гривень за тисячу кубометрів (без ПДВ).

Щоправда, до ухвалення урядової постанови для споживачів, які використовують понад 200 кубометрів блакитного палива на місяць, діяв підвищений тариф — 7 188 гривень за тисячу “кубів”. Тож власникам домогосподарств, які споживають великі обсяги природного газу, позиватися до суду із вимогою перерахунку цифр у “платіжках” буде невигідно.

“Визнання незаконними тарифів на газ, визначених згаданою урядовою постановою, справді дає право будь-кому звернутися до надавачів послуг з вимогою перерахунку. А у разі відмови зробити це добровільно — подати відповідний позов до суду, - наголошує в коментарі Укрінформу директор Аналітичного центру “Інститут міста” Олександр Сергієнко, - Утім, рішення Верховного суду, вочевидь, не означає, що такий перерахунок має здійснюватись автоматично. Також ця ухвала не означає, що автоматично наберуть чинності тарифи, які діяли до ухвалення Кабміном постанови №315. Адже мехнізм затвердження тарифів передбачає цілу процедуру. Це, зокрема, підготовка й подання проекту відповідного рішення, його розгляд “зацікавленими сторонами”, громадські слухання із цього питання тощо... Усе це триватиме, щонайменше два місяці”. 

При цьому експерт сумнівається, що нині взагалі є можливість реалізації судового рішення. Адже повернення величезних сум (десятки мільярдів гривень) може спричинити банкрутство підприємств галузі, в тому числі — стратегічних. І це матиме катастрофічні наслідки для країни. Тим паче, що до початку нового опалювального сезону залишилося не так уже й багато часу. “Кабмін, звісно ж, може взяти судову ухвалу до відома і намагатися її виконати. Проте, конкретних рішень із цього приводу, вочевидь, варто чекати уже після офіційного оприлюднення рішення Верховного суду і детального аналізу цього вердикту”, - підсумовує Сергієнко.

2. Домовились про зарплату у валюті? Законно. Але отримуватимете її тільки гривнями

Верховний суд України визнав правомірним визначення в офіційних документах розміру заробітної плати в іноземній валюті. Колегія суддів відхилила касаційну скаргу ТОВ “Кіані Україна”, яке подало зустрічний позов проти фізичної особи, котра свого часу працювала заступником директора товариства. Після девальвації гривні підприємство відмовилося визнавати законним додаток до трудового договору із працівником, де його заробітна плата визначалась у євро. Суди нижчих інстанцій визнали документ чинним. А Верховний суд підтвердив правомірність посилання колег на положення частини другої статті 533 Цивільного Кодексу України, яка допускає, що “сторони можуть визначити у грошовому зобов`язанні грошовий еквівалент в іноземній валюті”.

Отже, фіксація у трудових договорах і строкових угодах розміру заробітної плати у валюті цілком законна. Щоправда, норми щодо обов’язкової виплати заробітних плат у гривнях ніхто не скасовував. Тобто, якщо договір із працедавцем передбачає, що людина повинна щомісяця отримувати 1000 американських доларів, їй виплатять 25490 гривень (із урахуванням офіційного курсу НБУ на 10 липня, якщо, приміром, ця дата була днем розрахунку). Відповідно, якщо національна валюта девальвує, виплачена у гривнях сума має бути більшою.

Нагадаємо, до 2014-го (а особливо — до кризи 2008-го) року тисячі комерційних підприємств в Україні визначали розмір заробітної плати працівників “із прив’язкою” до долара або євро. Зокрема, це було характерно для ІТ-сфери, медіа, торговельних підприємств. Але після стрімкої девальвації гривні, коли у роботодавців почали виникати проблеми із виплатою обіцяного, більшість зарплат почали фіксувати у гривні (подекуди — за згодою сторін, а десь — вольовим рішенням керівництва). Більшість працівників “проковтнули” це нововведення. Але були й ті, хто вирішив відстоювати свої права на вищу зарплату в судах. Як у випадку зі згаданим позовом, розгляд якого у судових інстанціях різного рівня тривав кілька років. "Встановлені у справі обставини свідчать, що трудовий договір відповідача у первісній редакції (яку позивач визнає), передбачає застосування обмінного курсу євро на день платежу при визначенні розміру заробітної плати, що підлягає сплаті у гривні", - йдеться в ухвалі Верховного суду.

3. Велику приватизацію розблоковано. Чи отримає держава очікувані мільярди?

Фонд державного майна України виграв касацію, завдяки якій вдалося розблокувати затвердження Кабінетом міністрів інвестиційних радників для роздержавлення низки підприємств, що входять до переліку об’єктів “великої приватизації”. Мова про Одеський припортовий завод, вугільну компанію “Краснолиманська”, завод “Електроважмаш”, акціонерне товариство “Індар” та Об’єднану гірничо-хімічну компанію. Відповідним рішенням завдячуємо Касаційному апеляційному суду у складі Верховного суду України.

Нагадаємо, законність призначення інвестиційних радників свого часу оскаржили у суді адвокатське бюро “Маршаллєр і партнери” та українська філія консалтингової компанії “Грант Торнтон”.

Черговий етап “великої приватизації” в Україні, як відомо, стартував торік наприкінці липня, коли ФДМУ підбив підсумки проведених на виконання ухваленого у січні того ж року Закону України "Про приватизацію державного і комунального майна" конкурсів із відбору радників для підготовки до продажу об'єктів великої приватизації. Їх переможцями стали компанії: "Конкорд Консалтинг" (приватизація підприємств ПрАТ "Індар", "Президент Готель" та ДП "Вугільна компанія "Краснолиманська"); Pericles Global Advisory LLC (для Одеського припортового заводу); "BDO корпоративні фінанси" (ПАТ "Об’єднана гірничо-хімічна компанія") та "KPMG Україна" (приватизація ДП "Завод "Електроважмаш").

3-ого вересня було підписано договори з інвестиційними радниками першого пулу підприємств. Їх ось-ось мав затвердити Кабінет міністрів. Проте, уже наступного дня в українському представництві компанії "Грант Торнтон" заявили про начебто допущенні при проведенні конкурсів порушення і про звернення до Окружного адміністративного суду міста Києва із адмінпозовами до ФДМУ. Юристи компанії попросили визнати недійсними результати конкурсів з відбору радників із приватизації для ДП "Завод "Елетроважмаш", ДП "Вугільна компанія "Краснолиманська" та ПрАТ "Індар". Тим часом адвокатське бюро “Маршаллєр і партнери” оскаржило результати конкурсів з відбору радників для ПАТ "Одеський припортовий завод" і ПАТ "Об'єднана гірничо-хімічна компанія". Серед основних претензій — непрозоре, на думку позивачів, проведення конкурсів із відбору інвестиційних радників. Зокрема, проведення усіх (окрім першого) засідань Конкурсної комісії у закритому режимі. У Фонді держмайна усі звинувачення відкинули. Тим не менше суд заборонив на час розгляду справи призначати відібраних комісією радників. І це призвело до чергового гальмування виконання програми приватизації в Україні.

Після оприлюднення ухвали Верховного суду, яка розблоковує призначення радників, Фонд держмайна надіслав на погодження до Міністерства економічного розвитку і торгівлі проект урядового розпорядження про їх затвердження.

Як зазначають експерти, новина, з одного боку - приємна, оскільки згадана ухвала Касаційної палати Верховного суду розблоковує процес приватизації, від якої Україна розраховує в цьому році отримати щонайменше 17 мільярдів гривень. З іншого - існують ризики, що поспіх із призначенням радників згодом може поставити під сумнів законність приватизації підприємств. Адже розгляд справи щодо ймовірних порушень, допущених при проведенні конкурсів із визначення інвестиційних радників по суті, триває. І жодні конкретні терміни винесення ухвали на разі не називають. Є побоювання, що процес можуть навмисне затягувати — що-що, а “товкти воду в ступі” у наших судах уміють.

Принагідно нагадаємо: консорціум інвестиційних радників свого часу зобов’язався підготувати підприємства до продажу за 3-4 місяці. Тобто, навіть якщо радників затвердять найближчими днями, проведення приватизаційних конкурсів можливе не раніше листопада. Додамо ще місяць, який надається на підготовку конкурсних пропозицій і документації, “плюс” місяць на можливе судове оскарження результатів... Тобто, “омріяні 17 мільярдів від приватизації” Україна й цього року, схоже, не отримає...

Владислав Обух, Київ