Гривня б’є трирічні рекорди, прогноз зростання ВВП поліпшується

Гривня б’є трирічні рекорди, прогноз зростання ВВП поліпшується

Аналітика
Укрінформ
Аналізуємо стан вітчизняної економіки та фінансів. Чи вдасться до кінця року компенсувати характерне для 1 півріччя “пригальмовування”?

У Нацбанку розраховують на більш суттєве, аніж очікувалося раніше, зростання української економіки у другому півріччі 2019-ого. За словами заступника глави правління НБУ Дмитра Сологуба, більш оптимістичний прогноз пов’язаний із постійним зростанням внутрішнього попиту та очікуваним хорошим урожаєм основних сільськогосподарських культур. Також нині склалася доволі сприятлива для наших виробників і трейдерів кон’юнктура на зовнішніх ринках: попит на основні види українського експорту - продукцію АПК і металургію - залишається доволі високим. Водночас газ, на купівлю якого за кордоном Україна, зазвичай, витрачає значні кошти (приміром, за минулий рік — понад $3,1 млрд.), подешевшав.

Відповідно, зовнішньоторговельний баланс має поліпшитися, що позначиться і на інших економічних показниках. Утім, про конкретні параметри можливого зростання представник регулятора не сказав, зазначивши, що цифри уточнюються. І залежатимуть вони, зокрема, від темпів збирання та якості ранніх зернових, а також від прогнозів врожайності кукурудзи та інших пізніх культур. Тому уточнений макропроноз НБУ планує оприлюднити 18 липня. При цьому, за попередніми розрахунками, опублікованими Нацбанком наприкінці квітня, темпи зростання реального ВВП в цьому році становитимуть 2,5%. Такі ж прогнози оприлюднив і Держстат. Натомість Закон “Про Державний бюджет України на 2019 рік”, нагадаємо, сформовано на основі більш оптимістичного сценарію — за розрахунками Міністерства фінансів, економіка країни цьогоріч має зрости не менш ніж на 3%. А як же оцінюють відповідні перспективи незалежні експерти?

Темпи зростання ВВП: 3%, схоже, таки не буде...

За підсумками першого півріччя вітчизняна економіка, за попередніми даними, зросла на 2,5% (тобто, нинішні темпи відповідають прогнозам Держстату й Нацбанку). При цьому промислове виробництво зросло лише на “скромні” 0,9%. Тож приріст ВВП вдалося забезпечити, здебільшого, завдяки згаданій уже сприятливій ситуації на зовнішніх ринках. Приміром, експортери залізної руди нині заробляють по $120 за тонну, тоді як торік ціна була вдвічі нижчою. Доволі високою залишається і вартість зернових культур, зокрема, пшениці та кукурудзи. Економічні перспективи другого півріччя також визначатимуться цими, не зовсім залежними від України, факторами.

При цьому не варто забувати, що над країною “Дамокловим мечем” нависла необхідність багатомільярдних виплат за зовнішніми запозиченнями, пік яких припадає якраз на нинішній і наступний роки. Частково саме цим пояснюються і нинішні доволі обережні дії НБУ, який, незважаючи на поступову лібералізацію, продовжує втілювати жорстку монетарну політику. А будь-які обмежувальні заходи, як відомо, шкодять економічному розвитку. Утім, на думку експертів, найближчим часом ситуація може змінитися. “У квітні, публікуючи попередній прогноз, Національний банк визнав, що сповільнення темпів економічного зростання не в останню чергу пов’язане зі збереженням певних монетарних обмежень, запроваджених самим регулятором, - каже президент Центру антикризових досліджень Ярослав Жаліло, - І оскільки суттєво поліпшується курсова динаміка, можна очікувати, що це позитивно позначиться на показниках інфляції. Отже, “відпаде” необхідність у збереженні додаткових штучних запобіжників, з’явиться можливість для продовження лібералізації. Це також сприятиме пришвидшенню темпів зростання ВВП”.

Ярослав Жаліло
Ярослав Жаліло

Щоправда, яким може бути відповідний “ефект”, експерт не прогнозує. Це залежатиме від ступеня лібералізації, на яку готовий піти Нацбанк. У будь-якому разі, йтиметься про “плюс” у максимум 0,1 — 0,15%. Тож про пришвидшення темпів зростання ВВП до передбачених Законом про Держбюджет 3%, певно, не йдеться. Але досягнути показника у 2,7% (відповідний прогноз Міністерство економічного розвитку і торгівлі зробило наприкінці травня) цілком реально. Говорячи про діяльність НБУ, експерти також звертають увагу на те, що регулятор украй неохоче знижує облікову ставку (у квітні цей показник опустився із 18 до 17,5%. Облікова ставка в сусідній Польщі — 1,5%, в Росії — 7,5%). З одного боку, це робить більш привабливими для покупців українські ОВДП і сертифікати Нацбанку (нагадаємо, з початку року завдяки емісії суверенних цінних паперів Україна позичила понад 185 мільярдів гривень - проти 84 мільярдів, акумульованих за відповідний період минулого року), з іншого — гальмує й без того мляве кредитування реального сектору. Що, відповідно, також заважає економічному зростанню. Адже дорогі позики під 22-24% та більше стримують розвиток дрібного й середнього бізнесу. Натомість потенціал іще дорожчого та більш привабливого й “легкого” для фінансистів споживчого кредитування поступово вичерпується. Через це, за прогнозами економістів, торгівля уже не зможе дати такий суттєвий “плюс” до загальних економічних показників, як торік. Певні ризики пов’язані і з тим, що Мінфін випускає ОВДП, здебільшого, із невеликим терміном погашення — 3-6 місяців. За таких обставин існує небезпека, що вже в цьому році власники українських цінних паперів із тих чи інших причин (приміром, при загостренні ситуації на Донбасі чи зміні політичної ситуації в країні) не захочуть вкладати кошти у облігації, які Україна намагатиметься розмістити під час наступних емісій, та почнуть масово виводити гроші закордон. Відповідно, бюджетна “дірка”, яка за підсумками першого півріччя становить, за даними Дерказначейства, приблизно 26,5 мільярдів гривень, суттєво збільшиться. Тоді навіть “поміркований” прогноз щодо зростання нашого ВВП стане нереальним. Небагато на разі надій і на промисловий бум. З огляду на вже згадане пробуксовування першого півріччя (коли кілька місяців поспіль обсяги промвиробництва взагалі не зростали) та відсутність перспектив поліпшення умов кредитування.

Доволі суттєві “фактори стримування” лежать у політичній площині. Бізнес, зокрема, й великий, поки що вичікує і не поспішає вкладатися в розвиток. З іншого боку, у цьому експерти вбачають і основний потенціал: чим швидше країна оговтається від “політичної турбулентності” та чим ефективнішим буде процес формування владної вертикалі, тим охочіше підприємці вкладатимуться у розширення бізнесу і тим більша ймовірність приходу в країну нових іноземних інвестицій. Щоправда, на реальний ефект відповідних змін розраховуватимемо, вочевидь, вже у наступних роках. Принагідно нагадаємо, що, за прогнозами Нацбанку, наступного року темпи зростання українського ВВП мають прискоритися до 2,9%, а у 2021 — до 3,7%. “Позитивна динаміка інвестицій та попит на інвестиційну продукцію зберігаються, - погоджується економіст Ярослав Жаліло, - щоправда, останнім часом їх вплив на вітчизняну економіку послаблюється. Адже дедалі більша частина інвестиційного попиту задовольняється за рахунок імпорту. Збереження такої тенденції зрештою може негативно вплинути на темпи економічного зростання”. Також експерт звертає увагу на сповільнення динаміки пожвавлення споживчого попиту, на який, судячи зі слів Дмитра Сологуба, розраховують в НБУ. “Водночас позитивна зовнішньоекономічна кон’юнктура (передовсім, завдяки попиту на нашу метало-рудну і аграрну продукцію) у другому півріччі зберігатиметься”, - прогнозує Ярослав Жаліло.

Гривня “рулить”: наскільки вистачить запасу міцності нацвалюти?

Минулого тижня українська валюта ще суттєвіше зміцнилася, подолавши чергову “психологічну позначку”: за один долар тепер просять менше 26 гривень. Така тенденція зберіглася і на початку нинішньої семиденки.

Свого “піку” на міжбанківських торгах гривня досягла станом на 11 годину вівторка: 25,45 при купівлі і 25,47 - у продажу. Потім, американська валюта почала поступово “відвойовувати” позиції. Тож до завершення торгів встановилися такі показники: купівля — 25,61, продаж — 25,66 гривень за долар. Це дещо більше, аніж на початку торгів (25,53 — 25,55). Утім, обсяги транзакцій по обіді були незначними. Більшість операцій відбулися за нижчих котирувань. Тож Нацбанк знову зміцнив офіційний курс гривні: 25, 49. Востаннє долар коштував стільки улітку 2016-го.

Олексій Кущ
Олексій Кущ

Таке “прекрасне самопочуття” національної валюти начебто має лише радувати. Утім, на думку фінансового експерта Олексія Куща, “здоров’я” гривні підтримують штучно, завдяки різним “ін’єкціям” та “пігулкам”. Йдеться, за словами економіста, про штучне укріплення гривні, яке стало наслідком активної емісії Мінфіном “привабливих”, рекордно прибуткових за світовими мірками, цінних паперів (ОВДП) та спроб НБУ створити штучний дефіцит гривні у банківській сфері. Для цього регулятор активно нав’язує банкам свої депозитні сертифікати, позбуваючись таким чином зайвої ліквідності. Але “вічно” так бути не може. Тож Олексій Кущ прогнозує, що вже найближчими місяцями ця “монетарна пружина” випрямиться, що загрожує гривні стрімкою девальвацією. Економіст вважає, що восени долар може коштувати 28 гривень. І навіть більше.

Серед інших причин нинішнього зміцнення національної валюти експерти називають і згадану вище сприятливу ситуацію для українського експорту, і зниження світових цін на газ, і збереження на мінімальному рівні обсягів придбання валюти нафто- і газотрейдерами для підготовки до опалювального сезону. А ще - наближення виборів. Адже у передвиборчий період вітчизняний істеблішмент, зазвичай, не лише активно витрачає гроші зі своїх українських рахунків, а й повертає частину коштів, виведених раніше в офшори. Утім, зрозуміло, що останній фактор - тимчасовий. Після виборів його вплив припиниться. Тим паче, що у серпні, зазвичай, починається період сезонної девальвації. Тому економісти радять тим, хто збирається найближчим часом купувати валюту, не відкладати такі операції “у довгу шухляду”.

До речі, сповна користується такою можливістю Національний банк. Нині, скуповуючи “тверду” валюту, він активно поповнює золотовалютні резерви. Приміром, лише за один робочий тиждень - з 1 по 5 липня - регулятор купив на міжбанківському ринку $321,2 млн., фактично стільки ж ($322,3 млн.), як за увесь червень. У цілому ж із початку року Нацбанк купив на міжбанку $1,96 млрд., а продав у рамках інтервенцій для стримування надмірних коливань лише $231,4 млн. Загалом завдяки діяльності НБУ та залученню коштів на міжнародних фінансових ринках (розміщення євробондів) минулого місяця міжнародні резерви України зросли на 6,4% - до $20,63 млрд. Це — доволі суттєва “подушка”, яка допоможе запобігти надмірним коливанням на валютному ринку, а також убезпечить країну від неприємностей при виникненні форс-мажорів, пов’язаних із обслуговуванням зовнішнього боргу.

Водночас деякі фахівці побоюються, що для того, аби так активно скуповувати валюту, Нацбанк вдається до неконтрольованої емісії, зокрема, безготівкової гривні. Утім інші експерти заспокоюють: для обсягів операцій, про які йдеться, регуляторові вистачає і коштів, залучених від продажу депозитних сертифікатів. Ти паче, що свій обов’язковий річний “внесок” до бюджету — майже 65 мільярдів гривень — Нацбанк уже сплатив у першому півріччі. Тож тепер має у розпорядженні достатньо коштів і без “увімкнення” грошового верстата.

Владислав Обух, Київ

Розширений пошукПриховати розширений пошук
За період:
-