Експерти розповіли, чим зумовлене зміцнення гривні
Таку думку в коментарях Укрінформу висловили фінансові аналітики та експерти.
Зокрема, керуючий партнер інвестиційної компанії Capital Times Investment Company Ерік Найман нагадав, що нині курс гривні знаходиться на тому ж рівні, що й рік тому. Так, 18 травня 2018 року курс на міжбанку становив 26,20 грн/долар. Потім у липні-вересні був період девальвації з 26,2 до 28,3 грн/долар, а вже далі почалося зміцнення гривні, яке ми спостерігаємо і сьогодні. Експерт пояснює зміцнення значною активністю Мінфіну на внутрішньому ринку запозичень та великою зацікавленістю іноземних інвесторів у вітчизняних цінних паперах.
"У мене вже починають виникати побоювання: чи не повториться ситуація минулого року, коли іноземні інвестори, які на початку року дуже активно купували облігації внутрішньої державної позики (ОВДП), уже влітку починали виходити з цього інструменту, що й зупинило минулорічне зміцнення гривні через плановий відтік капіталів", – сказав Найман. За його даними, на сьогодні іноземні інвестори накопичили в гривневих ОВДП вже 36 млрд грн (приблизно 1,4 млрд дол.), а рік тому було лише 11,7 млрд грн. Тобто активність інвесторів зросла майже утричі.
"Інвестори зараз заробляють близько 20% у валюті, це шикарна дохідність для них. Тому навіть зараз, незважаючи на зниження облікової ставки НБУ, приплив гарячих спекулятивних капіталів в Україну триває. Наприклад, 7-8 травня в ОВДП "зайшло" більше 0,5 млрд грн (20 млн дол.). Саме ці гроші й чинять тиск на долар", – пояснює експерт.
На його думку, інвестори поки що добре налаштовані стосовно України та її новобраного президента. Але попереду - мало прогнозовані парламентські вибори, які вже, по суті, розпочалися. А це викликає певну нервозність у будь-якого інвестора.
"Очевидно, що дострокових парламентських виборів не станеться, і МВФ в 2019 році грошей Україні, скоріше за все, не дасть. Адже у Фонді розуміють, що за парламентом зміниться й Кабмін. І тому, хто підписуватиме від імені Кабміну, Мінфіну та НБУ нову угоду, наразі не зрозуміло. Як не зрозуміло і те, якою буде парламентська більшість, та хто і як формуватиме бюджет на 2020 рік. У фонді чекатимуть, доки Україна пройде всі необхідні етапи формування нової влади, а це прогнозовано затягнеться до кінця 2019 року", – прогнозує Найман.
Економіст і фінансовий аналітик Олексій Кущ зазначив, що, на жаль, економічних передумов для зміцнення гривні немає. Він звернув увагу на той факт, що темпи економічного розвитку України (близько 3%) не відповідають темпам зміцнення національної валюти (близько 7% з початку року). "Тобто, курс гривні не є проекцією сильної економіки. Зверніть увагу, в січні було зафіксовано падіння промислового виробництва на 2-3%, а за підсумками першого кварталу дефіцит бюджету перевищив 30 млрд грн у річному вимірі. Тому є привід стверджувати, що зміцнення гривні сьогодні викликано лише штучними монетарними факторами", – коментує Кущ.
За словами аналітика, з одного боку, це політика НБУ з утримання високої облікової ставки, яка дозволяє регулятору за допомогою депозитних сертифікатів "стерилізувати" надлишкову грошову масу в економіці, стримуючи інфляцію. Адже за таких умов банки практично не кредитують бізнес, а всю ліквідність вкладають у більш вигідні з точки зору дохідності і ризику папери НБУ. З іншого боку, політика Мінфіну із залучення коштів через випуск здебільшого короткострокових ОВДП (3 або 6 місяців) під вкрай високу ставку.
"В умовах стабільного курсу це означає, що нерезиденти, які владають кошти в ОВДП, заробляють шалені 20% річних у валюті. Тому сьогодні всі спекулянти світу, образно кажучи, в Україні. І вони щомісячно суттєво (на 15-20 млн грн) збільшують обсяги вкладень в наші ОВДП. Відповідно, маємо монетарну пружину, яка швидко стискається – коли ж вона розпрямиться, це буде досить боляче для економіки", – попереджує Кущ.
За його словами, що стосується впливу на бюджет, у якому закладено курс 29,4 грн за долар, то стрімке зростання гривні на ньому позначиться якраз дуже негативно.
"У нас ПДВ на імпортні товари є бюджетоутворюючим податком, від надходжень якого в цьогорічному бюджеті заплановано близько 300 млн грн. Зміцнення гривні на 5% означає втрату 15 млрд грн доходів бюджету тільки від зміни вартості імпортного ПДВ. А є ще ж мита та акцизи, які також прив’язані до курсу", – зазначає експерт.
