Добове балансування газового ринку принесло перші прибутки
У компанії “Укртрансгаз” підсумували перший місяць роботи ринку природного газу в режимі добового балансування. Це – один із важливих елементів реформування газового ринку. Йдеться про узгодження щоденного попиту споживачів “блакитного палива” із обсягами пропозиції від його постачальників. Раніше таке узгодження (як і коригування цін) відбувалося раз на місяць, що призводило до численних маніпуляцій і зловживань, пов’язаних, зокрема, з різницею вартості газу для побутових та промислових споживачів.
І ось – маємо: точність розрахунків при обліку газу суттєво підвищилася, – інформують в “Укртрансгазі”. Тобто, ймовірність транспортування вітчизняними газорозподільними мережами необлікованого палива зведено до нуля. Система працює стабільно. Учасники ринку вже призвичаїлися до нових правил.
Добове балансування: як це працює?
Нагадаємо, добове балансування запровадили на вітчизняному ринку “блакитного палива” з 1 березня. Відтоді споживачі (комерційні, підприємства теплокомуненерго тощо) зобов’язані заздалегідь подавати заявки на постачання блакитного палива упродовж наступної доби через розроблений фахівцями оператора ГТС України (компанії “Укртрансгаз”) спеціальний електронний ресурс – Інформаційну платформу добового балансування. Постачальники газу (імпортери і видобувні компанії), своєю чергою, також завчасно повідомляють про обсяги палива, які можуть скерувати на ринок. “Укртрансгаз” щодня до 17-ї години опрацьовує усі заявки і надсилає торгові повідомлення трейдерам. Якщо ж обсяги попиту й пропозиції відрізняються, оператор ГТС вирівнює їх за допомогою спеціальних режимів балансування – з використанням можливостей вітчизняних підземних газосховищ (або закуповуючи у постачальників надлишок палива, або продаючи їм обсяги газу, яких не вистачає для задоволення потреб клієнтів). Такий підхід унеможливлює проблеми із забезпеченням паливом як побутових, так і комерційних споживачів.
І, як звітують в “Укртнасгазі”, упродовж першого місяця роботи в режимі добового балансування Оператор ГТС додатково продав замовникам 336 мільйонів кубометрів природного газу (у дні, коли попит перевищував пропозицію). “Ціна питання” – 3,1 мільярда гривень з ПДВ. Водночас “Укртрансгаз”, відповідно до своїх зобов’язань, викупив у постачальників палива 241 мільйон кубометрів газу (в умовах перевищення пропозиції ресурсу над потребами у ньому споживачів). Відповідно, постачальники додатково заробили 1,9 мільярдів гривень. Оператор ГТС через Інформаційну платформу вже надав кожному замовникові та оператору газорозподільних мереж Акти врегулювання щодобових небалансів за газовий місяць (березень), відповідно до яких мають здійснюватися розрахунки.
Мета реформи – забезпечення прозорості й конкурентності газового ринку, а також синхронізація роботи оператора української ГТС з діяльністю операторів європейських держав. “Виконання зобов’язань щодо впровадження механізму добового балансування, які Україна взяла на себе відповідно до умов Угоди про Асоціацію з Євросоюзом, дозволить їй розширити економічні відносини з країнами ЄС і стати повноправним учасником європейського газового ринку”, – зазначають експерти. Фахівці також переконані: завдяки новим підходам до роботи ринку природного газу можна буде поступово знижувати вартість ресурсу і вчасно реагувати на її зміни.
"До цього ціна на газ для комерційних споживачів формувалася раз на місяць. Європа ж живе в іншій парадигмі. Там ціна формується щодня, змінюючись, навіть, погодинно і похвилинно, – нагадує заступник голови Біржового комітету Української енергетичної біржі Олексій Ластовець, – Натомість робота платформи з подобовим балансуванням, коли учасники можуть щодня переглядати ціну, робить ринок більш ефективним. А більш ефективний ринок означає меншу ціну для кінцевого споживача", – зазначає експерт.
“Із часом нововведення також позначиться на якості газу, що надходить споживачам, – додає голова Бюро комплексного аналізу і прогнозування Сергій Дяченко. – Добове балансування, з-поміж іншого, сприяє забезпеченню нормальних характеристик газу, який постачається українцям. Мова, зокрема, про розв’язання наболілої проблеми відсутності стабільного тиску в газових мережах. Адже багато людей роками скаржаться на погану якість “блакитного палива”. Від низького тиску “в трубі” особливо потерпають власники газових котлів, що використовуються для опалення помешкань та підігріву води (буває, що деяке імпортне устаткування у періоди пікового навантаження на мережі або взагалі не працює, або працює не в усіх режимах). Певно, багато хто стикався і із ситуацією, коли для того, щоб нагріти чайник, потрібно у кілька разів більше часу, аніж за звичайних умов. Нова система мінімізує кількість таких проблем”, – вважає експерт. І перший місяць роботи в нових умовах свідчить про позитивні кроки у цьому напрямку. Хоча говорити про кардинальні зміни іще зарано.
Серед інших переваг використання нової Інформаційної платформи – перехід від паперового до електронного документообігу та зменшення часу на опрацювання заявок на транспортування природного газу. Оператор газотранспортної системи, зокрема, отримав можливість контролювати рівень фінансового забезпечення кожної транзакції, а отже може оцінювати власні операційні витрати на прокачування палива і прогнозувати можливі збитки.
Побутовим споживачам від новації “ні холодно, ні жарко”. А має бути тепло
“Запровадження добового балансування газу важливе, насамперед, для того, щоб достеменно знати, скільки палива використовує кожен його великий споживач. Водночас це нововведення не суттєво впливає на роздрібний сегмент ринку, оскільки більшість його учасників – українських домогосподарств – вже обладнані лічильниками газу, а ті, що не обладнані ними, отримують паливо за нормативами, встановленими Кабінетом Міністрів”, – наголошує експерт з питань енергетики Геннадій Рябцев. Утім, подальший перебіг реформування газового ринку багато в чому залежатиме від того, чи всі домогосподарства будуть обладнані приладами обліку. Адже чим далі “відсуватиметься” процес завершення повсюдного встановлення лічильників, тим більше можливостей для зловживань і маніпуляцій залишатиметься у компаній, які займаються розподілом природного газу.
“Тому, вважаю, більш доречно акцентувати увагу не стільки на успіхах у запровадженні добового балансування, скільки на створенні передумов для завершення формування роздрібного сегменту газового ринку, – каже Геннадій Рябцев, – і закінченні процесу встановлення приладів обліку в усіх домогосподарствах. А з останнім якраз є проблеми – скидається на те, що виконання вимог закону щодо обладнання домогосподарств лічильниками газу до 1 січня 2021 року під загрозою. З огляду на це, слід вимагати від уряду і національного регулятора – НКРЕКП – посилення тиску на облгази, щоб вони прискорювали цю роботу”.
Як нагадує експерт з питань ЖКГ Олександр Сергієнко, газовики так і не спромоглися виконати ухвалений ще в 2011 році Закон “Про комерційний облік природного газу”, яким передбачалося встановлення до 1 січня 2018 року індивідуальних лічильників в усіх помешканнях українців. Натомість власники облгазів пішли на хитрість: через НКРЕКП затвердили “Кодекс газорозподільних систем”, який згодом отримав статус Закону. Цим документом передбачили встановлення загальнобудинкових лічильників замість поквартирних.
“Але це рішення не враховує інтересів громадян, котрі через тариф вже фактично оплатили встановлення індивідуальних приладів обліку. А Верховна Рада замість того, щоб примусити облгази виконати відповідні зобов’язання, перенесла граничний термін встановлення поквартирних лічильників на три роки – до 1 січня 2021-го, – нагадує Сергієнко, – причому, ніхто не дасть гарантії, що тоді знову не буде ухвалено рішення про відтермінування”.
Проте, нещодавно з’явилася, здавалося б, приємна для споживачів новина: уряд поклав обов’язки із встановлення індивідуальних лічильників на компанію “Нафтогаз України”. Щоправда, Геннадій Рябцев налаштований щодо цього доволі песимістично. Він вважає, що виконати це доручення (надавши яке, до речі, уряд перевищив свої повноваження), нереально. Адже, за законом, встановленням приладів обліку в Україні можуть займатися лише спеціалізовані підприємства, які мають відповідні повноваження і отримали необхідні ліцензії. Такими повноваженнями наділене лише одне пов’язане із “Нафтогазом” підприємство, що займається розподілом газу в Кіровоградській області. Щодо інших регіонів, то встановлювати там лічильники мають компанії, уповноважені на це законом – облгази та їхні структурні підрозділи... Не останню роль у гальмуванні процесу встановлення приладів обліку, вочевидь, відіграватиме і фінансова складова. Адже, за підрахунками міністра енергетики та вугільної промисловості Ігора Насалика, вартість встановлення індивідуальних лічильників газу може сягнути 2,5 мільярдів гривень. Експерти ж кажуть про щонайменше 3 мільярди. Йдеться про майже 3 мільйони приладів обліку, яких “не вистачає” для виконання закону.
Владислав Обух, Київ
