З російською нафтою буде як з газом: не купуємо і, (чудо!), не замерзаємо
18 квітня глава російського уряду Дмітрій Медведєв заявив, що у відповідь на запроваджені Україною санкції та обмеженнях для РФ, його кабінет заборонив експорт в Україну російської нафти і нафтопродуктів. Мовляв, “змушені захищати свої інтереси і вжити відповідних заходів”. "Я підписав постанову уряду на цю тему. Ми розширюємо заборону на ввезення в Росію окремих видів товарів, цей захід торкнеться української продукції машинобудування, легкої промисловості, металообробки, вартість якої за минулий рік склала майже $ 250 млн", - передало слова Медведєва офіційне інформагентство Кремля ТАСС. Цікаво, що за кілька хвилин у тексті публікації з’явилися скромні зміни-уточнення про те, що деякі російські товари можна буде вивозити в Україну тільки після спеціального дозволу. "Визначається перелік тих товарів, які з 1 червня поточного року можна буде вивозити на Україну тільки на підставі окремих дозволів. У цю категорію включена продукція ПЕК, в тому числі вугілля і нафту, і нафтопродукти", - додали в повідомленні ТАСС. На це уточнення мало хто звернув увагу. Зате всі побачили ключове слово: “заборонили!” і понеслося: “Йой, що буде!
То все нафтові “страшилки” Кремля
Насправді, нічого страшного не сталося. “Я вважаю, рішення російського уряду малоефективне, адже нафта і нафтопродукти — це сировинні товари, а вони не мають функціональності (тобто, не мають чітко вираженої функції, наприклад з нафти виробляється як паливо, так і маса інших споживчих товарів — Авт.). Походження сировинного товару часто важко проконтролювати, - пояснює Борис Кушнірук, економічний експерт, голова експертної ради Українсського аналітичного центру. - До того ж є таке поняття як логістична заміна. Наприклад, Україна колись постачала газ із Туркменістану. Щоб ви розуміли, фізично він ніколи в Україну не надходив, тому що газ з Туркменістану йшов по трубі до російського Сибіру. Натомість з Сибіру газ йшов в Україну. І кінцевому споживачеві в Україні врешті було не важливо, який саме газ надходив до нього. Це і була, по суті, логістична заміна, коли бізнесмени і газпромівські, і туркменські, і наші, лише заробляли на номінальному транспортуванні газу через всю територію від Туркменістану через Росію до України. А постачався він фактично із російських родовищ”.
Точно так, за словами Бориса Кушнірука, буде і з нафтопродуктами. Зараз основна частина нафтопродуктів йде в Україну з Білорусі - білоруси отримують російські нафту, виробляють з неї бензин, дизель, мазут і постачають їх далі в Україну. А ще постачання йде з Литві, Польщі. “Навіть якщо Росія накаже білорусам припинити будь-який експорт в бік України, то швидше за все, сировина номінально буде “вивозитися” в сусідню Польщу, а звідти потім повертатися в Україну вже як польська. По аналогії з природнім газом, який ми вже кілька років не купуємо напряму у Газпрому, а лише у західних країнах, у тій же Словаччині”, - каже експерт.
Він також припускає, що за рішенням російської сторони, скоріше за все, криються внутрішні бізнесові “розбірки” в самій Росії - хто більше чи менше матиме доступ до “спецдозволів” на постачання стратегічного товару. Не виключено, що це можуть бути й окремі наближені до Кремля українські підприємці, такі як Віктор Медведчук. “Для України заборона експорту нафти одним з її постачальників абсолютно не матиме жодного значення. Це не тільки не вплине на обсяги імпорту нафти, а й навіть на ціну. Адже нафта — це класичний біржовий сировинний товар, який продається в усьому світі і ціна якого визначається за принципом імпортно-експортного паритету. Постачати його можна з будь-якої точки”, - говорить Борис Кушнірук. Дійсно, світ не без добрих людей, які також торгують нафтою.
Дещо про ціни на пальне в Україні
За даними порталу Ru-Stat, в 2018 році з Росії в Україну було експортовано 11,1 млн тонн товарів з групи "нафта і нафтопродукти" на суму $2,45 млрд.
За даними ж ДФС, Україна у 2018 році усього імпортувала нафтопродуктів на $5,54 млрд. При цьому імпорт із Білорусі в грошовому вираженні становив $2,11 млрд (38%), з Росії - $2,07 млрд доларів (37%). З Литви та інших країн — усе решта.
“Консалтингова група А-95” повідомляє, що ціни на ринку палива залишаються відносно стабільними: станом на 18 квітня бензин А-95 коштує близько 29 грн/л, А-92 - 28 грн/л, дизельне паливо — 28,3 грн/л та автомобільний газ 13,36 грн/л
“За зимові місяці виник величезний профіцит скрапленого газу, і в результаті роздрібні ціни іноді опускалися нижче собівартості. Трейдери завезли так багато палива, що були змушені сильно демпінгувати, щоб його продати. Однак зараз запаси вичерпуються, і паливо ввозиться вже за новою, вищою ціною. Що стосується ринку світлих нафтопродуктів, то тут вже досить тривалий час спостерігається цінова стабільність. При цьому роздрібні ціни на бензин і дизпаливо цілком відображають динаміку світового ринку нафти і нафтопродуктів. Ті коливання, які останнім часом спостерігаються на ринку нафти, не такі значущі, щоб якось істотно відбитися на вітчизняному роздрібному паливному ринку. Найближчим часом роздрібні ціни на бензин і дизпаливо будуть залишатися стабільними, якщо, звичайно, не станеться якихось дуже різких стрибків нафтових котирувань або курсу національної валюти. Але поки для цього немає передумов,” - прокоментував Сергій Куюн.
Профільне видання enkorr з посиланням на дані "Консалтингової групи А-95" повідомляє, що Росія в 2018 році забезпечила 40% українського ринку дизельного палива і 29% автогазу. Також Росія поставляє в Україну бітум, мазут, масла і нафтохімічну сировину.
Це хоч і суттєва доля експорту, але, погодьтеся, не переважна. При бажанні джерела постачання можна знайти і в іншому місці. І ще - не забуваємо, про “спецдозволи”. З ними будь-яка заборона експорту стає занадто “дірявою” як для справжнього ембарго.
Оксана Поліщук. Київ