$100 млн туди – $100 млн сюди: за рахунок чого багатшають олігархи?

$100 млн туди – $100 млн сюди: за рахунок чого багатшають олігархи?

Аналітика
Укрінформ
П’ятеро із сімох українців у рейтингу Forbes збідніли. Можна “порадіти”... Якби головною причиною цього не було повільне економічне зростання в країні

Минулого тижня оприлюднили черговий перелік найбагатших людей планети, який, починаючи з 1987 року, складає впливовий журнал “Forbes”. Українським мільярдерам до першого десятка (і навіть до сотні) рейтингу поки що “далеко”. Але декому з них за рік вдалося зробити доволі суттєвий стрибок. Інші ж навпаки – погіршили власні позиції. Спробуймо з’ясувати, що ж допомагало найвпливовішим українським бізнесменам збільшувати свої статки, а що навпаки – призводило до знецінення їхніх активів? Адже аналіз “Forbes” ґрунтується не на даних щодо обсягів коштів на рахунках мільярдерів, готівки у їхніх сейфах чи кількості діамантів на прикрасах їхніх дружин, а саме на вартості підприємств і компаній, якими вони володіють.

“Оцінювання статків найбагатших людей планети ґрунтується на ретельному аналізі їхніх майнових активів, який проводять на замовлення “Forbes” найвпливовіші аналітики, – розповідає директор Інституту соціально-економічної трансформації Ілля Несходовський. – З урахуванням сотень показників вони намагаються з’ясувати, які активи того чи іншого олігарха зросли в ціні або подешевшали, яке майно було придбане чи відчужене у так би мовити “підзвітний період”, який додатковий інвестиційний ресурс і на яких умовах вдалося залучити у їхні проекти. Однак ці оцінки є приблизними, адже підрахувати статки “до копійки” неможливо”, – наголошує експерт.

Також, за його словами, важко спрогнозувати, як може змінитися вартість активів у майбутньому. Адже більшість світових мільярдерів, як-то кажуть, “не тримають усіх яєць в одному кошику”, вкладаючи гроші у різні галузі і сектори економіки. Тож, вигравши у одному ринковому сегменті, вони запросто можуть втратити в іншому... Тим паче, що вартість того чи іншого бізнесу залежить від котирувань його акцій на фондовому ринку. А на ці показники вливає не лише глобальна кон’юнктура, а й, здавалося б, незначні події – як-от, приміром, нещодавно сталося із всесвітньовідомою компанією Nike. Та все ж, оприлюднені популярним журналом дані – неабияка “пожива” для журналістів та економічних експертів...

Місце нашого “цвіту” серед найбагатших людей світу

Як і торік, у переліку із понад двох тисяч найбагатших людей планети семеро наших співвітчизників. Хоча загальна кількість мільярдерів у світі суттєво скоротилася – із 2208 до 2153.

Олігарх №1

Серед “наших” своєрідну “пальму першості” за розмірами активів багато років поспіль утримує власник компаній СКМ, ДТЕК і “Метінвест” Ринат Ахметов. Він суттєво піднявся у рейтингу, за рік перемістившись із 334-го рядка на 272-й. А в рейтингу Forbes-2017 він був 359-м. Статки найбагатшого українця зросли із $4,6 млрд у 2017 до $5,5 млрд торік і 6 мільярдів “зелених” на початок нинішнього року. “І цьому стрімкому зростанню не завадила, навіть, експропріація частини активів Ахметова бойовиками ОРДЛО та їхніми кремлівськими кураторами, – констатує старший економіст Центру соціально-економічних досліджень Кейс-Україна Володимир Дубровський. – Таким успіхом структури Ахметова можуть завдячувати більш-менш сприятливій кон’юнктурі на світовому ринку металів. Але головним “локомотивом” усе ж стали лобістські рішення, ухвалені фактично “під олігарха”. Із цим погоджується й економіст Ілля Несходовський: “Йдеться й про зміну вартості електроенергії, яка постачається компанією ДТЕК, і про формулу Роттердам+ для розрахунку ціни вугілля, що видобувається в Україні та постачається із зарубіжних копалень на металургійні комбінати корпорації “Метінвест” і ДТЕКівські підприємства теплоенергогенерації... Щоправда, з-поміж факторів, які, безперечно, вплинули на збільшення вартості активів Рината Леонідовича, і придбання низки підприємств у Європі та залучення на вигідних умовах додаткового фінансування на зовнішніх ринках”, – пояснює Ілля Несходовський.

Олігарх №2

Другий у переліку найбагатших українців за версією Forbes (щоправда, з великим відривом від Ахметова – “лише” 1511-е місце) власник компанії Ferrexpo Костянтин Жеваго. Його статки оцінюють у $1,5 млрд. Проти $1,6 млрд торік. Тоді в переліку товстосумів Костянтин Валентинович був на 34 позиції вище – 1477-й. Робити однозначні висновки щодо причин поступового знецінення активів, якими володіє цей бізнесмен, експерти не беруться. Адже світова кон’юнктура на ринку залізної руди (головний ”коник” компанії «Ferrexpo AG») начебто була доволі сприятливою, особливо, на початку минулого року, коли Китай “бив рекорди” з імпорту цієї сировини. Можливо, втрати відбулися в інших “цікавих” для Жеваго сегментах, про які мало відомо широкому загалу. Адже, незважаючи на своє “перманентне депутатство” (Костянтин Валентинович – депутат усіх скликань Верховної ради, починаючи з третього), він є доволі непублічною особою. Із усіх українських мільярдерів про нього і Геннадія Боголюбова, певно, найменше згадують у вітчизняних ЗМІ.

Олігархи №№3-4

Найуспішніший український “аграрій” Юрій Косюк, головний актив якого – група компаній ПрАТ “Миронівський хлібопродукт”, – на 1605-му місці. Вартість його активів оцінили в $1,4 млрд. Як не дивно, незважаючи на те, що експорт продукції підконтрольних Юрію Анатолійовичу підприємств постійно зростає, а МХП ледь не щороку відкриває свої виробництва за кордоном (нещодавно, приміром, купили найбільшу птахофабрику Словенії), за оцінками експертів, за рік він, як і Жеваго, “збіднів” на $100 млн. Торік у списку Forbes Косюк був 1561-м, маючи “в калитці” $1,5 млрд. Щоправда, два роки тому його статки оцінювали “лише” в $1,2 млрд, а власник агрохолдингу тоді був тільки 1678-м у переліку світових багатіїв.

І у випадку з Косюком експерти не поспішають робити однозначних оцінок. Адже сільськогосподарська галузь нині справді доволі стрімко зростає. Зменшення ж статків “головного аграрного олігарха” може бути пов’язане якраз із придбанням перспективних активів за кордоном. Адже для цього Косюк міг залучати додатковий кредитний ресурс (тобто, пасиви бізнесу зросли), а віддачі від капіталовкладень (збільшення активів) варто чекати вже у наступні періоди.

До речі, на 1605-му місці у новому рейтингу Forbes аж два українці. Його з Юрієм Косюком ділить власник корпорації “Інтерпайп” Віктор Пінчук. У порівнянні з минулим роком обсяги його капіталів не змінилися. А ось за позиціями він трішки опустився – вочевидь, за рахунок більшої прибутковості бізнесу конкурентів. Перед тим же (за підсумками 2017 року, що знайшло відображення у рейтингу Forbes-2018) і сам Віктор Михайлович неабияк “прогресував”, заробивши за рік $300 млн. Цікаво, що торік Верховна Рада ухвалила доволі вигідне для Пінчука й Ахметова рішення, продовживши до 15 вересня 2019-го дію мита на експорт лому чорних металів. До того ж, мито вже вкотре підвищили – із $30 до $42 за тонну. Ця ухвала, за оцінками аналітиків, дозволила монополістам диктувати свої умови на ринку. А отже – скуповувати брухт дешевше, і самим заробляти на експорті виготовлених із нього труб. Щоправда, у випадку із Пінчуком “ставка” поки що не зіграла – суттєво поліпшити своє матеріальне становище торік йому не вдалося. Поки що, вочевидь, бізнесмен не отримує і прибутку, на який, здогадно, розраховував, свого часу активно інвестуючи у різноманітні стартапи. Хоча й не виключено, що він робив це так би мовити “з благодійною метою” – аби підтримати українські інновації.

Олігархи №№ 5-7

Два споконвічні бізнес-партнери, співвласники групи Приват Геннадій Боголюбов та Ігор Коломойський перебувають на доволі “скромних” для себе 1818-му ($1,2 млрд) та 1941-му ($1,1 млрд) місцях. Статки Боголюбова за рік не змінилися. А ось Коломойському вдалося заробити $100 млн, що дозволило йому піднятися майже на 200 позицій – із 2124-го рядка. За оцінками експертів, такого результату вдалося досягнути, насамперед, завдяки підвищенню вартості активів українського олігарха за кордоном.

Незначний ривок із тієї ж таки 2124-ї позиції здійснив у новому рейтингу народний депутат, власник Смарт-холдингу Вадим Новинський. 2057 місце – з активами в $1 млрд. До речі, у рейтингу-2017 Новинського взагалі не було. Як і три роки до того. Запорука теперішнього успіху Новинського, на думку аналітиків – у багатовекторності бізнесу. Адже у сферу інтересів Смарт-холдингу, крім “профільного” гірничо-металургійного комплексу, входять суднобудування, машинобудування, аграрний сектор, добувна промисловість (виробництво нерудних матеріалів), нерухомість, фінанси і страхування...

Висновки. Невтішні для олігархів... і для всіх українців?

Отже, на відміну від 2017-ого, коли статки більшості українських мільярдерів (окрім Геннадія Боголюбова й Ігора Коломойського) стрімко зростали, упродовж минулого року розжитися сотнею-другою мільйонів вдалося лише Ринату Ахметову і тому ж таки Коломойському. Решта наших товстосумів або зберегли обсяги капіталів на колишньому рівні, або й взагалі “збідніли”.

“Можливо, українцям це й видасться дивним, але така тенденція – негативний “дзвіночок” не лише для мільярдерів, які ризикують “вилетіти” зі світового рейтингу Forbes, а й для всіх нас, – коментує економіст Володимир Дубровський, – адже це означає, що капіталізація країни та рівень довіри до неї інвесторів не збільшуються. Хоча Україна й демонструє економічне зростання, воно дуже кволе. Військові дії (хоча й «приморожені») тривають. А в передвиборчий рік ще й зростає невизначеність. У комплексі все це – поганий сигнал для українців: найближчим часом багатше ми не житимемо”.

Ще один висновок, більш позитивний, зробив заступник керівника Стратегічної групи радників з підтримки реформ Павло Кухта. Він звертає увагу на зниження “економічної ваги” олігархів у нашій країні. Аби переконатися в цьому, пропонує порівняти дані списків Forbes-2012 і Forbes-2019. На початок 2012 року у світовому переліку мільярдерів було восьмеро представників України: Ринат Ахметов, Віктор Пінчук, Ігор Коломойський, Геннадій Боголюбов, Костянтин Жеваго, Юрій Косюк, Петро Порошенко і Андрій Веревський. При цьому сукупні статки цієї “вісімки” сягали $31,1 млрд. Співвідношення цього показника до ВВП: 18%. Цього року семеро наших мільярдерів мають “скромні” $13,6 млрд (це відповідає лише 10% внутрішнього валового продукту держави). “Структура та склад олігархату принципово не змінилися, економічна вага впала вдвічі. Проміжний результат є, але треба рухатися далі”, – наголошує Павло Кухта.

Звісно ж, напряму пов’язувати згадані експертом цифри не зовсім коректно. Правильніше порівнювати розмір активів вітчизняних мільярдерів із загальними активами українців (що зробити практично неможливо). Або шукати співвідношення між показником ВВП і вартістю продукції, виробленої на підприємствах, що належать олігархам.... Утім, відкинувши “умовності”, констатуємо: попри певне поліпшення, вплив олігархів на економічне і політичне життя країни залишається доволі високим.

“Аби змінити ситуацію, потрібно рішучіше впроваджувати універсальні “правила гри” в усіх сферах життєдіяльності держави, – радить Володимир Дубровський, – адже олігарх небезпечний не тому, що дуже заможний, а тому що має можливість збагачуватися за рахунок інших – через вплив на державу. Скажімо, Білл Гейтс чи Марк Цукерберг на порядки багатші за “наших” товстосумів, але “олігархами” їх ніхто не називає. Бо вони збагатилися не за рахунок держави чи створених нею преференцій, а завдяки власним ідеям, винаходам, підприємницькому таланту. І якщо у нас буде більше людей, котрі збагачуватимуться саме у такий спосіб, краще буде усім”, – підсумовує експерт.

Владислав Обух, Київ

Розширений пошукПриховати розширений пошук
За період:
-