Щастя агронома, це коли озимина вижила на 97%, а миші - потопилися

Науковці-аграрники та спеціалісти з Держпродсппоживслужби майже одночасно повідомили радісну новину — озимина цього року перезимувала майже ідеально. Кліматичні умови осені та зими майже по всій Україні були настільки сприятливими, що виживання рослин склало майже 97%. «Стан посівів у перші дні березня можна оцінити як добрий та задовільний», - повідомила прес-служба Національної академії аграрних наук України. Всього під урожай 2019 року, за даними Мінагрополітики, роки аграрії засіяли 7,6 млн га. Задовільні і добрі сходи отримано на площі близько 7,5 млн га. Цей показник, стверджують у профільному міністерстві, є одним із кращих за останні п'ять років.

Матінка-природа знову була милостивою

В цілому агрометеорологічні умови в цьому році були сприятливими для перезимівлі озимих зернових культур. «В грудні і в листопаді не було сильних морозів, які могли б пошкодити озимині. Були певні короткочасні зниження температури в Чернігівській та Сумській областях до -15 -20°C вночі, що є пороговим значенням для озимих культур. Але ці зниження були короткочасні і на полях вже залягав сніговий покрив, хоч і не на цілком достатньому рівні, але цього вистачило, аби озимі перенесли це похолодання», — раніше пояснювала агропорталу Lendlord начальник відділу агрометеорології Українського гідрометцентру Тетяна Адаменко.

За її словами критичною для озимих є температура -15 -17°C на глибині залягання вузла кущіння (3 см), тоді як найнижча температура цієї зими в середньому становила -11°C. При цьому велика кількість опадів, що спостерігалася в листопаді та грудні минулого року суттєво поповнили запаси вологи. Навіть якщо би в січні був дефіцит опадів, кажуть метеорологи, цих осінніх дощів на весну вистачило. А як ми пам’ятаємо, 25-27 січня Україною прокотилися буревії балканського циклону, і в цілому снігу майже скрізь було доволі. В деяких центральних областях, наприклад в Полтавській, аж занадто (довелося навіть на деякий час перекривати центральні автошляхи — Авт. ). За даними вимірювань метеорологічних станцій там шар снігу після цих заметілей перевищував 40-50 сантиметрів.

Лютий взагалі характеризувалися аномально теплою для цього періоду погодою. Згідно багаторічних спостережень такі погодні умови властиві першій та другій декаді березня. Тепла погода призвела до повного танення снігу і відтавання грунту, лише в східних і північних областях сніговий покрив на полях ще утримується на рівні 5-15 см. Тобто, води в грунті цієї весни вдосталь. Вчені агрономи якраз і підмічають, що максимальний врожай спостерігається саме у роки з помірною зволоженістю грунту в період спокою рослин, а найменший — у роки з екстремальними погодними умовами, насамперед довготривалою посухою весною-влітку або надмірним зволоженням внаслідок довготривалих періодів опадів влітку-восени.

«В цілому агрометеорологічні умови були сприятливими для перезимівлі озимих зернових культур. І зараз дуже важливо встигнути підгодувати посіви азотними добривами, поки в мерзлоталому грунті достатньо вологи», - нагадав президент НААН Ярослав Гадзало.

Ахтунг! Хвороби та миші — можуть “з’їсти” майбутній врожай

В НААН наголошують: ситуація вимагає оперативного і чіткого оцінювання стану задля вчасного проведення заходів догляду за ними. «Особливу увагу потрібно звернути на густоту посівів, стан конусів наростання, кореневої системи та листковостеблової маси, появу і поширення хвороб. Також необхідно визначитись у потребі в азотних добривах для першого і наступних підживлень озимих зернових культур. У першу чергу ранньовесняне підживлення слід провести на зріджених та недостатньо розвинених посівах, де доза азотних добрив на час відновлення вегетації повинна становити орієнтовно 70-90, на посівах у задовільному стані — 50-60, у доброму — 20-30 кг/га», - повідомили аграрні науковці.

Однак, Держпродсппоживслужба зі свого боку попереджує, що сприятливі агрокліматичні умови в південних, центральних, подекуди західних областях, стимулювали на посівах слабкий розвиток основних рослинних хвороб - борошнистої роси, септоріозу, кореневих гнилей, де збудники цих хвороб збереглися на 2-6% рослин. В окремих осередках Київської, Полтавської, Черкаської, Чернігівської областей на 3-6% рослин озимини розвивається снігова пліснява. У господарствах Волинської області хворобою уражено до 10% посівів. “За потеплінням через високий рівень ураженості рослин озимини можливий масовий розвиток хвороб. Тому, ефективним заходом оздоровлення рослин та покращення стану посівів буде ранньовесняне боронування з прикореневим підживленням мінеральними добривами», — радять фахівці.

А до загрози розвитку хвороб додалася ще й гризуни. Щоправда танення снігу призвело до затоплення 20-60% нір польових миш та їхніх сородичів, наразі популяція гризунів знаходиться у пригніченому стані, кажуть спеціалісти. Та надалі теплі погоднокліматичні умови (при середньодобовій температурі плюс 5°С) можуть сприяти її швидкому відновленню. Тому закликають агрономів вдатися до застережних заходів.

Монетарна влада на врожай розраховує, але дуже обережно

Про те, що рекордні врожаї останніх кількох років фактично рятують країну від інфляції — вже не секрет. У щорічному Інфляційному звіті НБУ цьому фактору відводиться окремий пункт. Заступник голови НБУ Дмитро Сологуб в інтерв'ю порталу "Мінфін" визнавав, що у 2018 року знизити інфляцію в Україні допомогли світові ціни на нафту і рекордний урожай зернових, однак в 2019 році вплив цих факторів, на думку, чиновників НБУ, буде слабшати.

"У цьому році ми не розраховуємо на рекордний урожай. У минулому році Україні вдалося зібрати понад 70 мільйонів тонн зернових, в цьому році ми очікуємо близько 66 млн тонн (що теж чимало — Авт.). І це відображено в нашому інфляційному прогнозі", - пояснив Сологуб. Нагадаємо, НБУ очікує, що до кінця 2019 року інфляція знизиться до 6,3%. За словами глави НБУ Якова Смолія, реалістичність такого прогнозу підтверджують фактичні показники інфляції за підсумками січня-2019.

Україна в 2018/2019 маркетинговому році експортувала зерна на загальну суму $7,2 млрд, що стало рекордним показником з 2010 року. Про це повідомив заступник директора Національного наукового центру "Інститут аграрної економіки", член-кореспондент НААН Микола Пугачов. І хоча в натуральному вираженні, за підрахунками інституту, експорт зерна в 2018 році скоротився порівняно з 2017 роком на 0,4% - до 41,7 млн тонн, та рекордну виручку забезпечило зростанням світових цін на зерно. Звісно, хотілося б, щоб подібна сприятлива кон’юнктура на українське збіжжя зберігалася й надалі.

Марина Нечипоренко. Київ