Співпраця з МВФ: закони в обмін на гроші

Співпраця з МВФ: закони в обмін на гроші

Аналітика
Укрінформ
Міжнародні кредитори вимагають удосконалити митну політику, інвестклімат, фінансовий сектор та боротьбу з відмиванням “злочинних” доходів

Попри скандал з визнанням неконституційною статті про кримінальну відповідальність чиновників за незаконне збагачення, який теоретично може порушити домовленості України із західним кредиторами, Мінфін закликає депутатів якомога швидше ухвалити пакет інших законопроектів, на який в МВФ також дуже очікують. І який сприятиме наближенню нашої країни до європейських стандартів одразу за кількома напрямками: митним, фінансовим, небанківським та антикорупційним. Цікаво, що до переліку “необхідних для співпраці з МВФ” документів потрапили і дві двосторонні угоди із Державою Катар, ухвалення яких навряд чи може якимось чином вплинути на співробітництво з міжнародними фінансовими інституціями. Утім, у Мінфіні їх вважають важливими з огляду на перспективи залучення в українську економіку катарських інвестицій (процедура ратифікації цих документів із незрозумілих причин затягнулася – адже договори підписали ще майже рік тому у рамках офіційного візиту Президента Петра Порошенка до Катару). Тож Укрінформ уважно придивився до переліку “технічних” вимог, що їх наразі МВФ висуває Україні для продовження донорської підтримки.

Кредитор завжди правий

"Ухвалення згаданих законопроектів (див. докладніше – в інфографіці) стане суттєвим кроком України на шляху до євроінтеграції, відкриє доступ до подальшої макрофінансової допомоги Євросоюзу, дозволить продовжити співпрацю з Міжнародним валютним фондом, допоможе започаткувати фінансове партнерство з державою Катар, стане потужним сигналом для інших потенційних інвесторів і, як наслідок, сприятиме збереженню макроекономічної стабільності в Україні", – йдеться у повідомленні Міністерства фінансів.

Варто зазначити, що ставлення до продовження співпраці з МВФ в Україні неоднозначне. Особливо це питання поляризує наше суспільство з наближенням виборів. Адже чимало політиків активно використовують тему співпраці з Міжнародним валютним фондом у своїх цілях – здебільшого для того, щоб упевнити свій електорат або ж у неефективності освоєння позичених коштів, або й взагалі у недоцільності такої співпраці.

Частково погоджуючись із такими оцінками, більшість незалежних економічних експертів все ж вважають, що за нинішніх умов відмовитися від співпраці зі світовими та європейськими фінансовими донорами Україна не може. Адже ні для кого не секрет, що країна має суттєві боргові зобов’язання (як зовнішні, так і внутрішні). Приміром, цього року ми, за даними Мінфіну, повинні сплатити кредиторам понад 14 мільярдів доларів. Майже 9 мільярдів – платежі в іноземній валюті. Половина цієї суми – понад $4,5 мільярдів – піде на погашення зовнішнього боргу. Без отримання нових валютних запозичень “потягнути” такі видатки країна не може (інакше доведеться витратити левову частку золотовалютних резервів, що може призвести до валютного колапсу).

“Також співпраця з Міжнародним валютним фондом потрібна країні і з так би мовити “іміджевою” метою, – каже виконавчий директор Економічного дискусійного клубу Олег Пендзин. – Фонд потрібен як маркер для інвесторів, котрі купують державні облігації України, коли Міністерство фінансів виходить на міжнародні ринки для зовнішніх запозичень. Тобто, для зменшення вартості ресурсів на міжнародних фінансових ринках. Адже без співпраці із МВФ наш Мінфін зможе залучати кредити хіба що під «шалені» відсотки”.

Олег Пендзин
Олег Пендзин

При цьому запропоновані до розгляду у парламенті документи, ухвалення яких очікує МВФ, на думку експертів, не викличуть жодного суспільного дисонансу, а їх втілення не потребуватиме додаткового фінансування. Єдине, що може завадити їх ухваленню найближчим часом – це бурхливі голосування за більш “політизовані” документи (наприклад, законопроект про мову), а також відсутність кворуму на пленарних засіданнях. Адже через те, що чимало народних обранців звикли, зареєструвавшись у сесійній залі, потім зникати й не брати участі в голосуваннях, “спочили в Бозі” уже чимало важливих законодавчих ініціатив. Сподіваємося, на документах, які “лобіює” нині Мінфін, це не позначиться. До речі, в четвер Верховна Рада уже затвердила за основу проект Закону "Про внесення змін до Митного кодексу України щодо деяких питань виконання Глави 5 Розділу IV Угоди про асоціацію між Україною, з однієї сторони, та Європейським Союзом, Європейським співтовариством з атомної енергії і державами-членами, з іншої сторони" (в інфографіці – законопроект №7473). Також парламент ратифікував дві угоди із Катаром.

Тож проаналізуймо, про які документи йдеться.

Законопроект №7473: “ланцюжки довіри” для українського бізнесу

У Європі передбачений цим законодавчим актом механізм використовують майже 15 років. “Прописаний” статус автоматизованого економічного оператора – це найвищий ступінь довіри митниці до підприємства. Як наслідок, таке підприємство користується максимально можливими пільгами і спрощеннями митних формальностей. Якщо цей інститут буде створено, вітчизняні оператори зможуть брати участь у формуванні так званих “безпечних ланцюжків” постачання товарів. Це підвищить довіру до наших митних органів у Європі та сприятиме конкурентоспроможності вітчизняної продукції на зовнішніх ринках.

Проект закону №9532: полегшення для експортерів, перевізників та імпортерів

Ухвалення цього документа є одним з пріоритетів та зобов’язань нашого уряду, що передбачені кредитним Меморандумом про взаєморозуміння між Україною та Європейським Союзом. Йдеться про доступ нашої країни до відносно дешевого європейського фінансового ресурсу та перехід до спрощених європейських транзитних правил, який сприятиме суттєвому прискоренню та здешевленню руху товарів, від чого виграють усі учасники ланцюга постачання – експортери, перевізники та імпортери.

Проект №9417: впровадження євростандартів боротьби з відмиванням коштів

Ухвалення документа сприятиме наближенню вітчизняної правової системи у сфері протидії відмиванню доходів та фінансуванню тероризму до вимог, які ЄС традиційно висуває до держав, які мають намір вступити до Євросоюзу. Зокрема, законопроект передбачає впровадження низки вимог для платіжних систем – приміром, супроводжувати грошові перекази повною інформацією про платника та одержувача переказу, вживати запобіжних заходів у протидії маніпуляціям з грошима, отриманими злочинним шляхом.

Законопроект №6303-д: унормування діяльності фондового ринку

Цей документ безпосередньо стосується виконання пункту 16 Меморандуму між Україною та МВФ, в якому йдеться про реформування ринку цінних паперів. Від України вимагають привести повноваження Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку, її незалежність та інституційну спроможність у відповідність до міжнародної практики. Поки що на заваді цьому стоїть відсутність в українському законодавстві положень про механізм забезпечення збереження інформації, отриманої в рамках міжнародної співпраці, а також гарантування її конфіденційності. Крім того, у Комісії наразі недостатньо повноважень для забезпечення міжнародного обміну інформацією (в тому числі тією, що містить банківську таємницю) та проведення слідчих дій. Заповнити прогалину і покликаний відповідний законопроект.

Проект закону №7276: вільний доступ НАЗК до держреєстрів

Необхідність цієї норми викликана тим, що в детективів Національного агентства з питань запобігання корупції досі відсутній повний інструментарій для збору інформації про потенційних корупціонерів. Приміром, органи державної реєстрації юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань і органи держреєстрації актів цивільного стану часто відмовляються надавати НАЗК копії документів без дозволу суду. В НАЗК ж наголошують, що отримання суддівських ухвал часто призводить до затягування розслідувань та витоку інформації про їх перебіг.

Проект №2413-а: стимулювання розвитку ринку небанківських фінпослуг (спліт)

Мета документа  – скорочення кількості регуляторних і контролюючих органів на ринках небанківських фінансових послуг. Пропонується розподілити функції Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг (Нацкомфінпослуг), між іншими державними органами. Зокрема, частину повноважень передати Національній комісії з цінних паперів та фондового ринку – ті, що стосуються регулювання і нагляду в системі накопичувального пенсійного забезпечення та контролю за управлінням майном при будівництві житла та операціях з нерухомістю. Решту ж повноважень Нацкомфінпослуг – а саме регулювання страхової діяльності, – вважають за доцільне делегувати НБУ.

Катар: новий стратегічний партнер на Середньому Сході

Звісно ж, у Меморандумі про співпрацю з МВФ жодних положень про двосторонню співпрацю між будь-якими суверенними державами немає. Утім, співробітництво з Катаром, на думку чиновників, з-поміж іншого, означатиме також відкриття доступу до нових фінансових ринків. Адже йдеться про можливості однієї із найбагатших країн Перської затоки. Поглиблення міждержавної співпраці сприятиме розширенню ринків збуту для вітчизняної продукції і доступу до катарських інвестицій. Також ця країна може стати “плацдармом” для розширення торговельно-економічних зв’язків у доволі заможному регіоні.

Владислав Обух, Київ

Розширений пошукПриховати розширений пошук
За період:
-