Інфляційний “термометр” вперше за 5 років опустився нижче 10%

Зростання споживчих цін в Україні у 2018-му становило 9,8% (у 2017-му цей показник сягнув майже 14%), – інформує Держслужба статистики. Отже, маємо трохи більше, ніж 9%, закладені у Державному бюджеті-2018... “Але, зважаючи на низку ризиків, які вітчизняній економіці довелося долати упродовж року, – показник доволі непоганий”, – наголошують в експертному середовищі. Тим більше, що, попри негативні прогнози (зокрема, в жовтні НБУ передбачав пришвидшення темпів інфляції до 10,1%), під кінець року інфляційні показники стабільно знижувалися: 1,9% – у вересні, 1,7% – у жовтні, 1,4% – в листопаді і 0,8% – у грудні.

“Відносними успіхами 2018-го року завдячуємо, насамперед, доволі жорсткій політиці Національного банку, який активно задіював механізми інфляційного таргетування (дотримання проголошеного значення офіційного показника інфляції. – Ред.), – наголошує виконавчий директор Економічного дискусійного клубу Олег Пендзин. – Регулятор серйозно “затиснув” грошову масу, затвердивши високу ставку рефінансування. Тобто, гроші подорожчали, що, з одного боку, зменшило можливості кредитування економіки, але з іншого – призвело до сповільнення темпів інфляції. Також дієвою виявилася політика стабілізації валютного курсу. Адже на початку року гривня була навіть слабшою, аніж наприкінці. Це мінімізувало негативний вплив на інфляційні показники вартості імпортних товарів”.

“У 2018-му в країні активно втілювали політику “стиснення” сукупного попиту, завдяки якій вдалося зменшити надходження коштів на ринок, – погоджується президент Центру антикризових досліджень Ярослав Жаліло, – при цьому штучне зниження купівельної спроможності пригальмовувало зростання цін на товари “не першої необхідності”. Це позитивно позначилося на рівні інфляції, але в той же час стало “гальмом” для розвитку економіки”.

При цьому експерти звертають увагу й на те, що на розрахунки інфляційних показників-2018 майже не вплинуло підвищення ціни на газ для населення. А це – так би мовити “відкладені інфляційні ризики” 2019-го.

Що найбільше вдарило по кишенях українців?

За даними державного статистичного відомства, упродовж минулого року продукти в Україні у середньому подорожчали на 8,1%. Найбільше – овочі (27,8%), хліб (21,5%), м’ясо (9,4%), молоко (9,2%). А ось фрукти, яйця і цукор – навпаки упали в ціні (на 17%, 9,5% і 9,3% відповідно).

Ціни на алкогольні напої та тютюнові вироби зросли на 17,9%, одяг і взуття – на 2%. Житло, вода, електроенергія, газ та інші види палива загалом подорожчали на 10,6%. Також майже на 9% зросла в середньому вартість ліків та медичних послуг, на 13% – транспортного обслуговування, на 15% – зв’язку. Вартість предметів домашнього вжитку і побутової техніки зросла на 6,8%.

“Ми були свідками різновекторного впливу окремих товарних груп на формування загального індексу інфляції, – коментує статистичні дані економіст Олег Пендзин. При цьому він звертає увагу на те, що найсуттєвіше подорожчали соціально значущі продукти харчування і житлово-комунальні послуги. Тобто, від інфляції найбільше постраждали представники малозахищених верств населення, левова частка чиїх витрат припадає на продовольство і утримання житла.

“Саме ці показники підвищують рівень так званого “відчуття інфляції”, яке, своєю чергою, впливає на “соціальне самопочуття”, і формують інфляційні очікування. Що також може негативно позначитися на показниках 2019-го року”, – наголошує Ярослав Жаліло.

2019-й: “відкладені” минулорічні ризики і нові виклики

Отже, завдання на 2019-й рік – зберегти позитивні тенденції, які додавали оптимізму українським урядовцям та експертам упродовж минулого року. Тим паче, що МВФ цими днями оприлюднив більш ніж оптимістичний прогноз інфляції-2019 в Україні: до кінця року цей показник, за розрахунками аналітиків Фонду, становитиме 7%. А вже у першому кварталі 2020-ого увійде у визначений Національним банком цільовий діапазон – 5,0% ±1 в.п. Цьому, згідно із рекомендаціями МВФ, мають сприяти збереження жорсткої грошово-кредитної політики і уповільнення внутрішнього попиту. Та чи ж вдасться при цьому уникнути впливу так званого фактору “виборчого року”? Запитання поки що риторичне...

“Інфляційні” виклики й без того серйозні, – констатує Олег Пендзин, – це підвищення вже із 1 січня вартості житлово-комунальних послуг (від 17 до 24%). Також на 2019-й припаде основний “тягар” торішнього підняття ціни на природний газ для населення. До того ж, у відповідності до меморандуму про співпрацю між Україною та МВФ у травні на нас чекає іще 15-відсоткове подорожчання “блакитного палива” і – як наслідок – зростання, принаймні на 10% житлово-комунальних тарифів”.

А ще експерти нагадують, що нинішнього року відбудеться чергове збільшення мінімальної заробітної плати, а також підвищення пенсій частині громадян і перерахунок (індексація) виплат більшості пенсіонерів у березні. Усе це, за розрахунками, “додасть” до інфляційних показників 3-4 відсоткових пункти.

“Тому у 7-відсоткову інфляцію за підсумками 2019-го року я не вірю, – говорить Олег Пендзин, – але шанси утримати цей показник на рівні 8-9%, думаю, є. За умови ще більш жорсткої монетарної політики Нацбанку – зокрема, як мінімум іще одного збільшення облікової ставки”.

А ось Ярослав Жаліло у тому, що українцям вдасться уникнути “виборчих спокус”, сумнівається.

“Утримуватись від політики збільшення доходів населення у контексті наближення президентських, а особливо – парламентських виборів (тому що ВР більш впливає на подібні рішення), навряд чи вдасться. Думаю, навіть якщо НБУ зберігатиме обмежувальний характер монетарної політики, зростання тиску на споживчий ринок вкрай негативно позначатиметься на темпах інфляції”.

При цьому експерти сподіваються, що “виборчий фактор” таки не буде визначальним. І країні вдасться уникнути втілення найнебезпечніших для економіки країни популістських гасел – і до, і після завершення виборчих перегонів.

Владислав Обух, Київ